Постанова

від 21.03.2007 по справі 1/370-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/370-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.03.07                                                                                       Справа №1/370-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Соколові А.А.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;  

відповідача Бондар А.В. дов. № 20 від 23.01.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 1/370-06 та апеляційну скаргу Комунального підприємства "Херсонського комунального транспортного сервісу", м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2006р. у справі № 1/370-06

за позовом Приватної аудиторської фірми "Аудит-Пресс-Релиз", м.Херсон

до відповідача Комунального підприємства "Херсонського комунального транспортного сервісу", м.Херсон

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.12.2006р. позовні вимоги Приватної аудиторської фірми "Аудит-Пресс-Релиз" задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 4448,64грн. - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 188,71грн.-річних та 220грн.-судових витрат. Провадження у справі в частині  стягнення пені припинено. Рішення прийнято судом з посиланням на ст. ст.193, 199ГК України, ст.625 ЦК України та мотивовано тим, що позивач виконав роботи зазначені у договорі від 01.04.2005р. повністю, що підтверджується актом про надання аудиторських послуг від 18.04.05р. Відповідачем не виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором, тому боржник, який прострочив зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних. Провадження у справі припинено в частині стягнення пені на підставі п.4 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача у цій частині від позовних вимог.

        Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом від 12.12.06р.відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати у повному обсязі рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2006р. у справі № 1/370-06 у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що з огляду на звіт про результати перевірки від 11.04.05р. № 4, аудиторську перевірку розпочато 21.03.05р., тобто після 10 днів проведення перевірки було укладено договір про надання аудиторських послуг від 01.04.05р., відповідно до п.п.2.1. п.2 якого договірна ціна визначена у розмірі 8% від отриманої економії коштів. Як зазначено у звіті, за результатами аудиторської перевірки виникла економія коштів у сумі 52137,12грн. Однак, господарський суд не врахував, що економія коштів виникає не після складання документу про перевірку, а після внесення відповідних змін до балансу підприємства. ДПІ не були проведені на підставі звіту за результатами аудиторської перевірки зміни до відомостей картки особового рахунку позивача. За цих підстав у позивача відсутнє право на стягнення заявлених у позові коштів.

         Приватна аудиторська фірма “Аудит-Пресс-Релиз” у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що за усною домовленістю сторін і для визначення вартості послуг за перевіркою та визначення вартості аудиторських послуг у письмовому договорі, позивачем 21.03.05р. почалася проводитися перевірка та аналіз наданих документів необхідних для складання розрахунків та таблиць, у яких відображаються результати аудиторської перевірки. Після визначення обсягів перевірки та вартості аудиторських послуг з відповідачем було укладено письмовий договір від 01.04.05р. Відповідачем без заперечень був прийнятий звіт позивача про результати проведеної перевірки за період з 21.03.05р.по 18.04.05р. Не внесення змін до облікових даних по балансу підприємства є виною відповідача, а не позивача. Претензій за наслідками аудиторської перевірки позивачу не надходило ні від відповідача, ні від податкової служби.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22 січня 2007р. по справі № 1/370-06 апеляційна скарга Комунального підприємства "Херсонського комунального транспортного сервісу" прийнята та призначена до розгляду на 21.03.2007р.

         Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду                          № 846 від 20.03.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Шевченко Т.М., Яценко О.М. якою і прийнято постанову.

         Представник заявника апеляційної скарги у судовому засіданні, яке відбулося  21.03.2007р. підтримав доводи, які викладені у апеляційної скарзі. 

        У судове засідання, яке відбулося 21.03.2007р. представник позивача не з'явився, направив письмове клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядалася за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2006р. відповідно до вимог ч.2 ст.85 ГПК України за згодою представника відповідача оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

          Суть спору. 01 квітня 2005 року між Приватною аудиторською фірмою "Аудит-Пресс-Релиз"(виконавець за договором) та Комунальним підприємством "Херсонського комунального транспортного сервісу" (замовник за договором) укладено договір про надання аудиторських послуг. Відповідно до умов цього договору відповідач доручив позивачу провести аудиторську перевірку правильності нарахування, обліку, звітності та розрахунків з бюджетом по земельному податку за 2001 2004 роки та 1 кв. 2005 року. Правильність нарахування ДШ фінансових санкції і пені за несвоєчасну сплату нарахованих за розрахунками підприємства і наданих до ДПІ змінам та перерахункам до раніше представлених розрахунків за 2001-2002 рік.

Вартість цих послуг визначена у розмірі 8% від отриманої економії по результатам аудиторської перевірки і узгоджена замовником у п.2.1. договору в сумі 4000 грн. У цьому пункті також зазначено, що ціна може змінюватися в меншу або більшу сторону за узгодженням сторін у залежності від фактичного обсягу робіт, що відображається у акті здачі-приймання виконаного завдання.

Замовник зобов'язався протягом 5 днів з дня підпису договору перерахувати виконавцю вартість робіт, яка визначена без ПДВ.

Позивачем зазначені у договорі роботи повністю виконані, що підтверджено актом про надання аудиторських послуг від 18 квітня 2005 року. З цього акту випливає, що аудиторською фірмою належним чином виконана аудиторська робота, а саме: проведено перевірку розрахунків і перерахунків по земельному податку за 2001-2004 роки і 1 кв. 2005 року, а також обґрунтованість нарахування ДШ фінансових санкцій і пені за несвоєчасну сплату платежів по розрахунках і перерахунках. За результатами перевірки складена звітність з додаванням таблиць перевірки по всіх платежах, згідно розрахунків і перерахунків та фактичної оплати податку. Зазначено в акті, що економія по перевірці склала суму 51000 грн. Вказаним актом сторони узгодили , що вартість виконаних робіт за договором складає 4000 грн. без ПДВ.

Акт від 18.04.05р. здачі-приймання виконаних робіт за договором від 01.04.05р.підписаний керівниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

             22.11.2005р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою перерахувати суму боргу за договором від 01.04.05р. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

          Відповідач залишив претензію позивача без задоволення. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 5270,34грн., з яких 4448,64грн. основний борг з урахування індексу інфляції за період з травня 2005р. по вересень 2006р. та 188,71грн.-3 % річних за період з 06.04.2005р. по 01.11.06р. і 632грн.99коп.-пені за період з 01.01.06р. по 01.11.06р. Дані вимоги і стали предметом розгляду у суді першої інстанції.

Колегія суддів проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника відповідача знаходить апеляційну скаргу такою, що  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Частиною 2 ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських правовідносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

                Зобов'язання сторін у справі виникли з договору про надання аудиторських послуг від 01.04.05р. Зі змісту договору слідує, що даний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому до спірних правовідносин сторін застосовуються норми глави 63 ЦК України (ст.ст.901-907).

          Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити  виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Як зазначалося вище, у договорі від 01.04.05р. сторонами погоджено надання  аудиторських послуг за плату, яка встановлена у п.2.1. договору та узгоджена у акті від 18.04.05р. приймання виконаних робіт за договором від 01.04.05р.

          Оплату аудиторських послуг відповідач повинен був, як вказано у п.2.2 договору, здійснити у п'ятиденний строк після підписання договору шляхом 100% передплати, тобто до 06.04.05р.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

          Однак відповідач не виконав взятих на себе обов'язків з оплати наданих аудиторських послуг і до теперішнього часу не сплатив заборгованість за договором від 01.04.05р. Претензію з вимогою сплатити борг від 22.11.05р. залишив без задоволення. Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів погашення боргу за договором від 01.04.05р.

          За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є законним та обґрунтованим.

Факт порушення відповідачем строків оплати за надані аудиторські послуги встановлений судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи.  

Згідно п.1 ст.216, п.1 ст. 230 ГК України встановлено, що за правопорушення у сфері господарювання до учасників господарських відносин застосовуються госпо-дарські санкції, в тому числі і штрафні санкції (штраф, пеня) на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Однак, як слідує з протоколу судового засідання від 12.12.06р.позивач заявив про відмову  від позовних вимог в частині стягнення пені. Господарським судом Херсонської області відмова прийнята та провадження у справі в цій частині правомірно було припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України.    

Позивачем також до стягнення заявлені суми інфляції та 3% річних, які оскаржуваним рішення суду першої інстанції задоволені  у повному обсязі.        

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних за період з 06.04.05р. по 01.11.06р.та інфляційних за період май2005р.-вересень 2006р зроблено вірно у відповідності  до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, висновок господарського суду Херсонської області щодо правомірності пред'явлення позовних вимог про стягнення 3% річних та суми інфляції є обґрунтованим

          Посилання відповідача на те, що перевірка розпочата була раніше укладення договору не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки дані обставини не змінюють зобов'язань за договором від 01.04.05р. та не звільняють відповідача від зобов'язань з оплати прийнятих ним за актом від 18.04.05р. аудиторських послуг. Крім того, вказані послуги прийняті відповідачем без заперечень. Не обґрунтованими є доводи відповідача і про те, що у позивача не виникло право вимагати стягнення заявлених у позові коштів, оскільки не відбулося економії грошових коштів, бо не було внесено відповідних змін до балансу підприємства. Умови договору від 01.04.05р. не передбачають звільнення відповідача від оплати наданих послуг у зв'язку з вищенаведеними обставинами.    

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суд першої інстанції.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Херсонського комунального транспортного сервісу", м.Херсон залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2006р. у справі № 1/370-06- без змін.