Рішення

від 13.06.2008 по справі 2-384/2008

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-384

2008р.

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2008 р.     їй. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області

В складі: головуючого-судді Стефурака Є.М.

Секретаря     Козаченко Л.Д.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Раковецької сільської ради Городенківського району  про визнання права власності на житловий будинок,-

ВСТАНОВИВ:

В заявленому позові позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходиться в с. Раковець, по вул. Чорновола, 13, Городенківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом.

В позовній заяві посилається на те. що з 1961 року позивачка спільно з померлим чоловіком побудували житловий будинок з господарськими будівлями в с Раковець по вул. Чорновола, 13, Городенківського району Івано - Франківської області, однак документів на це будівництво не оформляли, так як проживали в Снятинському районі, а коли перейшли проживати в с Раковець. чоловік захворів, і 20.12.1999 року ОСОБА_2 помер, не встигнувши оформити належних документів на житловий будинок з господарськими будівлями. Однак 16.12.1999 року ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження на ім'я позивачки - ОСОБА_1.

Інших спадкоємців померлий ОСОБА_2 немає, оскільки його діти померли. Позивачка являється єдиним спадкоємцем. Фактично вона вступила в управління майном, але через відсутність свідоцтва на право власності у померлого ОСОБА_2 позивачка не може оформити спадкове майно на себе.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просить визнати за нею право власності на дане господарство.

Відповідач позов визнав, просить справу слухати у його відсутності.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, за наявності для того законних підстав.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка після смерті чоловіка ОСОБА_2, фактично втупила в управління спадковим майном, однак свідоцтва про право власності на цей будинок немає, має технічний паспорт, однак не являється власником будинку, оскільки не може одержати свідоцтва про право власності.

Згідно ст.2 Закону України "Про власність", право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння , користування і розпорядження майном.

Судом встановлено, що позивач фактично володіє та користується майном на протязі тривалого часу, став його власником.

Згідно ст. 49 Закону, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно ст. 10 вказаного Закону власник вправі вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням  володіння, захист його  права здійснюється судом, а тому позивач підставно звернувся за захистом своїх прав.

При вищенаведених обставинах суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 2, 10, 49 Закону України "Про власність" та керуючись, ст.ст. 209, 214-215. 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на жилий будинок та господарські будівлі, що знаходиться по вул. Чорновола, 13, в с. Раковець, Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.