Постанова

від 10.10.2018 по справі 333/758/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 333/758/16-ц

провадження № 61-6342 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача -Пророка В. В., суддів: Висоцької В. С., Лесько А. О., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач -Публічне акціонерне товариство КРЕДОБАНК , відповідачі: -ОСОБА_6 , -ОСОБА_7, представник відповідачів -ОСОБА_8, третя особа -Приватне підприємство КС-Пром ,

розглянув у порядку письмового провадження справу, відкриту за позовом Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Приватне підприємство КС-Пром , про стягнення заборгованості за кредитним договором , за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року, постановлене колегією суддів у складі: МаловічкоС. В., Савченко О. В., Кочеткової І. В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 09 лютого 2016 року Публічне акціонерне товариство КРЕДОБАНК (далі - ПАТ КРЕДОБАНК ) звернулось до Комунарського районного суду міста Запоріжжяз позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Приватне підприємство КС-Пром (далі - ПП КС-Пром ), про стягнення з них як поручителів заборгованості за кредитним договором.

2. Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2014 року між ПАТ КРЕДОБАНК та ПП КС-Пром було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КРЕДОБАНК надав ПП КС-Пром грошові кошти в сумі 213 000,00 грн на строк до 24 червня 2016 року (далі - кредитний договір від 26 червня 2014 року).

3. Для забезпечення виконання зобов'язань ПП КС-Пром за кредитним договором від 26 червня 2014 року ПАТ КРЕДОБАНК того ж дня уклало з ОСОБА_6 договір поруки, за умовами якого ОСОБА_6 зобов'язався відповідати перед ПАТ КРЕДОБАНК за виконання ПП КС-Пром зобов'язань за кредитним договором від 26 червня 2014 року (далі - договір поруки № 1). З цією ж метою цього ж дня ПАТ КРЕДОБАНК уклало також договір поруки з ОСОБА_7 (далі - договір поруки № 2).

4. Позивач зобов'язання за кредитним договором від 26 червня 2014 року з надання кредитних коштів ПП КС-Пром виконав в повному обсязі.

5. ПП КС-Пром свої зобов'язання за кредитним договором від 26 червня 2014 року належним чином не виконував, кредит в порядку та в обумовлені цим договором терміни не повертав, відсотки за користування кредитом в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим у ПП КС-Пром станом на 22 січня 2016 року виникла заборгованість в сумі 158 141,92 грн, з яких 145 724,59 грн - неповернута сума кредиту; 11 517,33 грн - прострочені відсотки; 900,00 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту.

6. Крім того, умовами кредитного договору від 26 червня 2014 року передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором ПП КС-Пром сплачує за кожен день прострочення пеню в національній валюті в розмірі 0,03 % від простроченої (несплаченої) суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 21 липня 2015 року по 21 січня 2016 року становить 4 184,28 грн, з яких: 3 893,09 грн - пеня за основною сумою кредиту; 266,08 грн - пеня за прострочену сплату відсотків; 25,11 грн - пеня за прострочену сплату комісії з адміністрування кредиту.

7. Оскільки відповідно до умов договорів поруки № 1 та № 2 поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором, позивач просив стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загальну суму заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2014 року в сумі 162 326,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 травня 2016 року позов ПАТ КРЕДОБАНК залишено без задоволення.

9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем зобов'язання по наданню кредитного договору виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером. Прострочена заборгованість за кредитом виникла в лютому 2015 року.

10. Станом на 22 січня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 158 141,92 грн. Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 21 липня 2015 року по 21 січня 2016 року становить 4 184,28 грн.

11. Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Згідно п. 4.7 договорів поруки № 1 та № 2 ці договори припиняються за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Відповідно до цих договорів поруки поручителі зобов'язані сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

12. Сторони врегулювали в кредитному договорі від 26 червня 2014 року питання дострокового повернення коштів (пункти 5.9. та 5.10.), тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.

13. Отже, строк користування кредитом достроково сплив 25 лютого 2015 року, тобто наступного дня, після прострочення платежу за кредитом, тому строк у шість місяців від дня настання зміненого строку виконання основного зобов'язання закінчився 26 серпня 2015 року. Поручителі відповідно до умов договорів поруки № 1 та № 2 повинні були сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 26 червня 2014 року.

14. Зважаючи на викладене, правовідносини за договорами поруки № 1 та № 2 слід визнати такими, що припинені, в зв`язку з пропуском шестимісячного строку пред'явлення позову до поручителя. Тому позовні вимоги ПАТ КРЕДОБАНК до ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.

Короткий зміст рішення апеляційної інстанції

15. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КРЕДОБАНК задоволено, рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 травня 2016 року скасовано, позов ПАТ КРЕДОБАНК задоволено:

- вирішено стягнути з ОСОБА_6 як поручителя за договором поруки № 1 та ОСОБА_7 як поручителя за договором поруки № 2 з кожного окремо як солідарного з позичальником ПП КС-Пром боржника на користь ПАТ КРЕДОБАНК заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2014 року станом на 22 січня 2016 року в сумі 162 326,20 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 145 724,59 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 11 517,33 грн, заборгованості з комісії за адміністрування кредиту в сумі 900,00 грн, пені в сумі 4 184,28 грн;

- вирішено загальний розмір стягнення заборгованості обмежити сумою в 162 326,20 грн;

- вирішено стягнути на користь ПАТ КРЕДОБАНК з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 судовий збір в сумі 5 113,27 грн, по 2 556,63 грн з кожного.

16. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з матеріалів справи випливає, що з січня 2015 року ПП КС-Пром стало несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювати щомісячні платежі, внаслідок чого у нього станом на 22 січня 2016 року виникла зазначена заборгованість. Зважаючи на неналежне виконання ПП КС-Пром зобов'язань з погашення кредиту, нарахованих відсотків та комісії, ПАТ КРЕДОБАНК йому нараховувалась з 21 липня 2015 року пеня у відповідності до пунктів 7.1 (2.11) кредитного договору від 26 червня 2014 року за ставкою 0,03 % за кожен день прострочення.

17. Згідно з пунктом 2.5. кредитного договору від 26 червня 2014 року строк повернення кредиту визначено 24 червня 2016 року. Але ПАТ КРЕДОБАНК змінив цей строк та визначив датою дострокового повернення кредиту 30 грудня 2015 року, про що повідомлено як ПП КС-Пром , так і відповідачів (поручителів) відповідними письмовими вимогами від 21 грудня 2015 року (а.с. 29 - 37). Отже, відлік трирічного строку чинності договорів поруки № 1 та № 2 почався з 31 грудня 2015 року. ПАТ КРЕДОБАНК звернувся з позовом в межах цього трирічного строку.

18. Суд не зважив на ті обставини, що в договорі поруки встановлено строк її дії, а тому безпідставно застосував речення друге частини четвертої статті 559 ЦК України, яким врегульовано правовідносини між кредитором і поручителем у тому випадку, коли в договорі поруки не встановлено строку її дії.

19. ПП КС-Пром припинило вносити щомісячні платежі на погашення тіла кредиту з лютого 2015 року, а щомісячні платежі на погашення відсотків - з жовтня 2015 року. За умовами кредитного договору від 26 червня 2014 року чергові платежі ПП КС-Пром повинно було здійснювати кожного місяця, а останній платіж - не пізніше 24 червня 2016 року, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до ПП КС-Пром та обрахування встановленого частиною першою статті 559 ЦК України трирічного строку для пред'явлення вимог до поручителя щодо щомісячних платежів.

20. За таких обставин, ПАТ КРЕДОБАНК отримало право пред'явити вимогу до поручителів (відповідачів) про виконання порушеного зобов'язання зі сплати щомісячних платежів з лютого 2015 року, а щодо дострокового повернення кредиту, починаючи з 31 грудня 2015 року. Отже, наявні всі підстави для стягнення всієї суми заборгованості, починаючи з лютого 2015 року, оскільки не сплив встановлений зазначеними договорами поруки трирічний строк зобов'язань поруки.

21. Оскільки договори поруки № 1 та № 2 укладені позивачем з кожним із відповідачів окремо, підстави для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2014 року з обох поручителів відсутні. Задля уникнення подвійного стягнення загальний розмір стягнення слід обмежити заборгованістю в сумі 162 326,20 грн.

22. Відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (далі позначення цього документу у редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції та апеляційним судом, за умови однаковості положень такої редакції, - ЦПК України 2004), на користь позивача підлягають стягненню у зв'язку з повним задоволенням його позовних вимог всі понесені ним у справі судові витрати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. У жовтні 2016 року відповідачі через свого представника, ОСОБА_8, подали касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), вважаючи, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.

24. У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 16 травня 2016 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

25. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

26. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27. 06 лютого 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.

28. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

29. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

30. Ухвалою судді ВССУ від 24 листопада 2016 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

31. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. В порушення частини першої статті 360-7 ЦПК України 2004 апеляційний суд не врахував правові висновки Верховного Суду України (далі - ВСУ), викладені у його постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 та від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, щодо застосування статті 599 ЦК України.

33. ВСУ роз'яснив, що в законодавстві поняття строк дії договору та строк (термін) виконання зобов'язання визначаються як різні. Вимогу до поручителя, а саме позов до суду, може бути пред'явлено в межах строку дії договору поруки, але не пізніше шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

34. У договорах поруки № 1 та № 2 встановлено строк дії цих договорів (пункт 4.7.) та строк виконання зобов'язань (пункт 2.2. договору поруки № 1 та пункт 2.3. договору поруки № 2). Отже, якщо разом зі строком дії договору в ньому встановлено строк виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню саме в цей строк з відповідними наслідками у разі його пропуску.

35. Позивач повинен був звернутись з позовом до відповідачів не пізніше 26 серпня 2015 року, а тому рішення суду першої інстанції є законним та помилково скасованим.

(2) Позиція інших учасників справи

36. У грудні 2016 року ПАТ КРЕДОБАНК подало заперечення на касаційну скаргу відповідачів. Позивач вказує на те, що апеляційний суд вірно зазначив, що з січня 2015 року ПП КС-Пром стало невчасно та не в повному обсязі здійснювати щомісячні платежі, внаслідок чого станом на 22 січня 2016 року в нього виникла заборгованість в сумі 158 141,92 грн. За період з 21 липня 2015 року по 21 січня 2016 року була нарахована пеня в сумі 4 184,28 грн.

37. Згідно пункту 4.7. обох зазначених договорів поруки вони припиняються зі спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 26 червня 2014 року, яким є 24 червня 2016 року. Тому дія договорів поруки № 1 та № 2 припиняється з 25 червня 2019 року. В зв'язку з цим застосування другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України до даних правовідносин є безпідставним та недоречним, оскільки порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Рішення апеляційного суду є законним та має залишатись без змін, а касаційна скарга відповідачів підлягає відхиленню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

38. Згідно з частиною першою статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

39. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

40. Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Частина друга цієї статті передбачає, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

41. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

42. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

(1.1) Щодо строку дії поруки та обчислення позовних вимог на її підставі

43. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (частина друга статті 10 ЦПК України 2004).

44. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України 2004 (частина 3 статті 10 ЦПК України 2004).

45. Статті 57, 58, 60 ЦПК України 2004 визначають що є доказами в рамках судового розгляді справи, які вимоги до них висуваються. Предмет доказування під час судового розгляду визначений статтею 179 ЦПК України 2004.

46. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті (стаття 212 ЦПК України 2004).

47. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (частина друга статті 303 ЦПК України 2004).

48. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частини перша статті 14 ЦК України).

49. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

50. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

51. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (згідно із частиною другою статті 1054 ЦК України).

52. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

53. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

54. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. (частини перша та третя статті 553 ЦК України).

55. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

56. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг (частина друга статті 555 ЦК України).

57. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

58. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина перша статті 251 ЦК України).

59. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).

60. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша та третя статті 549 ЦК України).

61. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК України).

62. Згідно з пунктом 2.5. кредитного договору від 26 червня 2014 року датою остаточного повернення кредиту є 24 червня 2016 року включно. Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що повернення суми кредиту здійснюється з липня 2014 року по червень 2016 року у сумі 8 875,00 грн щомісяця. Також відповідно до умов кредитного договору від 26 червня 2014 року передбачена щомісячна сплата процентів за користування кредитом (пункти 4.6., 4.3.1.).

63. Пунктом 5.8. кредитного договору від 26 червня 2014 року передбачене право ПАТ КРЕДОБАНК вимагати від ПП КС-Пром дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших платежів за цим договором. Пункт 5.9. передбачає порядок виконання ПП КС-Пром такої вимоги на підставі письмового звернення ПАТ КРЕДОБАНК .

64. Пункт 4.7. договору поруки № 1 та № 2 передбачає, що кожен з цих договорів поруки припиняється після спливу трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 26 червня 2014 року.

65. Пункт 2.2. договору поруки № 1 та пункт 2.3. договору поруки № 2 встановлюють, що поручитель зобов'язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання ПП КС-Пром зобов'язань за кредитним договором від 26 червня 2014 року. Разом з тим, пункт 2.1. договору поруки № 1 та пункт 2.2. договору поруки № 2 передбачають, що ПАТ КРЕДОБАНК письмово повідомляє відповідачів про невиконання ПП КС-Пром зобов'язань за кредитним договором від 26 червня 2014 року.

66. Верховний Суд погоджується з зазначеними правовими висновками ВСУ. З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення кредитором вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Необхідність дотримання цього правового висновку також зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12. Цей правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права враховується Верховним Судом відповідно до вимог частини шостої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів в редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови Верховним Судом.

67. Попри встановлений у пункті 4.7. договорів поруки № 1 та № 2 трьохрічний строк припинення цих договорів від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором від 26 червня 2014 року, це не означає визначеність строку дії поруки за щомісячними зобов'язаннями по цьому кредитному договору в розумінні статті 251 та частини четвертої статті 559 ЦК України. Виконання поручителями протягом семи днів зобов'язань щодо сплати по простроченим щомісячним платежам, передбаченим кредитним договором від 26 червня 2014 року, визначені у пунктах 2.2. та 2.3. відповідних договорів поруки, також не є строками дії поруки. Тому підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

68. Однак це не означає, що позивач мав звернутись з позовними вимогами до відповідачів до 26 серпня 2015 року. Як встановлено апеляційним судом, позивач не звертався у лютому 2015 року з вимогою про дострокове повернення кредиту, процентів, комісії та інших платежів за кредитним договором від 26 червня 2014 року. Прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором не означає автоматичної дії частини другої статті 1050 ЦК України, на що не звернув уваги суд першої інстанції, помилково застосувавши цю норму права при визначенні належного строку пред'явлення позивачем позову до відповідачів.

69. Частина друга статті 1050 ЦК України передбачає право, закріплене в пункті 5.8. кредитного договору від 26 червня 2014 року, порядок реалізації якого встановлено пунктом 5.9. цього договору. Це право було застосоване позивачем лише у грудні 2015 року, що встановлено апеляційним судом та підтверджене позивачем, в тому числі у його запереченні на касаційну скаргу.

70. Враховуючи зазначене, апеляційний суд правильно визнав існування вимог позивача, які підлягають задоволенню, але помилково прирівняв трьохрічний строк дії договорів поруки № 1 та № 2 до строку дії поруки по кожному з щомісячних обов'язкових платежів за кредитним договором від 26 червня 2014 року. Отже, беручи до уваги, що позивач звернувся до суду 09 лютого 2016 року, порука припинена щодо вимог позивача, які виникли до 09 серпня 2015 року.

71. За своєю суттю рішення апеляційного суду правильне в частині визнання прав позивача на задоволення певних вимог, які вважались судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню через закінчення строку дії поруки. Але апеляційний суд фактично допустив помилку в застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК України, що призвело до помилки в мотивувальній частині відповідного рішення та помилкових розрахунків вимог позивача, які підлягають задоволенню, викладених як у мотивувальній частині відповідного рішення, так і в його резолютивній частині.

72. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2014 року (а.с. 27) відповідні вимоги позивача, які виникли до 09 серпня 2015 року, становлять суму вимог по простроченій заборгованості з лютого 2015 по липень 2015 року, яка дорівнює 48 099,59 грн (3 724,59 грн (лютий 2015 року) + 8 875,00 грн (березень 2015 року) + 8 875,00 грн (квітень 2015 року) + 8 875,00 грн (травень 2015 року) + 8875,00 грн (червень 2015 року) + 8 875,00 грн (липень 2015 року). Отже, вимоги за простроченою заборгованістю мають бути зменшені на 48 099,59 грн.

73. Згідно розрахунку пені у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором від 26 червня 2014 року (а.с. 28) відповідні вимоги позивача, які виникли до 09 серпня 2015 року, становлять: 1) пеня по простроченій основній сумі кредиту - 338,00 грн (109,83 грн (21 липня 2015 року - 26 липня 2015 року) + 83,87 грн (27 липня 2015 року - 30 липня 2015 року) + 144,30 грн (31 липня 2015 року - 09 серпня 2015 року: 375,18 грн / 26 днів х 10 днів); 2) пеня по прострочених відсотках - 18,00 грн (11,14 грн (21 липня 2015 року - 30 липня 2015 року) + 6,86 грн (04 серпня 2015 року - 09 серпня 2015 року: 27,42 грн / 24 дні х 6 днів); пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 0,54 грн (31 липня 2015 року - 02 серпня 2015 року). Загалом вимоги за пенею мають бути зменшені на 356,54 грн.

74. Отже, загальна сума вимог позивача, які підлягають задоволенню, має бути зменшеною з 162 326,20 грн до 113 870,07 грн. Враховуючи, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, судові витрати, стягнуті апеляційним судом з відповідачів підлягають відповідному корегуванню, оскільки частина перша статті 88 ЦПК України 2004 передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

75. Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України).

76. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша та четверта статті 412 ЦПК України).

77. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи Верховний Суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року в частині помилкової мотивації та розрахунків вимог позивача, що підлягають задоволенню, судових витрат, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

(2.2) Щодо судових витрат

78. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

79. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

80. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини тринадцята статті 141 ЦПК України).

81. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

82. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина десята статті 141 ЦПК України).

83. Відповідачі не заявляли вимог про відшкодування судових витрат. Інші учасники справи не заявляли до відшкодування судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

84. Згідно із платіжним дорученням від 20 січня 2016 року № 2252148 ПАТ КРЕДОБАНК сплатило судовий збір у сумі 2 434,89 грн за подання позову до суду першої інстанції. Інші документально підтверджені судові витрати сторін, понесені ними в рамках розгляду справи судом першої інстанції, до відшкодування заявлені сторонами не були.

Відповідно до платіжного доручення від 06 червня 2016 року № 26193109 та платіжного доручення від 22 липня 2016 року № 34349962 ПАТ КРЕДОБАНК сплатило судовий збір у сумі 2 678,38 грн за подання апеляційної скарги. Інші документально підтверджені судові витрати сторін, понесені ними в рамках розгляду справи апеляційним судом, до відшкодування заявлені сторонами не були.

85. Відповідно до квитанції від 18 жовтня 2016 року № 0.0.635709571 відповідачі сплатили судовий збір у сумі 2 923,06 грн за подання касаційної скарги. Інші документально підтверджені судові витрати сторін, понесені ними в рамках розгляду справи судом касаційної інстанції, до відшкодування заявлені сторонами не були.

За результатом касаційного розгляду вимоги відповідача підлягають частковому задоволенню. Враховуючи результат касаційного розгляду, частину десяту статті 141 ЦПК України, ПАТ КРЕДОБАНК має право на відшкодування йому відповідачами сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 708,08 грн, за подання апеляційної скарги - 1 878,88 грн. В свою чергу відповідачі мають право на відшкодування з позивача сплаченого ними судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 872,53 грн.

86. Таким чином з відповідачів на користь ПАТ КРЕДОБАНК підлягає стягненню різниця сплаченого судового збору в у сумі 2 714,43 грн., по 1 357,21 грн з кожного.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Частково задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

2. Скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року в частині обрахування строку дії поруки та пов'язаних з цим вимог позивача, що підлягають задоволенню, відшкодування судового збору.

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК .

Стягнути з ОСОБА_6, поручителя за договором поруки від 26 червня 2014 року № 47/67/S-2, як солідарного з позичальником, Приватним підприємством КС-Пром (код ЄДРПОУ 34535281), боржника на користь Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК (код ЄДРПОУ 09807860) заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2014 року № 47/67 станом на 22 січня 2016 року в сумі 113 870,07 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 97 625,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 11 517,33 грн, заборгованості з комісії за адміністрування кредиту в сумі 900,00 грн, пені в сумі 3 827,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_7, поручителя за договором поруки від 24 червня 2014 року № 47/67/S-3, як солідарного з позичальником, Приватним підприємством КС-Пром (код ЄДРПОУ 34535281), боржника на користь Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК (код ЄДРПОУ 09807860) заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2014 року № 47/67 станом на 22 січня 2016 року в сумі 113 870,07 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 97 625,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 11 517,33 грн, заборгованості з комісії за адміністрування кредиту в сумі 900,00 грн, пені в сумі 3 827,74 грн.

Загальний розмір стягнення обмежити заборгованістю в сумі 113 870,07 грн.

3. В іншій частині рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК по 1 357,21 грн з кожного на відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, видати виконавчі листи на виконання постанови.

Судді: В. С. Висоцька

А. О.Лесько

В. В.Пророк

В. М. Сімоненко

І.М. Фаловська