Рішення

від 31.10.2018 по справі 826/13041/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 жовтня 2018 року                      № 826/13041/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу   за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Союз»            до проДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Союз» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 16.02.2015р. №15926552209.           Ухвалою суду від 03 липня 2015 року (суддя Федорчук А.Б.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.           Ухвалою суду від 27 липня 2015 року у справі призначено будівельно-технічну експертизу.           Ухвалою суду від 22 травня 2017 року поновлено провадження у справі №826/13041/15. Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року справу №13041/15 прийнято до провадження судді Власенкової О.О. Ухвалою суду від 06 червня 2018 року на підставі Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018р. №816 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» справу №826/13041/15 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.           Зазначеною ухвалою суду від контрагента позивача - ПП "Львівопттрейд" (код ЄДРПОУ 38781754) за період березень - червень 2014 року витребувано: належним чином засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з позивачем, що підтверджують: наявність на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів виробництва, укладання та виконання договорів з третіми особами щодо реалізації своїх зобов'язань на користь позивача, виконання таких зобов'язань особисто та зобов'язано ПП "Львівопттрейд" (код ЄДРПОУ 38781754) надати витребувані судом документи на адресу суду протягом п'яти днів, з дня отримання даної ухвали суду.          Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 06 червня 2018 року повернулась від ПП "Львівопттрейд" на адресу суду з поштовою відміткою «організація по даній адресі не знаходиться».           Станом на момент прийняття рішення у справі, контрагент позивача вимог ухвали суду від 06 червня 2018 року не виконав.           Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.           Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: На підставі направлення від 23.01.2015р. №7/26-55-22-09, наказу №106 від 20.01.2015р., згідно із п.п. 75.1.2 статті 75, 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо правильності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів по взаємовідносинам з ПП "Львівопттрейд" (стара назва ПП «Євроальянсбуд» (код ЄДРПОУ 38781754) за період березень – червень 2014 року, результати якої оформлені актом від 04.02.2015р. №97/26-55-22-09/21697910 (далі по тексту – Акт перевірки). Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 1  538  585грн., у тому числі за березень 2014 року – 286  667грн., квітень 2014 року – 297  327грн., травень 2014 року – 463  332грн., червень 2014 року – 491  259грн. На підставі встановленого порушення відповідачем 16.02.2015р. прийнято податкове повідомлення – рішення №15926552209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2  307  878,00грн., у тому числі за податковим зобов'язанням – 1 538 585,00грн. та штрафні (фінансові) санкції – 769 293,00грн. В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення – рішення від 16.02.2015р. залишено без змін. Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ПП «Євроальянсбуд» (код ЄДРПОУ 38781754) (нова назва ПП "Львівопттрейд") (Підрядник) укладені Договори підряду №0402/2-14 від 04.02.2014р. та №0702/2-14 від 07.02.2014р. на виконання ремонтних робіт за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21А та реконструкції котельної під кафе в складі комплексу будівель за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21Г. На виконання умов вказаних договорів сторонами складені та підписані: акти приймання виконаних підрядних робіт від 31.03.2014р., 29.04.2014р., 30.03.2014р., 27.06.2014р.; податкові накладні від 31.03.2014р. №248, 29.04.2014р. №1, 30.03.2014р. №2, 27.06.2014р. №№3,4. Оплата зазначених підрядних робіт підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи. Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Євроальянсбуд» з тих підстав, що перевіркою встановлено, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000072, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ПП «Євроальянсбуд» створено з метою прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди реальному сектору економіки. Перевіркою встановлено відсутність у ПП "Львівопттрейд" трудових ресурсів необхідних для виконання зазначених обсягів робіт. В Акті перевірки зазначено, що контролюючий орган досліджував господарські взаємовідносини ПП "Львівопттрейд" з його контрагентами – ТОВ «Агрострой Інвест», ПП «Фієста Торг». В результаті чого відповідач дійшов висновку, що перевіркою встановлено неможливість реального здійснення ПП "Львівопттрейд" зазначених операцій на користь позивача з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт та відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПП "Львівопттрейд" та позивачем відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, відповідач дійшов висновку, що у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Однак, суд з висновками контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки не погоджується, з наступних підстав. На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії вказаних договорів підряду №0402/2-14 від 04.02.2014р. та №0702/2-14 від 07.02.2014р., актів приймання виконаних підрядних робіт від 31.03.2014р., 29.04.2014р., 30.03.2014р., 27.06.2014р. та податкові накладні від 31.03.2014р. №248, 29.04.2014р. №1, 30.03.2014р. №2, 27.06.2014р. №№3, 4. Також позивачем до матеріалів справи були додані копії Договорів оренди №Л1008/1-12 від 10.08.2012р. укладеного з Орендодавцем – ТОВ «Торговий дім «Лагода», додаткові угоди до вказаного Договору оренди, Довідки про закінчення виконаних ремонтних робіт від 28.02.2014р., 30.04.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 31.01.2015р., акти прийому-передачі приміщень в ремонт від 30.04.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., акти прийому – передачі об'єкту оренди, Договір суборенди від 30.07.2014р. №3007/2-14 та інша первинна документація, яка міститься в матеріалах справи та досліджена судом під час розгляду справи. Так, згідно з наявної в матеріалах справи заяви Старостенка Андрія Олександровича, яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за №1637, який в період з 01.07.2013р. по 22.12.2014р. працював на посаді директора ПП "Львівопттрейд" пояснив, що він дійсно працював на зазначені посаді та він особисто підписував з ТОВ «Будівельний Союз» Договори підряду. Згідно вказаної заяви Старостенко А.О. підтверджує реальність укладених з позивачем договорів. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2014р. у справі №821/4087/14, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015р. залишена без змін, позов ПП «Євроальянсбуд»  задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо зміни в електронній базі даних АІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих ПП «Євроальянсбуд» у травні – липні 2014 року на підставі акті від 05.09.2014р. №2065/26-59-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Євроальянсбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.» та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних АІС «Податковий блок» показники податкового кредиту та податкових зобов'язань задекларованих ПП «Євроальянсбуд» у травні – липні 2014 року, які були відкориговані на підставі акту від 05.09.2014р. №2065/26-59-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Євроальянсбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.». Крім того, судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, КВЕД ПП "Львівопттрейд" є: Будівництво водних споруд; Будівництво інших споруд; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; організація будівництва будівель; Будівництво житлових і нежитлових будівель. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України). Згідно з п. 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної;  дата виписування податкової накладної;  повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця);  місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;  повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;  ціна постачання без урахування податку;  ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;  вид цивільно-правового договору. Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна. Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями). Витрати,  які  враховуються  для  визначення об'єкта оподаткування,  визнаються  на  підставі первинних документів,  що підтверджують здійснення платником податку витрат,  обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу). Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ПП «Євроальянсбуд» було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеним вище контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит. На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.                        Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття “добросовісний платник”, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Як зазначає Верховний Суд в постановах від 26.06.2018р. у справі №808/2360/17 та від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів позивача обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності. Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від  31.01.2011 у справі № 21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом. Крім того, відповідно до частини 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Суд зазначає, що посилання відповідача на зазначені вище кримінальні провадження, як на одну з підстав нереальності укладених господарських договорів між позивачем та його контрагентами, не може бути підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань, оскільки контролюючим органом не надано до матеріалів адміністративної справи вироків по зазначеним кримінальним провадженням. Крім того, згідно Висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2017р. №15462/15-43/15463/15-42, встановити перелік фактично виконаних робіт з ремонту приміщень першого та другого поверхів нежитлової будівлі (літера «А»), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21 за договором підряду №0402/2-14 від 04.02.2014р. та їх відповідність об'ємам зазначеним в Акті приймання виконаних підрядних робіт від 31.03.2014р. не вбачається за можливе, оскільки зазначені у виконавчій документації роботи відносяться до сукупних (допоміжних) робіт та були направлені на демонтаж конструктивних елементів (перегородок, заповнень віконних та дверних прорізів) та їх оздоблень, знімання санітарно – та електротехнічних приладів. Зазначені роботи технологічно пов'язані з виконанням послідуючих робіт та перевіряються технічним наглядом під час їх виконання. Перелік та найменування ремонтно-будівельних робіт, виконання яких можливо перевірити за результатами візуально-інструментального обстеження, що зазначені у виконавчій документації до Договору підряду №0702/2-14 від 07.02.2014р., а саме в Акті №1 від 29.04.2014р. приймання виконаних підрядних робіт, Акті №2 від 30.05.2014р. приймання виконаних підрядних робіт, Акті №3 від 27.06.2014р. приймання виконаних підрядних робіт та Акті №4 від 27.06.2014р. приймання виконаних підрядних робіт, підтверджується результатами натурного обстеження. Експерт зазначив, що встановити фактичні об'єми виконання ремонтно-будівельних робіт з ремонту приміщень першого та другого поверхів нежитлової будівлі (літера «А») та реконструкції котельної під кафе (літера «Г») в складі комплексу будівель за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21, не вбачається за можливим, у зв'язку з незадоволенням його клопотання від 01.10.2015р. та 24.10.2016р. Будівельні матеріали, які зазначені у видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи (том 3 та том 4), подібні до тих, які фактично були використанні при виконанні робіт з ремонту приміщень першого та другого поверхів нежитлової будівлі (літера «А») та реконструкції котельної під кафе (літера «Г») в складі комплексу будівель за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21. Отже, висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом: ПП «Євроальянсбуд» є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи. Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 16.02.2015р. №15926552209 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Союз».  З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – В И Р І Ш И В:            Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Союз» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, код ЄДРПОУ 32207880) задовольнити повністю.           Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.02.2015р. №15926552209.              Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Союз» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, код ЄДРПОУ 32207880) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                              В.В. Амельохін