Постанова

від 25.09.2018 по справі 0240/2251/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  0240/2251/18-а Головуючий у 1-й інстанції:  Поліщук І.М.           Суддя-доповідач:  Боровицький О. А. 25 вересня 2018 року м. Вінниця Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:  Боровицького О. А. суддів:  Матохнюка Д.Б.  Совгири Д. І. , за участю: секретаря судового засідання: Колбасова О.Ф., представника позивача: Мельник А.С.; представника відповідача: Чугаєнко К.Є.  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Маяк" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Маяк" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів за участі: ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (як особи, яка може отримати статус учасника справи), В С Т А Н О В И В : в липні 2018 року позивач - приватне підприємство "Маяк" звернулось  до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів за участі: ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (як особи, яка може отримати статус учасника справи). Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач звертається з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 року по справі №902/422/17 визнано незаконним та скасовано розпорядження Шаргородської РДА від 15.11.2004 року №397 "Про надання дозволу ПП "Маяк" с. Перепільченці на виготовлення технічної документації щодо відводу земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради з наступною зміною цільового призначення та надання в оренду", від 15.11.2005 року №402 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки резервного фонду Перепільчинецької сільської ради (пасовища) з наступним наданням в оренду ПП "Маяк" с. Перепільчинці для посадки саду та ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Даною постановою також визнано недійсним договір оренди землі, укладений 24.06.2009 року між Шаргородською РДА та ПП "Маяк", за яким передано суб'єкту господарювання земельну ділянку загальною площею 23,5852 га пасовищ, в тому числі, під прибережною захисною смугою 1,9736 га із земель резервного фонду Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області. В подальшому, під час виготовлення технічної документації, вказана земельна ділянка площею 23,5852 га за кадастровим номером 0525386100:01:003:0045 була поділена на три земельних ділянки площею 6,5935 га кадастровий номер 052386100:01:003:0078, площею 16,9339 га кадастровий номер 0525386100:01:003:0080 та площею 0,3254 га кадастровий номер 0525386100:01:003:0079. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.05.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та проведення земельних торгів" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу) площею 16,9339 га кадастровий номер 0525386100:01:003:0080 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Пунктом 2 даного Наказу вирішено після реєстрації права держави здійснити продаж права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності землі запасу) площею 16,9339 га кадастровий номер 0525386100:01:003:0080 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Перепільчинецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, шляхом проведення земельних торгів. Разом із тим, встановлено, що Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року скасована постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 року по справі №902/422/17, якою було визнано недійсним договір оренди землі, укладений 24.06.2009 року між Шаргородською РДА та ПП "Маяк", а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Таким чином, заявник зазначає, що станом на дату його звернення із заявою про забезпечення, рішення, яким було визнано недійсним договір оренди землі, укладений 24.06.2009 року між Шаргородською РДА та ПП "Маяк", скасоване, а тому відповідний договір земельної ділянки площею 23,5852 га за кадастровим номером 0525386100:01:003:0045 є чинним. Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подання адміністративного позову предметом якого є скасування рішення, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Так, згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. В силу ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. За змістом ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тобто, забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін. При цьому, встановлено три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності; - наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду. Водночас, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити   оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування такого заходу забезпечення позову як заборона Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрій" вчиняти дії щодо проведення земельних торгів, є неможливим без дослідження правової природи наказу від 30.05.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та проведення земельних торгів", його вмотивованості та законності, що в свою чергу входить до предмету доказування у даній адміністративній справі. Застосування відповідного заходу забезпечення позову може призвести до передчасного вирішення справи по суті, в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправними наказів про включення земельної ділянки за кадастровим номером 0525386100:01:003:0080 до переліку земельних ділянок права на яких набуваються шляхом проведення аукціону та про проведення земельних торгів, що, в свою чергу, суперечить принципам інституту забезпечення позову. Водночас, сам лише факт проведення торгів, жодним чином не може достеменно свідчити про те, що права на вказану земельну ділянку за кадастровим номером 0525386100:01:003:0080 будуть реалізовані третій особі, як про це зазначає заявник. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилання позивача на чинність договору оренди земельної ділянки від 24.06.2009 року, а також на положення статті 134 Земельного кодексу України, оскільки, як уже зазначалось вище, в оренді у ПП "Маяк" перебувала земельна ділянка площею 23,5852 га за кадастровим номером 0525386100:01:003:0045 з видом використання - пасовище, тоді як на торги виставлено земельну ділянку площею 16,9339 га за кадастровим номером 0525386100:01:003:0080 з видом використання - рілля. Слід зазначити, що земельні торги представляють собою не одноразову дію, а комплекс певних дій, які проводяться окремими організаціями та складаються із підготовчої частини, безпосередньо торгів і дій, які є наслідком проведення таких торгів. При цьому, відповідно до частини 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Таким чином, зазначаючи про необхідність заборони відповідачу до вчинення певних дій, позивач не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаного рішення суб'єкта владних повноважень, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті. За приписами ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу приватного підприємства "Маяк" залишити без задоволення, а  ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі  26 вересня 2018 року.            Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б.  Совгира Д. І.