Рішення

від 26.10.2018 по справі 462/3689/16-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3689/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Кирилюк А.І.,

при секретарях Гула М.І., Фрейдун А.М., ,Янощук Я.О.,

за участю:

представників позивача Кубай Ю.Г., Наконечна О.М.,

Скочинська Х.І.,

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6,

представника третьої особи Курило С.В.,

прокурор Юрчишин Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_8, треті особи - Приватне підприємство Торговий Дім Галпідшипник , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, Приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ , Товариство з обмеженою відповідальністю Шрифт про визнання договору купівлі - продажу недійсним, суд -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу серії та номеру : 755, виданий 26.02.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. в частині передачі земельної ділянки площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер : НОМЕР_1 та витребувати у ОСОБА_8 на користь Львівської міської ради земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер:НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з листа ПП Торговий Дім Галпідшипник від 29.02.2016 року стало відомо, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,7830 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015 року, якою визнано мирову угоду між сторонами по справі №465/3750/15-ц за позовом ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ до ОСОБА_10, ТзОВ Шрифт про стягнення заборгованості за договором позики та поруки. Відповідно до умов мирової угоди сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань відповідачів ОСОБА_10 та ТзОВ Шрифт за договорами позики і поруки шляхом передачі ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ відступного у вигляді, з поміж іншого майна, земельної ділянки площею 0,7830 га, на АДРЕСА_1, яка належала ТзОВ Шрифт на підставі Державного акту на право власності на землю від 11.10.2000 р. НОМЕР_2. Також з листа відділу Держгеокадастру у м. Львові від 11.05.2016 року вбачається, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015р. №465/3750/15-ц, а інформація про реєстрацію державного акта на право власності на землю від 11.10.2000р. НОМЕР_3 відсутня. При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.05.2016р. №59794366 земельна ділянка площею 0,783 га по АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_4 на праві власності належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу №755 від 26.02.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Новосад О.П. Разом з тим, згідно листа управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 10.06.2016 року земельна ділянка площею 0,5000 га на вул. Бічній Збиральній входить в межі земельної ділянки площею 0,7830 га на вул. Збиральній. Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів прийнято рішення №450 від 29.08.1996р. Про надання переможцям 8-го земельного аукціону в м. Львові: приватному підприємству Торговий дім Галпідшипник , гр. ОСОБА_11 земельних ділянок та дозволу на проектування і будівництво об'єктів промислового та житлового призначення , де в п.1. передбачено надати переможцям 8-го земельного аукціону в м. Львові земельні ділянки: приватному підприємству Торговий дім Галпідшипник земельну ділянку на вул. Бічна Збиральна площею 5000 кв.м. за рахунок земель міста в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 50 років для будівництва промислового підприємства ІV-V класу. На підставі рішення Львівської міської ради народних депутатів від 29.08.1996р. №450 між Львівською міською радою та ПП Торговий дім Галпідшипник укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 0,5000 га на вул. Бічній Збиральній для будівництва промислового підприємства ІV-V класу терміном до 29.08.2046 року. Рішень про вилучення з користування ПП Торговий дім Галпідшипник земельної ділянки площею 0,5000 га на вул. на вул. Бічній Збиральній та передачі іншим фізичним/юридичним особам у власність чи користування Львівською міською радою не приймалось. Вважає, що в результаті укладення Мирової угоди та затвердження її Франківським районним судом м. Львова між ПП Виробничо-комерційна фірма Купол ЛВ та ТзОВ Шрифт , земельна ділянка по вул. Збиральна, незаконно вибула з володіння Львівської міської ради - територіальної громади м. Львова, та права постійного користування ПП Торговий дім Галпідшипник . Тому договір купівлі-продажу серія та номер:755 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О. суперечить вимогам діючого законодавства та моральним засадам суспільства та підлягає визнанню недійсним.

Прокурор, представник позивача та представник ПП Торговий Дім Галпідшипник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні наведеним та просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник проти позову заперечили, зазначивши, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_4 на підставі договору купівлі-продажу №755 від 26.02.2016 р., укладеного з ПП Транспортні інвестиції плюс , посвідченого приватним нотаріусом Новосад О.П. Вважає, що відповідач є добросовісним набувачем, позивач інших доказів не надав, майно вибуло з володіння попередніх власників за їх згодою, тому позов задоволенню не підлягає.

Приватний нотаріус ЛМНО Новосад О.П. в судове засідання не з'явилася, при цьому подала письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.02.2016 року було посвідчено із дотриманням усіх вимог чинного законодавства та просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Треті особи - представник ПП ВКФ Купол ЛВ та ТзОВ Шрифт будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причин своєї неявки суд не повідомили, тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Заслухавши прокурора, пояснення відповідача, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.05.2016 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,783 га за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 755 від 26.02.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Новосад О.П.

Також з вказаної інформаційної довідки вбачається, що підставою виникнення права приватної власності Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ на земельну ділянку площею 0,7830 га за адресою: АДРЕСА_1 була мирова угода, затверджена ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015 року по справі №465/3750/15-ц за позовом ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ до ОСОБА_10, ТзОВ Шрифт про стягнення заборгованості за договором позики та поруки. А на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 47088053 від 06.11.2015 року виданого Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції спірна ділянка належала на праві приватної власності Приватному підприємству Транспортні інвестиції плюс (а.с.11-12).

Також судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015 року (а.с. 19-20) у справі №465/3750/15-ц за позовом ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ до ОСОБА_10, ТзОВ Шрифт про стягнення заборгованості за договором позики та поруки визнано мирову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань відповідачів ОСОБА_10 та ТзОВ Шрифт за договорами позики і поруки шляхом передачі ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ відступного у вигляді, з поміж іншого майна, земельної ділянки площею 0,7830 га, на АДРЕСА_1, яка належала ТзОВ Шрифт на підставі Державного акту на право власності на землю від 11.10.2000 р. НОМЕР_2. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 18.10.2016 року вказана ухвала Франківського районного суду м. Львова від 18 червня 2015 року скасована, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.175-178). Після чого ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.12.2016 року, справу №465/3750/15-ц за позовом ПП Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ до ОСОБА_10, ТзОВ Шрифт про стягнення заборгованості за договором позики та поруки - залишено без розгляду./а.с.173-174/

При цьому, з відповіді Відділу Держгеокадастру у м. Львові від 11.05.2016 року вбачається, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015р. №465/3750/15-ц, 2/465/2296/15. Інформація про реєстрацію державного акта на право власності на землю від 11.10.2000р. НОМЕР_3 відсутня (а.с.25).

Разом з тим, згідно листа управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 10.06.2016 року земельна ділянка площею 0,5000 га на вул. Бічній Збиральній входить в межі земельної ділянки площею 0,7830 га на вул. Збиральній (а.с.13).

Крім того, Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів прийнято рішення №450 від 29.08.1996р. Про надання переможцям 8-го земельного аукціону в м. Львові: приватному підприємству Торговий дім Галпідшипник , гр. ОСОБА_11 земельних ділянок та дозволу на проектування і будівництво об'єктів промислового та житлового призначення , де в п.1. передбачено надати переможцям 8-го земельного аукціону в м. Львові земельні ділянки: приватному підприємству Торговий дім Галпідшипник земельну ділянку на вул. Бічна Збиральна площею 5000 кв.м. за рахунок земель міста в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 50 років для будівництва промислового підприємства ІV-V класу (а.с.16).

25 листопада 1996 року на підставі рішення Львівської міської ради народних депутатів від 29.08.1996р.№450 між Львівською міською радою та ПП Торговий дім Галпідшипник укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 0,5000 га на вул. Бічна Збиральна для будівництва промислового підприємства ІV-V класу терміном на п'ятдесят років до 29.08.2046 року (а.с.14-15).

Витягом з кримінального провадження №42016141080000057 підтверджується, що 22.07.2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстрована заява Курило С.В. (ПП ТД Галпідшипник ) про кримінальне правопорушення, а саме, що невідомими особами було підроблено державний акт на право приватної власності на землю від 11.10.2000р. НОМЕР_3 щодо земельної ділянки по вул. Бічна Збиральна у м. Львові, правова кваліфікація ч.1 ст.358 КК України. Орган досудового розслідування: Франківський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (а.с. 50).

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах).

У ст.203 ЦК України, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Виходячи із тлумачення норм ст.4 та 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: ЦК; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, що передбачено ст. 319 ЦК України. Право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно з ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним регламентовано ст. 387 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 2 п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , суди повинні враховувати, що у разі якщо майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник на підставі статгі 388 ЦК України, має право звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Згідно з п. 23 вищевказаної постанови, відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові № 6-140цс14 від 17.12.2014 року, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в наступному було відчужене набувачем третій особі, оскільки вказана норма надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що при розгляді спорів щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України. Також, під час розгляду спорів про витребування майна мають бути встановлені всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Така ж правова позиція міститься в постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України №6-53цс12.

За таких обставин, беручи до уваги, що ПП Виробничо-комерційна фірма Купол-ЛВ не набувала право власності на земельну ділянку 0,7830 га по вул. Збиральна в м. Львові на підставах, передбачених чинним законодавством, а також те, що інформація про реєстрацію державного акта на право власності на землю НОМЕР_3 від 11.10.2000 року, який став підставою для постановлення ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2015 року відсутня, а вказана ухвала суду скасована, суд прийшов до висновку, що були відсутні підстави для реєстрації спірної ділянки у Державному земельному кадастрі та у ПП Виробничо-комерційна фірма Купол-ЛВ не було необхідних прав для укладення правочину відповідно до чинного законодавства, тому наявні правові підстави для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як вбачається із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.

З поданих сторонами документів, суд позбавлений можливості встановити усі істотні обставини укладеного спірного договору купівлі - продажу, зокрема суд позбавлений можливості встановити сторони, якими вказаний договір був укладений. На пропозицію суду позивачем у якості відповідача продавець по вказаному договору у справу не залучений. За таких обставин, а також враховуючи викладену вище мотивацію, вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі - продажу серії та номер 755, виданого 26.02.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. в частині передачі земельної ділянки площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Крім того, майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК (ч. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Необхідно також враховувати і судову практику, яка склалася при вирішенні даної категорії правових спорів, зокрема на рішення Верховного суду України по справі № 6-327цс15 від 23.12.2015 р. (№ в ЄДРСРУ 55159817), яке передбачає, що виходячи з положень закону право витребувати майно із чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.

Між тим Постановою ВСУ від 17.12.2014 року по справі № 6-140цс14 (№ в ЄДРСРУ 42576425) передбачено, що за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про витребування у ОСОБА_8 на користь Львівської міської ради земельної ділянки площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер:НОМЕР_1 знайшла своє підтвердження та законне обгрунтування у зв'язку із чим підлягає задоволенню, в той час коли решта заявлених вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд приходить до переконань про необхідність стягнення з ОСОБА_8 на користь Львівської міської ради частини сплаченого судового збору в суммі 1.378 грн.

Керуючись ст. 259, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Львівської міської ради до ОСОБА_8, треті особи - Приватне підприємство Торговий Дім Галпідшипник , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, Приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ , Товариство з обмеженою відповідальністю Шрифт про визнання договору купівлі - продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково

Витребувати у ОСОБА_8 на користь Львівської міської ради земельну ділянку площею 0,783 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер:НОМЕР_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Львівської міської ради частину сплаченого судового збору в суммі 1.378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Львівська міська рада, місце знаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Відповідач: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Третя особа: Приватне підприємство Торговий Дім Галпідшипник , місце знаходження: м. Львів, вул. Зелена, буд. 238-3.

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Третя особа: Приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма Купол ЛВ , код ЖДРПОУ 35943217, м. Львів, вул. Стороженка, буд. 32.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Шрифт , код ЄДРПОУ 22333771, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, оф. 4.

Повний текст рішення виготовлено 01.11.18.

Суддя (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя