Ухвала

від 16.10.2018 по справі 909/475/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/475/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Національного банку України, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", 78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- головний юрисконсульт відділу судового захисту господарської діяльності управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність № 18-0014/16209 від 22.03.2018,

від відповідача: ОСОБА_2 .- представник, довіреність № 180118 від 18.01.2018,

від третьої особи: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 425 від 30.07.2018,

встановив:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 115114196 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань ПАТ "КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з наступними змінами та доповненнями) позивач відповідно до умов Іпотечного договору № 110 від 17.10.2014 та норм чинного законодавства набув право звернення стягнення на предмети іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 призначено підготовче засідання на 06.09.2018.

Ухвалою суду від 06.09.2018 відкладено підготовче засідання на 27.09.2018.

В судовому засіданні 27.09.2018 оголошено перерву до 16.10.2018.

Представники позивач та третьої особи, в судовому засіданні 16.10.2018, заперечують щодо задоволення клопотань ТОВ "Скорзонера" про призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з наступними змінами та доповненнями) та судової оціночно-земельної експертизи, зазначають, що в матеріалах справи наявний звіт від 01.11.2017 про оцінку майна гірськолижного курорту "Буковель", поданий третьою особою 06.09.2018, тому вважають клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі свідчать про зловживання відповідачем своїми правами з метою затягування судового процесу. Окрім цього зазначили про правову позицію Верховного Суду 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц, відповідно до якої, не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень у спорах даної категорії.

Представник відповідача, в судовому засіданні 16.10.2018, підтвердив вимоги клопотань про призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з наступними змінами та доповненнями) та судової оціночно-земельної експертизи.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з наступними змінами та доповненнями) № 58 від 04.09.2018 (вх. № 13224/18 від 05.09.2018) суд вважає, що експертиза фінансово-кредитних операцій є недоцільною і не стосується предмету спору, тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судової оціночно-земельної експертизи № 78 від 25.06.2018 (вх. № 14508/18 від 27.09.2018) підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що поданий позивачем звіт про оцінку майна є неналежним та недопустимим доказом вартості предмета іпотеки, оскільки при здійсненні оцінки не було проведено обов'язкового рецензування звіту про оцінку майна, що суперечить положенням ч. 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та строк дії звіту, що становить шість місяців з дати оцінки, закінчився 30.05.2018.

Як передбачено положеннями ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 2611092001:22:002:1867, яка була предметом іпотеки, згідно умов Іпотечного договору № 110 від 17.10.2014, поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:2039, 2611092001:22:002:2038, 2611092001:22:002:2037, 2611092001:22:002:2036, 2611092001:22:002:2035, 2611092001:22:002:2034, 2611092001:22:002:2041, 2611092001:22:002:2042, 2611092001:22:002:2043, 2611092001:22:002:2040; земельна ділянка кадастровий номер 2611092001:22:002:1802, яка була предметом іпотеки, поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:2047, 2611092001:22:002:2048, на які позивач і просить звернути стягнення. Тому, жодних документів щодо новоутворених земельних ділянок в оцінці не використано за 2014-2016 роки, та не визначено на їх підставі вартість таких ділянок. Тобто оцінювач посилається на припущення, що відомості та документи використані для оцінки щодо ділянок не змінилися, проте оцінки новоутворених земельних ділянок, які на момент використання ним даних для звіту не існувало.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява N 61679/00) від 01.06.2006, Суд зазначає, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього кодексу.

У зв'язку з наявністю спору щодо початкової вартості предмету іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, що потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, наданий третьою особою 06.09.2018 звіт від 01.11.2017 про оцінку майна гірськолижного курорту "Буковель" викликає сумніви щодо його правильності, суд з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу розумного строку, вбачає необхідність в призначенні судової оціночно-земельної експертизи. При цьому, суд також враховує відсутність рецензії наданого третьою особою звіту, проведеного на його замовлення, що в силу положень ч. 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вбачається обов'язковим, а також строк дії відповідної оцінки, який згідно з вимогами ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" не може перевищувати шести місяців з дня його підписання.

Щодо заперечень позивача та третьої особи із посиланням на правову позицію Верховного Суду 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц, суд звертає увагу, що у наведеній справі між сторонами був відсутній спір щодо початкової вартості предмета іпотеки, у зв'язку з тим, що позивач не заявляв відповідної позовної вимоги щодо її встановлення, а не зазначення судом самостійно початкової ціни такого майна стало підставою для оскарження відповідачем ухваленого рішення. З огляду на такі обставини, Верховний Суд зробив висновок, що не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

За змістом ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Використовуючи своє право, яке передбачено ч. 5 ст. 99 ГПК України, відповідачем запропоновано господарському суду питання, що повинні бути вирішені під час проведення експертизи.

Суд погоджується з запропонованим позивачем питанням, як таким, що чітко сформульовано, відповідає предмету і характеру експертиз, стосуються обставин, що мають значення для вирішення справи та враховані можливості проведення експертизи.

Проте суд заперечує щодо проведення експертизи Львівським НДІСЕ та вважає доцільним визначити експертну установу без урахування клопотання осіб, які беруть участь у справі.

Проведення судової оціночно-земельної експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

Судову оціночно-земельну експертизу слід провести у строки визначені пунктом 1.13. наказу Міністерства юстиції України N 53/5 від 08.10.1998 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", надати висновки господарському суду, копії висновку експертизи направити сторонам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин. Які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", ч.ч. 1, 2 ст. 98, ч. 1 ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" № 58 від 04.09.2018 (вх. № 13224/18 від 05.09.2018) про призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з наступними змінами та доповненнями) відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" № 78 від 25.06.2018 (вх. № 14508/18 від 27.09.2018) про призначення судової оціночно-земельної експертизи задоволити частково.

Призначити у справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, для чого направити матеріали справи № 909/475/18.

На вирішення судової оціночно-земельної експертизи поставити наступне питання:

Яка ринкова вартість предмету іпотеки за іпотечним договором № 110 від 17.10.2014 укладеним між власником іпотекодавцем ТОВ "Скорзонера" та іпотекодержателем Національним банком України, а саме:

1) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2039, площею 0,8639 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

2) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2038, площею 0,5758 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

3) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2037, площею 1,0291 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

4) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2036, площею 2,6956 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

5) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2035, площею 0,7984 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

6) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2034, площею 7,4611 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

7) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2041, площею 0,3753 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

8) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2042, площею 0,7573 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

9) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2043, площею 0,282 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

10) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2040, площею 0,3388 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

11) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2047, площею 2,1206 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця;

12) земельної ділянки, кадастровий № 2611092001:22:002:2048, площею 2,4342 га, цільове призначення: рекреаційного призначення, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця.

Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера".

Судову експертизу провести у строк, передбачений підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5.

Попередити судового експерта про передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Дану ухвалу направити сторонам та Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Провадження у справі зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (ст. 235 ГПК України).

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі (ст. 255 ГПК України).

Суддя Грица Ю.І.