Рішення

від 18.10.2018 по справі 913/675/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 жовтня 2018 року Справа № 913/675/17

Провадження №9/913/315/18

За позовом Державного підприємства "Укрриба", вул.Тургенєвська, буд.82-А, м.Київ, 04050

до відповідача фізичної особи - підприємця Амірова Станіслава Альбертовича, АДРЕСА_1, 93600

третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Печенізьке рибоводне господарство", 62801, Харківська область, Печенізький район, 7 км автодороги Печеніги-Базаліївка,

про стягнення 88 959 грн 36 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "Укрриба" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Амірова Станіслава Альбертовича про стягнення заборгованості за договором № 5 від 01.06.2012 про відступлення права вимоги в сумі 38350 грн 00 коп., 3% річних в сумі 5304 грн 91 коп. та інфляційних втрат в сумі 45 304 грн 45 коп., всього 88 959 грн 36 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 01.06.2012 № 5 передав відповідачу належне йому право вимоги згідно з договором від 01.06.2011 № 19/11 на загальну суму 56 675 грн. 00 коп. За передане право вимоги відповідач повинен сплатити позивачу суму в розмірі 56 675 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок позивача протягом листопада - грудня 2012 року. Відповідач протягом грудня 2012 року частково сплатив грошові кошти в розмірі 18 325 грн. 00 коп., залишок суми складає 38 350 грн. 00 коп. За прострочення грошового зобов'язання відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 5 304 грн. 91 коп. за період з 01.01.2013 по 11.08.2017 та інфляційні втрати в сумі 45 304 грн. 45 коп. за період з січня 2013 року по серпень 2017 року включно.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.09.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Печенізьке рибоводне господарство".

Рішенням господарського суду Луганської області (у складі судді Рябцевої О.В.) №913/675/17 від 12.10.2017 у задоволенні позову Державного підприємства "Укрриба" до фізичної особи-підприємця Амірова Станіслава Альбертовича про стягнення 88 959,36 грн. відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 рішення господарського суду Луганської області № 913/675/17 від 12.10.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2018 та рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2017 у справі № 913/675/17 скасовано. Справу № 913/675/17 передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Зокрема, скасовуючи рішення судів у даній справі, Верховний Суд зауважив про наступне.

Відмовляючи у позові суди попередніх інстанцій виходили з мотивів недоведеності позивачем обсягу прав останнього на момент укладення договору відступлення, які були передані відповідачу, а також відсутності доказів передачі документів відповідно до ст. 517 ЦК України на підтвердження цих прав.

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що договір про відступлення права вимоги №5 від 01.06.2012, який підписано між ДП "Укрриба" та ФОП Аміров С.А. та скріплено печатками сторін, недійсним визнано не було, є чинним і підлягає виконанню сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1 договору ФОП Аміров С.А. зобов'язався сплатити суму, зазначену в п. 2.1. цього договору (56 675,00 грн у тому числі ПДВ 9445,83грн) в зазначені строки, а саме: протягом листопада - грудня 2012 року.

Разом з тим, судами не надано правової оцінки виконанню чи не виконанню відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018 справу № 913/675/17 передано на новий розгляд судді Ворожцову А.Г.

Ухвалою господарського суду Луганської області (у складі судді Ворожцова А.Г.) від 25.06.2018 прийнято справу до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.08.2018.

Матеріали справи свідчать про те, що судове засідання, призначене на 23.08.2018, не проводилося у зв'язку з перебуванням судді Ворожцова А.Г. на лікарняному, про що сторін було повідомлено телефонограмами.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №190-р від 04.09.2018, у зв'язку із отриманням суддею Ворожцовим А.Г. листка непрацездатності, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, був проведений повторний автоматичний розподіл заяви, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.09.2018. Справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2018 прийнято справу №913/675/17 до розгляду в новому складі суду. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 02.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.10.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.10.2018.

В судове засідання 18.10.2018 сторони та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили, були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Разом з тим, від позивача надійшли додаткові письмові пояснення за вих.№11-09/146 від 05.10.2018 щодо формування переуступленої суми боргу. Зокрема, позивач повідомив, що крім договору про відступлення права вимоги №5 від 05.06.2012 також між сторонами укладався ще один договір про переуступку права вимоги №3 від 07.05.2012, за яким відповідач повністю виконав свій обов'язок та сплатив на користь позивача 56 676 грн. Переуступлена сума боргу за договором №5 включає в себе місячні нарахування за договором про передачу права експлуатації №19/11 від 01.06.2011 за наступні місяці - з січня по травень 2012 року. Однак, місячна плата за січень була розподілена між двома договорами, тому за договором №5 було відступлено 11109,80 грн, інша частина суми відступлена за договором №3 у розмірі 2 447 грн 16 коп. Також відступлена сума боргу за договором №5 за травень 2012 року становить 4 894 грн 32 коп., що є частиною місячної плати.

Також позивачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи №913/675/17 у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні через знаходження у відпустці.

Суд, розглянувши подане клопотання позивача, відмовляє в його задоволенні за необґрунтованістю. Перебування юрисконсульта у відпустці не обмежує право позивача на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, ухвалою суду від 02.10.2018 явка представників учасників в судове засідання не визнавалась обов'язковою.

У відповідності до даних, розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, 93600.

Господарським судом встановлено, що за інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293), відділення поштового зв'язку не функціонує у зв'язку з ремонтом.

Враховуючи викладене, з метою належного повідомлення сторони про час і місце судових засідань, судом зроблено спробу направити ухвалу суду на інше поштове відділення, що функціонує у смт. Станиця Луганська Луганської області, однак ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку з інших причин, що не дали змогу виконати пересилання (т.2, а.с.50-53). Також з метою належного повідомлення відповідача у справі розміщувалися на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ) відповідні оголошення про час та місце судових засідань, про що свідчить роздруковані сторінки з мережі Інтернет (т.2, а.с.12, 46)

Крім того, з метою повідомлення відповідача суд намагався передати відповідні телефонограми за номерами телефонів відповідача, вказаними в договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якості засобів зв'язку, однак, встановити зв'язок з абонентом не вдалося.

Наразі відповідач та третя особа не скористався своїм правом, передбаченим ст.42 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судових засіданнях. Відзиву із викладенням власної правової позиції суду відповідач також не надав, про причини неявки представників відповідач та третя особа суд не повідомили, обгрунтованих клопотань про відкладення розгляду також не надходило.

За висновком суду, неприбуття представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст.165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 18.10.2018 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством "Укрриба" (позивач/сторона 1) і Відкритим акціонерним товариством "Печенізьке рибоводне господарство" (третя особа/сторона 2) укладено договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба" №19/11 від 01.06.2011 (т.1, а.с.40-43).

Згідно прдмету договору Відкритому акціонерному товариству "Печенізьке рибоводне господарство" предано право на експлуатацію гідротехнічних споруд, пов'язаних з ними робочих машин та обладнання у єдиному технологічному процесі вирощування риби, консультаційних послуг, пов'язаних з експлуатацією гідроспоруд, інших додаткових послуг, а також проведення розрахунків за ці послуги. Місцезнаходження гідротехнічних споруд, пов'язаних з ними робочих машин та обладнання: Харківська область, Печенізький район, смт.Печеніги. Детальний перелік майна, право на експлуатацію якого передається, наведено у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.2.5. договору Відкрите акціонерне товариство "Печенізьке рибоводне господарство" зобов'язується до 05 числа поточного місяця здійснювати оплату в розмірі не менше 100% від щомісячної плати, визначеної протоколом про договірну ціну, який є невід'ємною частиною договору, за право експлуатації гідротехнічних споруд, пов'язаних з ними робочих машин та обладнання. Послуги, пов'язані з експлуатацією гідротехнічних споруд, інші додаткові послуги, що надаються стороною 1 оплачуються додатково стороною 2 шляхом перерахування коштів на відповідні банківські реквізити сторони 1.

Сторона 2 зобов'язана вести облік виловленої риби та надавати щомісячний звіт про її обсяги стороні 1 за формами 1-рг, 2-рг та оперативну інформацію про обсяги зариблення та вилову риби (п.2.8 договору).

В п.2.10 сторони погодили, що не рідше одного разу в квартал сторона 1 і сторона 2 проводять звірку розрахунків, результати якої оформляються актом.

За умовами п.7.1 договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом 10 років до 01.06.2021.

Згідно протоколу про договірну ціну №19/11 від 01.06.2011 щомісячна ціна за договором складає з ПДВ 13556 грн 96 коп. (т.1., а.с.44).

Також сторонами укладено додаткові угоди від 01.11.2012 та 01.04.2013, якими внесені зміни до пунктів 3.6, 2.11 та 2.12. договору.

Сторонами підписано перелік гідротехнічних споруд, що передані для експлуатації третій особі (додаток №1 до договору).

В подальшому, між позивачем - ДП "Укрриба" (первісний кредитор) і відповідачем - фізичною особою-підприємцем Аміровим Станіславом Альбертовичем (новий кредитор) 01.06.2012 укладено договір №5 про відступлення права вимоги.

За умовами п.1.1 вказаного договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором від 01.06.2011 №19/11, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором у сумі 56675 грн 00 коп.. в т.ч. ПДВ 9445 грн 83 коп.

Згідно з п.1.2 з цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент його укладення.

Відповідно до п.2.1 договору за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 56675 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 9445 грн 83 коп., яку вносить новий кредитор на розрахунковий рахунок первісного кредитора протягом листопада - грудня 2012 року.

Пунктами 3.1.2, 3.1.3 договору передбачено обов'язок первісного кредитора не пізніше десяти робочих днів після набуття чинності цього договору сповістити боржника про укладення цього договору; передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка важлива для їх здійснення.

В п.3.1.4 договору передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

За змістом п.3.4.1 договору новий кредитор має право на належне виконання первісним кредитором усіх зобов'язань за цим договором.

В п.4.1 договору врегульовано, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п.5.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивач на обґрунтування власної правової позиції зазначає про те, що відповідач виконав частково взяті зобов'язання в порушення п.2.1 договору шляхом внесення готівкових коштів через касу позивача, що підтверджено прибутково-касовими ордерами №93 від 04.12.2012 на суму 3325 грн 00 коп., №96 від 05.12.2012 на суму 10000 грн 00 коп., №98 від 06.12.2012 на суму 5000 грн 00 коп., всього на суму 18325 грн 00 коп. (т.1, а.с.78-80).

Залишок несплаченої суми боргу за договором №5 про відступлення права вимоги від 01.06.2012 складає 38350 грн 00 коп., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Наявність грошових зобов'язань відповідача на суму 56675 грн 00 коп. підтверджується наданим актом звіряння розрахунків за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, підписаного сторонами. В акті вказано, що борг підтверджується видатковою накладною №УР-0000671 від 01.06.2012 на суму 56675 грн 00 коп.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

01.06.2012 між позивачем і відповідачем укладено договір №5 від 01.06.2012 про відступлення права вимоги на відплатній основі.

Відповідно до ч.3 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом враховується, що договір про відступлення права вимоги №5 від 01.06.2012, який підписано сторонами (ДП "Укрриба" та ФОП Аміров С.А.), підписи яких скріплено печатками, є чинним і підлягає виконанню сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1 договору ФОП Аміров С.А. зобов'язався сплатити суму, зазначену в п. 2.1. цього договору (56 675,00 грн у тому числі ПДВ 9445,83грн) в зазначені строки, а саме: протягом листопада - грудня 2012 року.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В контексті наведеної норми предметом договору про відступлення права вимоги є саме право (вимога), проте не підтверджуючі його документи, які лише доводять наявність такого права, його зміст та виникнення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія. Передача цедентом цесіонарію документів, що підтверджують саме відступлене право вимоги, означає виконання додаткового юридичного обов'язку, наявного у цедента в силу закону, а не в силу договору цесії.

Поряд з документами, що підтверджують саме право вимоги, існують і документи, що підтверджують перехід цього права до цесіонарія, тобто ті, які пред'являються новим кредитором боржнику для підтвердження свого статусу, наприклад, договір про відступлення права вимоги.

Згідно пояснень позивача, на виконання п.3.1.2. договору, після його підписання сторонами, всі документи, що засвідчують право вимоги (копія договору від 01.06.2011 №19/11 про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП "Укрриба" з додатками, картка рахунку 361 з відображенням розрахунків по договору) передавалися відповідачу (т.1, а.с.35-39).

Судом враховується, що умовами укладеного договору відступлення права вимоги сторонами не було визначено порядку передачі вказаних документів новому кредитору, зокрема вимог про передачу документів за актом приймання-передачі, тощо.

Натомість наявні у справі документи та вчинені відповідачем як новим кредитором дії свідчать про набуття відповідного права вимоги та часткове виконання зобов'язань за договором.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звіряння розрахунків за договором №19/11 від 01.06.2011, складеного між позивачем та третьою особою за період 01.04.2012 по 30.06.2012, заборгованість ПАТ "Печенізьке рибоводне господарство" станом на 30.06.2012 перед позивачем складає 74726,92 грн, до складу якої зокрема входить заборгованість в сумі 56 675 грн., на яку було передано право вимоги відповідачу (т.1, а.с.77).

Також між позивачем і відповідачем складено акт звіряння розрахунків за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 за договором про відступлення прав вимоги б/н від 01.06.2012, за яким заборгованість відповідача складала 56 675 грн. (т.1, а.с. 76).

Зазначене також підтверджується даними наведеними вкопіях карток з рахунку 361 за період з 01.06.2011-25.09.2017 та №361 за період з 01.06.2011-06.10.2017 (т. 1, а.с. 97-103, 125-137).

Під час розгляду спору судом встановлено, що окрім договору про відступлення права вимоги №5 від 05.06.2012 також між сторонами укладався ще один договір про переуступку права вимоги №3 від 07.05.2012. Обидва договори стосувалися боргу за договором про передачу права експлуатації №19/11 від 01.06.2011 (т.2, а.с.40-43).

Як вказує позивач, за другим договором відповідач належним чином виконав зобов'язання, провів повний розрахунок, сплатив на користь позивача 56 676 грн.

Сальдо заборгованості в сумі 56 675 грн., що відступалася за договором №5, складається з місячних нарахувань за договором про передачу права експлуатації №19/11 від 01.06.2011 за наступні місяці - з січня по травень 2012 року.

Згідно пояснень позивача, місячна плата за січень була розподілена між двома договорами, тому за договором №5 було відступлено 11109,80 грн, інша частина суми відступлена за договором №3 у розмірі 2 447 грн 16 коп. Також відступлена сума боргу за договором №5 за травень 2012 року становить 4 894 грн 32 коп., що є частиною місячної плати. Зазначене, зокрема відповідає розміру щомісячного платежу, який повинен вносити боржник за експлуатацію гідротехнічних споруд згідно погодженого протоколу про договірну ціну.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про відступлення права вимоги №5 від 05.06.2012, провів лише частковий розрахунок з позивачем.

Зокрема, на виконання умов договору про відступлення права вимоги, відповідачем були внесені готівкові кошти через касу позивача на суму 18325 грн 00 коп., що підтверджено прибутково-касовими ордерами №93 від 04.12.2012 на суму 3325 грн 00 коп., №96 від 05.12.2012 на суму 10000 грн 00 коп., №98 від 06.12.2012 на суму 5000 грн 00 коп.(т.1, а.с.78-80).

Внесення відповідних коштів, а також наявність боргу в сумі 38350 грн у відповідача перед позивачем станом на 31.12.2012 також підтверджується даними складеного між позивачем та відповідачем акту звіряння розрахунків за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 за договором про відступлення прав вимоги №5 від 01.06.2012, який суд приймає як належний доказ (т.2, а.с.32).

Під час розгляду спору відповідачем доводів позивача не спростовано, доказів на підтвердження належного виконання грошового зобов'язання - проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем суду не надано.

Відповідачем також не надано суду доказів погашення заявленого до стягнення боргу в сумі 38350 грн під час розгляду спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 5 від 01.06.2012 про відступлення права вимоги в сумі 38350 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 45 304 грн 45 коп. та 3% річних в сумі 5304 грн 91 коп. за загальний період з 01.01.2013 по 11.08.2017 (т.1, а.с.6).

Перевіряючи правильність розрахунків позивача, та надаючи юридичну оцінку заявленим вимогам, суд враховує наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем за допомогою програми "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, позивачем правильно визначається дата виникнення прострочення, період нарахування 3% річних.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими заявлені до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5304 грн 91 коп.

Наразі позивач також просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 45 304 грн 45 коп., розраховані за загальний період з 01.01.2013 по 11.08.2017.

Судом було перевірено розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що позивачем не правильно визначено період нарахування інфляційних втрат, , зокрема нарахування інфляційних не за повний місяць наявності боргу -по 11.08.2017 року та безпідставно застосовано індекс інфляції серпня 2017 року (в якому існувала дефляція - 99,9%), що не є вірним. Разом з цим, за правильним розрахунком суду, враховуючи повні місяці, в якому існувала сума боргу, з січня 2013 по липень 2017 року, втрати від інфляції складають 45 471 грн 75 коп., що є більшою сумою, ніж фактично заявлено позивачем до стягнення. А тому суд, враховуючи межі заявлених позовних вимог, визнає обґрунтованими та такими що підлягають до стягнення інфляційні втрати нараховані за період з з січня 2013 по липень 2017 року включно в сумі, заявленій позивачем - 45 304 грн 45 коп.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача на користь позивача слід стягнути 38350 грн - суму основного боргу, 3 % річних у сумі 5304 грн 91 коп., втрати від інфляції в сумі 45 304 грн 45 коп.

Також згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в сумі 1600 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Державного підприємства "Укрриба" до фізичної особи - підприємця Амірова Станіслава Альбертовича про стягнення 88 959 грн 36 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Амірова Станіслава Альбертовича (АДРЕСА_1, 93600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства "Укрриба" (вул.Тургенєвська, буд.82-А, м.Київ, 04050, ідентифікаційний код 25592421) 38350 грн - основного боргу, 3 % річних у сумі 5304 грн 91 коп., втрати від інфляції в сумі 45 304 грн 45 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 600 грн 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення в порядку визначенному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 26.10.2018.

Суддя О.В. Драгнєвіч