Рішення

від 18.10.2018 по справі 906/1169/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" жовтня 2018 р.Справа № 906/1169/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін

від позивача не прибув;

від відповідачів не прибули;

від третьої особи: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинського, 14" про розподіл судових витрат у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинського, 14"

до 1) Житомирської міської ради

2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради

3) Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтне-експлуатаційне підприємство №1" Житомирської міської ради

4) Департаменту реєстрації Житомирської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2

про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання недійсним п.1 рішення від 02.06.2016 №476

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинського, 14" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання недійсним п.1 рішення від 02.06.2016 №476.

Також позивач просив стягнути судові витрати по справі, що складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.2018 позов задоволено частково. Вирішено: визнати недійсним і скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області Баренка Є. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 6460559 від 07.10.2013, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2013; визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: вулиця Черняховського (Леха Качинського), будинок 14 у м. Житомирі, площею 37, 5 кв. м., серія та номер: 10387460, видане 07.10.2013 Територіальній громаді м. Житомира в особі Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ: 13576954; стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинськог: 3200,00 грн. судового збору; 8000,00 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи. В решті позову відмовлено.

Оскільки представником позивача до закінчення судових дебатів заявлено про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, суд, приймаючи рішення у справі, розділ вказаних витрат у цій частині не здійснював.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч.3 ст. 221 ГПК України).

05.10.2018 представник ОСББ "Леха Качинського, 14" (позивач) подав до суду клопотання про прийняття доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого також просить вирішити питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу загальною сумою 20000,00грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою від 05.10.2018 господарський суд Житомирської області призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.10.2018 о 10:30. Явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась..

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили.

Відповідно до ч.4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглядаючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., суд дійшов наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого 22.12.2017 Ярошу Володимиру Васильовичу (а.с. 70).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача подано, укладений 09.12.2017 між адвокатом Ярошем Володимиром Васильовичем (адвокат) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинського, 14" (клієнт, позивач) договір про надання правової допомоги (а.с. 72).

Відповідно до п.п. 1.1. договору адвокат зобов'язується надати правову допомогу за окремими дорученнями Клієнта.

За умовами Розділу 2 Договору, гонорар адвоката за професійну правничу допомогу становить 20000,00 грн. Гонорар сплачується частинами, а саме - 10000,00 грн, по 5 000,00 грн двома разовими платежами у період з 13 по 15 грудня 2017 року та 10000,00 грн по 5000,00 грн двома разовими платежами у період з 08 по 15 січня 2018 року.

Пунктом 3 Договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з 09.12.2017 та діє до 31.12.2019, але не пізніше дня набрання законної сили остаточним рішенням суду у справі, де надаватиметься правнича допомога. Цей договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи долучено розрахунок від 21.12.2017 понесених витрат на обґрунтування розміру витрат за надання професійної правничої допомоги адвокатом згідно договору від 09.12.2017 № Ю/4-17 (а.с. 75-77, т.1); розрахунок від 25.09.2018 (а.с. 167-169, т.4), квитанції №Ю/4-17 від 13.12.2017, від 14.12.2017, від 12.01.2018 та від 02.10.2018 за оплату частини гонорару за професійну правничу допомогу (а.с. 4-7, т5).

Згідно розрахунку від 25.09.2018, обґрунтовуючи необхідність стягнення заявленої суми правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн, позивач детально зазначає які роботи роботи виконано та що включено в робочий/затрачений час адвоката. Вказує, що загальна кількість витраченого робочого часу становить - 36 год, вартість виконаної адвокатом роботи з 30.12.2017 р. згідно витраченого робочого часу в кількості 36 год. - становить 23 040, 00 грн.

Факт наданих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а їх оплата квитанціями №Ю/4-17 від 13.12.2017, від 14.12.2017, від 12.01.2018 та від 02.10.2018 та записами в Книзі обліку доходів і витрат (а.с. 4-11, т. 5).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269).

Аналогічний висновок міститься в Постанові ВГСУ № 914/434/17 від 22.11.2017.

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що справа дійсно потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, не зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, яке стало наслідком саме обгрунтованих доводів адвоката щодо статусу спірного приміщення. Виключно на документально підтверджених адвокатом обставинах грунтується висновок суду про те, що оспорюване рішення не впливає на права позивача, оскільки "нежитлові приміщення" у будинку відсутні з часу забудови, що було враховано при його передачі ОСББ згідно Акту. Крім іншого, судом враховується підготовка адвокатських запитів по справі, у тому числі щодо отримання документів з Державного архіву, надання ряду письмових пояснень, склад учасників справи, ініціювання проведення судової експертизи та визначення переліку питань для її проведення.

Також судом взято до уваги, що заявлена сума на професійну правничу допомогу визначена за погодженням сторін Договору про надання професійної правничої допомоги, як гонорар адвоката, без будь-яких застережень, зокрема, як щодо об'єму виконаних робіт, так і щодо результату вирішення спору. Відповідачі жодних заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подали.

За вказаного, з урахуваннням норм ст. 126 ГПК України, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч.9 ст. 129 ГПК України встановлює, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.126, ч.9 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. покладаються на відповідача2, оскільки саме внаслідок його неправильних дій виник даний спір.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, ід. код 04053625)

на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леха Качинського, 14" (10014, м.Житомир, вул. Леха Качинського, 14, код 40436993):

- 2000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Додаткове рішення підписано: 23.10.2018.

СуддяВельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу - (рек. з пов.);

3 - 5 - відповідачам 1,2,3 (рек. з пов.);

6 - відповідачу4 - Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (10014, м-н Корольова,4/2, м.Житомир, код. 40418650) -рек. з пов.;

7 - третій особі - ОСОБА_2 (10014,АДРЕСА_1) - рек. з пов.;