Ухвала

від 22.10.2018 по справі 225/3371/13-к

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 225/3371/13-к

Номер провадження 11-кп/804/331/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

судді доповідача Залізняк Р.М.,

суддів Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.

при секретарі судового засідання Гуляєві М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційні скарги цивільних відповідачів в особі представників Центральної міської лікарні м. Торецька Донецької області та комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги у м. Торецьку Донецької області на вирок Дзержинського міського суду Донецької області 21.10.2013р., яким

ОСОБА_1, 10.11.1971р.н., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає в м. Горлівка, Донецької області, вул. Дивногірська, 2/33

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з випробування строком на один рік із покладенням на неї певних обов'язків.

Стягнуто з комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинську та з Центральної міської лікарні м. Дзержинська на користь потерпілої ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. солідарно.

в с т а н о в и л а :

Вироком Дзжержинського міського суду Донецької області від 21.10.2013р. ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з випробування строком на один рік із покладенням на неї певних обов'язків

Стягнуто з комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинську та з Центральної міської лікарні м. Дзержинська на користь потерпілої ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. солідарно.

На вказаний вирок комунальним закладом Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинську та з Центральною міською лікарнею м. Дзержинська подано апеляційні скарги:

В апеляційній скарзі Центральна міська лікарня м. Дзержинська Донецької області:

- вважає вирок суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди з Центральної міської лікарні м. Дзержинська ухвалений із грубим порушення норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню в цій частині, оскільки Центральна міська лікарня м. Дзержинська Донецької області не є правонаступником Амбулаторного відділення міської лікарні № 1, згідно у рішенню Дзержинської міської ради Донецької області № 6-13-32, 6-19-3 від 28.12.2011р.;

- зазначає, що в результаті припинення діяльності Міської лікарні № 1 м. Торецька Донецької області, як юридичної особи, амбулаторне відділення, де працювала обвинувачена ОСОБА_1 було приєднано до комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Дзержинська, яку визнано належним відповідачем, а стаціонарне відділення Міської лікарні № 1 приєднано до Центральної міської лікарні м. Дзержинська, працівником якої обвинувачена не була.

- прохає, вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 21.10.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 з Центральної міської лікарні м. Донецької області у розмірі 16 000грн. скасувати.

В апеляційній скарзі комунальний заклад Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинську Донецької області (далі КЗ ЦПМСД ):

- вважає вирок суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди з КЗ ЦПМСД ухвалений із грубим порушення норм матеріального та процесуального права та таким, що підлягає скасуванню в цій частині, оскільки на момент вчинення злочину обвинувачена не була працівником КЗ ЦПМСД , яке не є правонаступником Амбулаторного відділення міської лікарні № 1, згідно рішенню Дзержинської міської ради Донецької області № 6-13-32, 6-19-3 від 28.12.2011р.;

- зазначає, що в результаті припинення діяльності Міської лікарні № 1 м. Дзержинська Донецької області, як юридичної особи та амбулаторне відділення, де працювала обвинувачена ОСОБА_3 було приєднано до комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Дзержинська, а стаціонарне відділення Міської лікарні № 1 приєднано до Центральної міської лікарні м. Дзержинська Донецької області.

- прохає, вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 21.10.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 з КЗ ЦПМСД м. Дзержинська Донецької області скасувати.

Прокурор у кримінальному провадженні Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4 від апеляційних вимог відмовилась на підставі ч. 1 ст. 403 КПК України, а тому провадження за апеляційною скаргою прокурора підлягає закриттю.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, від представника Центральної міської лікарні м. Дзержинська Донецької області та представника КЗ ЦПМСД т. Дзержинська Донецької області надійшли заяви про розгляд апеляційних скарг за їх відсутності, обвинувачена ОСОБА_1 повідомлена про розгляд провадження шляхом розміщення відповідного оголошення у мережі Інтернет. Від прокурора надійшла письмо заява про розгляд апеляційних скарг апелянтів за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційних вимог апелянтів з наступних підстав.

Судом першої інстанції обвинувачену визнано винуватою у тому, що 30.11.2011р. потерпіла ОСОБА_2 звернулася до лікаря гінеколога ОСОБА_1 з приводу небажаної вагітності. В свою чергу обвинувачена, маючи медичну освіту, але не маючи спеціального дозволу - сертифікату з надання комплексної допомоги жінкам при небажаній вагітності, розуміючи, що її дії виходять за межі компетенції, як лікаря - гінеколога, в порушення клінічного протоколу без заведення медичної документації (а саме медичних карт переривання вагітності) згодилась зробити потерпілій аборт. За раніше досягнутої домовленості, 04.01.2012р. потерпіла приблизно о 10 год. прийшла на прийом в медичну амбулаторію смт. Артемово м. Дзержинська Донецької області, де обвинувачена, з метою переривання вагітності, не перебуваючи в умовах гінекологічного або денного стаціонару, умисно з метою перирвання вагітності (тобто проведення медичного аборту) ввела інтравагінально в організм потерпілої медичний препарат мефепристон , а також дала супутні лікарські препарати, які потерпіла прийняла, внаслідок чого, 04.01.2012 року приблизно о 20 год. у неї з'явилися кров'яні виділення та вийшов плід. 05.01.2012 року обвинувачена провела ультразвукове обстеження та повідомила потерпілу про успішне проведення аборту. Однак 07.01.2012 року у потерпілої з'явилися скарги на підвищену температуру тіла, біль у правому боку, кров'яні виділення, про що повідомила обвинувачену, яка запевнила, що це післяопераційні наслідки та ніякої загрози для життя та здоров'я не мають. Однак 10.01.2012 року, внаслідок погіршення стану здоров'я, потерпіла була доставлена швидкою допомогою в ЦМЛ м. Дзержинська Донецької області, де з 10.01.2012р. по 08.02.2012р. перебувала на лікування з діагнозом: неповний медикаментозний аборт з постгеморагічною анемією, загостренням хронічного метроендометриту. Внаслідок неналежного надання медичної допомоги, що виразилося у порушенні анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій внаслідок медикаментозного аборту розвинуті ускладнення, які оцінюються, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В своїх апеляційних скаргах апелянти не оскаржують фактичних обставин справи, кваліфікацію дій обвинуваченої та призначене їй за вироком покарання, не згодні тільки з принципом солідарного стягнення моральної шкоди з кожної з цих лікувальних установ, оскільки вважають себе неналежними відповідачами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційним судом встановлено, що при визначені суб'єкта, на якого необхідно покласти обов'язок по відшкодуванню шкоди, суд першої інстанції виходив з наступного.

На час завдання потерпілій шкоди обвинувачена працювала лікарем акушером - гінекологом в міській лікарні № 1 м. Дзержинська Донецької області. Відповідно до рішення Дзержинської міської ради Донецької області від 28.10.2011р. № 6/13-30 Про внесення змін та доповнень в рішення Дзержинської міської ради від 15.09.2011р. №6/12-3 було припинено діяльність міської лікарні № 1 м. Дзержинська Донецької області шляхом її поділу на поліклінічну та стаціонарну служби та приєднано поліклінічну службу до КЗ Центр первинної медико - санітарної допомоги , а стаціонарну службу до ЦМЛ м. Дзержинська Донецької області (а.с. 50-52). Державна реєстрація припинення міської лікарні № 1 м. Дзержинська Донецької області була проведена 11.01.2012р.

Відповідно до ч. 6 ст. 107 ЦК України, якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що завдану потерпілій моральну шкоду необхідно стягнути з комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинську Донецької області та з ЦМЛ м. Дзержинська Донецької області в солідарному порядку, а доводи апелянтів з приводу визнання їх неналежними відповідачами є неспроможними з наведеного вище.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 405,407,409,420 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги Центральної міської лікарні м. Дзержинськ Донецької області та комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинськ Донецької області на вирок Дзержинського міського суду Донецької області 21.10.2013р., яким ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на один рік із покладенням на неї певних обов'язків. Стягнуто з комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинськ Донецької області та з Центральної міської лікарні м. Дзержинськ Донецької області на користь потерпілої ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. солідарно залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області 21.10.2013р., яким ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на один рік із покладенням на неї певних обов'язків. Стягнуто з комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги у м. Дзержинськ Донецької області та з Центральної міської лікарні м. Дзержинськ Донецької області на користь потерпілої ОСОБА_2 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. солідарно залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді