Рішення

від 01.11.2018 по справі 815/6307/16     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6307/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Балтська швейна фабрика до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство Балтська швейна фабрика звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якій просило скасувати постанови від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

10.08.2016 року на підставі наказу та звернення депутата Балтської міської ради Мельничука С.С. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП Балтська швейна фабрика за місцезнаходженням об'єкта будівництва за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 185. За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2016 року, п'ять протоколів про адміністративне правопорушення стосовно директора ПП Балтська швейна фабрика , припис від 16.08.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в також постанови про накладення штрафів від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209. Позивач не погоджується з постановами відповідача від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 та вважає, що вони належать до скасування.

В запереченнях відповідач вказує, що на підставі наказу № 976 від 08.09.2015, звернення депутата Балтської міської ради Мельничука С.С. від 26.07.2016 із залученням головного архітектора Балтського району Конюшенка Д.Д., головного спеціаліста відділу ЖКГ та благоустрою Балтської міської ради Одеської області Бокова М.В. у присутності директора ПП Балтської швейної фабрики Лазаренко М.Д. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - реконструкція будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики, яке розташовано поблизу багатоквартирного будинку за адресою: вул. Котовського 185, м. Балта, Одеська область. В ході перевірки встановлено, що замовником ПП Балтська швейна фабрика виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-ІV) шляхом прибудови до західного фасаду двоповерхової будівлі з мансардним поверхом, (на час проведення перевірки виконувались оздоблювальні роботи), та розпочато виконання будівельних робіт з прибудови до будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-ІV) з північного фасаду (на час проведення перевірки будівельні роботи завершено на рівні улаштування залізобетонного армуючого поясу поверх цегляної кладки під плити перекриття). Вказані роботи виконуються без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт у встановленому законом порядку, чим порушено ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 Про Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт . Листом від 18.04.2016 року за № 18 ПП Балтська швейна фабрика надала інформацію Департаменту ДАБІ в Одеській області стосовно реконструкції будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики, в якій зазначено, що реконструкція адмінкорпусу Балтської швейної фабрики виконується шляхом прибудови до адміністративного будинку на місці прибудов А-ІV, А1, а, а1 відповідно до наданої копії технічного паспорту. Представником Балтської міської ради під час проведення перевірки було пояснено, що відповідні будівельні роботи були розпочато ПП Балтська швейна фабрика в кінці 2015 року. Головним архітектором Балтського району Конюшенко Д.Д. пояснено, що ПП Балтська швейна фабрика за отриманням містобудівних умов та обмежень не зверталась, з генерального плану міста Балта було встановлено, що західна сторона прибудови до адмінкорпусу виходить за межі земельної ділянки Балтської швейної фабрики загальною площею 1,2515 та розміщено на землях Балтської міської ради. В ході проведення перевірки додатково встановлено, що замовником будівництва ПП Балтська швейна фабрика розпочато виконання будівельних робіт з прибудови до будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-ІV) з північного фасаду з порушенням державних будівельних норм, а саме: не додержані протипожежні розриви між збудованою прибудовою та котельною, яка розташована на суміжній земельній ділянці, чим порушено п.3.13 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . За результатами перевірки Департаментом було прийнято припис про усунення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2016 року та винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.08.2016 року № 206, № 207, № 208 та № 209, які на думку відповідача є правомірними та скасуванню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року була залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2018 року зазначені вище судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року були скасовані та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

19.07.2018 року зазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу справ була передана для розгляду судді Кравченку М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Балтська швейна фабрика до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 було прийнято до провадження.

В додаткових письмових поясненнях позивач зазначає, що відповідачем було порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме не проведено перевірку на місцевості, складено та розглянуто матеріали про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час та місце проведення перевірки, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати пояснення та заперечення.

В судове засідання, призначене на 31.10.2018 року, сторони не з'явилися. 31.10.2018 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2016 року на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № 976 від 08.09.2015 року та депутатського звернення депутата Балтської міської ради Мельничука С.С. від 27.06.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП Балтська швейна фабрика за місцезнаходженням об'єкта будівництва за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Котовського, 185.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.08.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою з виїздом за адресою: вул. Котовського, 185, м. Балта, Одеська область, 10.08.2016 року у присутності директора ПП Балтської швейної фабрики Лазаренка Михайла Дмитровича, з залученням головного архітектора Балтського району Конюшенка Дмитра Дмитровича, головного спеціаліста відділу ЖКГ та благоустрою Балтської міської ради Одеської області - Бокова Михайла Васильовича, встановлено, що за вказаною вище адресою на земельній ділянці загальною площею 1,2515 га розташовано ПП Балтська швейна фабрика . Земля використовується на підставі договору оренди землі від 25.03.2015, відповідно до рішення Балтської міської ради від 04.03.2014 року № 785-УІ. Кадастровий номер земельної ділянки 5120610100:02:006:0327. Станом на 16.08.2016 року Департамент не реєстрував документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт та не приймав об'єкт до експлуатації за вказаною адресою. У ході перевірки встановлено, що замовником ПП Балтська швейна фабрика виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-IV) шляхом прибудови до західного фасаду двоповерхової будівлі з мансардним поверхом, (на час проведення перевірки виконувались оздоблювальні роботи), та розпочато виконання будівельних робіт з прибудови до будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-IV) з північного фасаду (на час проведення перевірки будівельні роботи завершено на рівні улаштування залізобетонного армуючого поясу поверх цегляної кладки під плити перекриття). Вказані роботи виконуються без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт у встановленому законом порядку, чим порушено ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 Про Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт . Відповідно до статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічній нагляд. Замовником будівництва - ПП Балтська швейна фабрика не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду коли такий нагляд є обов'язковим, чим порушено ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність . Листом від 18.04.2016 року за № 18 ПП Балтська швейна фабрика надала інформацію Департаменту ДАБІ в Одеській області (вх. № 2853 від 18.05.2016) стосовно реконструкції будівлі адмінкорпусу Балтської швейної фабрики, в якій зазначено, що реконструкція адмінкорпусу Балтської швейної фабрики виконується шляхом прибудови до адміністративного будинку на місці прибудов А-ІV, А1, а, а1, відповідно до наданої копії технічного паспорту. Представником Балтської міської ради під час проведення перевірки було пояснено, що відповідні будівельні роботи були розпочато ПП Балтська швейна фабрика наприкінці 2015 року. Головним архітектором Балтського району Конюшенко Д.Д. пояснено, що ПП Балтська швейна фабрика за отриманням містобудівних умов та обмежень не зверталась, та надано копії викопіювання з генерального плану міста Балта, відповідно до якого стало відомо що західна сторона прибудови до адмінкорпусу виходить за межі земельної ділянки Балтської швейної фабрики загальною площею 1,2515 га та розміщено на землях Балтської міської ради. В ході подальшого проведення перевірки додатково встановлено, що замовником будівництва ПП Балтська швейна фабрика розпочато виконання будівельних робіт з прибудови до будівлі адміністративного корпусу Балтської швейної фабрики (за технічним паспортом літ. А-ІV) з північного фасаду з порушенням державних будівельних норм, а саме: не додержані протипожежні розриви між збудованою прибудовою та котельною, яка розташована на суміжній земельній ділянці, чим порушено п.3.13 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Зважаючи на вищевикладене та керуючись положеннями ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій і основ , ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (додаток М) та ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва даний об'єкт відноситься до ІІІ категорії складності.

16.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. складено чотири протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП Балтська швейна фабрика .

Також, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. складено припис від 16.08.2016 року про зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті з 16.08.2016 року та усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 16.09.2016 року.

26.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 206, якою визнано ПП Балтська швейна фабрика винне у вчинені правопорушення, передбачене п.8 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 65250,00 грн.

26.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 207, якою визнано ПП Балтська швейна фабрика винне у вчинені правопорушення, передбачене п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 65250,00 грн.

26.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 208, якою визнано ПП Балтська швейна фабрика винне у вчинені правопорушення, передбачене п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 130500,00 грн.

26.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 209, якою визнано ПП Балтська швейна фабрика винне у вчинені правопорушення, передбачене п.7 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 52200,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Відповідно до п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п.п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до п.22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Під час розгляду справи суд встановив, що Приватне підприємство Балтська швейна фабрика не погодилося з приписом від 16.08.2016 року про зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті з 16.08.2016 року та усунення порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 16.09.2016 року, який був складений головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Мазуром В.М. за результатами вказаної перевірки, та оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 адміністративний позов Приватного підприємства Балтська швейна фабрика до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування припису було задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 16.08.2016 року, виданий директору ПП Балтська швейна фабрика Лазаренко Михайлу Дмитровичу про зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті з 16.08.2016 року та усунення порушення вимог містобудівного законодавства України у термін до 16.09.2016 року.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 року.

Одеський окружний адміністративний суд в постанові від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 встановив, що позапланова перевірка проведена на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976 та депутатського звернення депутата Балтської міської ради Мельничука С.С. від 26.07.2016 року. Разом з чим, на вимогу суду представником відповідача не було надано до суду наказ від 08.09.2015 року № 976, у зв'язку з чим, в даному випадку суд не може оцінити означений наказ як доказ наявності підстав для призначення та проведення перевірки, не може встановити дійсні обставини видання наказу від 08.09.2015 року № 976. В матеріалах справи наявне депутатське звернення депутата Балтської міської ради Мельничука Станіслава Станіславовича від 26.07.2016 року, зі змісту якого вбачається, що до означеного депутата звернулися мешканці будинку № 189 по вул. Любомирській (Котовського) з проханням з'ясувати та зупинити незаконну добудову, яка фактично здійснюється у дворі їх багатоповерхового будинку. При цьому з наданої копії означеного звернення неможливо встановити, коли саме воно надійшло до відповідача. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який повинен довести правомірність свого рішення, дії/бездіяльності, на підтвердження правомірності проведення позапланової перевірки не надані звернення мешканців будинку № 189 по вул. Любомирській (Котовського), хоча саме ці звернення, позаяк вони стосуються порушення прав фізичних осіб, можуть вважатись підставою проведення позапланової перевірки відповідно до пункту 7 Порядку № 553. Крім того, вказане звернення депутата вказувало на те, що до нього звернення мешканців багатоквартирного будинку надійшли півроку тому, тобто десь на початку 2016 р. Такі обставини вказують на відсутність оперативного реагування на звернення мешканців м. Балти, що у сукупності із неподанням суду доказів існування таких письмових звернень, що надійшли на депутатський розгляд, є свідченням недоведеності підстав для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва: реконструкція будівлі, адмінкорпусу Балтської швейної фабрики за адресою: вул. Котовського, 185, м. Балта, Одеська обл . Суд не може встановити підставу проведення позапланової перевірки у відповідності до Порядку № 553, оскільки відповідно до п.7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є: вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. В даному випадку неможливо дійти висновку, що наказ ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 являється вимогою про проведення перевірки або підставою для перевірки, крім того, наказ ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 був виданий значно раніше, ніж надійшло звернення депутата (26.07.2016). Судом неодноразово вимагалось надати усі матеріали перевірки, зокрема, ухвалою суду від 08.09.2016 року, проте вимоги суду в повному обсязі виконані відповідачем не були. Непідтвердженість підстави для проведення позапланової перевірки в даному випадку оцінюється судом як відсутність такої підстави, та має наслідком висновок про незаконність проведеної позапланової перевірки.

Також, Одеський окружний адміністративний суд в постанові від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 зазначив, що відповідачем не доведено, що Мазур Володимир Миколайович є посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка має повноваження відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 553, проводити державний архітектурно-будівельний контроль у порядку проведення позапланової перевірки: в матеріалах справи відсутня копія посвідчення Мазура В.М., докази наявності у нього особистого штампу, а також не пояснено, на якій підставі Мазур В.М. проводив позапланову перевірку, адже найменування його посади у направленні та акті перевірки від 16.08.2016 р. зазначено саме головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. Акт перевірки складений головним інспектором будівельного нагляду Мазуром В.М., при цьому Департаментом не надано доказів того, що ця особа відповідно до її посадової інструкції та функціональних обов'язків (пункт 3 Порядку № 553) мала повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Виходячи з наведеного, державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд мають відмінні об'єкти нагляду та предмет перевірок: органи контролю перевіряють безпосередньо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил; органи нагляду - перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду для перевірки дотримання об'єктами нагляду вимог законодавства.

При цьому, правом складати акти перевірок при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю наділені виключно посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, а не нагляду (п.2 ч.4 ст.41 Закону), як і правом проводити перевірки відповідності виконання робіт вимогам законодавства. (п.4 ч.4 ст.41 Закону).

Відповідно до ч.11 ст.41 Закону головні інспектори будівельного нагляду мають право виключно на перевірку законності рішень, доступ до місць будівництва для здійснення нагляду, вимагати від органів ДАБК проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відмінним є також і порядок, яким керуються органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду: перші керуються Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р., другі - Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 698.

Виходячи з наведеного, Одеський окружний адміністративний суд в постанові від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 дійшов до висновку, що поряд із недоведеністю підстав для проведення позапланової перевірки позивача на об'єкті будівництва, визначених п.7 Порядку № 553, цю перевірку здійснено посадовою особою, яка не мала належних повноважень для цього в розумінні положень ст.41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ст.19 Конституції України. Департаментом не доведено, що головний державний інспектор будівельного нагляду Мазур В.М. мав повноваження здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, докази, які підтверджують такі повноваження, у справі відсутні. Вчинення ПП Балтська швейна фабрика правопорушення у сфері містобудівної діяльності (відповідальність за яке передбачена п.8 ч.2 ст. 2, п.8 ч.3. ст.2, п.4 ч.2 ст.2 та п.7 ч.2. ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ), не може бути встановлена під час розгляду справи судом, оскільки підстави для висновку про обґрунтованість зафіксованих результатів незаконної позапланової перевірки, проведеної посадовою особою Департаменту ДАБІ в Одеській області без наявності повноважень, встановлених законом, в такому разі виключаються.

Крім того, Одеський окружний адміністративний суд в постанові від 07.11.2016 року у справі № 815/4272/16 встановив, що головний державний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та про порушення у сфері містобудування та накладення відповідних стягнень, оскільки згідно ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому доказів наявності повноважень у головного інспектора будівельного нагляду складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування, оформлювати припис, розглядати справи про правопорушення та виносити постанови по справі про правопорушення у сфері містобудування відповідачем надано не було. Представником відповідача не надано до суду доказу на підтвердження того, що керівник територіального органу (ДАБІ в Одеській області) уповноважив головного інспектора державного нагляду Мазур В.М. накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ в Одеській області Мазур Володимир Миколайович не мав права проводити перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, стандартів і правил від 10.08.2016 року.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно з ч.11 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З урахуванням зазначеного, на думку суду відповідач не дотримався основних принципів державного контролю, визначених ст.3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме принципу об'єктивності та неупередженості здійснення державного контролю, неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв, принципу здійснення державного контролю лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно з п.16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п.17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735), справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п.п.22-23 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735), за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

З урахуванням зазначеного, при проведенні перевірки Приватного підприємства Балтська швейна фабрика співробітник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки суд встановив, що головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ в Одеській області Мазур Володимир Миколайович не мав права проводити перевірку 10.08.2016 року Приватного підприємства Балтська швейна фабрика з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, стандартів і правил, як і не мав повноважень складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування, оформлювати припис, розглядати справи про правопорушення та виносити постанови по справі про правопорушення у сфері містобудування за результатами такої перевірки, тому оскаржувані постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 про накладення на Приватне підприємство Балтська швейна фабрика штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності належать до скасування.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з Положенням про Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 994, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є територіальним органом - структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Основними завданнями Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Одеської області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п.7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до п.14 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Тобто, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не є самостійною юридичною особою, а тому не має власного ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності (код ЄДРПОУ) та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, а всі рахунки відкриті в центральному органі Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Приватного підприємства Балтська швейна фабрика (код ЄДРПОУ 38184686) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5512,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства Балтська швейна фабрика (вул. Котовського, 185, м. Балта, Одеська обл., 66101, ідентифікаційний код 38184686) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про скасування постанов від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 - задовольнити.

2. Скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 26.08.2016 року №№ 206, 207, 208, 209 про накладення на Приватне підприємство Балтська швейна фабрика штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Приватного підприємства Балтська швейна фабрика (код ЄДРПОУ 38184686) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5512,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко