Ухвала

від 24.10.2018 по справі 752/4769/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах Фермерського господарства « ОСОБА_6 » на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у кримінальному провадженні №42018100000000132, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ код 14360570) код МФО 305299, за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1д на рахунки товариств в тому числі і на рахунок № НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ 32625357).

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що майно, яке було вилучено в ході проведення огляду відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст. 170 КПК України, та є предметом вчинення кримінального правопорушення, тобто може бути речовим доказом у кримінальному провадженні № №42018100000000132, та з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) , наявні підстави для накладення арешту на майно, відповідно до вимог ч. 1,2,3 ст.170 та ч.З ст. 171 КПК України.

В апеляції адвокат ОСОБА_5 в інтересах ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ 32625357) просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутніми під час розгляду клопотання про накладення арешту ні власник майна ні представники присутніми не були, про ухвалу слідчого судді дізнались лише з листа банківської установи, який надійшов 27.08.2018 року про що свідчить відмітка на поштовому відправленні. Також просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на рахунок Фермерського господарство «Кірчев С.І» скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) що знаходяться в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ код 14360570) код МФО 305299, за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1д.

Апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та зазначає, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав,за якими потрібно було накласти арешт на вищезазначений рахунок, зокрема, не враховано і те, що службові особи ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ 32625357) не мають жодного процесуального статусу не є підозрюваними у кримінальному провадженні №42018100000000132 за ч.5 ст.191 КК України.

Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. За таких обставин накладення арешту на рахунок фермерського господарства суперечить таким правовим принципам, як розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причинусвоєї неявки судуне повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутністьпрокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст.405, ч. 1 ст.172 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання представника ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ 32625357) про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно представники товариства . присутніми не були, ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації отримали лише 27 серпня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 в інтересах Фермерського господарства «Кірчев С.І.», яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000132 від 12.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5ст. 191 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на рахунки ряду товариств в тому числі і№ НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що знаходяться в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ код 14360570) код МФО 305299, за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1д.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що рахунки є доказом розслідування злочину передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, кошти на них здобуті злочинним шляхом та є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на майно з метою збереження речового доказу, з метою забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ).

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту вищезазначеного майна, достатності доказів розміру можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб.

Об`єктивних підстав вважати, що майно, зокрема, грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО " ОСОБА_9 " (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виступав знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набутий в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, або ж містять на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення, або ж відповідні сліди кримінального правопорушення, не має. Відсутні такі дані і в ЄДРДР. Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з наведеної норми права, матеріальні об`єкти, які на переконання органу досудового розслідування, мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності матеріального об`єкту тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 98, 110, 117, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 в інтересах Фермерського господарства «Кірчев С.І.» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах Фермерського господарства «Кірчев С.І.» на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року в частині задоволення клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що знаходиться в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ код 14360570) код МФО 305299, за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1д - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 (гривня-980) відкритий ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КІРЧЕВ С.І." (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що знаходиться в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ код 14360570) код МФО 305299, за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1д

В іншій частині ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року залишити без змін

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/401/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1