Рішення

від 25.10.2018 по справі 904/3037/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 Справа № 904/3037/18 За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 , м. Дніпро

Про стягнення 684 757, 72 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_3 дов. №7/10-1719 від 18.06.18 р.;

Від відповідача: ОСОБА_1 ( адвокат , посв. №2270 від 03.09.12 р. )

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення 684 757, 72 грн. збитків, заподіяних позивачу внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на безоплатне користування відповідачем земельною ділянкою площею 3 623,00 кв.м. для розміщення об'єктів нерухомого майна , розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 257 Г (що належить територіальній громаді м.Дніпро ); без відповідних правовстановлюючих документів .

ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи наступне: позивачем не надано належних та допустимих доказів в обгрунтування заявленого позову; позивачем пропущено строк позовної давності відносно частини позовних вимог тощо. Під час розгляду справи відповідачем заявлялися клопотаня про витребування від позивача оригіналів всіх документів, що містяться у справі; документів , що підтверджують право користування спірною земельною ділянкою її попереднім землекористувачем - Дніпропетровським обласним комунальним підприємством Облпаливо ; документи стосовно присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру та визначення меж земельної ділянки. Окрім того, відповідач вказує, що позивачем не доведено належними доказами фактична площа спірної земельної ділянки, невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки під час визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ( Кф=2,0 ), що в свою чергу спричинило невірний розрахунок розміру збитків ( стягуваноїсуми ) , тощо.

Також відповідач стверджував, що ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 у 2018р. відчужило на користь третіх осіб об'єкти нерухомого майна, розташовані на спірній земельній ділянці. При цьому на підтвердження цієї обставини представник відповідача надав лише Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відмовився на вимогу суду надати для залучення до матеріалів справи копій відповідних договорів купівлі-продажу . Також представник відповідача стверджував, що на спірній земельній ділянці окрім раніше належних ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 об'єктів нерухомості розташовані трансформаторна підстанція, високовольтні опори та під'їздна колія Придніпровської заліниці. На підтвердження цієї обставини представником відповідача надано лише адвокатський запит №700 від 21.08.18 р. та відповідь на цей запит за підписом головного інженера Дніпровської дирекції залізничних перевезень .

Клопотання відповідача про витребування документів задоволені судом та запропоновано Дніпровській міськраді надати вищенаведені документи. 12.10.18р. від Дніпровської міської ради надійшли відповідні документи, оцінка яким була надана судом під час слухання справи по суті.

Окрім того, представником відповідача неодноразово заявлялося клопотання про призначення по справі комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою на вирішення якою пропонувалося поставити наступні питання :

1) яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки по вул. Юрія Кондратюка (Комунарівська) буд. 257-Г, що перебувала у користуванні Дніпропетровського обласного комунального підприємства Облпаливо № (Код ЄДРПОУ 01884544) та ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Код ЄДРПОУ 34514193) по фактичному розміщенню будівель та споруд Паливний склад № 1 , який складається: автовагова літ.А-1 заг.площ.85,5 кв.м., склад ПММ літ. Б-1 заг.площ.40,0 кв.м., будівля складу літ.В-1, в-1 заг.площ.52,2 кв.м., навіс літ. Д, вбиральня літ. Г, споруди №1 -9, І-мостіння, в період з 25.01.2015 -25.01.2018 ?

2) яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кондратюка Юрія, буд. 257-Г, що перебуває у фактичному користуванні ПАТ Українська залізниця під належними Придніпровській залізниці об'єктами на цій ділянці в період з 25.01.2015 -25.01.2018?

3) яка площа земельної ділянки по вул. Юрія Кондратюка (Комунарівська) буд. 257-Г відповідає площі будівель та споруд Паливний склад № 1 складається: автовагова літ.А-1 заг.площ.85,5 кв.м., склад ПММ літ. Б-1 заг.площ.40,0 кв.м., будівля складу літ.В-1, в-1 заг.площ.52,2 кв.м., навіс літ. Д, вбиральня літ. Г, споруди №1-9, І-мостіння, розташованих на цій земельній ділянці, а також земельній ділянці, необхідній для обслуговування таких будівель, та яка площа під Об'єктами належними Придніпровській залізниці ПАТ Українська залізниця в період з 25.01.2015 -25.01.2018?

4) чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до документів із землеустрою на земельну ділянку, де розміщені будівлі, споруди: Паливний склад № 1 складається: автовагова літ.А-1 заг.площ.85,5 кв.м., склад ПММ літ. Б-1 заг.площ.40,0 кв.м., будівля складу літ.В-1, в-1 заг.площ.52,2 кв.м., навіс літ. Д, вбиральня літ. Г, споруди №1-9, І-мостіння та під об'єктами , належними Придніпровській залізниці ПАТ Українська залізниця по вул. Юрія Кондратюка, буд. 257-Г?

5) чи відповідає виконана в листі Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області Відділ у м. Дніпро від 08.11.2017 № 18-4-0.38-1694/107-17 нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Юрія Кондратюка (Комунарівська) буд. 257-Г із застосуванням Кф=2,0 (за період 2015, 2016, 2017 р.р.) вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 №489, зареєстрованому в МЮУ 19.12.2016 року за №1647/29777 (в редакції чинній на 08.11.2017 року)?

Представник позивача під час судового засідання 16.10.18 р. заперечував проти задоволення цього клопотання та призначення по справі експертизи , вказуючи , що матеріли справи містять достатньо доказів ,оцінка яких судом у сукупності дає можливість прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі .

Ухвалою суду від 16.10.18р. було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (відповідач) про призначення по справі комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою .

Ухвалою суду від 16.10.18р. закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.10.18р.

24.10.18 р. до канцелярії суду від ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про залучення доучасті у справі в якості співвідповідача Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця , обгрунтована посиланням на ту обставину , що у власності цієї юридичної особи перебували та перебувають трансформаторна підстанція , високовольтні опори та під'їздна колія ( що підтверджується листом від 03.09.18 р. № ДНЮ-03/1096 ) та приписи ст.48 ГПК України.

Представник позивача під час судового засідання 25.10.18р. заперечував проти задоволення цієї заяви, як необґрунтованої. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення цієї заяви відповідача, виходячи з наступного: статтею 48 ГПК України не передбачено право відповідача заявляти клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача; таким правом закон наділив лише позивача; окрім того, таке клопотання може бути заявлено позивачем лише до закінчення підготовчого провадження (але воно було закінчено/закрите згідно із ухвалою суду від 16.10.18 р.). Отже, відповідач безпідставно заявив це клопотання ( заяву ), тому суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно приписів ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 20 Закону України Про охорону земель , сільські, селищні, міські районні та обласні ради здійснюють самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

11.10.17р. робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Новокодацької районної у місті Дніпро ради проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки , яка розташована за адресою : м.Дніпро , вул. Ю.Кондратюка ,257 Г. У результаті перевірки встановлено: ТОВ Компанії ОСОБА_1 ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 3 623 кв.м. ( згідно з технічним паспортом ) під виробничі приміщення - автовагову , площею 114,7 кв.м. , склад ПММ площею 46,6 кв.м., будівлю складу площею 53,6 кв.м. та майданчик для зберігання та складування металобрухту Нерухоме майно належить ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.10 р. Документи на право постійного користування чи право оренди землі відсутні . Провірка проводилася у присутності керівника товариства - ОСОБА_6 , який жодних заперечень щодо змісту акту не висловив , копію акта отримав ( а.с.10 )

Після проведення обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки відповідачу було направлено лист №1/5-1 від 10.01.18 р., в якому повідомлялося про засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міськраді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, 25.01.18р. ТОВ Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 отримало цей лист - повідомлення 11.01.18 р., про що свідчить відповідний напис ( а.с.37 ) .

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міськради від 07.03.18 р. № 181 затверджено (поміж-іншим ) акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міськраді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 01.02.18 р. № 3 ( а.с.38 ) Згідно з цим актом визначена загальна сума збитків , заподіяних Дніпровській міськраді внаслідок користування ТОВ Компаніяї ОСОБА_4 ОСОБА_2 земельною ділянкою загальною площею 3 623 кв.м. , що розташована за адресою : м. Дніпро , вул. Ю.Кондратюка , 257 Г; за період з 25.01.15р. по 25.01.18 р. в загальному розмірі 738 819,18 грн. При цьому розрахунку враховані грошові кошти, сплачені відповідачем в якості плати за землю за цей період часу (а.с. 43-44 ).

15.03.18р. на адресу відповідача міськрадою направлена вимога щодо сплати збитків, заподіяних Дніпровській міськраді при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Ю.Кондратюка , 257 Г до якої додані копії вищезазначених акту комісії з визначення розміру збитків та Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міськради ( а.с.47-49)

Але станом на цей час відповідач ухиляється від своїх обов'язків щодо сплати збитків, завданих Дніпровській міськраді внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, та орендна плата закористування землею відповідачем не сплачується; що призвело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів та завданню в зв'язку з цим міській раді значних збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач враховуючи норми ст. 257 ЦК України просить стягнути частину збитків (в межах строку позовної даності), що складають у розмірі 684 757,72грн. На час прийняття рішення у справі, відповідачем доказів сплати збитків перед позивачем не надав.

Стаття 12 Земельного кодексу України, визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Таким чином, відповідач, користуючись земельною ділянкою по вул. Юрія Кондратюка, 257 Г, м. Дніпро під виробничі приміщення - автовагову , площею 114,7 кв.м. , склад ПММ площею 46,6 кв.м., будівлю складу площею 53,6 кв.м. та майданчик для зберігання та складування металобрухту, повинен сплачувати до міського бюджету орендну плату.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 Про порядок визначення та відшкодування збитків власників та землекористувачам відшкодуванню підлягають неодержані доходи. Неодержані доходи - це доход, який це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

На виконання вимог цієї постанови Кабінету Міністрів України відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. До участі в засіданні комісії також запрошено відповідача, про що свідчить лист №1/5-1 від 10.01.18р. ( а.с.37) За результатами засідання комісією складено акт №3 від 01.02.18 р. визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власниками землі та землекористувачам при використання земельних ділянок за період з 25.01.15р. по 25.01.18р., відповідно до якого ТОВ Компанія ОСОБА_4 ОСОБА_2 (відповідачем) завдано збитки у сумі 738 819,18грн. (а.с.43- 44)

07.03.18р. прийняте рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №181 Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власника землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 26.10.17 та від 01.02.18 ( а.с.38 ) та відповідачу направлено вимогу №7/11-440 від 15.03.18 про добровільну сплату збитків ( а.с.47-48) .

Проте на теперішній час відповідач шкоду, заподіяну внаслідок порушення чинного земельного законодавства не відшкодував та продовжує використовувати земельну ділянку без відповідних документів на землекористування. У зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися з позовом до суду. На час прийняття рішення у справі, відповідачем доказів сплати збитків перед позивачем не надав.

Відповідно по положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таке право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством, тобто через оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, з подальшим укладенням договору оренди земельної ділянки або отриманням свідоцтва про право власності.

Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. ґ частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно до вимог Земельного кодексу України , плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається залежно від грошової оцінки землі.

З урахування вищезазначеного, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Як зазначалося вище, ТОВ Компанія ОСОБА_4 ОСОБА_2 (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи наступне: позивачем не надано належних та допустимих доказів в обгрунтування заявленого позову; позивачем пропущено строк позовної давності відносно частини позовних вимог; тощо. Під час розгляду справи відповідачем заявлялися клопотаня про витребування від позивача оригіналів всіх документів , що містяться у справі ; документів , що підтверджують право користування спірною земельною ділянкою її попереднім землекористувачем - Дніпропетровським обласним комунальним підприємством Облпаливо ; документи стосовно присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру та визначення меж земельної ділянки . Окрім того , відповідач вказує, що позивачем не доведено належними доказами фактична площа спірної земельної ділянки, невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки під час визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ( Кф=2,0 ) , що в свою чергу спричинило невірний розрахунок розміру збитків ( стягуваноїсуми ) , тощо.

Також відповідач стверджував, що ТОВ Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 у 2018р. відчужило на користь третіх осіб об'єкти нерухомого майна , розташовані на спірній земельній ділянці. При цьому на підтвердження цієї обставини представник відповідача надав лише Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відмовився на вимогу суду надати для залучення до матеріалів справи копій відповідних договорів купівлі-продажу .

Окрім того , представник відповідача стверджував, що на спірній земельній ділянці окрім раніше належних ТОВ Компанія ОСОБА_4 ОСОБА_2 об'єктів нерухомості розташовані трансформаторна підстанція , високовольтні опори та під'їзна колія Придніпровської залізниці. На підтвердження цієї обставини представником відповідача надано лише адвокатський запит № 700 від 21.08.18 р. та відповідь на цей запит за підписом головного інженера Дніпровської дирекції залізничних перевезень ( а.с.149-150, 151).

Також заперечуючи проти задоволення позовних вимог , ТОВ Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 (відповідач) посилавься на те, що позивапчем під час здійснення розрахунку збитків невірно вказана площа спірної земельної ділянки (3 623,00кв.м.), яка перебуває в користуванні відповідача.

Суд не приймає вказані заперечення з огляду на те, що в матеріалах справи наявний технічний паспорт на виробничий будинок, будівлі та споруди , власником якого є ТОВ Компанія ОСОБА_4 ОСОБА_2 , які розташовані на земельній ділянці , площа якої вказана саме як 3 623,00 кв.м. ( а.с.20 ) Окрім того, в матеріалах справи наявний лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про надання інформації №6353/04-36-12-23-18 від 04.09.18 р., згідно з яким ТОВ Компанія ОСОБА_4 ОСОБА_2 є платником земельного податку за земельну ділянку площею 0,3623 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Ю.Кондратюка, 257 Г ( а.с.36 )

Щодо тверджень відповідача що під час здійснення розрахунків збитків комісією невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки під час визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ( Кф=2,0 ), що в свою чергу спричинило невірний розрахунок розміру збитків, суд зазначає наступне. В матеріалах справи наявний лист Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-1694/107-17 від 08.11.17 про надання інформації щодо нормативної грошової оцінки 1кв.м. земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Ю.Кондратюка, 257 Г для комерційного використання в 2010-2014 р.р.- 1334,80грн., в 2015 р. - 1667,15грн., в 2016 - 3511,24грн., в 2017 буде складати 2 977,54грн. із застосуванням Кф=2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та промисловості України Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 від 25.11.2016 ( а.с.35 ) .

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який застосовується з 01.01.2017 року. Зокрема, цим Порядком встановлені нові значення коефіцієнта (редакція чинній до 17.07.18), який характеризує функціональне використання земельної ділянки, а також особливості його застосування. Такий коефіцієнт застосовується при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки при видачі витягу з технічної документації.

Відповідно до Приміток Порядку нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Крім того, листом Держгеокадастру №26-28-0.22-4482/2-17 від 28.03.17 р. роз'яснено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548. Коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, застосовується із значенням 2,0 ( а.с.207 )

Отже вищенаведеними доказами , наявними в матеріалах справи , спростовані заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем фактичної площі спірної земельної ділянки та невірного застосовання коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки під час визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ( Кф=2,0 ).

Щодо відчуження ТОВ Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 у 2018р. на користь третіх осіб об'єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці, суд зазначає наступне.

Судом не приймаються вказані доводи в якості підстави для відмови у стягненні збитків за користування земельною ділянкою, оскільки сума збитків нарахована відповідачу за період з 25.01.15р. по 25.01.18 р. - тобто же до часу відчуження ТОВ Компанією ОСОБА_4 ОСОБА_2 на користь третіх осіб об'єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці.

Суд також не вважає доведеним належними доказами твердження відповідача про розташування на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості (трансформаторна підстанція , високовольтні опори та під'їзна колія ), які належать Придніпровської залізниці, оскільки наявний в матеріалах справи адвокатський запит № 700 від 21.08.18 р. та відповідь на цей запит за підписом головного інженера Дніпровської дирекції залізничних перевезень не можуть вважатися належними та достатніми доказами цієї обставини . Відповідно ж до вимог ст.334 ЦК України : право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносно клопотання відповідача щодо застосування позовної даності, суд зазначає наступне. Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані безоплатним використанням земельної ділянки за період з 25.01.15р. по 25.01.18р.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно до ст.257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови (поміж-іншим), у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем..

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України ) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке . У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України ), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Бездіяльність боржника (наприклад, не оспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій. Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності. (п.4.4.1. Постанови).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в липні 2018р. Вищезазначені обставини можуть бути підставою для застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо частини позовних вимог . Проте, позивачем надані докази переривання строку позовної давності за вищезазначеними правовідносинами, а саме: листом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про надання інформації (а.с 36) надано інформацію щодо часткової сплати відповідачем земельного податку в 2015р. у розмірі 59 397,38грн., в 2016 у розмірі 60 400,91грн., в 2017 у розмірі 41 674,12грн. Тобто, вищезазначене (з урахуванням приписів Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ) є належними доказами переривання позовної давності за спірними правовідносинами. А тому, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем належних та достатніх доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано; за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13 , 232 , 233 , 236 , 237 , 238 , 240 , 241 ГПК України ,господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34514193) на користь позивача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) : 684 757,72грн. - збитків, завданих безоплатним використанням земельної ділянки.

3. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34514193) на користь позивача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) : 10 271,37грн . - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 02.11.2018