Ухвала

від 24.10.2018 по справі 202/3459/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/175/18 Справа № 202/3459/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

представника скаржників - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ТОВПрайм ТрейдЮніверсал,ТОВ МадестоГруп,ТОВ ТалінКомпані Груп ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660002348,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від21вересня 2018рокузадоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к. 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 по ТОВ "МАДЕСТО ГРУП" (код 41837953), ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ" (код 41919674), ТОВ "ТАЛІН КОМПАНІ ГРУП" (код 42119780) та щодо інших підприємств зазначених в ухвалі суду, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати посадових осіб Державної Фіскальної Служби України, після оголошення даної ухвали, негайно надати слідчому слідчого управління ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , іншим членам слідчої групи по кримінальному провадженню № 12017040660002348, співробітникам Національної поліції України, що користуються повноваженнями слідчого, за дорученням у порядку ст. ст.40, 41 КПК України- письмове повідомлення про накладення арешту на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування та відомості, про заблоковані суми ліміту ПДВ, на момент предявлення ухвали, а також в останній робочий день наступного місяця повідомляти письмово на адресу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, пр. Слобожанський,40, для слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 ).

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що 05 вересня 2018 року активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України по вищевказаним юридичним особам у відповідності до ч.1ст.98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні № 12017040660002348 від 10.11.2017року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України- речовим доказом, а тому є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного майна, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування, та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник ТОВПрайм ТрейдЮніверсал,ТОВ МадестоГруп,ТОВ ТалінКомпані Груп ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року в частині накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к. 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 по ТОВ "МАДЕСТО ГРУП" (код 41837953), ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ" (код 41919674), ТОВ "ТАЛІН КОМПАНІ ГРУП" (код 42119780), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою у клопотанні слідчого про накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к.39292197),за адресою:м.Київ,Львівська площа,8по ТОВ"МАДЕСТОГРУП"(код41837953),ТОВ "ПРАЙМТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ"(код41919674),ТОВ "ТАЛІНКОМПАНІ ГРУП"(код42119780)-відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки слідчого судді в частині майна, належного скаржнику, є невідповідними, що вбачається з тексту самої оскаржуваної ухвали.

Зазначає, що звертаючись з клопотанням, слідчий мав чітко визначити мету, передбачену ч.2 ст.170 КПК України, та довести необхідність арешту саме з цією метою, що у цьому випадку зроблено не було.

У кримінальномупровадженні,в межахякого слідчийзвернувся зклопотанням,не повідомленопро підозружодній особі,в томучислі іпосадовим особам ТОВ "МАДЕСТО ГРУП" (код 41837953), ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ" (код 41919674), ТОВ "ТАЛІН КОМПАНІ ГРУП" (код 42119780), що є необхідною умовою при накладенні арешту саме з метою, передбаченою п. 3 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою конфіскації майна.

Більш того, санкція ч.2 ст.366 КК України не передбачає конфіскації майна.

Крім того, клопотання слідчого не містило доказів існування у кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки, положення ст.170 КПК України не містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Звертає увагу на те, що в доданих до клопотання про арешт майна матеріалах відсутня постанова про визнання майна речовим доказом.

Зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить будь-яких посилань на докази, на підтвердження того, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в державній фіскальній службі України ТОВ "МАДЕСТОГРУП"(код41837953),ТОВ "ПРАЙМТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ"(код41919674),ТОВ "ТАЛІНКОМПАНІ ГРУП"(код42119780)відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Також вказує на те, що в клопотанні слідчий просив накласти арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить скаржникам. Разом з цим, сума ліміту на рахунку ПДВ використовується лише для обліку, а не їх фактичного використання.

Натомість, КПК України прямо передбачено, що речовими доказами визнаються лише матеріальні об`єкти, в тому числі, грошові кошти, які можуть належати до матеріальних об`єктів, наприклад, у вигляді грошових банкнот/купюр, які є матеріальними об`єктами.

Крім того, слідчим не доведено, що ПДВ вже відшкодовано суб`єктам господарювання. Тобто, слідчий просив накласти арешт на потенційну можливість суб`єктам господарювання одержати ПДВ.

Вказане майно не має ознак переліку майна, яке визначено в ч.10 ст.170 КПК України та не є майном в розумінні вказаної норми права, а має абстрактне вираження, на яке не може бути накладений арешт.

Разом з тим, п.2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування ПДВ» передбачена пряма норма, якою заборонено накладення арешту на електронні рахунки платника податків, відкритих у державному казначействі.

Водночас накладення арешту значно ускладнює діяльність суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки після такого арешту підприємство втрачає будь-яку можливість надалі реєструвати податкові накладні і отримувати наданий йому чинним законодавством податковий кредит.

Крім того, накладений арешт паралізує нормальну діяльність Товариства, спричиняє значні збитки в господарській діяльності та позбавляє можливості товариство виконувати зобов`язання перед державною, сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі.

Не враховано слідчим суддею і той факт, що слідчим не надано доказів того, що накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ є співмірним сумі завданого кримінальним правопорушенням збитку.

Зокрема, в доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які дані, які б безумовно вказували, що зазначене Товариство має ознаки фіктивності, а суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника, який підтримав апеляційну скаргу третіх осіб, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Апеляційним переглядом встановлено, що 10.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660002348 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України, та в межах вище вказаного кримінального провадження слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , звернувся з клопотанням, погодженим прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року вищезазначене клопотання задоволено та накладено арешт на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к. 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 по ТОВ "МАДЕСТО ГРУП" (код 41837953), ТОВ "ПРАЙМ ТРЕЙД ЮНІВЕРСАЛ" (код 41919674), ТОВ "ТАЛІН КОМПАНІ ГРУП" (код 42119780) та щодо інших підприємств, зазначених в ухвалі суду, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що арешт у даному випадку міг бути накладений на речові докази, до яких належать також гроші.

Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя всупереч вимогам закону не врахував чи відповідають активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ознакам речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України та у кримінальному провадженні існує необхідність накладення на них арешту, оскільки щодо посадових осіб ТОВ Прайм Трейд Юніверсал, ТОВ Мадесто Груп, ТОВ Талін Компані Груп відсутні дані про внесення відомостей про кримінальне правопорушення (а.п. 36).

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна слідчим та слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів, з огляду на вимоги ст. 370 КПК України, ч. 3 ст. 407 КПК України вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2018 року частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника ТОВПрайм ТрейдЮніверсал,ТОВ МадестоГруп,ТОВ ТалінКомпані Груп ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від21вересня 2018року проарешт майнау кримінальномупровадженні №12017040660002348 скасувати частково.

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадження № 12017040660002348 про накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ТОВ Прайм Трейд Юніверсал, ТОВ Мадесто Груп, ТОВ Талін Компані Груп, відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4