Рішення

від 18.10.2018 по справі 813/2221/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2221/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Назарка А.Р.

представника відповідача - Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом приватного підприємства "Техінфо" до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Техінфо" до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000391401 від 22.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. За наслідками якої встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість. Вказує, що за результатами даної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки, що містяться в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що твердження контролюючого органу про безпідставне відображення ПП "Техінфо" у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Фобос Захід , спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались під час податкової перевірки. Позивач зазначив, що посилання контролюючого органу на акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть розглядатися, як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, оскільки акти на які посилається орган ДФС, стосуються не безпосередньо ПП Техінфо , а його контрагентів. Зазначив, що ПП Техінфо не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Тому, допущені порушення податкового законодавства постачальниками товарів тягнуть негативні наслідки саме для таких осіб та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість. Також, позивач наголошує, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що за результатами перевірки було встановлено факт безпідставного відображення ПП Техінфо у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Фобос Захід в період з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки такі фактично не відбувалися. Відповідач зазначив, що між ПП Техінфо та ТОВ Фобос Захід було укладено договір поставки від 01.07.2013 № 010703, на підтвердження виконання умов якого позивачем було до перевірки надані акти надання послуг та податкові накладні, суми ПДВ по яких були віднесені до складу податкового кредиту ПП Техінфо за відповідний період. Однак, до перевірки не було надано належним чином оформлених первинних документів щодо підтвердження фактичного отримання ПП Техінфо товарів від ТОВ „Фобос Захід", а саме: документів, які підтверджують факт транспортування, відображають час, місце отримання товарів, осіб, які брали безпосередню участь у виконанні, здійсненні вищевказаних господарських операцій, а також документів, у яких відображено подальше використання саме таких товарів у господарській діяльності ПП „ТЕХІНФО". Окрім того, відповідач стверджує, що із наявних актів перевірки „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Фобос Захід" було встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Вказане свідчить, що фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ „Фобос Захід" не відбулося. Відповідач зазначив, що вироком від 24.05.2016 Сихівського районного суду м.Львова визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України директора ТОВ „Фобос Захід" ОСОБА_3. Відповідач вважає, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України і підстав для його скасування немає.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

31 серпня 2017 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було вирішено направити матеріали цієї справи для проведення судової експертизи.

Того ж дня ухвалою Львівського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

06 лютого 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у справі.

27 лютого 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду направлено дану справу до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

14 серпня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Заслухавши доводи представників позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Техінфо" зареєстроване, як юридична особа з 07.09.1995 № 14151200000015261, юридична адреса: 79054, Львівська обл., місто Львів, вул. Петлюри, будинок 7, код ЄДРПОУ 23273723. Вид діяльності оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний); неспеціалізована оптова торгівля; комп'ютерне програмування; консультування з питань інформатизації; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; веб-портали.

У період з 23.05.2016 по 27.05.2016 Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Техінфо з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.06.2016 № 819/13-03/14-01/23273723, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 372569, 00 грн.

На підставі вказаного акту Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 22.06.2016 прийняла податкове повідомлення-рішення №0000391401, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 465711, 25 грн, з яких: 372569, 00 грн за податковим зобов'язанням та 93142, 25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; Податкового кодексу України; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 135.1. ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно вимог ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, в розумінні статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ).

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд встановив, що 01.07.2013 між ПП Техінфо (Покупець) та ТОВ Фобос Захід (Продавець) укладено договір поставки № 010703, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець приймати товар та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається цим Договором, товари в асортименті, кількості та за цінами вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору № 010703 кількість, асортимент та терміни поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами окремо у вигляді письмового або усного замовлення, в тому числі переданого факсом.

Згідно з п.п. 3 п. 3 вказаного Договору Покупець сплачує вартість переданого Постачальником товару за кількістю одиниці виміру товару та за ціною одиниці товару і загальною кількістю товару та загальною його ціною, що вказується в накладній.

Поставка товару здійснюється транспортом Продавця, відповідно до п. 4.3 Договору № 010703.

Відповідно до п. 4.4 Договору № 010703 згідно з п. Інструкції Мінфіну від 16.05.1996 Покупець може отримувати матеріальні цінності без довіреності при умові, що матеріально-відповідальна особа завіряє свій підпис на відпускному документі печаткою підприємця Покупця.

У пункті 5.1 Договору № 010703 визначено, що якість товару, що постачається за цим Договором, підтверджується сертифікатом відповідності (гігієни або іншим) або маркуванням у відповідності до стандартів ДСТУ (ГОСТ), у випадку, якщо товар підлягає сертифікації чи маркуванню (якщо це вимагається).

Проте, на переконання відповідача, позивач безпідставного відобразив у податковому обліку господарські операції з ТОВ Фобос Захід за період з 01.01.2013 по 31.12.2016, оскільки такі фактично не відбувалися.

Так, контролюючий орган, вказує, що ПП Техінфо до перевірки надано наступні документи:

- договір на транспортне обслуговування від 01.05.2012 №6 укладений між замовником ПП Техінфо та виконавцем ТОВ Поляріс ;

- товарно-транспортні накладні;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) між замовником ПП Техінфо та виконавцем ТОВ Поляріс ;

- договір поставки № 010703 від 01.07.2013 укладений з ТОВ Фобос Захід .

Втім, як зазначено в акті у даних ТТН відсутня інформація щодо вказаного маршруту, конкретні пункти навантаження та розвантаження товару, а саме: у товарно-транспортних накладних у графах пункт навантаження та пункт розвантаження вказано не повні адреси, зокрема: пункт навантаження - м. Львів, пункт розвантаження - м. Львів, відсутні посади та підписи відповідальних осіб в графах ТТН здав , прийняв водій експедитор та отримав , відсутній підпис посадової особи ПП Техінфо в графах ТТН вантаж одержав .

Також відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що дата та номер договору постачання, укладений між ПП Техінфо та ТОВ "Фобос Захід' від 01.07.2013 №010703 не відповідає даним, що вказані в податкових накладних виписаних ТОВ Фобос Захід для ПП Техінфо за період з липня 2013 року по грудень 2014 року у графі Вид цивільно-правового договору зазначено інші дата договору та відсутній номер.

Що стосується контрагента по спірній господарській операції ТОВ Фобос Захід , то контролюючим органом було встановлено наступне.

Згідно з ІС Податковий блок станом на 23.05.2016 ТОВ Фобос Захід має стан 45-платник до кінця року, дата зміни стану 15.02.2016.

Відповідно до податкової інформації, наявної в інформаційних ресурсах ДФС України відповідачем було встановлено, що ТОВ Фобос Захід (ЄДРПОУ 38501324) є платником, який має негативну податкову історію та по якому неодноразово проводилися перевірки та складайся акти та податкові інформації ДПІ у Франківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області. .

04.04.2013 контролюючим органо було складено акт №83/13-05-22-04/38501324 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фобос-Захід щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.12.2013 по 31.12.2013 , в якому встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Актом від 24.03.2014 №67/13-05-22-04/38501324 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фобос - Захід (код ЄДРПОУ 38501324) щодо підтвердження господарських відносин із ПП Роял Ісланд (код ЄДРПОУ 36507261) за період діяльності з 01.07.2013р. по 30.09.2013 встановлено наступне.

Відповідно до додатку №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість поданих ТОВ Фобос - Захід за липень 2013 року, за серпень 2013 року встановлено формування податкового кредиту за рахунок контрагента ПП Роял Ісланд (код ЄДРПОУ 36507261) на загальну суму ПДВ 292 994, 77 грн., що складає 100% від загального ПК за період з 01.07.2013 по 30.09.2013.

Згідно з висновком акту ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.01.2014 №22/22-03-26-54-36507261 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП РОЯЛ ІСЛАНД щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ПРОКАВІ УКРАЇНА" та ТОВ КОНТИНЕНТ ПРОФІ за період з 01.07.2013 по 30.09.2013 , встановлено порушення вимог п. 14.1 ст. 14. пп. а п. 185.1 ст. 185, п. 187,1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині включення до податкових зобов'язань сум по господарських операціях, які не здійснювались, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період липень-вересень 2013 року всього у сумі 2492676 грн., в тому числі липень 2013 року - 1540726 гри., серпень 2013 року - 951950 грн.

Фінансово-господарська діяльність ПП Роял Ісланд здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Задекларовані показники податкового кредиту інших контрагентів за вересень 2013 по взаємовідносинах з ПП РОЯЛ ІСЛАНД в ході проведення планової чи позапланової перевірки даних підприємств підлягають зменшенню до 0 .

Встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту за період липень-вересень 2013 року всього у сумі 2482228 грн, в тому числі: липень 2013 року - 1535377грн., серпень 2013 року 946851 грн.

Відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції ПП РОЯЛ ІСЛАНД за період липень-вересень 2013 року, щодо придбання товарів (робіт послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо- складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Задекларовані показники податкового кредиту інших контрагентів за вересень 2013 по взаємовідносинах з ПП РОЯЛ ІСЛАНД в ході проведення планової чи позапланової перевірки даних підприємств підлягають зменшенню до "0".

У вказаному акті податковий орган дійшов висновку, що здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП Роял Ісланд не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Фобос-Захід , що свідчить про відсутність взаєморозрахунків, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів немає.

Перевіркою ТОВ Фобос-Захід встановлено порушення вимог п.187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п.198.2, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 30.09.2013.

Складено також податкову інформацію від 09.02.2015 № 25/22-10/38501324 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фобос Захід з питань господарських відносин із платниками податків за період червень-серпень 2014 року.

За юридичною адресою ТОВ Фобос Захід , особи відповідальні за фінансово- господарську діяльність Товариства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Станом на 06.02.2015 відповідно до бази даних ІС Податковий блок ТОВ Фобос Захід мало стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Податковий орган зазначив, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, а також підтвердження відносин з платниками податків та зборів, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно аналізу даних ІАС Єдиний реєстр податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Операції купівлі - продажу ТОВ Фобос Захід не спричиняють реального настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 185, п. 187.1 cт. 187, cт. 188, п.198.1, 198.2 198.3, 198.6 cт. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень-серпень 2014 року.

Також податковим органом було використано податкову інформацію від 12.05.2015 № 65/22-10/38501324 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фобос Захід з питань господарських відносин із платниками податків за період вересень, листопад 2013 року, січень - травень, вересень, листопад, грудень 2014 року, січень - березень 2015 року.

Відповідно до довідки ОУ ДШ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області станом на 12.05.2015 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 29.04.2015 № 403/07-04 за адресою реєстрації: м. Львів вул. Пулюя, 19/14, ТОВ Фобос Захід не встановлено. Встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця ніякого відношення не мають.

Балансова вартість основних засобів ТОВ Фобос Захід станом на 01.01.2015 становить 0,00 грн.

Також, податковий орган під час здійснення перевірки ПП Техінфо встановив, що відносно директора ТОВ Фобос Захід ОСОБА_3 було відкрито кримінальне провадження щодо вчинення правопорушення(злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Так, контролюючий орган в акті перевірки вказує, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3, діючи умисно в 2012 році здійснив реєстрацію на себе ТОВ Фобос Захід з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видомості фінансово-господарської діяльності, здійснення документального оформлення начебто проведення операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг) виконання робіт) підприємств реального сектору економіки, серед яких ПП Техінфо .

Згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 22.04.2016, останній свою вину в інкримінованому злочині передбаченому ч. 1 ст. 205 КК України визнав повністю.

По даному факту повідомив, що він переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, вчинив всі необхідні дії для реєстрації та відповідно став фактичним засновником, директором, головним бухгалтером юридичної особи ТОВ „Фобос - Захід".

Отже, досудовим розслідуванням було встановлено, що службовою особою ТОВ „Фобос- Захід" в період з 28.11.2012 до 04.01.16 був ОСОБА_3, який повідомив, що з метою отримання додаткового заробітку, підписав ряд документів, для створення, реєстрації ТОВ „Фобос - Захід", та відкрив банківський рахунок, без мети здійснення фактичної діяльності підприємства.

Згідно з вироком Сихівського районного суду м.Львова від 24.05.2016, угоду про визнання винуватості, укладену 05 травня 2016 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 205 КК України було затверджено.

За наслідками вивчення податкової інформації та аналізу діяльності ТОВ "Фобос Захід", останній дійшов висновку, що у ТОВ "Фобос Захід" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в цілому та в частині, купівлі, продажу та реалізації товарів (робіт та послуг).

Також, контролюючий орган врахував зізнання керівника ТОВ "Фобос Захід" ОСОБА_3, що останній діючи умисно в 2012 року, здійснив реєстрацію на себе ТОВ Фобос Захід , з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видомості фінансово-господарської діяльності, здійснення документального оформлення начебто проведення операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг) виконання робіт) підприємств реального сектору економіки, серед яких було і ПП Техінфо .

Як наслідок, податковий орган дійшов висновку, що господарські операцій ПП Техінфо з придбання ТМЦ у ТОВ "Фобос Захід" за період 2013-2014рр, не вплинули на формування показника собівартістості реалізованих товарів, оскільки обсяг придбання від даного контрагента не було віднесено ПП Техінфо до складу витрат операційної діяльності, а тільки сума ПДВ була залучена до формування податкового кредиту підприємства у відповідних періодах у 2013 році та 2014 році.

На переконання відповідача наведенні обстави свідчать про безпідставне формування ПП Техінфо податкового кредиту та порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, ст. 198 ПК України.

Проте, позивач не погоджується з вище наведеним, вважає, що відповідач дійшов хибних висновків щодо порушення останні податкового законодавства, оскільки ПП Техінфо не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Тому, допущені порушення податкового законодавства постачальниками товарів тягнуть негативні наслідки саме для таких осіб та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість.

Суд погоджується з такими доводами позивача, однак не може прийняти їх до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили реальну можливість ТОВ "Фобос Захід" постачати товари та послуги на адресу ПП Техінфо за відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, тощо.

Водночас, суд звертає увагу, що наявною у податкового органу інформацією в сукупності було встановлено, що:

- здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП Роял Ісланд не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Фобос - Захід (контрагент позивача за спірною операцією), що свідчить про відсутність взаєморозрахунків, тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів немає;

- операції купівлі - продажу ТОВ Фобос Захід не спричиняють реального настання правових наслідків;

- балансова вартість основних засобів ТОВ Фобос Захід станом на 01.01.2015 становить 0,00 грн;

- відсутній факт реального вчинення господарських операцій ТОВ Фобос Захід по взаємовідносинам з платниками податків за період вересень, листопад 2013р., січень - травень, вересень, листопад, грудень 2014р., січень - березень 2015р.

- за юридичною адресою ТОВ Фобос Захід особи відповідальні за фінансово-господарську діяльність Товариства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

- у ТОВ „Фобос - Захід" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Таким чином, з наведеної інформації слідує, що ТОВ Фобос Захід немає засобів для ведення господарської діяльності, а відтак стверджувати, що господарська операція ПП Техінфо з ТОВ Фобос Захід фактично відбулася за відсутності у ТОВ Фобос Захід основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень (за відсутності підтверджуючих документів, що підтверджують, що ТОВ „Фобос - Захід" орендувалися чи були на праві власності приміщення в яких міг зберігатися товар), транспортних засобів (матеріали справи зворотного не містять), фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Фобос - Захід та за наявності балансової вартості основних засобів ТОВ Фобос Захід станом на 01.01.2015 0,00 грн немає підстав.

Окрім того, як було встановлено судом та не заперечується сторонами, відносно директора ТОВ Фобос Захід ОСОБА_3 було відкрито кримінальне провадження щодо вчинення правопорушення(злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

24.05.2016 вироком Сихівського районного суду м.Львова було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 05 травня 2016 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 205 КК України.

ОСОБА_3 - директор ТОВ Фобос Захід свою вину визнав та повідом, що переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, вчинив всі необхідні дії для реєстрації та відповідно став фактичним засновником, директором, головним бухгалтером юридичної особи ТОВ „Фобос - Захід".

Отже, наведені факти свідчать про здійснення господарської діяльності ТОВ „Фобос - Захід" без настання правових наслідків, для забезпечення вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

З огляду на викладене, суд вважає, що первинні документи, виписані особою, яка визнала свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не можуть вважатися належно оформленими документами фінансової звітності, які надають право на формування податкового кредиту та віднесення сум за господарськими операціями до валових витрат.

Суд наголошує, що виписані невстановленими особами від імені контрагенту податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У судовому засіданні судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3, який повідомив, що він зареєстрував ТОВ „Фобос - Захід", був директором, бухгалтером та укладав угоди з ПП Техінфо . Усі документи підписував ОСОБА_3 Зазначив, що у 2013 році зареєстрував підвал та придбавав запірну арматуру. ОСОБА_3 вказує, що у нього у власності є мікроавтобус, тому поставка товару здійснювалася або ОСОБА_3 або ПП Техінфо . Вказує, що згідно укладених угод з позивачем здійснювався реальний продаж товарів. Стверджує, що матеріальні цінності зберігалися в гаражі або на ринку "ГАЛИЦЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ", однак договору оренди із ТОВ "ГАЛИЦЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ" у нього немає. Щодо визнання вини в інкримінованому йому правопорушенні(злочині), передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України зазначив, що визнав, бо визнав. Також зазначив, що інформації щодо ПП Техінфо під час розгляду кримінальної справи не надавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

За змістом статті 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

З огляду на те, що відносно ОСОБА_3 прийнято вирок 24.05.2016 Сихівського районного суду м. Львова відносно правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, суд не приймає до уваги свідчення свідка - ОСОБА_3, оскільки обставини щодо діяльності директора ТОВ „Фобос - Захід" ОСОБА_3 були встановлені в кримінальному провадженні та визнанні самим ОСОБА_3 під час розгляду кримінальної справи, під час досудового розслідування та під час затвердження угоди про визнання винуватості від 05 травня 2016 року.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 12.01.2016 року у справі за позовом Науково-виробничого приватного підприємства "Пласт" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у рішенні від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, в якій зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

23 січня 2018 року у постанові Верховний Суд у справі № 2а-1870/5800/12 зазначив, що колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вироком Зарічного районного суду міста Суми від 21.12.2010 р. по кримінальній справі №1-442/10 встановлено фактичне невиконання лише окремих робіт, відображених в актах прийому-передачі по окремим будівельним проектам, на певні суми, а не всіх господарських операцій за угодами між Товариством (позивачем у справі) та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Атлант-Сервіс Груп , з огляду на те, що весь обсяг витрат та податкового кредиту сформований позивачем виключно за взаємовідносинами з цим контрагентом. Системний та буквальний аналіз норм свідчить про те, що обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства контрагента, у вчиненні злочинів, пов'язаних з фіктивністю підприємства, навіть за умови застосування до такої особи амністії (звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав) виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі № 826/16865/14, від 15.05.2018 у справі № 815/5318/17.

Такої ж позиції дотримувався Верховний Суд України у постановах від 05.03.2012 (справа № 21-421а11), від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 22.03.2016 (справа №21-170а16), від 12.01.2016 (справа № 21-3706а15), від 26.01.2016 у справі №2а-15327/12/2670.

Окрім того, суд наголошує, що у наданих відповідачу до перевірки документах містять значні розбіжності, зокрема:

у даних ТТН відсутня інформація щодо вказаного маршруту, конкретні пункти навантаження та розвантаження товару, а саме:

у товарно-транспортних накладних у графах пункт навантаження та пункт розвантаження вказано не повні адреси, зокрема: пункт навантаження - м. Львів, пункт розвантаження - м. Львів;

відсутні посади та підписи відповідальних осіб в графах ТТН здав , прийняв водій експедитор та отримав ;

відсутній підпис посадової особи ПП Техінфо в графах ТТН вантаж одержав ;

дата та номер договору постачання, укладений між ПП Техінфо та ТОВ "Фобос Захід' від 01.07.2013 №010703 не відповідає даним, що вказані в податкових накладних виписаних ТОВ Фобос Захід для ПП Техінфо за період з липня 2013 року по грудень 2014 року у графі Вид цивільно-правового договору зазначено інші дата договору та відсутній номер.

Суд встановив, що ПП Техінфо не було надано до перевірки належних первинних документів, щодо підтвердження фактичного отримання останнім товарів від ТОВ "Фобос Захід", а саме: документів які підтверджують факт транспортування, чи відображають час, місце отримання товару, осіб, які брали безпосередню участь у виконанні здійсненні вищевказаних поставок, сертифікатів відповідності.

Щодо зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Верховного суду висловлену в постанові від 26.06.2018 у справі №816/1422/17, в якій Верховний Суд при дослідженні правомірності рішень судів першої та апеляційної інстанції серед іншого встановив, що надані позивачем первинні документи у підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "КГ "Фенікс" є неналежно оформленими, оскільки не містять ідентифікуючих реквізитів, зокрема у видаткових та товарно-транспортних накладних не зазначено прізвище, ініціали директора ТОВ "КГ "Фенікс", а у наданих копіях товарно-транспортних накладних відсутні записи у розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" та не вказано конкретної адреси розвантаження, наявний вирок Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 у справі №537/544/17, в якому встановлено факт фіктивного підприємництва ТОВ "Строй Комплекс Груп".

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс".

З врахування позиції Верховного Суду, суд не приймає до уваги доводи позивача, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо твердження позивача про неправомірність притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивач як суб'єкт господарювання, діяльність якого має на меті досягнення певної економічної вигоди, все ж мав би бути обізнаним з діяльністю ТОВ „Фобос - Захід" на ринку послуг. Відповідно, здійснення господарської діяльності позивача з підприємством сумнівної репутації, судячи зі змісту актів щодо перевірки ТОВ „Фобос - Захід", яке немає для цього необхідних ресурсів, ставить під сумнів саму можливість виконання договірних відносин, а також розумну економічну вигоду.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

На переконання суду, будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметний, на думку суду, договір з зобов'язаннями сторін, які мають наслідки лише для самих сторін такого договору, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають на меті настання правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин із урахуванням правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду, документи підписані від імені ТОВ "Фобос Захід' не встановленою особою не можуть слугувати належними та допустимими підставами для формування показників податкового обліку ПП Техінфо .

Що стосується наявного в матеріалах справи висновку експерта № 30/1 про судово-економічну експертизу по заяві директора ПП Техінфо Лебідко В.Є., то суд встановив наступне.

На проведення експертизи були поставлені питання:

1) Чи підтверджується документально та нормативно сума нарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій, визначена в податковому повідомлені-рішенні №0000391401 від 22.06.2016, прийнятому Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірка ПП "Техінфо" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 № 819/13-03/14-01/23273723 від 07.06.2016 із врахуванням факту подальшої реалізації товарів придбаних у TOB "Фобос Захід" наступник контрагентам?

2) Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПП "ТЕХІНФО" факт того, що вказані в висновках Акту від 07.06.2016 № 819/13- 03/14-01/23273723 правочини з придбання товарів у TOB "Фобос Захід" та їх подальша реалізація набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані?

3) Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПП "ТЕХІНФО" факт того, що вказані в висновках Акту від 07.06.2016 № 819/13- 03/14-01/23273723 правочини з придбання товарів у TOB "Фобос Захід" та їх подальша реалізація спричинила реальні зміни майнового стану ПП "ТЕХІНФО"?

За наслідками проведеної експертизи, експерт прийшов до висновку:

По першому питанню, що в акті позапланової виїзної документальної перевірка ПП Техінфо з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 № 819/13-03/14-01/23273723 від 07.06.2016 не було досліджено реалізацію товару придбаного ПП Техінфо у ТОВ Фобос-Захід за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. Проте даний акт містить в собі посилання на акт документальної перевірки ДШ у Залізничному районі м. Львова ТУ Міндоходів у Львівській області (акт №1442/13-03-22-04/23273723 від 20.06.2014 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП Техінфо (код ЄДРПОУ 23273723) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Фобос-Захід (код ЄДРПОУ 38501324) за період з 01.12.2013 по 31.12.2013) в якому було досліджено реалізацію товару придбаного ПП Техінфо у ТзОВ Фобос-Захід за період з 01.12.2013. по 31 12.2013.

По другому питанню, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку здійснення господарських операцій щодо реалізації ПП Техінфо товарів для контрагентів за період 01.01.2013 по 31.12.2015, які були придбані у ТОВ Фобос-Захід .

По третьому питанню, що здійснення господарських операцій з реалізації ПП Техінфо товарів для контрагентів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, які були придбані у ТОВ Фобос- Захід вплинуло на зміни в майновому стані ПП Техінфо .

Предметом дослідження у даній справі є реальне здійснення постачання товарів ТОВ Фобос-Захід на адресу ПП Техінфо , тобто чи відбулося господарська операції між ПП Техінфо та ТОВ Фобос Захід та чи були підстави в позивача для формування податкового кредиту по даній операції.

Проте, суд не приймає до уваги зазначений висновок експерта, оскільки у даному висновку експертом досліджувалась, зокрема діяльність ПП Техінфо , а висновок наданий експертом лише підтверджує, що позивачем було реалізовано товар придбаний у ТОВ Фобос Захід іншим контрагентам.

Однак, вказаним висновком не підтверджується, що саме товар, який був реалізований іншим контрагентам був придбаний у ТОВ Фобос Захід .

Окрім того, зазначенні висновки експерта не спростують висновків акта перевірки, яким встановлено факт безпідставного відображення ПП Техінфо у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Фобос Захід в період з 01.01.2013 по 31.12.2016, а також факт подальшої реалізації ТМЦ не заперечується податковим органом матеріалами даної перевірки, оскільки за результатами перевірки встановлено неправомірне формування податкового кредиту, щодо придбання ТМЦ у ТОВ Фобус-Захід та не здійснювалось донарахування грошових зобов'язань, щодо подальшої реалізації.

В даному випадку зазначений висновок підтверджує здійснення господарської діяльності позивача з іншими контрагентами, втім не підтверджує фактичного здійснення спірної господарської операції ПП Техінфо з ТОВ Фобос Захід .

Окрім того, суд наголошує, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, суд враховував не лише вирок у кримінальній справі, а дослідив в комплексі усі наявні документи в матеріалах справи.

Так, судом при вирішення даної справи враховується наступне:

у ТТН відсутня інформація щодо вказаного маршруту, конкретні пункти навантаження та розвантаження товару, а саме у товарно-транспортних накладних у графах пункт навантаження та пункт розвантаження вказано не повні адреси, зокрема: пункт навантаження - м. Львів, пункт розвантаження - м. Львів; відсутні посади та підписи відповідальних осіб в графах ТТН здав , прийняв водій експедитор та отримав ; відсутній підпис посадової особи ПП Техінфо в графах ТТН вантаж одержав .

дата та номер договору постачання, укладений між ПП Техінфо та ТОВ "Фобос Захід' від 01.07.2013 №010703 не відповідає даним, що вказані в податкових накладних виписаних ТОВ Фобос Захід для ПП Техінфо за період з липня 2013 року по грудень 2014 року у графі Вид цивільно-правового договору зазначено інші дата договору та відсутній номер.

не надання позивачем належних первинних документів, щодо підтвердження фактичного отримання останнім товарів від ТОВ "Фобос Захід", а саме: документів які підтверджують факт транспортування, чи відображають час, місце отримання товару, осіб, які брали безпосередню участь у виконанні здійсненні вищевказаних поставок, сертифікатів відповідності.

відсутність у контрагента позивача ТОВ Фобос Захід основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень (за відсутності підтверджуючих документів, що підтверджують, що ТОВ „Фобос - Захід" орендувалися чи були на праві власності приміщення в яких міг зберігатися товар), транспортних засобів (зворотного матеріали справи не містять);

відсутність фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Фобос - Захід та наявність балансової вартості основних засобів ТОВ Фобос Захід 0,00 грн станом на 01.01.2015.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських відносин між ПП Техінфо та ТОВ Фобос - Захід , а відтак висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Проте, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України , при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2018.

Суддя Р.М. Брильовський