Рішення

від 12.09.2018 по справі 759/7373/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7373/15-ц

пр. № 2/759/72/18

12 вересня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Чернишук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Катех-електро про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк про визнання припиненим договір поруки,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2015 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, після уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19451635 грн 79 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13.09.2013 між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Катех-Електро укладено договір про здійснення кредитних операцій №0913/01 згідно умовами якого позивач відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти у розмірі 16000000 грн 00 коп. з метою поповнення обігових коштів із 24% річних та терміном повернення до 12.09.2018, в подальшому договорами про внесення змін до кредитного договору за погодженням сторін було змінено розмірі процентної ставки та графік погашення кредиту. Для забезпечення виконання зобов'язання між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_2 укладено договір №0913/01/S-4 від 13.09.2013 з метою забезпечення повного виконання грошових зобов'язань боржника перед банком за вказаним кредитним договором, а також аналогічний договір поруки №0913/01/S-5 укладено із ОСОБА_1 Однак через порушення виконання умов кредитного зобов'язання ТОВ Катех-Електро виникла заборгованість на підставі чого позивач на підставі ст.ст. 543, 554 ЦК України просить стягнути суму боргу із поручителів, що також передбачено у договорах поруки п. 7.1.4.

У серпні 2017 р. ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, після уточнення якої просить суд визнати припиненою поруку за договором поруки №0913/01/S-5 від 13.09.2013 та стягнути судовий збір у розмірі 580 грн 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що договір поруки №0913/01/S-5 від 13.09.2013 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Актив-банк ним не підписувався, що є підставою для визнання його припиненим, а також в подальшому до кредитного договору були внесені зміни та доповнення шляхом укладення трьох договорів про внесення змін і доповнень №1 від 21.10.2013, №2 від 18.12.2013 та №3 від 26.03.2014 згідно яких було змінено графік погашення заборгованості за період з 31.03.2014 по 31.12.2015; зменшений розмір суми погашення заборгованості з 250000 грн 00 коп. до 20000 грн 00 коп. за березень-червень 2014 р., внаслідок чого відбулося збільшення ліміту кредитної операції за цей період; збільшений розмір суми погашення заборгованості з 250000 грн 00 коп. до 295000 грн 00 коп. за липень-грудень 2014 р. та з 250000 грн 00 коп. до 315000 грн 00 коп. за березень-грудень 2015 р. в результаті чого відбулося збільшення суми погашення заборгованості за ці періоди, однак позивач вважає, що оскільки його не було проінформовано та ним не було надано згоди на збільшення розміру відповідальності то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука повинна бути припиненою у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя.

Представник позивача ПАТ Актив-Банк у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 12.09.2018 від неї надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, в якій зазначила, що проти ухвалення рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти зустрічного заперечує (а.с. 182).

Відповідач (позивач по зустрічному позові) та його представник у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлеін належним чином, причини неявки суд не повідомили (а.с. 176).

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ТОВ Катех-Електро у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про розгляду справи у їх відсутність до суду не надходило (а.с. 61, 72, 88, 89, 97-99, 180, 181).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.09.2013 між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Катех-Електро укладено договір про здійснення кредитних операцій згідно умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію, надав грошові кошти у розмірі 16000000 грн 00 коп. для поповнення обігових коштів (оплата за сировину та матеріали), а останній зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням , сплатити плату за кредит, повернути позивачу кредит у повному обсязі. Згідно п. 3 умов кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних, зі строком основного кредитного зобов'язання до 12.09.2018 включно (а.с. 4-16).

У подальшому договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору за погодженням сторін змінено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами в редакції договору №3 від 26.03.2014: 22% річних у валюті гривня у період з 01.12.2013 по 28.12.2013, 24% річних у валюті гривня починаючи з 29.12.2013 та графік погашення кредиту, згідно якого з 31.03.2014 по 12.09.2018 позичальник визначеними сторонами частинами зобов'язаний здійснювати погашення суми кредиту (а.с. 17-22).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

13.09.2013 між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_2 укладено договір поруки №0913/01/S-4 згідно умов якого поручитель з метою забезпечення повного виконання грошових зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором поручився перед ПАТ КБ Актив-банк за своєчасне і повне виконання ТОВ Катех-Електро зобов'язань за кредитною угодою (а.с. 27-30).

13.09.2013 між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_1 також укладено договір поруки №0913/01/S-5 згідно умов якого поручитель з метою забезпечення повного виконання грошових зобов'язань боржника перед банком за кредитним договором поручився перед ПАТ КБ Актив-банк за своєчасне і повне виконання ТОВ Катех-Електро зобов'язань за кредитною угодою (а.с. 23-26).

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч. п. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень п. 10.4 договорів поруки, ст.ст. 543, 554 ЦК України позивачем 22.04.2015 поручителям та ТОВ Катех-Електро направлено вимогу №1125/11 від 22.04.2015 семи денний строк від дня пред'явлення вимоги, виконати свої зобов'язання за договором поруки та сплатити суму заборгованості ТОВ Катех-Елетро за кредитним договором №0913/01 від 13.09.2013 (а.с. 32-36).

Станом на 19.08.2015 згідно розрахунку загальної заборгованості за договором про здійснення кредитних операцій №0913/01 від 13.09.2013 становить 19451634 грн 79 коп. у тому числі: суму заборгованості за простроченим кредитом складає 2945000 грн 00 коп.; сума поточної заборгованості за кредитом складає 11575000 грн 00 коп.; сума заборгованості за нарахованими процентами складає 171853 грн 15 коп.; сума заборгованості за простроченими процентами складає 2320017 грн 55 коп.; сума нарахованої заборгованості за комісією за супровід кредитної справи складає 29040 грн 00 коп.; сума простроченої заборгованості за комісією за супровід кредитної справи складає 203280 грн 00 коп.; сума інфляційних втрат за несвоєчасне погашення заборгованості складає 983709 грн 57 коп. сума 3% річних складає 67640 грн 86 коп. сума пені складає 1156094 грн 66 коп. (а.с. 81-84).

Відповідно до положень п. 6.2 договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту клієнт зобов'язаний протягом всього терміну до повного повернення кредиту сплачувати банку проценти у розмірі та порядку, встановленому договором, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Згідно наданого позивачем остаточного розрахунку пені, її розмір за період з 06.01.2015 по 19.08.2015 складає 1156094 грн 66 коп. (а.с. 84).

Незважаючи на доведеність факту порушення відповідачем своїх зобов'язань, а також з умов укладеного договору, суд в частині визначення позивачем розміру пені повністю погодитись не може.

Так, ст. 548 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Закон дозволяє сторонам домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її не співмірність з розміром основного зобов'язання.

При цьому розмір заборгованості та штрафних санкцій, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 264 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, зробленої при розгляді справи № 6-100цс14, частина третя ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 2 ч. 5 ст. 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи, що розмір неустойки по договору значно перевищує розмір заборгованості по сплаті основного зобов'язання, що складається із: простроченої до повернення суми кредиту - 19451634 грн 79 коп. прострочених процентів за користування кредитом - 2320017 грн 55 коп. доказів на підтвердження завдання кредитору збитків внаслідок порушення боржником свого зобов'язання суду не надано, а також враховуючи ступінь виконання своїх зобов'язань боржником та майновий стан відповідачів суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені по кредитному договору №0913/01 від 13.09.2013 до суми 1945163 грн 57 коп., що становить 10% від загального розміру невиконаного зобов'язання.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачами по справі.

Стосовно зустрічної позовної заяви суд прийшов до наступного, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком (ч. 1 ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність ).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦПК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців віл дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 11.2 договорів поруки порука припиняється з припиненням основного зобов'язання, а також, якщо банк протягом 1 (одного) року від дня настання кінцевого терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.2.2 договорів поруки сторони погодили, що поручителі відповідають перед банком за виконання боржником всіх грошових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі. Поручителі відповідають в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного договору, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати процентів, сплата комісії та неустойки (пені штрафів)), а також за відшкодування збитків втрат, завданих порушенням боржником договором, що встановлює основне зобов'язання.

Відповідно до п. 24. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012 р. де зазначено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі.

Всупереч правилам п.п. 4, 5, ч. 3 ст 175 ЦПК України, п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , позивач у своєму зустрічній позовної заяві викладає лише позовні вимоги, але не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається, при цьому клопотання про призначення експертизи на вимогу ст. 102 ЦПК України ОСОБА_1 не заявлено.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що станом на день подання позовної заяви до суду відповідач за основними позовними вимогами не виконала взяті на себе зобов'язання із повного погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, чим порушено умови договору, щодо строків повернення кредиту, а також сплати відсотків, що призвело до утворення заборгованості, суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог та про відмову у зустрічних позовних вимогах.

Позивач відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банк від сплати судового збору звільнений.

Станом на 01.01.2015 судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати 1200 грн 00 коп., загальна сума уточнених позовних вимог у розмірі 19451635 грн 79 коп., тому сума судового збору складає 19451 грн 63 коп.

Згідно зі ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 19076781 грн 70 коп. та з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 19076 грн 77 коп. (19451635,79 грн х 100% : 19076781, 70 грн = 98 % х 19076,77 грн).

У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 №9;п. 24. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5; п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ст.ст. 6, 203, 215, 525, 526, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 229, 259, 263-265, 268, 273, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Катех-електро про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк суму заборгованості у розмірі 19076781 (дев'ятнадцять мільйонів сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят одну гривню) 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 8038 (вісім тисяч тридцять вісім гривень) 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави судовий збір у розмірі 8038 (вісім тисяч тридцять вісім гривень) 35 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

У зустрічних позовних вимогах вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк про визнання припиненим договір поруки відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 12.09.2018.