Справа № 462/728/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2018 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Кирилюк А.І.
при секретарях Гула М.І., Фрейдун А.М..
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представник відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради / третя особа: ОСОБА_4/ про визнання права власності на ? ідеальну частку нерухомого майна,
в с т а н о в и в :
13 лютого 2018 року позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, літ. Б-1 , загальною площею 35, 3 кв.м., який розташований за адресою: м. Львів, площа Двірцева, будинок 1.
Свої вимоги мотивує тим, що 20.08.2015 р. на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 ОСОБА_3 набула у власність павільйон- магазин, літ Б-1 , загальною площею 35, 3 кв.м. , що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:01:004:0042. 16.09.2015 року 1/2 ідеальної частки вказаного павільйону-магазину ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 29.04.2016 р. ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8 відчужив 1/2 ідеальної частки вказаного павільйон- магазину ОСОБА_4. Станом на час подання цього позову власниками павільйону-магазину, літ Б-1 , загальною площею 35, 3 кв.м., що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто по ? ідеальній частки кожен.
У 2016 році Львівська міська рада звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_3 та ще семи осіб, в якому заявила позовні вимоги, втому числі, про визнання недійсними договору купівлі-продажу павільйону-магазину літ Б-1 , загальною площею 35, 3 кв.м. , що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 від 20.08.2015 p., на підставі якого ОСОБА_3 набула вказаний магазин, договору купівлі- продажу ? ідеальної частки вказаного павільйону-магазину літ Б-1 від 16.09.2015 p., а також договору купівлі-продажу ? ідеальної частки вказаного павільйону-магазину літ Б-1 , загальною площею 35,3 кв.м. , що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 від 29.04.2016 року. Вказана справа на даний момент знаходиться на розгляді в Апеляційному суді Львівської області та остаточне рішення у справі не постановлено.
Оскільки ОСОБА_3 набула у власність павільйон-магазин літ-Б за адресою пл. Двірцева, 1 на підставі договору купівлі-продажу від ОСОБА_9 від 20.08.2015 p., який набув у власність вказане майно від ТОВ Фірма Турист , то Львівська міська рада, подаючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу, що є правовстановлюючим документом, не визнає право власності ОСОБА_3 на ? ідеальної частки даного магазину-павільйону, у зв'язку із чим, позивачка змушена була звернутись до суду із позовом, який просить задовольнити.
14 лютого 2018 року суддею Залізничного районного суду м. Львова відкрито спрощене провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради / третя особа: ОСОБА_4/ про визнання права власності на ? ідеальної частки нерухомого майна та запропоновано відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.
12 березня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 березня 2018 року призначено судове засідання по справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради / третя особа: ОСОБА_4/ про визнання права власності на ? ідеальної частки нерухомого майна на 11:30 год. 18 квітня 2018 року у приміщенні Залізничного районного суду м. Львова (м. Львів, вул. С. Бандери, 3), у яке викликано сторони.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на підставність заявлених вимог, просила суд такі задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовну заяву заперечив, додатково наголосив, що заявлені вимоги є безпідставними, оскільки в даному випадку відсутній спір, у зв'язку із чим, просив суд у задоволенні позову відмовити.
29 березня 2018 року третя особа - ОСОБА_4 надіслав до суду пояснення щодо предмету позову. Суд не бере до уваги останні, оскільки ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.02.2018 року було відкрито провадження у справі та роз'яснено сторонам їх процесуальні права та обов'язки. Оскільки, подаючи пояснення, ОСОБА_4 не дотримався вимог, встановлених ч. 5 ст. 178 ЦПК України, а саме не надав суду доказів того, що дані пояснення були надіслані на адресу сторін у справі, що позбавляє їх права належно підготуватись до розгляду справи, врахувати аргументи третьої особи, якби вони отримали такі пояснення у визначений ЦПК України строк./а.с.41-45/
Крім того, суд ухвали проводити розгляд справи у відсутності третьої особи ОСОБА_4, який, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а матеріалів справи є достатньо для проведення розгляду справи по суті заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконань про те, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20.08.2015 р. на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_3 набула у власність павільйон-магазин, літ Б-1 , загальною площею 35,3 кв.м. , що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:01:004:0042. /а.с.7/
16.09.2015 року 1/2 ідеальної частки вказаного павільйону-магазину ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5С./а.с.8/
29.04.2016 р. ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8 відчужив 1/2 ідеальної частки вказаного павільйон- магазину ОСОБА_4. Відповідно до реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дату 24.01.18 року зарестровано право власності на павільйон-магазин, загальною площею 35,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, по 1/2 ідеальної частки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.9/
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно п.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положення ст. 182 ЦК України гласять, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ч.4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно, яке підлягае державної реєстрації виникають з дня такої реєстрації.
Сторнами у справі визнається та не потребує доведення факт, що станом на момент розгляду справи, а саме 25.10.2018 року, власником павільйону- магазину, літ Б-1 , загальною площею 35,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 у ? ідеальній частки є позивач - ОСОБА_3, та її право власності є зарестрованим державним реєстратором.
В данному випадку право власності не потребує не потребує додаткового підтвердження судовим рішенням.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що Львівська міська рада не визнає право власності ОСОБА_3 на павільйон-магазин, літ Б-1 , загальною площею 35,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136300:01:004:0042, оскільки оспорює таке право в іншому судовому процессі (справа 462/5536/16-ц), бо звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів відповідачем є правом, що захищене законом. А повторний розгляд або оцінка, в данному суді, спору між тими ж сторнами, з тим же предметом, виходить за межі судового розгляду та є неприпустимим.
Від так, у судому засіданні з'ясовано, що позивачкою належним чином не доведено наявності факту порушення її законних прав, та інтересів, що потребують судового захисту .
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторону позивачів.
На підставі та керуючись ст. 12, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської міської ради / третя особа: ОСОБА_4/ про визнання права власності на ? ідеальної частки павільйону- магазину, літ "Б-1", загальною площею 35,3 кв.м., за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач: Львівська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04055896, місце знаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Третя особа: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Повний текст рішенні виготовлено 25.10.2018 року.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2018 |
Оприлюднено | 26.10.2018 |
Номер документу | 77395828 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Кирилюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні