Рішення

від 17.10.2018 по справі 2540/2960/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2960/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Бачиш Ю.Л.,

представника відповідача Родінченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Валентина" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Валентина" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0039311205/698, яким застосовано штраф у сумі 170,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п. 8 Постанови кабінету міністрів України від 27.12.2010 № 1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовуються спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства. Позивач не здійснює операцій з постачання товарів, що є об'єктами оподаткування податком на додану вартість, звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою та не застосовує спеціальний режим оподаткування в галузі сільського господарства, та як не є сільськогосподарським підприємством.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, пояснив, що застосування зниженої ставки податку на додану вартість у розмірі 7 % є податковою пільгою, а отже в порушення підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платником не поданий Звіт про суми податкових пільг за податковий період - 9 місяців 2017 року з граничним строком подання 09.11.2017.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що за результатами камеральної перевірки неподання (несвоєчасного подання) Звіту про суми податкових пільг, проведеної головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності Прилуцької ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Федоренко Яною Григорівною, складено акт від 30.03.2018 № 475/25-01-12-05-22/21393699 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0039311205/698, яким встановлено порушення термінів подання Звіту про Суми податкових пільг та застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право, зокрема, користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 30.1 ст. 30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті ПКУ.

Пунктом 30.2 ст. 30 ПК визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Згідно з підпунктом "в" пункту 193.1 статті 193 ПК України до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233, цей Порядок є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з п. 3 Порядку звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

П. 8 вказаного Порядку визначено, що податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Таким чином, враховуючи, що ПП Валентина не здійснює операцій з постачання товарів, що є об'єктами оподаткування податком на додану вартість, звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою та не застосовує спеціальний режим оподаткування в галузі сільського господарства, та як не є сільськогосподарським підприємством, суд приходить до висновку, що підстави для подання Звіту про суми податкових пільг відсутні.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень не виконано.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку, що наявні підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0039311205/698, яким застосовано штраф у сумі 170,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів,14000) на користь приватного підприємства "Валентина" (вул. Миру, 48, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область,17600, код ЄДРПОУ 21393699) судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць