Постанова

від 28.05.2019 по справі 910/5979/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа№ 910/5979/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Разіної Т.І.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.05.2019,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст складено 22.10.2018)

у справі №910/5979/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору,на

стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Клиаркон

про стягнення 546 563,68 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Єдина система (далі, позивач або ТОВ Єдина система ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (далі, відповідач або ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет ) про стягнення 546 563,68 грн., з яких: 431 281,17 грн. основної заборгованості за поставлений товар згідно Договору від 12.01.2016 №П5915, 65 258,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 3% річних за користування коштами в сумі 9 818,93 грн. та витрати від інфляції в сумі 40 209,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2017 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Клиаркон (попереднє найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Стрит Микс ).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №П5915 від 12.01.2016 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

09.08.2018 позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою він просив суд стягнути з відповідача 65 258,65 грн. пені, 9 818,93 грн. - 3% річних, 40 209,51 грн. - інфляційних втрат та судовий збір у сумі 8 198,46 грн.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду та позовні вимоги розглядалися в межах суми 115 289,09 грн., яка складається з: 65 258,65 грн. - пені, 9 818,93 грн. - 3% річних та 40 209,51 грн. - інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система пеню в сумі 652 грн. 86 коп., інфляційні втрати в сумі 40 209 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 980 грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 774 грн. 30 коп.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару згідно умов Договору.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання та визначено (за перерахунком суду), що розмір 3% річних становить 9 801,11 грн., а інфляційних втрат - 40 209,51 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заявленої до стягнення пені у розмірі 65 258,65 грн., суд у цій частині дійшов висновку про наявність підстав у розумінні статті 616 Цивільного кодексу України для зменшення заявленої до стягнення пені до 652,86 грн. Такі висновки суду мотивовані тим, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару у строк, визначений договором, у зв`язку із наявністю сумнівів щодо належного кредитора (позивач чи третя особа), у свою чергу позивач, будучи обізнаним про факт підроблення договору відступлення права вимоги, який укладеного між ТОВ Єдина Система , ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет та ТОВ Стрит Микс щодо передачі права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016 останньому, до звернення до суду з позовом у даній справі не вживав заходи, спрямовані на вирішення зазначеної ситуації, а саме визнання вказаного договору недійсним, що призвело до значного прострочення зобов`язання з оплати товару відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 09.11.2018 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю Єдина система звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по Договору від 12.01.2016 № П5915 пеню в сумі 65 258,65 грн.; 3% проценти річних за користування коштами в сумі 9 818,93 грн.; витрати від інфляції у сумі 40 209,51; судовий збір в сумі 8 198,46 грн.

20.03.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про зміну апеляційних вимог у справі №910/5979/17, у якій, враховуючи що основний борг відповідачем було сплачено у повному обсязі, просив суд прохальну частину апеляційної скарги вважати наступною: змінити рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17, позовні вимоги задовольнити в частині, а саме: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по Договору від 12.01.2016 № П5915 пеню в сумі 65 258,65 грн.; 3% проценти річних за користування коштами в сумі 9 818,93 грн.; витрати від інфляції у сумі 40 209,51; судовий збір в сумі 8 198,46 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- висновок суду першої інстанції про те, що позивачем невірно було визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки початок періоду прострочення виконання зобов`язання з 16-го дня після підписання останньої видаткової накладної від 15.06.2016 + 15 днів, тобто фактично з 01.07.2018, про що і вказано позивачем у розрахунку;

- вказуючи про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат суд фактично задовольнив їх повністю;

- у резолютивній частині рішення суд зменшив розмір 3% річних з 9 801,11 грн. до 980,11 грн., однак не навів у рішенні розрахунки обґрунтованості такого зменшення та не вказав початок (дату) періоду прострочення виконання;

- з огляду на доведеність факту порушення відповідачем умов договору поставки існують підстави для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 13.7. Договору та стягнення пені у заявленому позивачем розмірі;

- твердження суду про те, що позивач не вживав заходів, спрямованих на вирішення спору, а саме визнання договору недійсним - не відповідає фактичним обставинам справи, адже сам позивач звернувся із заявою про злочин до правоохоронного органу, де зареєструвано кримінальне провадження №120162510100009025 від 19.11.2016 і в рамках даного кримінального провадження 08.02.107 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси прийнято ухвалу про тимчасовий доступ до речей та документів, згідно якої у відповідача було вилучено документи стосовно виконання умов договору поставки, а також документи про відступлення права вимоги, зокрема, і сам текст договору;

- несвоєчасне виконання умов договору поставки сталося саме з вини відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 15.04.2019, наголошує, що відповідач виконав рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17, яке набрало законної сили, перерахувавши на поточний рахунок ТОВ Єдина система 42 616,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №67294/1 від 07.12.2018.

Відповідач наголосив, що не мав підстав сумніватись у добровільності укладення договору про відступлення права вимоги зі сторони ТОВ Єдина Система , згідно якого права вимоги за договором поставки перейшли від позивача до ТОВ Стрит Микс . Однак, у липні 2016 року на електронну пошту працівників відповідача почали надходити звернення з вимогою оплати і від ТОВ Стрит Микс , і від ТОВ Єдина Система за одним і тим самим зобов`язанням. З 01.08.2016, а також у вересні, жовтні, листопаді 2016 року відповідач почав отримувати численні офіційні претензії, заяви і письмові вимоги про сплату, які доводять, що і ТОВ Єдина Система і ТОВ Стрит Микс одночасно, кожне на свою користь, вимагали від ТОВ АШАН Україна оплати за одними і тими ж зобов`язаннями.

Як стверджує відповідач, у матеріалах справи є докази визнання апелянтом і встановлення слідчим суддею того факту, що особи, які підробили підпис керівника апелянта на договорі про відступлення права вимоги, працювали з ТОВ Єдина Система , були представниками (регіональними менеджерами) ТОВ Єдина система та до укладення договору переуступки вели переговори з відповідачем від імені сторони апелянта. У свою чергу, за злочинні дії третіх осіб, в тому числі за дії колишніх представників апелянта, відповідач не може нести будь-яку, зокрема і майнову, відповідальність.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система у справі №910/5979/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №910/5979/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 залишено без руху . Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю Єдина система , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 12 297,69 грн.

15.02.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система за допомогою засобів поштового зв`язку направив на адресу суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №910/5979/17, до якої додано платіжне доручення №1 від 01.02.2019 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 12 297,69 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина система на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 та справу призначено до розгляду на 26.03.2019.

26.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду докази направлення відзиву на апеляційну скаргу іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 26.03.2019, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 розгляд справи відкладено на 16.04.2019.

15.04.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про виключення зі складу представників Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет Стовбухи Д.В. в рамках справи №910/5979/17, яке підтримав у судовому засіданні 16.04.2019.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 16.04.2019, не з`явився та 15.04.2019 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку тим, що на даний час відповідачем ведеться пошук адвоката та проводяться відповідні переговори, а тому на даний час у відповідача відсутня можливість забезпечити представництво у даному судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 розгляд справи відкладено на 21.05.2019.

У судове засідання 21.05.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 21.05.2019, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд у судовому засіданні 21.05.2019 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 розгляд справи відкладено на 28.05.2019.

У судовому засіданні 28.05.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 28.05.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які поверталися на адресу суду із відмітками адресат не розшуканий , інші причини , що у відповідності до положень статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України свідчить про належне повідомлення третьої особи про вчинення відповідних процесуальних дій. При цьому, неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.05.2019 підтримував доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 змінити, позовні вимоги задовольнити в частині, а саме: стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по Договору від 12.01.2016 № П5915 пеню в сумі 65 258,65 грн.; 3% проценти річних за користування коштами в сумі 9 818,93 грн.; витрати від інфляції у сумі 40 209,51; судовий збір в сумі 8 198,46 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.05.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

12.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Єдина система (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (покупець) було укладено Договір поставки №П5915 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого за даним договором постачальник зобов`язується поставляти покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад покупця (далі - Об`єкт Покупця ) продукцію, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати продукцію, перелічену в Специфікації (Додаток №1 до Договору) та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених цим Договором (далі - товар ). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації покупця. Замовлення здійснюються покупцем за його необхідністю та покупець не може бути змушений здійснювати примусове Замовлення товару. Замовлення товару є правом, а не обов`язком покупця. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються покупцем, визначаються в замовленнях покупця на придбання окремих партій товарів (далі - Замовлення ).

Згідно пункту 2.2. Договору асортименти товарів, що поставляються, і ціни на товари встановлюються в Специфікації (Додаток №1 до даного Договору). Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації Покупця. Кількість партії товару, що повинна бути поставлена покупцю, вказується в узгодженому сторонами Замовленні. Ціна Товарів сформована відповідно до звичайних та ринкових цін на території України з урахуванням умов, що відповідають нормам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (далі - Правила Інкотермс - 2010), зазначених в даному Договорі, відповідно до яких здійснюється поставка товарів Покупцю та включає вартість доставки товарів покупцю.

У пункті 3.1. Договору зазначено, що постачальник не є товаровиробником агропромислового комплексу і згоден на оплату поставлених покупцю товарів з відстрочкою 15 календарних днів з дати прийому товару за наявності належним чином заповненої товарної накладної, але не раніше першого четверга, що слідує за датою спливу строку платежу. Якщо такий четвер припадає на вихідний день, то вищезазначений платіж здійснюється на найближчий четвер, що слідує за ним.

Згідно пункту 3.2. Договору вимоги пункту 3.1. цього Договору не розповсюджуються та не застосовуються сторонами при проведенні розрахунків за окремі групи товарів, стосовно яких чинним законодавством встановлено інші строки (терміни) для проведення розрахунків. У разі визначення та/або зміни чинним законодавством України строків (термінів) проведення розрахунків за окремі групи товарів, сторони підтверджують свій обов`язок по їх дотриманню.

Відповідно до пункту 3.3. Договору покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних відповідно до Специфікації, яка діє на дату розміщення Замовлення на товар, з урахуванням знижок, що надаються постачальником Покупцю відповідно до цього Договору, при цьому округлення ціни товарів відбувається до двох знаків після коми.

Згідно пункту 3.5. Договору оплата товарів здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, визначений в даному Договорі.

За змістом пункту 6.1. Договору вважається, що постачальник поставив товар, якщо він доставив товари, згідно Замовлення, точно в строк на Об`єкт покупця, зазначений ним в Замовленні і якщо в результаті прийому товарів була встановлена повна відповідність доставлених товарів умовам Замовлення і цього договору.

Постачальник гарантує поставку товару з присутністю представника, що має повноваження підписувати Акт невідповідності.

Згідно пункту 6.2. Договору момент прийому товарів підтверджується відповідною відміткою покупця в накладній на товари, що містить дату та час прийому товарів, які були, поставлені. У випадку-невідповідності поставленого товару Замовленню покупець складає та підписує Акт невідповідності. Про складання Акту невідповідності робиться відмітка у товаросупровідних документах. З боку постачальника Акт повинен підписати його представник, відповідальний за доставку товару. постачальник підтверджує, що особа, яка здійснила доставку товару покупцеві, є належним представником постачальника та має всі необхідні повноваження для підписання актів невідповідності. Дані повноваження підтверджуються фактом поставки товару та переданням товаросупровідних документів покупцеві, а також належними документами на представника, відповідно яких йому надані такі повноваження, такі документи можуть бути надані на вимогу покупця. У випадку складання актів невідповідності, прізвище такої особи зазначається в акті. Представник постачальника не має права відмовитися підписати вказаний акт. У разі незгоди зі змістом складеного акту представник постачальника зазначає про причини незгоди у складеному акті.

У пункті 13.7. Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Даний Договір діє з дати підписання по 31 грудня 2016 року включно, а в частині виконання зобов`язань Сторонами - до повного і належного їх виконання. У разі якщо Сторони виявлять бажання продовжити свої правовідносини в наступному році, вони повинні укласти про таке новий договір поставки на 2017 рік. Якщо Сторони не укладуть новий Договір поставки з 1 січня 2017 року, то дія даного договору буде автоматично подовжена до моменту укладення нового договору поставки, але не довше ніж по 31 березня 2017 року включно (пункту 18.1. Договору).

У подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 від 12.01.2016 та додаткову угоду №2 від 12.01.2016, якими внесено зміни до договору поставки №П5915 від 12.01.2016.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 846 816,75 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 414 623,37 грн., що вбачається з банківської виписки позивача.

У матеріалах справи наявний договір відступлення права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016, який укладений між ТОВ Єдина Система , ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет та ТОВ Стрит Микс .

Позивач звернувся до відповідача з листом від 01.08.2016, в якому зазначив про змову співробітників ТОВ Єдина система та ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет , яка полягала у створенні вказаного договору відступлення права вимоги між ТОВ Єдина Система , ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет та ТОВ Стрит Микс . У зв`язку із викладеним, позивач просив ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет розібратись у вказаній ситуації та сплатити заборгованість в сумі 431 281,17 грн. на його користь.

Також, позивач звернувся до відповідача з листом від 20.09.2016, в якому повідомив, що ТОВ Єдина Система договір про відступлення права вимоги не підписувало, а тому є єдиним кредитором за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016, у зв`язку із чим просило перерахувати йому заборгованість в сумі 431 281,17 грн.

У відповідь на вказані листи відповідач листами від 13.09.2016 та від 03.11.2016 повідомив, що ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет не є органом, уповноваженим встановлювати, спростовувати або доводити винні дії третіх осіб, а тому вказана ситуація підлягає вирішенню між ТОВ Єдина Система та ТОВ Стрит Микс .

У подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою б/н від 21.03.2017, в якому просив сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 431 281,17 грн., згідно договору поставки №П5915 від 12.01.2016.

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет та ТОВ Стрит Микс про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, який укладеного між ТОВ Єдина Система , ТОВ Ашан Україна Гіпермаркет та ТОВ Стрит Микс щодо передачі права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі №910/9598/17, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір відступлення права вимоги, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет , Товариством з обмеженою відповідальністю Єдина Система та Товариством з обмеженою відповідальністю Стрит Микс щодо передачі права вимоги за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016.

02.08.2018 відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 431 281,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0368322 від 02.08.2018, у зв`язку з чим позивачем було подано до суду 09.08.2018 заяву про зменшення позовних вимог на вказану суму.

Звертаючись до суду із позовом у межах даної справи позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки №П5915 від 12.01.2016 щодо своєчасної оплати товару, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього пеню в сумі 65 258,65 грн., 3% річних в сумі 9 818,93 грн., інфляційні втрати в сумі 40 209,51 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов`язання за Договором виконав, здійснив протягом періоду з 27.01.2016 по 15.06.2016 поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на суму 846 816,75 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, що відповідачем не заперечується.

У пункті 3.1. Договору визначено, що постачальник не є товаровиробником агропромислового комплексу і згоден на оплату поставлених покупцю товарів з відстрочкою 15 календарних днів з дати прийому , товару за наявності належним чином заповненої товарної накладної, але не раніше першого четверга, що слідує за датою спливу строку платежу. Якщо такий четвер припадає на вихідний день, то вищезазначений платіж здійснюється на найближчий четвер, що слідує за ним.

Судом встановлено, що останньою датою відвантаження позивачем продукції на склад відповідача є 15.06.2016 - згідно видаткової накладної №С-00000085, а відтак граничною датою розрахунку за поставлений товар є 30.06.2016 (зі спливом п`ятнадцяти днів з моменту проведення останньої поставки товару). При цьому, остання проплата за поставлений товар (станом на дату подання позову) надійшла від відповідача 21.04.2016, про що свідчить наявні у матеріалах справи банківські виписки про рух коштів на рахунку позивача. Викладене не заперечується відповідачем.

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання зі своєчасної сплати поставленого товару належним чином не виконав, здійснивши оплату з порушенням строків, встановлених умовами Договору поставки №П5915 від 12.01.2016, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача проти позову, мотивовані неможливістю оплатити товар у зв`язку із наявністю сумнівів щодо належного кредитора, оскільки викладене не звільняє відповідача від обов`язку оплати поставленого товару у строк, визначений договором.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати поставленого товару у строк, визначений договором, жодному з можливих кредиторів.

Крім того, враховуючи положення частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України, відповідач не позбавлений був права виконати свої зобов`язання перед первісним кредитором.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару за договором, позивачем заявлено до стягнення з останнього пеню в сумі 65 258,65 грн., 3% річних в сумі 9 818,93 грн., інфляційні втрати в сумі 40 209,51 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, місцевий господарський суд, перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, в оскарженому рішенні зазначив, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання зобов`язання. За перерахунком Господарського суду міста Києва розмір 3% річних становить 9 801,11 грн., а інфляційних втрат - 40 209,51 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції задовольнив частково.

При цьому, як вбачається із пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у даній справі, суд присудив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 980,11 грн.

Колегія суддів, оцінюючи зазначені висновки суду в цій частині, дійшла наступних висновків.

Як уже встановлено судом вище, граничною датою розрахунку за поставлений товар є 30.06.2016 (зі спливом п`ятнадцяти днів з моменту проведення останньої поставки товару), тобто з 01.07.2016 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань із оплати за договором.

Колегією суддів встановлено, що саме з 01.07.2016 позивач почав здійснювати нарахування відповідачу 3% річних на загальну суму боргу 431 276,59 грн., тобто початок періоду нарахування позивачем визначено вірно.

Період прострочення визначено позивачем з 01.07.2016 по 03.04.2017 (дата подачі позову).

Отже, висновки суду першої інстанції щодо неправильності визначення позивачем початку періоду нарахування 3% річних є помилковими.

Сума нарахованих 3% річних за розрахунком позивача за вказаний період становить 9 818,93 грн.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, встановив, що арифметично вірний розмір 3% річних за період з 01.07.2016 по 03.04.2017 становить 9 801,11 грн., розрахунок яких виглядає наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 431276.59 01.07.2016 - 03.04.2017 277 3 % 9801.11

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 9 801,11 грн.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення правильно визначив суму 3% річних, яка підлягає до стягнення з відповідача (9 801,11 грн.), однак помилково зазначив про невірність визначення початку періоду її нарахування.

Водночас, колегією суддів встановлено, про що наголошував скаржник у апеляційній скарзі, що у пункті 2 резолютивної частини оскарженого рішення місцевий господарський суд вирішив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 980,11 грн.

Зазначення у резолютивній частині оскарженого рішення замість належної до стягнення з відповідача суми 3% річних 9 801,11 грн. суми - 980,11 грн. оцінюється судом апеляційної інстанції як технічна описка.

Однак, оскільки суд апеляційної інстанції згідно норм Господарського процесуального кодексу України не наділений правом виправляти описки, допущені судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у цій частині підлягає зміні, а до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 9 801,11 грн.

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 40 209,51 грн. за період липень 2016 року - лютий 2017 року, колегія суддів, перевіривши правильність їх нарахування, вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виглядає, при цьому, наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.07.2016 - 28.02.2017 431276.59 1.093 40209.51 471486.10

Що стосується заявленої до стягнення пені у розмірі 65 258,65 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви, позивач за недотримання строків оплати за поставлений товар нарахував пеню на залишок дебіторської заборгованості за поставлений товар, починаючи від дати настання зобов`язання відповідача по оплаті вартості останньої партії поставленої продукції.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Із огляду на доведеність факту порушенням відповідачем умов Договору поставки №П5915 від 12.01.2016, існують підстави для застосування до відповідача відповідальності відповідно до умов пункту 13.7. Договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не здійснив оплату поставленого товару у строк, визначений Договором, жодному з кредиторів, у зв`язку із наявністю сумнівів щодо належного кредитора.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач, будучи обізнаним про факт підроблення договору відступлення права вимоги, до звернення до суду з позовом у даній справі не вживав заходи, спрямовані на вирішення зазначеної ситуації, а саме визнання вказаного договору недійсним.

При цьому, із листування сторін, наявного у матеріалах справи, вбачається, що розібратись у ситуації щодо належності кредитора у спірному зобов`язанні позивач просив саме відповідача.

Згідно зі статтею 616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності (частина 3 статті 219 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені обставини справи, норми чинного законодавства, поведінку сторін спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави в розумінні статті 616 Цивільного кодексу України для зменшення заявленої до стягнення пені до 652,86 грн. Висновки суду першої інстанції з цього приводу зроблені судом із урахуванням всіх обставин справи.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 652,86 грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що ним вживались заходи та вчинялись дії, спрямовані на вирішення спору щодо належності кредитора, визнання недійсним договору, оскільки позивач звертався із заявою про злочин до правоохоронного органу, де було зареєстровано кримінальне провадження №120162510100009025 від 19.11.2016 і в рамках даного кримінального провадження 08.02.2007 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси прийнято ухвалу про тимчасовий доступ до речей та документів, згідно якої у відповідача було вилучено документи стосовно виконання умов договору поставки, а також документи про відступлення права вимоги, зокрема, і сам текст договору, оцінюються судом у даному контексті критично, оскільки зазначене не спростовує обставин необізнаності скаржника щодо належності позивача як кредитора за договором до моменту визнання такого договору недійсним у судовому порядку згідно рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі №910/9598/17.

У даному контексті судом також враховано, що відповідач після прийняття рішення у справі №910/9598/17 сплатив позивачу суму основного боргу за Договором.

Відтак, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги ТОВ Єдина система підлягають задоволенню частково в розмірі 652,86 грн. пені, 40 209,51 грн. інфляційних втрат та 9 801,11 грн. 3% річних.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача (щодо висновків суду у частині позовних вимог, які стосуються стягнення з відповідача 3% річних), а рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у даній справі таким, що підлягає зміні. До стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система підлягає пеня в сумі 652 грн. 86 коп., інфляційні втрати в сумі 40 209 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 9 801 грн. 21 коп. Позовні вимоги у даній справі задовольняються частково.

Розподіл судових витрат між сторонами здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (без урахування зменшення розміру пені за ініціативою суду) та з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 у справі №910/5979/17 викласти у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 15/а, код ЄДРПОУ 35442481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система (25030, м. Кропивницький, пров. Кропивницького, 49, код ЄДРПОУ 24711556) пеню в сумі 652 грн. 86 коп., інфляційні втрати в сумі 40 209 грн. 51 коп., 3% річних в сумі 9 801 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 728,77 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, 15/а, код ЄДРПОУ 35442481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єдина Система (25030, м. Кропивницький, пров. Кропивницького, 49, код ЄДРПОУ 24711556) 198 грн. 44 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/5979/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2019 після виходу судді Разіної Т.І. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді Т.І. Разіна

А.І. Тищенко