Постанова

від 18.05.2007 по справі 1/175-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/175-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.05.07                                                                                       Справа №1/175-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

секретар судового засідання: Соколов А.А.,

за участю представників:

позивача:      не з'явився;

відповідача:  Литовка С.В., дов. б/н від 10.01.2007;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Городоцька швейна фабрика», м. Городок Львівської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.02.2007 по справі №1/175-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Городоцька швейна фабрика», м. городок Львівської області

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Долинський», с. Долинське Херсонської області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Городоцька швейна фабрика» звернулась до господарського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Долиньський» заборгованості в сумі 5441,00 грн. Позов обґрунтовано приписами ст.ст. 15, 16, 509, 629 ЦК України, ст. 173 ГК України.

        Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.06.2006 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року позовні вимоги задоволені (а.с.46, 99).

        Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2006 року названі судові акти скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. В Постанові ВГСУ зазначив про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права, що регламентують порядок і підстави застосування  позовної давності.

        При новому розгляді справи господарський суд Херсонської області рішенням від 06.02.2007 року відмовив в задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач (ВАТ «Городоцька швейна фабрика») звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03 2007 апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначене на 18.05.2007.

На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №1512 від 18.05.2007 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Шевченко Т.М. ,  суддів – Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

За клопотанням представника відповідача судове засідання проводились без застосування засобів фіксації судового процесу, за його згодою  в судовому засіданні 18.05.2007 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В апеляційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування господарським судом приписів закону, що регулюють позовну давність, вважає, що в контексті приписів ст.ст. 261 ЦК УРСР та 530 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; таку вимогу він має пред'явити у будь-який який час. Тому, на думку позивача, сплив терміну позовної давності почався після пред'явлення ним відповідачу вимоги, датованої 05.04.2006 року.

На підставі зазначеного, заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 06.02.07р. по справі №1/175-06, позов задовольнити.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що господарський суд вірно застосував норми чинного законодавства та правильно відмовив в задоволенні позову, у зв'язку зі спливом строку позовної давності (відзив додано до справи).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві.

Позивач виконав ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду, витребувані документі надіслав поштовою кореспонденцією.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце слухання справи ВАТ «Городоцька швейна фабрика» була повідомлена належним чином, про що свідчать  долучені до справи документи - повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги та прийняття відповідного рішення.

Справу розглянуто за правилами ст. 75 ГПК України.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши заперечення  представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Городоцька швейна фабрика» такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи, за накладною від 06.07.2002 року №136 позивач поставив відповідачу – СВК «Долинський» швейну продукцію на загальну суму 5450 грн. Факт прийняття цієї продукції відповідачем підтверджується даними довіреності на одержання матеріальних цінностей від 07.07.2002 серії ЯЕД №960489 та не заперечується самим СВК «Долинський».

На момент вирішення спору у суді розмір заборгованості відповідача за поставлений товар становить 5441,00 грн.

Листом від 05.04.2006 року №48 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити  вказану заборгованість, але названа вимога залишена відповідачем без відповіді.

В процесі розгляду справи в суді відповідач звернувся до суду із заявою про застосування до спірних відносин строків позовної давності.

Аналіз норм чинного законодавства, що діяли під час передачі відповідачу спірної продукції (ст.ст. 4, 141, 154 ЦК УРСР), зміст правовідносин, які існували між позивачем та відповідачем свідчать про те, що між сторонами склалися господарські відносини та відбулася угода купівлі-продажу швейної продукції. За даною угодою у сторін виникають взаємні права та обов'язки, а саме: у продавця передати продукцію (товар), у покупця –прийняти її та оплатити. Даного висновку обґрунтовано дійшов господарський суд та  вказав на це у рішенні.

Як свідчать матеріали справи, угоду між сторонами було укладено в період дії норм Цивільного кодексу УРСР, але правовідносини продовжили існувати після набрання чинності ЦК України.  

Відповідно до приписів п.п. 5, 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу України, в тому числі і норми про застосування строків позовної давності. Матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся до суду із заявою про застосування до спірних відносин позовної давності, відповідно до приписів  п. 3 ст. 267 ЦК України.

Згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається  зі спливом цього строку.

Господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що за господарською операцією з передачі відповідачу швейної продукції за накладною від 06.07.2002 року право пред'явити вимогу у позивача виникло з 07 липня 2002 року, отже, перебіг трирічного строку позовної давності почався з 07.07.2002 року та 06.07.2005 року закінчився. Вимога направлена позивачем 05.04.2006 року, а позов заявлений  03.05.2006 року, тобто поза межами 3-річного строку позовної давності.

Виходячи зі змісту п.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно застосовані строки позовної давності та обґрунтовано відмовлено з цих підстав у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів також зауважує, що виходячи з матеріалів справи і поданих доказів, не вбачається поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності.

Твердження позивача про те, що ним заявлено позов у межах строків позовної давності з посиланням на приписи ст. 530 ЦК України, є необґрунтованим, спростовується вищезазначеним та не приймається до уваги колегією суддів.

Крім того, слід зазначити, що позовна давність врегульована статтями 256-268 ЦК України, а ні ст. 530 названого кодексу.

Враховуючі викладене та з огляду на відповідність висновків господарського суду про відмову в задоволенні позову обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування рішення суду.

У зв'язку із відмовою позивачу в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Городоцька швейна фабрика», м. Городок Львівської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.02.2007 року по справі 1/175-06 - без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 21.05.2007.