Рішення

від 22.10.2018 по справі 810/456/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року № 810/456/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносалікс" про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу та припису про усунення порушення вимог законодавства,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.02.2018 просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28.11.2017 №156/17/10/26-5/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28.11.2017 №157/17/10/26-6/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017, складеного головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка була проведена відповідачем без повідомлення ТОВ "Автобансервіс" та без участі його представника, що є порушенням вимог ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". При цьому, позивач зауважив, що ТОВ "Автобансервіс" не експлуатує Автозаправний комплекс з обладнанням, який розміщений за адресою: місто Київ, Дарницький район, проспект Бажана, 1-Д, оскільки вказаний об'єкт перебуває у володінні та користуванні ТОВ "Техносалікс". Також, позивач зазначив, що реконструкцію вказаного об'єкта виконано ТОВ "Техносалікс" самостійно, а висновки відповідача про віднесення об'єкту відповідно до положень Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" до об'єктів підвищеної небезпеки, який має клас наслідків СС3 - не відповідають дійсності.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити з задоволенні позову з тих підстав, що перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи ТОВ "Автобансервіс" ОСОБА_2, яка відмовилась від підписання складених за результатами перевірки документів, про що посадовою особою Департаменту було зроблено відповідний запис в акті перевірки від 16.11.2017, приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017 та в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2017.

Також у зв'язку із відмовою уповноваженої особи ТОВ "Автобансервіс" від отримання документів, вони були надіслані на адресу суб'єкта містобудування рекомендованим з повідомленням листом та отримані останнім 05.12.2017, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач вважає, що при видачі оскаржуваного припису та при винесені оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадова особа Департаменту діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

При цьому, відповідач зауважив, що відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання для розгляду заяви про забезпечення позову на 01.02.2018.

Вказаною ухвалою суду також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносалікс".

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2018 здійснено заміну первинного відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 задоволено заяви ТОВ "Автобансервіс" та ТОВ "Техносалікс" про забезпечення позову. Зупинено, до розгляду справи по суті, дію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем.

Наступне підготовче засідання у справі призначено на 02.03.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 відкладено підготовче судове засідання на 29.03.2018.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 29.03.2018, було відкладено за клопотанням позивача на 29.05.2018.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 29.05.2018, було відкладено у зв'язку з неприбуттям представника позивача на 25.06.2018.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 25.06.2018, було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючої судді на навчанні. Наступне підготовче засідання було призначено на 24.09.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.10.2018.

У судове засідання учасники справи не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшли клопотання від представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" (ідентифікаційний код 31982734, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 2) зареєстроване як юридична особа 26.04.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003489973.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилої споруди від 25.07.2006, укладеного між ТОВ "КЛО" (продавець) та ТОВ "Автобансервіс" (покупець) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кварацхелія Н.Н. 25.07.2006 за №1659, позивачу на праві приватної власності належить нежила споруда - АЗС з сервісним обслуговуванням автомобілів (літ. А), загальною площею 64,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д.

Право власності позивача на вказану нежилу споруду зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №2675101 від 25.07.2006, реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №029561 від 14.08.2006 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №13462161 від 26.11.2013.

25.07.2006 між ТОВ "КЛО" (продавець) та ТОВ "Автобансервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №303/КЛ-06, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує обладнання, яке визначено у вказаному договорі.

Вказане обладнання було передано позивачу 25.07.2006, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.07.2006.

Також, 25.07.2006 між ТОВ "КЛО" (продавець) та ТОВ "Автобансервіс" (покупець) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №303/КЛ-06 від 25.07.2006, відповідно до умов якої продавець продає, а покупець приймає та оплачує обладнання, яке визначено у вказаній додатковій угоді, зокрема, паливнороздовальні колонки, вид палива - газ скраплений, у кількості 3 шт.

Обладнання, яке визначено в додатковій угоді від 25.07.2006, було передано позивачу 25.07.2006, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.07.2006.

Крім того, ТОВ "Автобансервіс" є власником земельної ділянки площею 0,0990 га на просп. Миколи Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва з цільовим призначенням будівництво та експлуатація автозаправної станції з сервісним обслуговуванням, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №141349 від 21.02.2007 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10294153 від 04.10.2013.

Таким чином, ТОВ "Автобансервіс" є власником земельної ділянки загальною площею 0,099 га, кадастровий номер 8000000000:90:007:0005 та нежилої споруди - АЗС з сервісним обслуговуванням автомобілів (літ. А), загальною площею 64,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д.

Як встановлено під час розгляду справи, Автозаправний комплекс з обладнанням, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д, на підставі договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016 перебуває в строковому платному володінні та користуванні ТОВ "Техносалікс".

Вказаний Автозаправний комплекс з обладнанням, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д, переданий ТОВ "Техносалікс" 31.08.2016 о 15 год. 49 хв., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.08.2016.

Відповідно до п.5.1.2 Договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016, ТОВ "Автобансервіс" не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Орендаря.

При цьому, п.5.2.2. Договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016 визначено, що ТОВ "Техносалікс" зобов'язане використовувати Об'єкт за цільовим призначенням, передбаченим п. 2.1 цього Договору, забезпечувати дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, вчиняти належні проти-аварійні заходи, не порушувати вимоги екологічних і санітарно-гігієнічних нормативів, підтримувати в належному санітарному стані територію, на якій розташовані Об'єкти і територію, що прилягає до них.

Згідно з п.5.2.13. Договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016, ТОВ "Техносалікс" не має право проводити будівельні роботи на АЗК без письмової згоди Орендодавця. Зобов'язання щодо здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві покладається на Орендаря.

Відповідно до п.7.1. Договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

У той же час, пунктом 7.5. Договору оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016 передбачено, що ТОВ "Техносалікс" несе повну матеріальну відповідальність за збереження переданих Об'єктів, а також обладнання та комунікацій (в тому числі систем постачання енергії, гарячої води, водопостачання та водовідведення, електропостачання та ін.), що встановлені на Об'єктах оренди.

З матеріалів справи слідує, що 23.10.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, та на підставі звернення Громадської спілки "Київська асоціація скрапленого газу", яке надійшло до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, видано наказ №320 "Про проведення позапланової перевірки".

Вказаним наказом від 23.10.2017 №320 визначено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі м. Києва", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс".

На підставі вказаного наказу, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було видано направлення для проведення позапланового заходу від 25.10.2017 №б/н, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду Гончарова Олексія Сергійовича для здійснення позапланової перевірки на вищевказаному об'єкті будівництва щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ "Автобансервіс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Строк дії направлення з 25.10.2017 по 07.11.2017.

Дане направлення було вручено спеціалісту відділу розвитку ОСОБА_2

15.11.2017 головним інспектором відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. складено службову щодо продовження терміну перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі м. Києва" терміном на два робочі дні.

15.11.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення Громадської спілки "Київська асоціація скрапленого газу", яке надійшло до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та службової записки №С10/26-1511/1 від 15.11.2017 видано наказ №373 "Про проведення позапланової перевірки".

Вказаним наказом від 15.11.2017 №373 визначено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі м. Києва", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс".

На підставі вказаного наказу, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було видано направлення для проведення позапланового заходу від 15.11.2017 №б/н, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду Воронюка Андрія Володимировича для здійснення позапланової перевірки на вищевказаному об'єкті будівництва щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ "Автобансервіс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Строк дії направлення з 15.11.2017 по 16.11.2017.

Відповідно до наказу від 15.11.2017 №373 та направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 15.11.2017 №б/н головним інспектором будівельного нагляду Воронюком А.В. проведено позапланову перевірку на об'єкті: "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі м. Києва", замовник - ТОВ "Автобансервіс".

Результати перевірки оформлені актом щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 16.11.2017 №б/н (далі - акт перевірки).

Під час перевірки відповідачем виявлені наступні порушення, які зафіксовані в розділі VІ акту перевірки:

- ТОВ "Автобансервіс" самовільно виконано реконструкцію автозаправочного комплексу на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва, а саме: влаштовано чотири ємкості з газом; замінено колонки для продажу скрапленого газу, без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до п. 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808, автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Враховуючи зазначене, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків ССЗ;

- ТОВ "Автобансервіс" експлуатує самовільно реконструйований автозаправний комплекс без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В акті перевірки особами, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) зазначено: головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. та уповноважену особу суб'єкта господарювання спеціаліста відділу розвитку ОСОБА_2.

Акт перевірки від 16.11.2017 №б/н підписаний головним інспектором будівельного нагляду Воронюком А.В. Уповноважена особа суб'єкта господарювання спеціаліст відділу розвитку ОСОБА_2 від ознайомлення та підписання акту відмовилась, про що вказано в акті перевірки.

Головним інспектором будівельного нагляду Воронюком А.В. на підставі викладених в акті перевірки висновків видано ТОВ "Автобансервіс" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.11.2017, яким заборонено експлуатацію Автозаправної станції/комплексу на просп. Бажана, 1-Д у Дарницькому районі міста Києва до усунення допущенних порушень відповідно до вимог чинного законодавства та зобов'язано усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 16.01.2018.

Окрім того, на підставі висновків акту перевірки від 16.11.2017 №б/н головним інспектором будівельного нагляду Воронюком А.В. складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2017, яким встановлено порушення з боку позивача вимог ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2017, яким встановлено порушення з боку позивача вимог ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

В даних протоколах зазначено, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. та о 10 год. 20 хв. 28 листопада 2017 рові в приміщенні Департаменту ДАБІ у місті Києві.

Примірники Акту перевірки, припису від 16.11.2017 та протоколів від 16.11.2017 були направлені на адресу позивача 16.11.2017 та отримані останнім 05.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113327107991.

За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №156/17/10/26-5/2811/02/2 від 28.11.2017, якою визнано ТОВ "Автобансервіс" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1515600,00 грн.;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №157/17/10/26-6/2811/02/2 від 28.11.2017, якою визнано ТОВ "Автобансервіс" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1515600,00 грн.

Однак, вважаючи дії відповідача при проведенні перевірки та при складанні за результатами такої перевірки акту, припису, постанов про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №294) державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п. 3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до пп.1-3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи органу контролю.

Згідно з п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку №553).

Як стверджує відповідач, посадовою особою Департаменту у присутності спеціаліста відділу розвитку ТОВ "Автобансервіс" ОСОБА_2 у період з 15.11.2017 по 16.11.2017 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "Автобансервіс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва".

Проте, документів в підтвердження існування повноважень спеціаліста відділу розвитку саме в ТОВ "Автобансервіс" ОСОБА_2 відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Так, в ході судового розгляду представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 заявлено та підтверджено повноваження щодо представлення інтересів ТОВ "Техносалікс".

Крім того, представник ТОВ "Автобансервіс" заявив про відсутність уповноважених осіб та позивача в ході проведення такої перевірки у період з 15.11.2017 по 16.11.2017.

Підтвердження участі представника ТОВ "Автобансервіс", а також належного його повідомлення про проведення планового (позапланового) заходу у період з 15.11.2017 по 16.11.2017 відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем положення п. 9 Порядку №553.

Згідно з абз. 10 п. 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Отже, загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

При цьому, судом враховується, що законодавцем не передбачено випадки переривання проведення перевірки на певний термін, у зв'язку з чим, на переконання суду, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітися продовження проведення перевірки, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. При цьому, формою рішення про таке продовження є саме наказ на проведення перевірки у розумінні положень п. 7 Порядку №553.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, наказом від 23.10.2017 №320 було призначено позапланову перевірку об'єкта будівництва: "Автозаправна станція/комплекс на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва", ТОВ "Автобансервіс".

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 25.10.2017 №б/н, строк його дії визначений у період з 25.10.2017 по 07.11.2017.

У подальшому, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві №С10/26-1511/1 від 15.11.2017 в.о. директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було прийнято наказ від 15.11.2017 №373 про проведення позапланової перевірки (без вказівки про її продовження), а також видано направлення для проведення планової перевірки від 15.11.2017 №б/н з періодом дії з 15.11.2017 по 16.11.2017.

Зі змісту встановлених вище обставин вбачається, що у період з 15.11.2017 по 16.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду Воронюком А.В. було проведено повторну перевірку об'єкта будівництва, замовником якого є ТОВ "Автобансервіс" на підставі одного й того ж самого звернення Громадської спілки "Київська асоціація скрапленого газу", оскільки перерва у проведенні перевірки з 08.11.2017 по 14.11.2017 дає підстави стверджувати про те, що позапланова перевірка ТОВ "Автобансервіс" завершилася 07.11.2017. У той час як перевірка у період з 15.11.2017 по 16.11.2017 була проведена без наявних на те правових підстав, оскільки чинне законодавство не наділяє контролюючі органи двічі проводити перевірку одного й того самого об'єкта на підставі одного й того ж звернення юридичної особи.

При цьому, у контексті наведеного судом враховується, що відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Зі змісту Акту перевірки від 16.11.2017 №б/н вбачається, що її було проведено за участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання спеціаліста відділу розвитку ОСОБА_2

Разом з тим, доказів вручення останній направлення на другу перевірку, проведену у період з 15.11.2017 по 16.11.2017, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень було порушено порядок та процедуру проведення позапланової перевірки, а саме - не забезпечено здійснення контролюючого заходу у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, а також проведено перевірку суб'єкта містобудування у період з 15.11.2017 по 16.11.2017 без наявних на те правових підстав.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Застосовуючи дану правову позицію до спірних правовідносин суд виходить з того, що як положеннями ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", так і приписами п. п. 9, 13 Порядку №553 покладено на контролюючі органи обов'язок із забезпечення проведення перевірки у присутності суб'єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, у свою чергу, кореспондується з гарантованим правом останнього вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства та бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, як було встановлено раніше, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Воронюком А.В. було проведено перевірку за відсутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування та без належних на те правових підстав, що, на переконання суду з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду України, тягне за собою відсутність правових наслідків такої перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно абз "а", абз. "б" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Отже, законодавством наділено посадових осіб ДАБІ повноваженнями видавати за результатами перевірки приписи як про усунення порушень, так і про зупинення підготовчих і будівельних робіт.

За правилами п. 18 Порядку №553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

При цьому, положеннями абз. 3-4 п. 3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок № 244) визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Зі змісту наявних в матеріалах справи протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вбачається, що їх другі примірники були направлені поштою у зв'язку з відмовою від отримання.

Відповідно до п. 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

При цьому, згідно п. 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З наведеного випливає, що належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є суб'єкт містобудування, якому така інформація надійшла не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2017, в яких зафіксовано, що розгляд справ відбудеться о 10 год. 00 хв. та о 10 год. 20 хв. 28 листопада 2017 рові в приміщенні Департаменту ДАБІ у місті Києві, отримані позивачем 05.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113327107991.

Приписи п. 18 Порядку №244 визначають, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

При цьому положеннями п.п.3 п. 20 Порядку №244 закріплено, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Разом з тим, Департаментом ДАБІ у м. Києві не було забезпечено своєчасного та належного повідомлення ТОВ "Автобансервіс" про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування, що, на переконання суду, є порушенням правил рівності всіх її учасників та позбавленням позивача права на подання додаткових документів, пояснень тощо.

Отже, наведене свідчить про передчасність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У той же час, вирішуючи питання, чи правомірно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 2780-ХІІ містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб'єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб'єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений.

Пунктами 19, 21 Порядку №244 передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, Акт перевірки ТОВ "Автобансервіс" від 16.11.2017 №б/н, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2017 та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2017, в ході перевірки позивача контролюючим органом зроблено висновок про те, що ТОВ "Автобансервіс" самовільно виконано реконструкцію автозаправочного комплексу на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва, а саме: влаштовано чотири ємкості з газом; замінено колонки для продажу скрапленого газу, без дозволу на виконання будівельних робіт. Також встановлено, що ТОВ "Автобансервіс" експлуатує самовільно реконструйований автозаправний комплекс без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. При цьому жодних посилань на дати реконструкції та влаштування ємкостей відповідачем не встановлено та не зазначено ані у акті перевірки, ані у приписах чи постановах.

Водночас під час розгляду справи судом встановлено, що Автозаправний комплекс з обладнанням, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д, переданий в оренду ТОВ "Техносалікс" згідно з договором оренди №34/АБ-16 від 14.07.2016 та акту приймання-передачі від 31.08.2016.

Будь-яких доказів того, що будівельні роботи по реконструкції автозаправочного комплексу на просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва проведені саме ТОВ "Автобансервіс", матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що наказами Департаменту ДАБІ у м. Києві від 23.10.2017 №320 та від 15.11.2017 №373 призначалась позапланова перевірка ТОВ "Автобансервіс".

Однак жодного доказу проведення перевірки на ТОВ "Техносалікс" відповідач не надав.

Відповідно до оскаржуваних припису від 16.11.2017 та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2017 №156/17/10/26-5/2811/02/2, від 28.11.2017 №157/17/10/26-6/2811/02/2 відповідач вказує на порушення ТОВ "Автобансервіс" вимог ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Щодо експлуатації Автозаправного комплексу з обладнанням, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д, як об'єкта V категорії складності, без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку судом встановлено, що автозаправна станція введена в експлуатацію у 2010 році, про що надано копію "Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення" від 16.08.2010 року, який мав повний завершений цикл надання послуг по заправці автомобільного транспорту відповідно до цільового призначення.

На час введення в експлуатацію державній приймальній комісії були надані всі необхідні документи передбачені нормами, які діяли на той час, в результаті чого рішенням державної приймальної комісії було вирішено прийняти в експлуатацію автозаправну станцію, про що засвідчено підписами комісії.

Верховний суд України в постанові від 04 березня 2014 року по справі № 21-433а13 зауважив, що при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

Стаття 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей Закон не містить темпоральних застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 05 серпня 1992 року, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI) якою було встановлено відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачала відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію.

Так, 19 січня 2012 року Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року, зокрема, положення п. 6 ч. 2 ст. 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не вважались правопорушенням.

Згідно судової практики, що склалася, враховуючи еволюцію правового регулювання спірних відносин поняття експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI) - експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Отже, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Між тим, як слідує з матеріалів справи та зазначалось вище, Автозаправний комплекс з обладнанням (разом із ємкостями з газом), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1д встановлені та почали використовуватись з 2010 року до набрання чинності законами, за порушення яких притягнуто до відповідальності позивача.

Виходячи з вищевказаного, з врахуванням конституційного принципу незворотності дії законів, які погіршують становище особи, суд приходить до висновку, що відповідачем застосовано санкції за дії (бездіяльність), які на момент виникнення спірних правовідносин не були правопорушеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13, постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-369а15, постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16 та постанові Верховного Суду від 17 серпня 2018 року у справі № 826/15142/13-а.

Водночас жодних доказів на підтвердження того, що позивачем проводились будівельні роботи по реконструкції автозаправного комплексу за адресою: просп. Бажана, 1-д у Дарницькому районі міста Києва, після набрання чинності вищезазначеного Закону, відповідач суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач як власник майна без з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки факт вчинення ТОВ "Автобансервіс" протиправного діяння щодо самочинної реконструкції автозаправного комплексу, а також використання (експлуатації) даного об'єкта належними та допустимими доказами не підтверджується.

Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені під час розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанови про накладення штрафу від 28.11.2017 №156/17/10/26-5/2811/02/2, від 28.11.2017 №157/17/10/26-6/2811/02/2 та припис про усунення порушення вимог законодавства від 16.11.2017 винесені з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які підтверджують правомірність прийнятих Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві постанов про накладення штрафу від 28.11.2017 №156/17/10/26-5/2811/02/2, від 28.11.2017 №157/17/10/26-6/2811/02/2 та припису про усунення порушення вимог законодавства від 16.11.2017 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28 листопада 2017 року № 156/17/10/26-5/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 28 листопада 2017 року № 157/17/10/26-6/2811/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 листопада 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.