Рішення

від 06.12.2010 по справі 2-8207/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-8207-2010 рік

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Романцові М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа - Перша Павлогрдська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 11/25 частин квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову, позивач вказала нате, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вступили у шлюб 06.03.1960 року, належала 11/25 частин квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 та 14/25 частин квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, відповідно. 12 травня 1995 року ОСОБА_5 склала заповіт на користь позивача, згідно якого вона заповіла ОСОБА_1 Уг частину квартири АДРЕСА_1 і 12 травня 1995 року ОСОБА_6Ш склав заповіт на користь позивача, згідно якого він заповів ОСОБА_1 Уг частину квартири АДРЕСА_1. 29 жовтня 1998 року ОСОБА_5, згідно договору дарування, подарувала 14/25 частин спірної квартири сину позивачки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте їй було відмовлено у зв'язку з тим, що 11/25 частин квартири їй не заповідалась та у зв'язку із розбіжностями в документах, тому, позивач вимушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Першої Павлогрдської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.

Вислухавши позивача, відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.І ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 06.03.1960 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (арк.с.9).

Спірною є квартира АДРЕСА_1.

12 травня 1995 року ОСОБА_4 склав заповіт на користь ОСОБА_1, згідно якого він заповів останній Уг частину квартири АДРЕСА_1 (арк.с.12).

12 травня 1995 року ОСОБА_5 склала заповіт на користь ОСОБА_1, згідно якого вона заповіла останній 'А частину квартири АДРЕСА_1 (арк.с.13).

29 жовтня 1998 року ОСОБА_5, згідно договору дарування, подарувала 14/25 частин спірної квартири сину позивачки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.14).

Після смерті ОСОБА_4, який помер 05 липня 1999 року (арк.с.15) та смерті ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2006 року (арк.с.16), відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, власником якої вони були.

Спадщину після померлого 05.07.1999 року ОСОБА_4 позивач прийняла фактично, згідно ст.549 ЦК України (1963 р.).

Крім того, на момент його смерті, з ним проживала його дружина ОСОБА_5, яка спадщину на обов'язкову частку, згідно ст.535 ЦК України (1963 р.), після померлого, 05.07.1999 року ОСОБА_4, прийняла фактично.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 11/25 частин квартири АДРЕСА_2, які належали померлому 05 липня 1999 року ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло за №795, виданого Павлоградським міськвиконкомом, що підтверджує той факт що дана частина квартири позивачу не заповідалася, проте, існує розбіжність між тим, що вказано в заповіті та наявністю майна у померлого заповідача.

Проте, позивачка фактично прийняла спадщину, оскільки вона постійно проживала і проживає, та зареєстрована за вказаною адресою, що свідчить про фактичне прийняття спадщини.

Встановлено, що позивач, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається такою, що спадщину прийняла, оскільки не заявила про відмову від неї.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 26 листопада 2010 року звернулася із заявою до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на квартиру АДРЕСА_1.

Проте, їй було відмовлено у зв'язку з розбіжностями, між тим, що вказано в заповіті та наявністю майна у померлого заповідача (арк.с.17).

Оскільки, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 не заперечувала проти визнання за позивачем право власності на 11/25 частин квартири АДРЕСА_1, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати за нею право власності на 11/25 частин квартири АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 57-60, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1218, 1261 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа - Перша Павлогрдська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11/25 частин квартири АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя. ОСОБА_7