Рішення

від 22.10.2018 по справі 490/3505/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1791/2018 Справа № 490/3505/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2018 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваша С.О., Митрохіній А.Є.,

за участі позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника відповідача ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_7, представника третьої особи ТОВ «РІЄЛТІС ПЛЮС» -ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Імексбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Рієлтіс Плюс" про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі, договору купівлі-продажу вимоги, договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

25 квітня 2017 року позивач з уточненням позовнх вимог наступного дня звернувся до суду з позовом до АТ "Імексбанк" , ТОВ "Фінасова компанія "Дніпрофінансгруп", Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради , в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу вимоги від 24 лютого 2017 року між ТОВ ФК "Дніпрофінасгруп" та АТ "Імексбанк", скасування державної реєстрації права власності ТОВ ФК Дніпрофінансгруп на право власності нежитлових приміщень кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1.

31 січня 2018 року позивачка до початку судового розгляду по суті позову подала уточнену позовну заяву, фактично збільшивши обсяг позовних вимог, в якій заявила вимоги до АТ Імексбанк , ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі з реалізації активів АТ "Імексбанк" , які оформлені протоколом електронних торгів від 17.02.2017 року , договору купівлі-

продажу вимоги від 24.02.2017 р. укладеного між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та АТ Імексбанк та скасування державної реєстрації права власності ТОВ ФК Дніпрофінансгруп на право власності нежитлових приміщень кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1.

В обгрунтування позову позивачка посилалася на порушення положень ст.ст. 36,37 ЗУ "Про іпотеку" в частині неотримання іпотекодавцем вимоги про сплату боргу, а також положень ст.ст. 512,516 ЦК України в частині неповідомлення боржника про заміну кредитора , хоча обов'язковість згоди боржника була передбачена укладеним між нею та Банком договором іпотеки - що тягне за собою недійсність договору про відступлення права вимоги на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України.

Також зазначила, що відповідно до публічного паспорту активу , який було розміщено на сайті ФГВФО щодо реалізації права вимоги зазначена валюта кредиту - Євро , що суперечить вимогам ст. 524 ЦК України , ст. 3 ЗУ "Про національний банк України" щодо обов'язкового вираження зобов'язання у грошовій одиниці України - гривні. До того ж ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп , яка набула прав нового кредитора у зобов'язанні, повинна була мати відповідну ліцензію та дозвіл на проведення операцій з валютними цінностями , проте такої ліцензії не мала, отже не могла бути допущена до участі в відкритих торгах з реалізації такого активу.

До того ж на час проведення такого аукціону в Центральному районному суді м.Миколаєва розглядалася цивільна справа за позовом ПАТ "Імексбанк" до ОСОБА_1А, про звернення стягнення на іпотечне майно за вказаним кредитним договором, рішення по справі не прийнято.

Крім того в залишок заборгованості, яка передавалася за договром про відступлення права вимоги , неправомірно включений залишок поза межами позовної давності, що суперечить правовій позиції ВСУ у справі № 6-522цс17 від 05.04.2017 року.

Оскільки відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не тягне за собою юридичних наслідків у ТОВ ФК "Дніпрфінасгруп" не існує жодної правової підстави для набуття та оформлення права власності за собою на предмет іпотеки - отже державна реєстрація за відповідачем права власності на спірні нежитлові приміщення є неправомірною та підлягає скасуванню.

Крім того така реєстрація проведена з грубими порушеннями вимог Постанови КМУ № 1127 від 15.12.2015 року, а у державного реєстратора не було підтвердження отримання іпотекодавцем письмової витмоги про погашення боргу за 30 днів - адже вона такі листи взагалі не отримувала.

Також підлягають визаннанню недійсними результати аукціону в електронній формі з реалізаціх активів АТ Імексбанк , які офомлені протоколом від 17.02.2017 року - адже вони відбулися з порушенням положень ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - а саме не оприлюднення у встановленому законом порядку паспорту активу та паспортів придлюдних торгів.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала вимоги позову з викладених у ньому підстав та просила про його задоволення. Зазначила, що такі дії відповідачів є нічим іншим, ніж рейдерським захопленням її бізнесу, на побудову якого вона витратила 30 років свого життя.

Її представник адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги позову з викладених у ньому підстав та просив про його задоволення в повному обсязі. Зазначив про незаконність усіх оспорюваних правочинів через недотримання не тільки умов укладенх між сторонами договорів, але і грубого порушення вимог діючого законодавства.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 підтримав вимоги заяви, просив про їх задоволення, посилаючись на незаконні дії відповідачів і порушення норм діючого законодавства при проведенні всіх оскаржуваних дій.

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав позовну заяву, просив про її задоволення в повному обсязі. Неодноразово зазначав про те, що оспорюваними аукціоном порушені права і держави, і вкладників Банку, які недоотримаали кошти від продажу спірного майна. Адже, як вбачається з протоколу електронних торгів, що сума, яку сплатило ТОВ ФК Дніпорфінансгруп за придбання права вимоги за кредитним договором є меншою, ніж заборгованість за кредитом і набагато меншою від реальної вартості предмету іпотеки. Зазначив про неможливість прийняття судом наданих представниками відповідачів доказів через їх не завірення належним чином, адже суд і учасники процесу не повинні перевіряти веб-сайти, з яких надані роздруківки електронних документів. А також на фальшивість тих доказів, щодо яких не надано суду оригіналів - а саме нібито поштових відправлень на адресу позивачки.

Представник відповідача ТОВ ФК "Дніпрофінас груп" просив відмовити у задоволенні позову з викладених в відзиві підстав. Зазначив, що заявляючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу прав вимоги за кредитом та договором іпотеки позивачка так і не зазначила, які саме її права порушені цими правочинами, а ненаправлення повідомлення про відступлення права вимоги не тягне за собою недійсність правочину, яка повинна визначатися на час його укладення. До того ж ФГВФО має повноваження самостійно визначати спосіб та порядок, склад та умови відчуження майна банку , до яких, в том числі і відносить права вимоги до боржників.

Звернув увагу, що законодавством не передбачена необхідність наявності у нового кредитора ліцензії на здійсення операцій з валютними цінностями при укладенні договору відступлення права вимоги, до того ж в договорі і визначено розмір заборгованості в еквіваленті до національної валюти в еквіваленті до курсу НБУ.

Щодо самого аукціону, то позивачка все одно не мала права приймати участь у якості учасника цих торгів, отже її права ніяким чином не можуть бути порушені, а сам договір відступлення права вимоги не був підставою для набуття права власності на заставне майно. Щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем, то воно проведено у чіткій відповідності до умов Договору іпотеки за належною на той час оцінкою вартості і завчасним повідомленням.

Представник відповідача ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб - заперечувала проти задволення позову з підстав, викладених у відзиві. Зазначила у спірних правовідносинах є пріоритетним спеціальний закон - ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Звернула увагу на те, що п. 8.6 Договру іпотеки прямо передбачена можливість відступлення прав за цим договром іпотекодержателем без згоди іпотекодавця за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав вимоги і за кредитним договором, що в даному випадку було дотримано.

Щодо проведення аукціону з продажу активів ( адже кошти Банку надані у кредит є його активом і входять до складу ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів банку ), то він проведений у чіткій відповідності до вимог ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затв. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 24.03.2016 р.№ 388, Регламенту роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення електронних торгів (аукціонів) з продажу активів неплатоспроможних банків - щодо оприлюднення інформації про проведння аукціону та автоматичного покрокового зниження початкової ціни лоту.

Звернула увагу на те, що на аукціоні продавалося лише право вимоги за кредитним зобов'язанням позивачки, а не сам предмет іпотеки, отже посилання позивача на положення ЗУ "Про іпотеки" недоречні.

Представник третьої особи ТОВ "Рієлтіс плюс" адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні позову через обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Зазначив, що на теперішній час власником спірних приміщень є ТОВ "Рієлтіс Плюс", отже оскільки жодних вимог до цієї особи в цій справі не заявлено, то такі вимоги не можуть мати юридичних наслідків.

Представник АТ "ІмексБанк" до суду не зявився, надіслав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у його задоволенні. Звернув увагу на те, що позивачка не є стороною оспорюваних договорів відступлення права вимоги, факт неповідомлення Банком про відступлення вимоги не доведено позивачем належними та допустимим доказами та не наводить переконливих доказів на підтвердження наявності факту порушень прав позивача.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Одночасно з подачею позову 26 квітня 2017 року о 17.24 год. позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони органам державної реєстрації вчиняти та реєструвати будь-які реєстраційні дії спрямовані на зміну в будь-який спосіб (відчуження, передача в заставу, оренду, встановлення обтяжень чи інший спосіб) правового статусу щодо нерухомого майна нежитлових приміщень кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул.Соборній,4/1, заборонити ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відчуження у будь-який спосіб, а також здійснювати дії по користуванню, укладати інші договори ( в тому числі оренди, застави, охорони тощо) відносно нерухомого майна нежитлових приміщень кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1, а також вчиняти будь-які дії стосовно договору купівлі-продажу вимоги від 24.02.2017р. укладеного між ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" та АТ "Імексбанк" та накласти арешт на нерухоме майно нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1.

Ухвалою суду від 27 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 була задоволена частково. Накладено обтяження у вигляді арешту на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком загальною площею 1060,2 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1. Заборонено вчиняти дії щодо державної реєстрації змін в будь-який спосіб правового статусу щодо нерухомого майна та заборонити укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного нерухомого майна. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 листопада 2017 року зазначену ухвалу про забезпечення позову залишено без змін.

Ухвалою суду від 19 червня 2017 року відмовлено ТОВ «РІЄЛТІС ПЛЮС» у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову .

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року клопотання представника позивача задоволено. Витребовано у ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" у судове засідання на огляд оригінали всіх документів, які надавались державному реєстратору для реєстрації права власностіна нежитлові приміщеня, кафе з літнім майданчиком за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4/1. Витребувано у державного реєстратора оригінал реєстраційної справи та належним чином завірені копії документів, які надавалися ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" для проведення реєстрації права власності на нежитлові приміщеня, кафе з літнім майданчиком за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4/1.Витребувано в уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ "Імексбанк" належним чином завірені копії документів, які було надано банком для організації проведення електронних торгів на нежитлові приміщеня, кафе з літнім майданчиком за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4/1, а також усі документи, на підставі яких були проведені вказані торги, та документи, прийняті за результатами даних торгів. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 усі документи, які надавалися сторонами для посвідчення Договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 24.02.2017 р., укладеного між ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" та АТ "Імексбанк" зареєстрований в реєстрі за № 349.

Ухвалою суду від 26 березня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про забезпечення доказів, витребувано у Приватного нотаріуса Дніпровського МНО ОСОБА_10 завірені копії документів, які стали підставою для укладання договору купівлі-продажу від 27.04.2017 р., зареєстраційним №300.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ « Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Миколаївської дирекції ПАТ "Укрпошта" інформацію стосовно надходження на імя ОСОБА_1 листів з оголошеною цінністю у беріод з березня-квітня 2017 року за № 4900046248428 за адресою м.Миколаїв, вул.Соборна 4\1 та за № 4900046248398 за адресою АДРЕСА_1 , які могли бути надіслані за відділеннями поштового звязку Миколаїв-1 та Миколаїв -17, а також інших віддлень.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано у Миколаївської дирекції ПАТ "Укрпошта" інформацію стосовно надходження на імя ОСОБА_1 листів з оголошеною цінністю у період з березня-квітня 2017 року за № 4900046248428 за адресою м.Миколаїв, вул.Соборна 4\1 та за № 4900046248398 за адресою АДРЕСА_1 , які могли бути надіслані за відділеннями поштового звязку Миколаїв-1 та Миколаїв -17, а також інших віддлень. Витребувано у державного реєстратора оригінал реєстраційної справи для огляду та/або належним чином завірені копії документів, які надавалися ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" для проведення реєстрації права власності на нежитлові приміщеня, кафе з літнім майданчиком за адресою: м. Миколаїв, вул. Соборна, 4/1.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року постановлено залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Рієлтіс плюс".

Ухвалою суду від 20 липня 2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про зустрічне забезпечення позову по справі відмовлено. Ухвалою суду від 20 липня 2018 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторні позивача ОСОБА_3, який є співласником спірного майна, оскільки перебував на час його придбання у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, отже його право спільной сумісної власності презюмується.

Ухвалою суду від 20 липня 2018 року задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості співвідповідача по справі ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, ОСОБА_6) , як особу, яка проводила оспорюваний аукціон.

03 липня 2017 року надійшли заперечення проти позову від АТ "Імексбанк" (ліквідація).

03 липня 2017 року подані представником відповідача ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" заперечення проти позову.

22 березня 2018 року надійшов відзив на уточнений позов від представника відповідача ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп".

17 вересня 2018 року надійшов відзив на позов від співвідповідача ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб.

Представником позивача адвокатом ОСОБА_2 надана відповідь на відзив, 11 жовтня 2018 року надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив на позов від ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10 січня 2011 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності САЕ 204071 від 10.01.2011 року виконкому Миколаївської міської ради - на нежитлові приміщення по вул.Радянській, 4\1 в м.Миколаєві, які складаються з нежитлових приміщень загальною площею 1060,2 кв.м. в житловому будинку літер А-2 з літнім майданчиком. 27.03.2008 зареєстрована заборона відчуження на підставі договору іпотеки № 1769 від 27 березня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_11

27 березня 2008 року між АТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 954/КЛ/2008, за яким остання отрримала 320 982 Євро зі сплатою 14.5% річних у вигляді невідновлювальної кредитної лінії за цільовим призначенням - ремонт та реконструкція нежитлового призначення. Кінцевий термін повернення - 25 березня 2011 року.

В той же день 27 березня 2008 року між сторонами укладений з метою забезпечення виконання позивчальником своїх зобов'язань за кредитним договром № 954/КЛ/2008 договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1А, як іпотекодавець передала в іпотеку АТ "Імексбанк" як іпотекодержателю нежитлові приміщення, загальною площею 545,6 кв.м. у м.Миколаєві по вул. Соборній,4/1, заставною вартістю 5 000 000 грн, ринковою вартістю 12 815 080 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського МНО за реєстровим номером № 1769. В той же день приватним нотаріусом ОСОБА_11 накладено заборну відчуження на зазначений предмет іпотеки за реєстровим номером № 1770/47.

Відповідно до п. 3.1.4 цього Договору іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків , витрат повязаних з реалізацією - визначені на момент фактичного задоволення.

У відповідності до п. 5.1 іпотекодержатель на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність.

За п.5.5.1 цього договору іпотеки, на порушення якого посилається позивачка, - за рішенням іптекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися наступним чином: - у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки (якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані) іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. Ціна придбання визначається шляхом експертної оцінки предмету іпотеки на день придбання. Рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймається Іпотекодержателем одноособово. Підписанням цьго договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателем мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Відповідно до п. 8.6 цього Договору іпотеки - ця іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення іпотекодавцем боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим Договром здійснюється Іпотекодержателем без необхідності отримання згоди іпотекодавця за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договром. Відступлення прав іпотекодержателя за цим Договором здійснюється за правочином про відступлення прав, який пілягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (якщо така реєстрація буде проведена), іпотекодержатель зобов'язаний письмово у пятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і права вимоги за кредитним договором.

За пунктом 8.7 Договору всі повідомлення за цим договором між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендовних листів або телеграм.

Договором від 19.08.2011 року, укладеним між тими ж сторонами, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_11 за реєстровим № 1312 внесено зміни до Договру іпотеки - в частині кінцевого терміну провернення кредиту до 25 червня 2016 року та зміни загальної площі та складу приміщення предмету іпотеки - до 1060,2 кв.м. у складі кафе з літнім майданчиком. Інші умови договору іпотеки не змінюються і є обов'язковими для сторін.

Постановою Правління НБУ № 330 від 21 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Імексбанк".

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 27.05.2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи ОСОБА_6 на ліквідацію банку" - розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу ОСОБА_6 на ліквідацію АТ "Імексбанк".

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 28.04.2016 року № 638 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" тпродовжено цей строк до 26 травня 2018 рок включно та продовжено повноваження ліквідатора .

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 01.09.2016 року № 1697 "Про зміну уповноваженої особи ОСОБА_6 на ліквідацію АТ "Імексбанку" - призначено уповноважену особу ОСОБА_6 на ліквідацію АТ "Імексбанк"- ОСОБА_12

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 21.11.2016 року № 2519 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Імексбанк" - визначено активи Банку , що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) , а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами , в тому числі кредитний длогвір 954/КЛ/2008 від 27.03.2008 року , позичальник ОСОБА_1 , заборгованість за кредитом 7182368,72 грн, початкова вартість продажу 4530507,74 грн. Уповноваженій особі на ліквідацію Банку протягом пяти робочих днів після отримання даного рішення забезпечити оприлюднення оголошення щодо проведення даних торгів та на веб-сайті банку публічних паспортів зазначених активів (а.с.37 Т.2).

Як зазначає позивач і підтверджується матеріалами справи (а.с. 143-144 Т.3), на сайті ФГВФО розміщено 29 листопада 2016 року Публічний паспорт активу (права вимоги фізичних осіб- індивідуальні позичальники), де зазначено назва банку - АТ "Імексбанк", номер кредиту 954/КЛ/2008, дата погашення кредиту 25.06.2016 року валюта кредиту - Євро, сума видачі у валюті кредиту 320 000 , 14.5% річних у вигляді невідновлювальної кредитної лінії за цільовим призначенням - ремонт та реконструкція нежитлового призначення. Залишок заборгованості кредиту - 7 182 368,72 грн, з яких залишок по тілу кредиту - 5 163 132,14 грн, залишок по процентам 2 019 236,58 грн (залишок заборгованості у валюті кредиту - 247 022,91) , дата останнього платежу 03.02.2014 року. Наявна застава за договором іпотеки № 1769 - нежитлові приміщення кафе ( підвал, 1й, 2й поверхи та мансарда) з літнім майданчиком, загальною площею 1060,2 кв.м., адреса розташування м. Миколаїв, вул.Радянська, 4\1, вартість на момент видачі 5 000 000 грн - станом на 01.11.2015 року оціноча вартість кредиту - 3852772,46 грн.

29.11.2016 року на офіційному сайті ОСОБА_6 було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів ПАТ Імексбанк . втому числі права вимоги за кредитним договром № 954\КЛ\2008 - на 28 грудня 2016 року.з посиланням на сайти з детальною інформацією проведення.

30.11.2016 року у газеті Голос України було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів ПАТ Імексбанк , в тому числі права вимоги за кредитним договором № 95\КЛ\2008 - на 28 грудня 2016 року з посиланням на сайти з детальною інформацією проведення (а.с.112 -113 Т.3).

02.02.2017 року між ФГВФО як ліквідатором ПАТ Імексбанк та ТБ Полонекс укладено додаткову угоду про реалізацію активів № 5 до Угоди № 29\251016-ГУ про співпрацю з организації продажу активів від 25.10.2016 року - щодо організації та проведенню аукціону з продажу активів, визначених рішенням виконавчої дирекції від 21.11.2016 № 2519- у строк до 01.03.2017 року.

Згідно протоколу електронних торгів № UA-EA-2016-11-29-000010 від 27.12.2017 - торги з реалізації активу: права вимоги за кредитним договором № 954\КЛ\2008 за початковою ціною реалізації 4530507,74 грн - торги не відбулися (зареєстровано лише один учасник ТОВ Дніпрофінасгруп ).

Паспорт повторних електронних торгів опубліковано на веб-сайті ОСОБА_6 11.01.2017 року, що підтверджується роздруківками з офіційного веб-сайту ОСОБА_6 http//www.fg.gov.ua.з оголошенням про проведення відкритих торгів з продажу активів ПАТ Імексбанк , в тому числі права вимоги за цим кредитним договором - на 15 січня 2017 року з посиланням на сайти з детальною інформацією (а.с.115 -116, 147-148 Т.3).

16 січня 2017 року на адресу ОСОБА_1 уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію Банку було направлено рекомендованим листом (а.с. 113 - Т.1) повідомлення продаж права вимоги за кредитною угодлою № 954/КЛ/2008 на відкритих торгах (аукціоні) , які відбудуться 25.01.2017 року та зазначено посилання, де можливо ознайомитися на офіційному веб-сайті з детальними умовами продажу.

Згідно протоколу електронних торгів № UA-EA-2017-01-11-000027-б від 24.01.2017 - торги з реалізації вищезазначеного активу за початковою ціною реалізації 4077745,0 грн - не відбулися через відсутність учасників.

Оновлений паспорт електронних торгів з продажу цього лоту та оголошення про проведення торгів на 17.02.2017 року опубліковано на веб-сайті ОСОБА_6 02.02.2017 року, що підтверджуєтьс я роздруківками з офіційного веб-сайту ОСОБА_6 (а.с. 118-119, 151-152 Т.3).

08 лютого 2017 року на адресу ОСОБА_1 уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію Банку було направлено рекомендованим листом (а.с. 115 - Т.1) повідомлення продаж права вимоги за кредитною угодою № 954/КЛ/2008 на відкритих торгах (аукціоні) , які відбудуться 17.02.2017 року та зазначено посилання, де можливо ознайомитися на офіційному веб-сайті з детальними умовами продажу.

17.02.2017 року відбулися електронні торги з продажу права вимоги за кредитним договором № 954/КЛ/2008, (забезпечення нежитлові приміщення кафе заг.площею 1060,2 кв.м, м.Миколаїв, вул. Радянська). Переможцем торгів визнано ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп . Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-02-02-000016-с від 17.02.2017 року (а.с.116 - Т.1). Ціна продажу - 3 687 365 грн (а.с. 153-156 Т.3).

24 лютого 2017 року між АТ Імексбанк в особі уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_12 та ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп був укладений договір відступлення права вимоги№ 48, відповідно до якого відповідно до результатів відкритих торгів(аукціону), оформлених протоколом електронних торгіів від 17.02.2017 року, банк відступає ОСОБА_13 кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника, включаючи вимоги до його правонаступників, зазначених у додатку № 1 до цього договору , за договром кредитної лінії № 954/КЛ/2008 від 27.03.2008 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього на умовах, визначених цим основним договором. Сторони домовилися, що відступлення Банком новому кредитору прав вимоги за Договром іпотеки від 27.03.2008 року відбувається за окремим нотаріально посвідченим договором.

За пунктом третім цього договру Банк та новий кредитор зобов'язані повдомити боржника про відступлення права вимоги за основним договром протягом пяти календарних днів з моменту набрання чинності цим договром у порядку, передбаченому законодавством або умовами Основного договору. Сторони погодили. що в разі неповідомлення боржника ОСОБА_13 кредитор несе ризики, передбачені ст. 516 ЦК України щодо наслідків такого.

Додатком № 1 до вказаного договору визначений реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (а.с.122 Т.1), заборгованість визначена станом на 24.02.2017 року

24 лютого 2017 року був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі № 1769 між між АТ Імексбанк в особі уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_12 та ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп від імені якого дяів директор ОСОБА_14, посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_9, за яким ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп набуває всіх прав нового іпотекодержателя за умовами договору іпотеки № 1769. Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами.

На виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом ОСОБА_9 надані копії документів, які надавалися сторонами для посвідчення вказаного договору, а саме: протокол електронних торгів від 17.02.2017 року, рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 1697 від 01.09.2016 року, установчі та реєстраційні документи ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , документи підписантів.

За пунктом третім цього договору Банк та новий іпотекодержатель зобов'язані повідомити іпотекодателя про відступлення прва вимоги за основним договором протягом пяти календарних днів з моменту набрання чинності цим договром у порядку, передбаченому законодавством або умовами Основного договру. Сторони погодили, що в разі неповідомлення боржника ОСОБА_13 кредитор несе ризики, передбачені ст. 516 ЦК України щодо наслідків такого.

Актом прийому-передачі до договру № 48 про відступлення права вимоги від 24 лютого 2017 року Банк передав новому кредитору матеріали кредитної справи та судової справи.

02 березня 2017 року Банком направлено рекомендованим листом повідомлення від 27 лютого 2017 року № 533 на адресу ОСОБА_1 про укладення Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27.03.2008 року , посвідченим приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_11 Зазначено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними договором іпотеки розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги .

02 березня 2017 року Банком направлено рекомендованим листом повідомлення від 27 лютого 2017 року № 534 на адресу ОСОБА_1 про укладення Договору № 48 про відступлення прав вимоги за договром кредитної лінії /№ 954/КЛ/2008 від 27.03.2008 року. Зазначено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними договором розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. (а.с. 138 Т.1)

Згідно витягу з сайту Укрпошти за результатими пошуку за штриховим ідентифікатором ці листи були вручені адресату 06 березня 2017 року за довіреністю. (а.с. 139-141 Т.1)

01 березня 2017 року ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" направило на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та місцезнаходження іпотечного майна Вимоги щодо дострокового погашення заборгованості № 0103/5 та № 0103\3, в яких боржника повідомлено про укладення Договору про відступлення права вимоги № 48 від 24.02.2017 року, його умови, наявний розмір заборгованості ( 257465,08 євро , що в еквіваленті складає 7300828,62 грн). Та зазначено про вимогу виконати в повному обсязі свої зобовязання перед ТОВ ФК Дніпрофінансгруп у зазначеному розмірі, а разі невиконання ТОВ ФК Дніпрофінансгруп вимушено буде звернути стягнення на заставне майно, яке належить ОСОБА_1 - а саме нежитлові приміщення кафе. Загальною площею 1060,2 кв.м. по вул. Радянській. 4\1 в м.Миколаєві - згідно з договором іпотеки від 27.03.2008 року № 1769.

Як доказ направлення цих вимог відповідачем надано ксерокопію Описів вкладення у цінний лист - з заначенням номерів цих вимог та копію поштової квитанції про відправку адресату ОСОБА_1 цінного листа кур'єрською доставкою від 01.03.2017.

При цьому як зазначив на неодноразову вимогу суду представник ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" - оригінали цих відправлень і поштових квитанцій у Товариства не зберіглися. З наданих ксерокопій дійсно не вбачається, на що неодноразово звертали увагу представники позивача та третьої особи, наявність на Опису вкладення відбитку будь-якого штампу\штемпелю поштового відділення, проте наявний відбиток печатки ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" (а.с. 151-154 Т1) .

Згідно відповіді Миколаївської дирекції ПАТ Укрпошта від 29.03.2018 року та від 20.07.2018 року (Т.2 - а.с. 120, Т.3 а.с. 66) на ухвалу суду щодо витребування відомостей щодо отримання в період березня-квітня 2017 року ОСОБА_1А, поштових відправлень - відповідно до п. 122 Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. Постановою КМУвід 05.03.2009 року № 270 - за минуванням шестимсячного строку не зберіглися вдомості про внутрішні реєстровані поштові відправлення.

21 квітня 2017 року на вказані приміщення за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Центру надання адмністративних послуг ОСОБА_15 зареєстровано право власності за ТОВ ФК "Дніпрофінасгруп" на підставі договору іпотеки № 1770/47 від 27.03.2008 року зі змінами від 19.08.2011 року , вимога щодо дострокового погашення заборгованості серія та номер 0103/5 від 01.03.2017 року ТОВ ФК "Дніпрофінасгруп" та вимога щодо дострокового погашення заборгованості серія та номер 0103/3 від 01.03.2017 року ТОВ ФК "Дніпрофінасгруп" .

На виконання вимог ухвали суду Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надані копії документів , які надавалися ТОВ ФК Дніпрофінасгруп для проведення рреєстрації права власності на нежитлові приміщення за адресою м.Миколаїв, вул.Соборна, 4\1, а саме (а.с.22-46 Т.3): протокол електронних торгів від 17.02.2017 року , договір іпотеки від 27.03.2008 року № 1769 - зі змінами , внесеними договором від 19.08.2011 року , договір № 48 про відступлення права вимоги від 24.02.2017 року , поштові конверти з адресою відправника - ТОВ ФК Дніпрофінасгруп з відміткою про кур'єрську доставку , проте при цьому є відмітка про повернення за закінченням терміну зберігання 05.04.2017 року - адресат цих відправлень заклеєний цією самою відміткою про повернення , отже не вбачається з цих конвертів взагалі кому вони направлялися (а.с. 31-34 Т.3), вимоги про дострокове погашення заборгованості від 01.03.2017 року з квитанціями про відправку. Повідомлення про відступлення № 0103\2 від 01.03.2017 від ТОВ ФК Дніпрофінасгруп на адресу ОСОБА_1 з повідомленням нових реквізитів нового кредитора та необхідністю з'явитися за адресою кредитора для ідентифікації для подальшої взаємодії.

Отже, в наданих державним реєстратором документах не міститься копія ОСОБА_16 від 19 квітня 2018 року про оцінку вищевказаного майна, на яку посилався представник відповідача ТОВ ФК Дніпрофінасгруп , до того ж копія цього звіту, надана ОСОБА_5 взагалі ніким не завірена (а.с.75 Т.3), отже суд не може прийняти його до уваги як належний і допустимий доказ.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 27 квітня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за реєстровим номером № 300, ТОВ «РІЄЛТІС ПЛЮС» придбало у ТОВ ФК "Дніпрофінансгруп" нежитлові приміщення, що знаходяться в м.Миколаєві по вул.Соборна, 4\1, право власності на спірне майно зареєстроване за ТОВ «РІЄЛТІС ПЛЮС» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 27 квітня 2017 року о 17.12 год. - і по теперішній час.

На виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом ОСОБА_17 надані копії документів, які надавалися сторонами для посвідчення вказаного договору (ас. 133-239 Т.2), а саме: витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстрів обтяжень майна, договір іпотеки від 27.03.2008 року № 1769, Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.02.2017 року, копії вимоги щодо дострокового погашення заборгованості № 0103/5 та № 0103\3 (завірені нотаріусом) з описами вкладення та квитанціями ( не містять такого завірення ), установчі та реєстраційні документи ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп та ТОВ Рієлтіс Плюс , рішення загальних зборів учасників ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп від 27.04.2017 року про продаж придбаного майна кафе по вул.Соборній 4/1 в м.Миколаєві за ціною не нижче 3 929 000 грн. , , рішення № 2 установчих зборів засновників ТОВ Рієлтіс плюс від 27.04.2017 року про придбання кафе по вул.Соборній 4/1 в м.Миколаєві за ціною не вище 4 000 000 грн.. звіт про оцінку майна від 21 квітня 2017 року , що дорівнює 3 929 000 грн , документи підписантів.

Згідно наданого представником позивача ОСОБА_16 № 183\04 про незалежну оцінку нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Миколаїв , вул. Соборна, 4\1- станом 03 вересня 2018 року вартість цих приміщень становить 30 197 380 грн. Проте оскільки ця оцінка здійснена через майже півтора року після укладення оспорюваних договорів - таке не має правового значення для правильного вирішення спору та не може бути прийнята судом до уваги.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Слід зазначити, що 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч.1ст. 81 ЦПК УКраїни , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов"язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 ЦК України та ст.4 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту дійсне порушене право позивача, отже суд повинен встановити чи дійсно порушені або порушуються права позивачів та з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Що стосується вимог позову про визнання недійсним результатів аукціону в електронній формі з реалізації активів АТ Імексбанк , які оформлені протоколом від 17.02.2017 року.

З аналізу частини першої статті 650 , частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку ОСОБА_6 приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Як передбачено ч.ч.1-6 ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , після затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_6 результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси ОСОБА_6 розпочинає реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами ОСОБА_6, за найвищою вартістю у найкоротший строк. ОСОБА_6 затверджує способи, порядок, склад та умови продажу майна банку у порядку, включеного до ліквідаційної маси. ОСОБА_6 заборонено продавати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_6 способів, порядку та умов продажу майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією ОСОБА_6 дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом. З метою отримання доходу ОСОБА_6 має право укладати договори про передачу окремого майна (активів) неплатоспроможного банку в оренду до реалізації цього майна у встановленому порядку. Майно (активи) банки може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами ОСОБА_6.

При цьому, згідно з ч.ч. 1, 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_6 гарантування від 24.03.2016 року №388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги за кредитними договорами .

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб від 21.11.2016 року №2519 Про затвердження умов продажу активів АТ Імексбанк затверджено умови продажу активів Банку, зокрема права вимоги за Кредитним договором № 954\КЛ\2008 від 27.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ Імексбанк , шляхом проведення відкритих електронних торгів (аукціону) з початковою ціною реалізації 4 530 507,74 грн.

Щодо неповідомлення позивача про проведення електронних торгів, то згідно з пунктом 1 розділу V Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, встановлено, що протягом п'яти робочих днів після рішення ОСОБА_6 щодо затвердження умов продажу активу (ів) (майна) банк на своєму веб-сайті і ОСОБА_6 на своєму офіційному веб-сайті оприлюднюють публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) за формою та структурою інформації, визначеними у додатках 7-16 до цього Положення. Протягом п'яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і ОСОБА_6 на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) ОСОБА_6 розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією ОСОБА_6 .

29.11.2016 року ОСОБА_6 було опубліковано в мережі інтернет повідомлення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі АТ Імексбанк , зокрема: № лоту: Q3920542942b863 - право вимоги за кредитним договором № 954\КЛ\2008 , укладеним з фізичною особою. Опис майна - нежитлові приміщення кафе (підвал , 1й, 2й поверхи та мансарда, заг.плошею 1060,2 кв.м., м.Миколаїв, вул.Радянська. Початкова ціна/початкова ціна реалізації лоту, грн. (без ПДВ): на перших відкритих торгах (аукціоні) 28.12.2016 року - 4 530 507,74 грн., на других відкритих торгах (аукціоні) 25.01.2017 року - 4 077456,97 грн., на третіх відкритих торгах (аукціоні) 17.02.2017 року - 3 624 406,19 грн. Всі оголошення з посиланням на Публічний паспорт активу. Аналогічне оголошення розміщено також на веб-сайті https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2017-08-01-000022-b .

Таким чином, ОСОБА_6 було дотримано вимоги чинного законодавства щодо умов продажу активів ПАТ ІмексБанк .

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками третіх торгів було зареєстровано дві особи: ОСОБА_18 та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

17.02.2017 року ТБ ПОЛОНЕКС було проведено відкриті електронні торги (аукціон) з продажу лоту Q3920542942b863 - права вимоги за Кредитним договором №954\КЛ\2008 року ( з договором забезпечення).

Протоколом електронних торгів від 17.02.2017 року оформлено результати проведення вищенаведених торгів, за яким переможцем аукціону визначено учасника №2 ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп .

В подальшому на підставі зазначеного Протоколу 24.02.2017 року між АТ Імексбанк в особі уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_12 та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп був укладений договір відступлення права вимоги № 48, за яким відповідно до результатів відкритих торгів(аукціону), оформлених цим протоколом електронних торгів, банк відступає ОСОБА_13 кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника, включаючи вимоги до його правонаступників, зазначених у додатку № 1 до цього договору , за договром кредитної лінії № 954/КЛ/2008 від 27.03.2008 з урахуванням всіх зімн та доповнень до нього на умовах, визначених цим основним договром. Сторони домовилися, що відступлення Банком новому кредитору прав вимоги за Договром іпотеки від 27.03.2008 року відбувається за окремим нотаріально посвідченим договором.

Звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказував, що як результати аукціону, так і договір від 24.02.2017 року підлягають визнанню недійсними, оскільки проведення електронних торгів відбулося з істотним порушенням Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.

Так, згідно з п.1 розділу 2 Положення щодо організації продажу активів (майна) банку, що ліквідується, потенційний покупець - фізична або юридична особа, яка має намір придбати актив (майно) банку та може набути такий актив (майно) у власність чи на підставі іншого речового.

У відповідності до п.3 розділу 2 Положення для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець має внести організатору відкритих торгів (аукціону) гарантійних внесок, розмір якого встановлюється ОСОБА_6.

При цьому, як передбачено п.7 розділу 7 Положення відкриті торги (аукціон) не можуть вважатися такими, що відбулися, у разі відсутності кроку відкритих торгів (аукціону) у розрізі лотів або якщо на участь у відкритих торгах (аукціоні) було зареєстровано лише одного потенційного покупця (учасника).

Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, незважаючи на вимоги вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені ним в позовній заяві обставини щодо суттєвих порушень при проведенні аукціону.

Також слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній постанові від 12 жовтня 2016 року по справі за № 6-1981цс16, при вирішенні спорів, в тому числі щодо оскарження проведення відкритих торгів (аукціонів) судам слід перевіряти чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення відкритих торгів (аукціонів), а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (Постанова ВСУ від 29.06.2016 року у справі № 6-370цс16.

Отже, сам лише порушень проведення, оформлення результатів торгів не можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними без доведеності порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, тобто позивача. Вказане лише може бути підставою для визнання торгів недійсними, але виключно в сукупності та доведеності в судовому процесі порушення прав позивача.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 25 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи те, що позивачка не є стороною оспорюваного нею правочину, то єдиною підставою для визнання його недійсним в судовому порядку є доведення факту порушення її прав і законних інтересів даним договором.

Тобто, в даному випадку обов'язок доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача покладається безпосередньо на позивача.

Згідно із ч. 2 ст.16 , ч. 1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 2-3 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання відкритих елктронних торгів (аукціону) недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачкою зазначено недодержання ФГВФО при проведенні прилюдних торгів норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Положення щодо организації продажу активів майна банків, що ліквідуються № 388 від 24.03.2016 року. Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з відкритих торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1ст. 215 ).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами відкритих торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами цих торгів, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених законодавством.

Разом з тим, встановивши відсутність будь яких порушень при проведенні аукціну, судом не встановлено, а позивачем, в свою чергу, не доведено, що проведеними торгами були порушені, невизнані або оспорені його права, свободи чи інтереси, адже, як вбачається, оформлюючи відступлення права вимоги, АТ Імексбанк та ТОВ ФК Дніпрофінансресурс не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора.

Так, обгрунтовуючи свої вимоги позивачка переважно посилалася на порушення вимог ЗУ Про іпотеку щодо переформлення права власності на предмет іпотеки, який виступав в якості забезпечення належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором , право вимоги за яким реалізовувалося з аукціону. Натомість, в будь якому разі ці порушення, про які зазначає позивачка, відбулися в майбутньому після проведення оспорюваного аукціону, отже не можуть слугувати підставами для визнання його недійсним.

Не може суд прийняти до уваги і посилання представника третьої особи на неможливість прийняти судом до уваги як належний і допустимий доказ роздруківку з веб-сайту ФГВФО щодо розміщення оголошень про проведення торгів та публічних паспортів лоту - оскільки вони не надані в оригіналах та надані роздруківки не завірені належними чином як копії. Таке не спростовує справжність наданої інформації, яка розміщена і зберігається в мережі Інтернет на офоційному веб-сайті відповідачів - як-того і вимагають положення вищезазначених ст. 51 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Положення.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 к Банку, ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп та ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог про визнання недійсним результатів електронних торгів не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними договру купівлі-продажу права вимоги та договору про відступлення права вимоги за договром іпотеки від 24.02.2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203 , частини першої статті 215 ЦК України , відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 510 ЦК України , сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України , до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, та і оплатним.

У останньому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу, оскільки передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 року по справі №910/7038/17.

Відповідно до умов кредитного договру № 954/КЛ/2008 та п. 8.6 договору іпотеки від 27.03.2008 року - не вимагається згоди боржника та іпотекодавця на відступлення права вимоги за цими договорами, а лише зазначено про обов'язковість повідомлення боржника про таке відступлення протягом пяти днів після укладення того договору. Передбачено, шро в разі нездійснення такого повідомлення для нового кредитора\іпотекодержателя наступають наслідки, передбачені ст. 516 ЦК України.

Так, цією статтею передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 передбачає - відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов"язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов"язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов"язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов"язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі - не позбавляється обов"язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Наслідком неповідомлення боржника про проведену заміну кредитора у зобов'язанні є лише те, що боржник може виконати свої зобов'язання первісному кредитору і таке виконання буде вважатися належним. Весь період, після отримання грошових коштів від банку за договором кредиту для боржника існує кредитор і він не звільняється від виконання своїх зобов'язань в цілому. До моменту отримання від нового кредитора витребуваних документів боржник може не платити саме новому кредитору, але не звільняється від виконання своїх зобов'язань на користь первісного кредитора.

Отже нормами ЦК України не передбачено настання наслідків недійсності договору відступлення прав вимоги через наступне неповідомлення про заміну кредитора боржнику, а лише негативні наслідки для нового кредитора, пов'язані з порядком виконання зобовязання боржником попередньому кредиторові.

Таким чином, договір не може вважатися недійсним, про що заявлено позивачем, з підстав неповідомлення боржника про зміну кредитора.

Також суд дійшов до висновку, що спірний договір від 24.02.2017 року, укладений ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та АТ Імекс банк в особі уповноваженої особи ФГВФО, є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату взамін права вимоги та жодна із сторін не отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов'язком поверненням цих коштів та оплати часу користування ними. Водночас, для укладання договору відступлення права вимоги отримання новим кредитором ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг чинним законодавством не вимагається. Таким чином, не вбачається порушення відповідачами норм чинного законодавства при укладенні договору відступлення права вимоги.

Наведене зумовлює відсутність передбачених статтями203,215 ЦК України , підстав для визнання його недійсним та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки - через відсутність відповідної ліцензії у нового кредитора. До того ж продаж відбувався за вартістю продажу, визначеною у нацональній валюті України, розрахунки відбувалися також у гривні . Вказані положення узгоджуються з висновками, зазначеними постановою Верховного суду від 21.02.2018 р. (справа N 753/2665/16-ц).

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, встановлено, що поняття охоронюваний законом інтерес , яке вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Натомість позивачка не обгрунтувала, яким чином договір відступлення права вимоги порушує суб'єктивні права або охоронювані законом інтереси позивача. В ході розгляду даної справи судом не було встановлено обставин, з якими законодавство пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині визнання договру купівлі-продажу вимоги № 48 від 24.02.2017 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому судом не може бути взято до уваги посилання позивача на необгрунтоване включення в договорі відступлення прав вимоги до загального розміру заборгованості за кредитним договором залишку заборгованості поза межами строку позовної давності. Таке не має правового значення для вирішнння даного спору, оскільки жодних вимог новим кредитором у встановленому законом та договром порядку про стягнення заборгованості за цим договором відповідачами до неї не пред'являлося, до того ж вона не позбавлена права висувати проти нового кредитора ті самі заперечення, які мала до первісного кредитора.

Щодо вимоги про визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення.

Так, за ч. ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Суд наголошує, що за положеннями наведеної норми права відступлення права за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця у разі, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і якщо одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Такі самі положення містить і п. 8.6 Договру іпотеки № 1769 від 27.03.2008 року, отже судом встановлено, що ні законодавством, ні іпотечним договором не встановлено необхідності отримання письмової згоди іпотекодавця при відступлені права вимоги, до того ж відбулося одночасне відступлення права вимоги за кредитним договором, зобов'язання за яким і забезпечуються іпотекою, оспорюваний договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки нотаріально посвідчений.

Вказані обставини свідчать про відсутність порушень ст. 24 ЗУ "Про іпотеку" при укладенні спірного договору.

При визначення правомірності цього правочину враховує і все вищенаведене стосовно дотримання вимог ст.512-516 ЦК України, що викладені вище.

Абзацем 4 п.8.6. договору іпотеки від 27.03.2008 року, на порушення якого посилався представник позивачки, містять вимоги про наступне повідомлення іпотекодаваця про відступлення прав вимоги, отже невиконання такого не тягне недійсності договру, а має інші наслідки, про що викладено вище.

До того ж в справі містять належні докази належного повідомлення попереднім кредитором та іпотекодержателем АТ Імексбанк про відступлення вимоги 06 березня 2017 року. А невиконання такого новим кредитором та іпотекодержателем не тягне недійсності договору.

Отже, як вбачається, позивачка 76-78 ЦПК України на підтвердження того, що оспорювані правочини не відповідають вимогам закону, такі твердження лише є припущеннями, а сам факт невірного тлумачення закону та умов договору не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

До того ж, вирішуючи питання правомірності звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права чи інтересу позивача оспорюваним правочином, оскільки головною умовою, яку повинен довести позивач є не тільки наявність недотримання норм закону при укладенні договору відступлення права вимоги, а й наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання його недійсним.

Суд ще раз наголошує, що при вирішенні питання про недійсність вказаних договорів судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивачки на порушення її права власності на предмет іпотеки внаслідок незаконної, на її думку, реєстрації цього майна за новим іпотекодержателем.Так, наведені обставини хоча і вчинені на підставі оспорюваних правочинів, проте є самостійними діями сторін\ правочином, отже ніяким чином не можуть впливати на їх недійсність. Не можуть слугувати підставою для задоволення цих вимог і посилання представника третьої особи на порушення прав вкладників неплатоспроможного банку внаслідок продажу активів банку за низькою ціною.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Що стосується позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ТОВ ФК Дніпрофінасгруп на спірні нежитлові приміщення- предмету іпотеки.

Як слідує з системного аналізу положеннь статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , 328, 335, 376, 392 слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (частина перша у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено і не оспорюється ні позивачкою ОСОБА_1, ні третьою особою на стороні позивача ОСОБА_3, що умови кредитного договору позичальником не виконані , останній платіж дійсно відбувся в лютому 2014 року, кредитна заборгованість не погашена та існує по теперішній час. Натомість положеннями іпотечного договору, зокрема пунктом 5.5.1, передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто останній мав право на визнання за собою права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому .

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 35 Закону № 898-IV встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ст. 36 ЗУ Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (ч.3 ст.37 Закону № 898-IV ).

Таким чином, правовою підставою передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким, відповідно до ст. 36 ЗУ Про іпотеку , також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі щодо задоволення вимог іпотекодержателя вказаним способом.

Як вбачається з договору іпотеки № 1769 від 27.03.2008 року - за п. 5.1 іпотекодержатель на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність.

За п.5.5.1 цього договору іпотеки за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися наступним чином:

- у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки (якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані) іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. Ціна придбання визначається шляхом експертної осцінки предмету іпотеки на день придбання. Рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймається Іпотекодержателем одноособово. Підписанням цьго договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателем мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іпотеодавцем.

Отже, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання можливо відповідно до передбачених Іпотечним договором від 27.03.2008 застережень про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не більш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Приписами ч. 4 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 9, 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 9 цього Порядку, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор, уповноважена особа обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Згідно п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Пунктом 12 Порядку № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми законодавства в частині, що стосується реєстрації права власності на предмет іпотеки, вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки відбувається лише за умови надання до державного реєстратора відповідних документів, які, в свою чергу, підлягають перевірці не тільки на наявність, а й на зміст та повноту поданих документів, зокрема, наявність застереження, про яке домовились сторони договору.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи , ТОВ ФК Дніпрофінасгруп подано до Департаменту заяву від 21.04.2017 про державну реєстрацію права власності з наступними документами: копія паспорту та коду, довіреність товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , протокол електронних торгів від 17.02.2017 року, договір про відступлення прав за договором іпотеки №48 від 24.02.2017 року, договір іпотеки № 1769, вимога про дострокове погашення заборгованості, повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та поштові конверти з адресою відправника - ТОВ ФК Дніпрофінасгруп з відміткою про кур'єрську доставку , з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання 05.04.2017 року .

Письмове рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем не надавался ні державному реєстратору, ні суду при розгляді даної справи.

Судова практика зазначає, що для перереєстрації права власності на підставі іпотечного застереження іпотекодержатель серед іншого повинен подати державному реєстратору копію вимоги про усунення порушень, докази її направлення та отримання іпотекодавцем, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, врученого та оформленого відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 , та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта від 12.05.2006 р. №211 (постанова Верховного Суду України №21-1458а16 від 11.04.2017 р.).

Відповідно до матеріалів дослідженої реєстраційної справи, вказана вимога не вручена адресату та повернута конвертом з поштовою приміткою за закінченням терміну зберігання та штемпелем з датою 05.04.2017 , до того ж дійсно не вдалося встановити дійсний факт направлення саме цієї вимоги на адресу іпотекодателя , водночас, державним реєстратором прийняте спірне рішення про реєстрацію права власності за ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп .

Вищевикладене свідчить про те, що ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп при подачі заяви про державну реєстрацію права власності, а державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_15 не дотримано вимоги п. 61 Порядку №1127, оскільки до заяви не надано належних доказів отримання вимоги боржником, та як наслідок документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, а також письмового рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмету іпотеки. Як наслідок, державним реєстратором не встановлено наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, закріпленого ч. 3ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яка безпосередньо пов'язана з встановленням відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, державним реєстратором всупереч вимогам Закону № 1952-IV та Порядку №1127 не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та самого договру іпотеки № 1769, що виключало право вчиняти реєстраційні дії по державній реєстрації права власності на майно на підставі договору іпотеки.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , визначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, в п.167 Рішення Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (Заява № 19336/04) Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції п. 58). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі ОСОБА_12 проти Франції , від 22 вересня 1994 року, п. 42, та Кушоглу проти Болгарії , заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. ОСОБА_6 органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.11.2011р. №1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Також, у відповідності до зазначеного п.41 Порядку у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_15 Центру надання адмністративних послуг ММР про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком, загальною площею 1060,2 кв.м. в м.Миколаєві по вул.Соборній, будинок 4/1 за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 21.04.2017р. індексний №34877076 та скасувати запис № 20078895 про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" .

При цьому суд не може прийняти до уваги пояснення представника третьої особи ТОВ Рієлтіс плюс щодо неналежного способу захисту порушеного права - оскільки воно є наслідком невірного тлумачення норм права.

5. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду зі збільшенням позовних вимог та відповідних клопотань в загальній сумі 3010 грн. (640х4 +130+320).

Оскільки позов задволено частково , відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню в частині тих вимог, в яких відмовлено, не підлягають. А судові витрати в розмірі 1090 грн (640 +130+320) підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів ТОВ ФК Дніпрофінасгруп та Центру надання адміністративних послуг ММР.

Представником відповідача ТОВ ФК Дніпрофінасгруп ОСОБА_5 у відзиві на позов зазначено попередній розрахунок судових витрат у розмірі 20 220 грн, з яких витрати на професійну правничу допомогу адвоката 12 000 грн, квитки на потяг на суму 4500 грн, витрати на перебування у м.миколаїв - 3720 грн. Проте жодних доказів на підтвердження понесення таких витрат суду не надав, що позбавляє суд можливості вирішити питання про пропорційне відшкодування судових витрат.

Інші співвідповідачі не надали суду також підтвердження про понесені ними судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2 , 5 , 7 , 10 , 12 , 13 , 17 , 18 , 81 , ч. 1 ст. 141 , ст. 258 , ст. ст. 259 , 263 268 , ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Імексбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Рієлтіс Плюс" про визнання недійсними результатів аукціону в електронній формі, договору купівлі-продажу вимоги, договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_15 Центру надання адмністративних послуг Миколаївської міської ради про державну реєстрацію права власності ( з відкриттям розділу) на нежитлові приміщення кафе з літнім майданчиком , загальною площею 1060,2 кв.м. в м.Миколаєві по вул.Соборній, будинок 4/1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" від 21.04.2017р. індексний № 34877076 та скасувати запис № 20078895 про реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" .

В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Сятгнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп та Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради по 545 грн. судових витрат з кожного.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції Миколаївського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гуденко О.А.

Повний текст рішення виготовлено 22.10.2018 р.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1, ідентифікаційний код 40696875, місцезнаходження: 54001, АДРЕСА_2

Публічне Акціонерне Товариство «Імексбанк» ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20971504, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-А.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40696875, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2.

ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб , ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21708016, місцезнаходження: 04053 , м. Київ, вул.Січових Стрільців , 17.

Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської радиідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41210422, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 .

ТОВ "РІЄЛТІС ПЛЮС", ідентифікаційний код юридичної особи 41298554 , Дніпропетровська обл, м.Дніпро, вул.Автотранспортна, 2, офіс 20