Ухвала

від 01.11.2018 по справі 826/6607/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6607/16

У Х В А Л А

01 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., розглянувши клопотання Державної фіскальної служби України щодо відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2018 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс Трейд ЛТД" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2018 про заміну сторони виконавчого провадження у справі.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання щодо відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Однак, колегією суддів таких підстав та умов не встановлено, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено чи розстрочено.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи, те що апелянт є неприбутковою організацією не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від його сплати, як і відстрочення чи розстрочення у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 133, 248, 321, 325 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України щодо відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2018 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріс Трейд ЛТД" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді Я. М. Василенко

О. І. Шурко