Рішення

від 11.10.2018 по справі 910/5979/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2018Справа № 910/5979/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/5979/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина система"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні

відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Клиаркон"

про стягнення 546 563,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Різник Ю.С., довіреність б/н від 01.03.2018р.;

від відповідача: Стовбуха Д.В., довіреність б/н від 27.10.2017р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина система" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (надалі - відповідач) про стягнення 546563,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставки №П5915 від 12.01.2016р. щодо своєчасної оплати проставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017р. порушено провадження у справі № 910/5979/17 та розгляд справи призначений на 18.05.2017р.

18.05.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 15.06.2017р., у зв'язку з залученням до участі у розгляді справи третьої особи та необхідністю витребування нових доказів по справі.

15.06.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Єдина система", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс", на підставі якого до відповідача з претензіями щодо сплати спірної суми заборгованості зверталось як ТОВ "Стрит Микс", так і позивач. Також, представник відповідача вважає, що на результати вирішення даної справи впливають результати розслідування кримінального провадження № 120162510100009025, яке перебуває на стадії досудового слідства.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 15.06.2017р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, відклав його вирішення, оскільки сторони не надали суду ухвалу про порушення провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина система" до ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017р. розгляд справи відкладено на 06.07.2017р. у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів по справі.

В судовому засіданні 06.07.2017р. представник позивача подав для долучення до матеріалів справи копію ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/9598/17 від 15.06.2017р., проти задоволення клопотання відповідача в частині зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/9598/17 не заперечував.

Представник відповідача клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його часткове задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017р. зупинено провадження у справі № 910/5979/17 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9598/17.

За допомогою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом було встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9598/17, яке набрало законної сили 30.05.2018р., позов ТОВ "Єдина система" задоволено повністю. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ" (04073, м. Київ, пр. Московський, 15/а, код 35442481), товариством з обмеженою відповідальністю "ЄДИНА СИСТЕМА" (25014, м. Кропивницький, вул. Терешковой 219, код 24711556) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стрит Микс" (54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238, оф. 121; код 40194363) щодо передачі права вимоги за договором поставки №115915 від 12.01.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2018р., на підставі ст. 230 ГПК України, поновлено провадження у справі № 910/5779/17 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.08.2018р. о 10:00 год.

В судовому засіданні 02.08.2018р. представник відповідача подав клопотання про відкладення засідання у справі № 910/5779/17 для надання можливості відповідачу подати суду докази оплати вартості поставленого позивачем товару.

Представник позивача не заперечував щодо відкладення підготовчого засідання у справі.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився.

Суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.08.20918р.

В судовому засіданні 09.08.2018р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача 65258,65 грн. пені, 9818,93 грн. - 3% річних, 40209,51 грн. - інфляційних втрат та судовий збір у сумі 8198,46 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, приписами частини п'ятої статті 46 ГПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Як вбачається з заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач вказану заяву вручив представнику відповідача, про що міститься відповідний підпис на заяві. Проте, позивач не надав доказів надіслання вказаної заяви на адресу третьої особи, що є порушенням приписів статті 46 ГПК України, а відтак, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання прийняття вказаної заяви позивача до розгляду до усунення останнім недоліків її оформлення.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву та вручив його копію представнику позивача, проте доказів направлення копії відзиву на адресу третьої особи суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що не сплата заборгованості за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р. була зумовлена наявністю сумнівів щодо належного кредитора, у зв'язку із укладенням договору відступлення права вимоги між ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "Єдина Система" та ТОВ "Стрит Микс", який на момент звернення позивача до суду з позовом був чинний.

Беручи до уваги те, що позивач тривалий час не надавав відповідачу доказів визнання судом договору відступлення права вимоги між ТОВ Єдина Система , ТОВ Стрит Микс та ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет недійсним, відповідач не мав правових підстав ігнорувати укладення сторонами вказаного договору і, з огляду на вимоги ТОВ Стрит Микс , вважав, що спір з приводу дійсності або не дійсності переуступки боргу між первісним і новим кредитором має вирішуватись у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018р. відкладено підготовче засідання у справі № 910/5979/17 на 30.08.2018р.

28.08.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надішли клопотання про приєднання до справи витребуваних доказів та клопотання про відкладення розгляду справи на іншу справу, у зв'язку з неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні 30.08.2018р. представник позивача подав відповідь на відзив та докази її направлення, а також докази направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог на адресу третьої особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2018р. відповідає вимогам ст. 46 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах суми 115 289,09 грн., яка складається з: 65 258,65 грн. - пені, 9818,93 грн. - 3% річних та 40209,51 грн. - інфляційних втрат.

При цьому, представник позивача не заперечував щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Проте, суд дійшов висновку, що на день розгляду справи вирішені всі питання, зазначені у ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а відтак наявні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, у зв'язку з чим суд відмовляє у відкладенні підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018р. закрито підготовче провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи по суті в судовому засіданні 11.10.2018р.

Присутній у судовому засіданні 11.10.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.10.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина система" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №П5915 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого за даним договором Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад Покупця (далі - Об'єкт Покупця ) продукцію, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, перелічену в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених цим Договором (далі - товар ). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації Покупця. Замовлення здійснюються Покупцем за його необхідністю та Покупець не може бути змушений здійснювати примусове Замовлення товару. Замовлення товару є правом, а не обов'язком Покупця. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються Покупцем, визначаються в замовленнях Покупця на придбання окремих партій товарів (далі - Замовлення ).

Згідно п. 2.2. Договору асортименти товарів, що поставляються, і ціни на товари встановлюються Специфікації (Додаток №1 до даного Договору). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації Покупця. Кількість партії товару, що повинна бути поставлена Покупцю, вказується в узгодженому сторонами Замовленні. Ціна Товарів сформована відповідно до звичайних та ринкових цін на території України з урахуванням умов, що відповідають нормам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (далі - Правила Інкотермс - 2010), зазначених в даному Договорі, відповідно до яких здійснюється поставка товарів Покупцю та включає вартість доставки товарів Покупцю.

У п. 3.1. договору зазначено, що Постачальник, не є товаровиробником агропромислового комплексу і згоден на оплату поставлених Покупцю товарів з відстрочкою 15 календарних днів з дати прийому, товару за наявності належним чином заповненої товарної накладної, але не раніше першого четверга, що слідує за датою спливу строку платежу. Якщо такий четвер припадає на вихідний день, то вищезазначений платіж здійснюється на найближчий четвер, що слідує за ним.

Вимоги пункту 3.1. Цього Договору не розповсюджуються та не застосовуються Сторонами при проведенні розрахунків за окремі групи товарів, стосовно яких чинним законодавством встановлено інші строки (терміни) для проведення розрахунків. У разі визначення та/або зміни чинним законодавством України строків (термінів) проведення розрахунків за окремі групи товарів, Сторони підтверджують свій обов'язок по їх дотриманню (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору, Покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних відповідно до Специфікації, яка діє на дату розміщення Замовлення на товар, з урахуванням знижок, що надаються Постачальником Покупцю відповідно до цього Договору, при цьому округлення ціни товарів відбувається до двох знаків після коми.

Згідно п. 3.5. Договору, оплата товарів здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, визначений в даному Договорі.

За змістом п. 6.1. Договору вважається, що Постачальник поставив товар, якщо він доставив товари, згідно Замовлення, точно в строк на Об'єкт Покупця, зазначений ним в Замовленні і якщо в результаті прийому товарів була встановлена повна відповідність доставлених товарів умовам Замовлення і цього договору.

Постачальник гарантує поставку товару з присутністю представника, що має повноваження підписувати Акт невідповідності.

Згідно п. 6.2. договору, момент прийому товарів підтверджується відповідною відміткою Покупця в накладній на товари, що містить дату та час прийому товарів, які були, поставлені. У випадку-невідповідності поставленого товару Замовленню Покупець складає та підписує Акт невідповідності. Про складання Акту невідповідності робиться, відмітка у товаросупровідних документах. З боку Постачальника Акт повинен підписати його представник, відповідальний за доставку товару. Постачальник підтверджує, що особа, яка здійснила доставку товару покупцеві, є належним представником Постачальника та має всі необхідні повноваження для підписання актів невідповідності. Дані повноваження підтверджуються фактом поставки товару та переданням товаросупровідних документів Покупцеві, а також належними документами на представника, відповідно яких йому надані такі повноваження, такі документи можуть бути надані на вимогу Покупця. У випадку складання актів невідповідності, прізвище такої особи зазначається в акті. Представник Постачальника не має права відмовитися підписати вказаний акт. У разі незгоди зі змістом складеного акту представник Постачальника зазначає про причини незгоди у складеному акті.

У п. 13.7. Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Даний Договір діє з дати підписання по 31 грудня 2016 року включно, а в частині виконання зобов'язань Сторонами - до повного і належного їх виконання. У разі якщо Сторони виявлять бажання продовжити свої правовідносини в наступному році, вони повинні укласти про таке новий договір поставки на 2017 рік. Якщо Сторони не укладуть новий Договір поставки з 1 січня 2017 року, то дія даного договору буде автоматично подовжена до моменту укладення нового договору поставки, але не довше ніж по 31 березня 2017 року включно (п. 18.1. Договору).

В подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 від 12.01.2016р. та додаткову угоду № 2 від 12.01.2016р., якими внесено зміни до договору поставки №П5915 від 12.01.2016р.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 846 816,75 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 414 623,37 грн., що вбачається з банківською випискою позивача.

В матеріалах справи, наявний договір відступлення права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р., який укладений між ТОВ "Єдина Система", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс".

Позивач звернувся до відповідача з листом від 01.08.2016р., в якому зазначив про змову співробітників ТОВ "Єдина система" та ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", яка полягала у створенні вказаного договору відступлення права вимоги між ТОВ "Єдина Система", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс". У зв'язку із викладеним, позивач просив ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" розібратись у вказаній ситуації та сплатити заборгованість в сумі 431 281,17 грн. на його користь.

Також, позивач звернувся до відповідача з листом від 20.09.2016р., в якому повідомив, що ТОВ "Єдина Система" договір про відступлення права вимоги не підписувало, а тому є єдиним кредитором за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р., у зв'язку із чим просило перерахувати йому заборгованість в сумі 431 281,17 грн.

У відповідь на вказані листи відповідач листами від 13.09.2016р. та від 03.11.2016р. повідомив, що ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" не є органом, уповноваженим встановлювати, спростовувати або доводити винні дії третіх осіб, а тому вказана ситуація підлягає вирішенню між ТОВ "Єдина Система" та ТОВ "Стрит Микс".

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою б/н від 21.03.2017р., в якому просив сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 431 281,17 грн., згідно договору поставки №П5915 від 12.01.2016р.

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, який укладеного між ТОВ "Єдина Система", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" та ТОВ "Стрит Микс" щодо передачі права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р., яке у встановленому порядку набрало законної сили, у справі №910/9598/17 визнано недійсним договір відступлення права вимоги, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина Система" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стрит Микс" щодо передачі права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р.

02.08.2018р. відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 431 281,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0368322 від 02.08.2018р.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016р. щодо своєчасної оплати товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього пеню в сумі 65 258,65 грн., 3% річних в сумі 9 818,93 грн., інфляційні втрати в сумі 40 209,51 грн.

Відповідач вважає позов необґрунтованим, оскільки не оплата заборгованості за договором поставки №П5915 від 12.01.2016р. була зумовлена наявності сумнівів щодо належного кредитора, у зв'язку із існуванням договору відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "Єдина Система" та ТОВ"Стрит Микс" щодо передачі права вимоги, який на момент звернення позивача до суду з позовом був чинним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на суму 846 816,75 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Викладене не заперечується відповідачем.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, а саме копії банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача, відповідач своє зобов'язання зі своєчасної сплати поставленого товару належним чином не виконав, здійснивши оплату з порушенням строків, встановлених умовами Договору поставки №П5915 від 12.01.2016р.

Викладене не заперечується відповідачем.

Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару.

При цьому, суд не приймає заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані неможливістю оплатити товар у зв'язку із наявністю сумнівів щодо належного кредитора, оскільки викладене не звільняє відповідача від обов'язку оплати поставленого товару у строк, визначений договором.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати поставленого товару у строк, визначений договором, жодному з можливих кредиторів.

Крім того, враховуючи положення частини другої статті 517 Цивільного кодексу України, відповідач не позбавлений був права виконати свої зобов'язання перед первісним кредитором.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару за договором, позивачем заявлено до стягнення з останнього пеню в сумі 65 258,65 грн., 3% річних в сумі 9 818,93 грн., інфляційні втрати в сумі 40 209,51 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов'язання.

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 9 801,11 грн., а інфляційних втрат - 40 209,51 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заявленої до стягнення пені у розмірі 65 258,65 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на доведеність факту порушенням відповідачем умов Договору поставки №П5915 від 12.01.2016р. існують підстави для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 13.7. Договору.

Як встановлено судом, відповідач не здійснив оплату поставленого товару у строк, визначений договором, жодному з кредиторів, у зв'язку із наявністю сумнівів щодо належного кредитора.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач, будучи обізнаним про факт підроблення договору відступлення права вимоги, до звернення до суду з позовом у даній справі не вживав заходи, спрямовані на вирішення зазначеної ситуації, а саме визнання вказаного договору недійсним.

При цьому, з листування сторін, вбачається, що розібратись у вказаній ситуації він вимагав відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що бездіяльність позивача призвела до значного прострочення зобов'язання з оплати товару відповідачем.

Згідно зі ст. 616 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави в розумінні ст. 616 ЦК України для зменшення заявленої до стягнення пені до 652,86 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 652,86 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №П5915 від 12.01.2016р. щодо своєчасної оплати поставленого товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 652,86 грн. пені, 40 209,51 грн. інфляційних втрат та 980,11 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 15/а, код 35442481) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Система" (25030, м. Кропивницький, пров. Кропивницького, 49, код 24711556) пеню в сумі 652 грн. 86 коп., інфляційні втрати в сумі 40 209 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 980 грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 774 грн. 30 коп.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.10.2018р.

СуддяПривалов А.І.