Постанова

від 23.10.2018 по справі 816/890/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/890/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 (повний текст складено 07.06.2018) суддя І інстанції Бойко С.С. по справі № 816/890/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України

про визнання дій незаконними та протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ" (надалі - ТОВ "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про:

- визнання дій по відмові у прийнятті податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ", поданої засобами електронного зв'язку незаконними та протиправними;

- визнання такими, що прийняті органом ДФС - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, в строки, визначені нормами діючого законодавства, відповідно до вимог Договору про визнання електронних документів № 060320171 від 06.03.2017:

- податкова накладна № 17 від 17.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.04.2017 до податкової накладної № 17 від 17.04.2017, доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 13.05.2017;

- податкова накладна № 18 від 17.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 19 від 18.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 20 від 18.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 21 від 19.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 33 від 30.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 35 від 30.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 36 від 30.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 37 від 30.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 40 від 17.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017;

- податкова накладна № 42 від 21.04.2017, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував про дію укладеного ним з ДПІ у м. Полтаві договору про визнання електронних документів із строком дії до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів, на підставі якого було отримано відповідні сертифікати, які були чинними до 05.03.2019. Незважаючи на те, що на момент подання податкової звітності засобами електронного зв'язку із використанням електронної системи підготовки і подання податкової звітності договір про визнання електронної звітності є діючим, а сертифікати - чинними, органом ДФС відмовлено позивачу у прийнятті документів з мотивів припущення, а не існування обгрунтованої підстави для цього. Позивач стверджував, що відмова органом ДФС у прийнятті та реєстрації податкової звітності за наявності чинного договору про визнання електронної звітності та відповідних сертифікатів є протизаконною.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 позовні вимоги були задоволені частково:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо неприйняття у електронному вигляді податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року ТОВ "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ";

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних: № 17 від 17.04.2017, № 18 від 17.04.2017, № 19 від 18.04.2017, № 20 від 18.04.2017, № 21 від 19.04.2017, № 33 від 30.04.2017, № 35 від 30.04.2017, № 36 від 30.04.2017, № 37 від 30.04.2017, № 40 від 17.04.2017, № 42 від 21.04.2017 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.04.2017 до податкової накладної № 17 від 17.04.2017;

- визнано поданими та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ" до контролюючого органу:

- податкову накладну № 17 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.04.2017 до податкової накладної № 17 від 17.04.2017 в день його фактичного отримання 13.05.2017;

- податкову накладну № 18 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 19 від 18.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 20 від 18.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 21 від 19.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 33 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 35 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 36 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 37 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 40 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 42 від 21.04.2017 в день її фактичного отримання 16.05.2017.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області було подано апеляційну скаргу, в якій стверджувалось про порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області було залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 - без змін.

За наслідками розгляду поданої Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області касаційної скарги постановою Верховного Суду від 20.02.2018 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

На виконання вимог постанови Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну фіскальну службу України (в подальшому ДФС України).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 позовні вимоги були задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття у електронному вигляді податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року ТОВ "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ";

- визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних: № 17 від 17.04.2017, № 18 від 17.04.2017, № 19 від 18.04.2017, № 20 від 18.04.2017, № 21 від 19.04.2017, № 33 від 30.04.2017, № 35 від 30.04.2017, № 36 від 30.04.2017, № 37 від 30.04.2017, № 40 від 17.04.2017, № 42 від 21.04.2017 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.04.2017 до податкової накладної № 17 від 17.04.2017;

- визнано поданими та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані ТОВ "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ" до контролюючого органу:

- податкову накладну № 17 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.04.2017 до податкової накладної № 17 від 17.04.2017 в день його фактичного отримання 13.05.2017;

- податкову накладну № 18 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 19 від 18.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 20 від 18.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 21 від 19.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 33 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 35 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 36 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 37 від 30.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 40 від 17.04.2017 в день її фактичного отримання 12.05.2017;

- податкову накладну № 42 від 21.04.2017 в день її фактичного отримання 16.05.2017.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог відповідачами були подані апеляційні скарги.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в обґрунтування заявлених вимог про скасування судового рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового про відмову у їх задоволенні зазначає, що дію договору про визнання електронних документів №060320171 (реєстраційний номер 9033852550) від 06.03.2017 було призупинено 12.05.2017 на час автентичності електронних документів. Рішень про відмову у прийнятті податкової звітності не приймалося, оскільки звітність була в подальшому прийнята, внесена та зареєстрована в підсистемі "Обробка ПЗ та платежів" системи "Податковий блок" (DP) в повному обсязі у відповідності з пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України. Затримку у реєстрації податкових накладних податковий орган пояснював необхідністю відпрацювання, відповідно вимог наказу ДФС України №543 від 28.07.2015, позивача як підприємства, яке бере участь у схемах постачання та використання сумнівного податкового кредиту у квітні 2017 року, згідно листів ГУ ДФС у Полтавській області №998/16-31-12-01-28 від 18.05.2017 та №1259/16-31-12-01-32 від 08.06.2017. Вважає, що ДПІ у м. Полтаві при вчиненні відповідних дій діяла безпосередньо в межах чинного законодавства, а тому її дії не можуть вважатися протиправними.

ДФС України в своїй апеляційній скарзі теж висловила свою незгоду з прийнятим судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, вимагаючи скасування такого судового рішення та прийняття нового про відмову у їх задоволенні. Стверджує про відсутність можливості своєчасної реєстрації податкових накладних позивача з огляду на необхідність його відпрацювання відповідно до вимог наказу ДФС України №543 від 28.07.2015 як підприємства, яке бере участь у схемах постачання та використання сумнівного податкового кредиту у квітні 2017 року. Зокрема, запевняє, що підставою зупинення реєстрації податкових накладних були результати проведеного аналізу податкових накладних ТОВ "ЕНЕРДЖІ-СТАЙЛ", згідно яких останні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН. Зазначає, що дія Договору про визнання електронних документів від 06.03.201 лише призупинялась 12.05.2017 на час перевірки автентичності електронних документів, на предмет відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Від арбітражного керуючого А.Бугаєнко 12.10.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло письмове повідомлення про ліквідацію ТОВ "ЕНЕРДЖІ-СТАЙЛ", згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.08.2018 по справі №917/88/18. Про припинення юридичної особи було внесено запис № 15881170006016100 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.08.2018 Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області. Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 319 КАС України, необхідність захисту інтересів інших суб'єктів господарювання - контрагентів позивача, просив відмовити у задоволені вимог поданих апеляційних скарг. Зазначив, що в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податковим органом на виконання раніше прийнятих судових рішень було зареєстровано спірні податкові накладні без зазначення дати реєстрації, визначеної судом. Так, згідно квитанцій, які надійшли на адресу позивача податкові накладні були зареєстровані:

- податкова накладна № 17 від 17.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 13.11.2017;

- податкова накладна № 18 від 17.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 13.01.2018;

- податкова накладна № 19 від 18.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 06.10.2017;

- податкова накладна № 20 від 18.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 29.11.2017;

- податкова накладна № 21 від 19.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 29.11.2017;

- податкова накладна № 33 від 30.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 29.11.2017;

- податкова накладна № 35 від 30.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 29.11.2017;

- податкова накладна № 36 від 30.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 12.01.2018;

- податкова накладна № 37 від 30.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 12.01.2018;

- податкова накладна № 40 від 17.04.2017 - не в день її фактичного отримання 12.05.2017, а 11.11.2017;

- податкова накладна № 42 від 21.04.2017 - не в день її фактичного отримання 16.05.2017, а 29.11.2017.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення в межах доводів та вимог поданих відповідачами апеляційних скарг, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення, враховуючи фактичні обставини справи та вимоги діючого законодавства на час спірних правовідносин сторін.

В ході судового розгляду встановлено, що діяльність ТОВ "ЕНЕРДЖІ-СТАЙЛ", згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.08.2018 по справі №917/88/18, було припинено, про що було внесено запис № 15881170006016100 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.08.2018 Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 2 ст. 319 КАС України, передбачено виключення з цього правила у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, - припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Як зазначено вище, припинення позивача відбулося 28.08.2018, а рішення суду першої інстанції було прийняте 22.02.2018, що зумовлює необхідність перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості такого судового рішення.

В ході судового розгляду було встановлено, що 06.03.2017 між органом державної фіскальної служби - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області та ТОВ "ЕНЕРДЖІ-СТАЙЛ" було укладено договір про визнання електронних документів №060320171, згідно з пунктом 1 розділу 1 якого, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (т. 1 а.с. 16-19, 175-176).

Згідно з пунктами 3, 4 розділу 6 договору цей договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

В період дії з 06.03.2017 по 05.03.2019 посилених сертифікатів відкритого ключа (т. 1 а.с. 20-23) позивачем, згідно вищезазначеного договору про визнання електронних документів, було надіслано до контролюючого органу в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- №17 від 17.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 11:54:10, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 24, 25/;

- №18 від 17.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 12:05:45, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 29, 30/;

- №19 від 18.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 12:08:31, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 31, 32/;

- №20 від 18.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 12:11:02, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 33 - 35/;

- №21 від 19.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 12:17:09, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 36 - 38/;

- №33 від 30.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 13:07:21, що підтверджується квитанцією №1, /т. 1 а.с. 39, 40/;

- №35 від 30.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 13:11:37, що підтверджується квитанцією №1, /т. 1 а.с. 41, 42/;

- №36 від 30.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 13:13:56, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 43, 44/;

- №37 від 30.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 13:15:39, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 45, 46/;

- №40 від 17.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 12.05.2017 в 13:20:20, що підтверджується квитанцією №1 /т. 1 а.с. 47, 48/;

- №42 від 21.04.2017, яку доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.05.2017 в 14:08:14, що підтверджується квитанцією №1, /т. 1 а.с. 49 - 51/.

В той же період позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року з додатками №1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)", №2 "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)", №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", - яка доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16.05.2017 (т. 1 а.с. 118-126, 177-181).

В обґрунтування відмови у прийнятті перелічених документів податкового обліку органом Державної податкової служби України було зазначено про виявлені помилки: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 41152785. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

Також, позивачем було направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.04.2017 № 1 до податкової накладної №17 від 17.04.2017, який доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 13.05.2017 в 14:31:08, однак, документ не прийнято у зв'язку з виявленими помилками: "Порушення вимог підпункту 2 пункту 9 постанови КМУ від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 30.01.2015 №20, а саме: відсутня податкова накладна для покупця з ІПН 316185216018 від 17.04.2017 №17", що підтверджується квитанцією №1, копія якої наявна у матеріалах справи /т. 1 а.с. 26 - 28/.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення частини позовних вимог, виходив з того, що відповідачами не надано суду доказів недійсності електронного цифрового підпису позивача як платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, та доказів того, що документи податкового обліку не відповідали всім вимогам електронного документа і не були надані у форматі, доступному для її технічної обробки. Також, за висновком суду, відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували, що позивачем не надано нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни позивачем місця реєстрації, тобто відповідачі не надали доказів існування підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Колегія суддів, погоджуючись за такими висновками суду першої інстанції, враховує вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин сторін.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних визначено як реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню податковим органом не підлягає.

Згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Позивачем були надіслані податкові накладні для реєстрації в межах встановлених Податковим кодексом України строків, проте були безпідставно неприйняті податковим органом. На підтвердження таких висновків колегія суддів зазначає, що Порядком не встановлено такої підстави для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування як Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

В свою чергу, відповідачами, на виконання обов'язку доказування правомірності своїх дій, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, в ході судового розгляду не було надано доказів існування інших підстав, визначених Порядком, для відмови у прийнятті поданих позивачем податкових накладних та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Також, відповідачами не надано суду доказів існування підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Доводи апеляційних скарг про призупинення дії договору про визнання електронних документів від 06.03.2017 є неспроможними, оскільки не відповідають умовам зазначеного договору та не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Зокрема, можливість зупинення дії такого договору на час автентичності електронних документів на предмет відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, не передбачена ні Податковим кодексом України, ні Порядком, ні будь-яким іншим нормативним актом.

Крім того, посилання податкового органу на ненадання позивачем документів на підтвердження показників податкової звітності, неприйняття якої є предметом спору, та недослідження судами попередніх інстанцій показників податкових зобов'язань та кредиту позивача, не приймаються судом до уваги, оскільки не є предметом доказування у даній справі. Адже, в якості підстави неприйняття до реєстрації податкових накладних податковим органом було зазначено про можливість припинення дії договору про визнання електронних документів, а не зупинення реєстрації податкових накладних задля забезпечення проведення моніторингу відповідності таких податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, відповідно до п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин), яким передбачено направлення податковим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, в якій зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, наведеним вище нормам квитанція податкового органу про неможливість прийняття до реєстрації податкових накладних не відповідає. У квитанції не визначено критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було, за ствердженням податкового органу, було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Також, в ній не було зазначено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання податкового органу на протокол №7 Державної фіскальної служби у Полтавській області оперативної наради з членами Робочої групи з питань контролю за реєстрацією податкових накладних системою автоматизованого моніторингу відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.05.2017 (т. 1 а.с. 107), наказ ДФС України № 543 від 28.07.2015 Про забезпечення комплексного контролю з вищенаведених міркувань теж визнаються необґрунтованими. Водночас, колегія суддів звертає увагу на невідповідність доводів апеляційних скарг щодо необхідності врахування зазначеного протоколу щодо встановлення заборони реєстрації податкових накладних ствердженням податкових органів про зупинення їх реєстрації.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, у цій справі відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не можуть посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, колі він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Отже, податковий орган позбавлений можливості посилатися на результати здійснення моніторингу відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки така обставина не була покладена ним в основу прийнятого рішення про відсутність можливості реєстрації податкових накладних.

Додатковим обґрунтуванням наявності підстав для задоволення вимог позивача про реєстрації податкових накладних в день їх направлення засобами електронного зв'язку є норми п. 57 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій ДФС України щодо неприйняття у електронному вигляді податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ - СТАЙЛ".

В ході розгляду справи було встановлено, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, які були скасовані постановою Верховного Суду від 20.02.2018, ДФС України проведено реєстрацію податкових накладних, проте не за датою їх фактичного отримання, що є порушенням вимог п. 20 Порядку.

Враховуючи те, що відмова у прийнятті для реєстрації податкової накладної була визнана судом протиправною, така податкова накладна вважається прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання (дата, зазначена у квитанції про неприйняття), що є належних способом захисту порушеного права позивача. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 01.08.2018 справа №826/20506/15.

Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає вимоги апеляційних скарг відповідачів без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на правила 139 Кодексу адміністративного судочинства України та наслідки апеляційного перегляду справи, підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. 229, 243, 250, 310, 315, 321, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 по справі № 816/890/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) О.А. Спаскін А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 30.10.2018.