Рішення

від 29.10.2018 по справі 918/437/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/437/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 21.06.2018 року №50-07/931

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача: ОСОБА_1 сільської ради

до відповідача: КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради

про стягнення вартості необлікованої електроенергії в сумі 39 485,02 грн.

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3; ОСОБА_4 сільський голова

Від співвідповідача: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 сільської ради про стягнення заборгованості 39 485 грн. 02 коп.. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору про постачання електричної енергії №121 від 30.04.2014 р., а саме без дозволу, без оплати та без відповідного укладення договору з енергопостачальником споживалась електрична енергія в с. Рудня, як наслідок мало місце безоблікове споживання електроенергії.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі 3918/437/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 17 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2018 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання відкладено на 09 серпня 2018 року.

08 серпня 2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову ПрАТ "Рівнеобленерго" до ОСОБА_1 сільської ради відмовити повністю, зокрема відповідач зазначає що на території ОСОБА_1 сільської ради відсутній населений пункт село Рудня. Разом з тим, з січня 2012 року будівля в с.Рудка Володимирецького району по вул. Шкільна 6 передана в оренду Володимирецькій централізованій системі публічно-шкільних бібліотек з метою розміщення бібліотеки (далі ЦСПШБ).

Факт розміщення у зазначеній будівлі бібліотеки визнається стороною позивача та підтверджується зокрема актом про порушення №R007760, а також договором індивідуально визначеного майна права комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 сільської ради від 03 січня 2012 року, укладеного між відповідачем та Володимирецькою централізованою системою публічно-шкільних бібліотек.

Згідно пункту "ж" п. 5.2. договору оренди орендар зобов'язався самостійно проводити розрахунок з відповідними службами за забезпечення орендованого майна електроенергією, водопостачанням та іншими комунальними послугами тощо.

Для сприяння виконання ЦСПШБ умов вказаного підпункту 05 січня 2015 року було укладено акт приймання-передачі лічильника обліку електроенергії №СО-Н446М за адресою: 34350, с.Рудка, вул. Шкільна 6 за поточними показниками 003160. На момент передачі лічильник був опломбований пломбами енергопостачальника та без видимих пошкоджень.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 сільська рада вважає що не являється належним відповідачем по даній справі.

09 серпня 2018 року позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі відповідача 2 - КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради.

Ухвалою суду від 09 серпня 2018 року залучено до участі у справі співвідповідачем - КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради. Підготовче засідання відкладено на 03 вересня 2018 року.

30 серпня 2018 року Комунальним закладом "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній в задоволенні позову просить відмовити повністю. Зокрема зазначає, що до КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради позивачем не пред'явлено жодної вимоги по даному предмету спору. Відповідач зазначає, що на даний час позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту порушення саме КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради вимог чинного законодавства.

03 вересня 2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що твердження позивача щодо виявленого порушення в с.Рудня (як вказано в позові) є опискою, порушення виявлено в с.Рудка, Володимирецького району.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 сільська рада передала в оренду КЗ ВЦСПШБ приміщення бібліотеки з наявним електропостачанням, де встановлено лічильник типу СО- И446 номер якого невідомо, який не введений в експлуатацію у визначеному законодавством порядку.

На думку позивача, факт порушення відповідачами ПКЕЕ у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника підтверджується актом про порушення №R 007760 від 03.01.2018 року, який складений у відповідності до п. 6.41 Правил та Методики, акт підписаний чотирма представниками енергопостачальника та свідком.

17 вересня 2018 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач зазначає, що в процесі розгляду справи (підготовчого провадження), з долучених до матеріалів справи доказів позивачу стало відомо, що приміщення бібліотеки в с.Рудка, Володимирецького району, ОСОБА_1 сільська рала надала в оренду КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради.

У зв'язку з викладеним позивач просить суд солідарно стягнути з ОСОБА_1 сільської ради та КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" вартість необлікованої електричної енергії в сумі 39 485,02 грн.

Згідно положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Подана позивачем заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

24 вересня 2018 року відповідачем (ОСОБА_1 сільська рада) подано заперечення проти відповіді на відзив та заяви про зміну предмету позову, відповідно до яких відповідач зокрема зазначає, що посилання сторони позивача про те, що прилад обліку електроенергії не був належно опломбований, абсолютно безпідставні та необґрунтовані. Дане твердження спростовується актом приймання - передачі лічильника обліку електроенергії від 05.01.2015 р., натомість сторона позивача з цього приводу не надала жодних доказів. Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що представники постачальника електричної енергії, тобто позивача, мали відповідні повноваження на проведення перевірки, складання акта та відповідно протоколу, оскільки як передбачено розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, відповідно до яких, акт про порушення складається в присутності представника споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 17 жовтня 2018 року.

16 жовтня 2018 року позивачем подано додаткові пояснення по справі, відповідно до змісту яких позивач позов підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 17 жовтня 2018 року оголошувалась перерва до 29 жовтня 2018 року.

29 жовтня 2018 року позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представник відповідача (ОСОБА_1 сільської ради) позов не визнав.

Представник відповідача (КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" Володимирецької районної ради) позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

30 квітня 2014 року між ПАТ "Рівнеобленерго" (позивач, постачальник) та ОСОБА_1 сільською радою (відповідач, споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №121 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача, дозволена потужність яких визначається в додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.4. договору договір набирає чинності з моменту його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно пункту 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією (затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, які були чинні станом на час проведення перевірки споживача) надалі - ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Згідно пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний зокрема користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Пунктом 4.2.3. договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недораховананої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі методика).

У відповідності до п. 4.2.4 договору, споживач не несе відповідальності перед постачальником. відповідно до пунктів4.2.1-4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникло з вини постачальника або внаслідок обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2018 року представниками Володимирецького РЕМ ПрАТ "Рівнеобленерго" було складено акт про порушення правил користування електричною енергією в с. Рудка, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника шляхом під'єднання бібліотеки та дитячого садочка по вул. Шкільній, в с. Рудка, Володимирецького району, що є порушення п. 1.3, п.5.1 ПКЕЕ.

В підтвердження даних обставин представниками Володимирецького РЕМ ПрАТ "Рівнеобленерго" у присутності свідка ОСОБА_6, (бібліотекар) відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ складено Акт про порушення № R 007760 (арк.с. 25) .

13 лютого 2018 року було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією на якому було розглянуто Акт про порушення №R007760 від 03.01.2018 р. за участю сільського голови ОСОБА_4, та встановлено факт порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_1 сільською радою, а саме пункту 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, який передбачає що дана Методика застосовується в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника. За результатами розгляду прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією на підставі п.2.6 Методики, про що складено Протокол № 93 від 13.02.2018 року та здійснено розрахунок по Акту №007760 від 03.01.2018 року (арк.с. 26).

Пункт 2.6 Методики визначає, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п. 5. п. 2.1 Методики величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою:

Wдоб.c.п. = Рс.п. • tвик.с.п.,

де, Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою у разі підключення до однієї фази

Рс.п. = І • Uном.фаз.• соs(фі);

де І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А. - що становить 19А.

Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ, що становить 220 кВ.;

соs(фі) - приймається рівним 0.9;

tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільного спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцять календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Період самовільно спожитої енергії в розрахунку по Акту про порушення №R007760 від 03.01.2018 р. становить 12 календарних місяців.

Враховуючи вказані дані позивачем розраховано обсяг необлікованої електричної енергії становить 16 478 кВт*год. та вартість не облікованої електричної енергії 39 485,02 грн., про що зазначено в Протоколі від 13.02.2018 року № 93.

Слід зауважити, що сторонами не надано доказів оскарження чи визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №93 від 13.02.2018 р. Відтак, останнє є чинним на час розгляду даного спору.

За умовами п. 10.2. ПКЕЕ споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (підпункт 27).N

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 4 ч. 2 вищезгаданої статті, правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.

Ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських правовідносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитків у добровільному порядку в повному обсязі.

Статтею 11 ЦК встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 173 ГК, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із системного аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що саме споживач зобов'язаний оплатити вартість недоврахованої електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи 03 січня 2012 року між ОСОБА_1 сільською радою (орендодавець) та Централізованою системою публічно-шкільних бібліотек (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна права комунальної власності територіальної громади ОСОБА_1 сільської ради відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування одноповерхову цегляну будівлю з інвентарем площею 125 кв.м., що розміщене за адресою: 34350, село Рудка, вул. Шкільна 6, що знаходиться на балансі ОСОБА_1 сільської ради (арк.с. 74-76).

Даний договір укладено до 03 січня 2014 року (п. 7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками відповідачів, дія даного договору була чинною станом на час проведення позивачем перевірки правил користування електричною енергією.

05 січня 2012 року згідно акту орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування одноповерхову цегляну будівлю, що розміщена за адресою: 34350, село Рудка, вул. Шкільна 6 (арк.с. 77).

Докази повернення ОСОБА_1 сільській раді вказаного нерухомого майна в матеріалах справи відсутні.

Згідно акту приймання-передачі лічильника обліку електроенергії від 05 січня 2015 року ОСОБА_1 сільська рада передала, а Централізована система публічно-шкільних бібліотек прийняла лічильник обліку електроенергії СО-Н446М за адресою 34350, с.Рудка, вул. Шкільна 6, з поточним показником 003160 (арк.с. 78).

Судом враховано, що згідно пункту 5.2. договору оренди від 03 січня 2012 року орендар зобов'язується самостійно проводити розрахунок з відповідними службами за забезпечення орендованого приміщення, зокрема електроенергією, якщо не укладено доповнень до даного договору.

Таким чином, в матеріалах справи міститься договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ району від 05 січня 2016 року, відповідно до предмету якого орендодавець (ОСОБА_1 сільська рада) передав, а орендар (КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек") прийняв в строкове платне користування одноповерхову цегляну будівлю з інвентарем площею 125 кв.м., що розміщене за адресою: 34350, село Рудка, вул. Шкільна 6. Термін дії вказаного договору встановлено з 05 січня 2016 року по 04 січня 2018 року (включно).

Разом з тим термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).

Відтак, у даному випадку споживачем електричної енергії в приміщенні, яке знаходиться за адресою: 34350, с.Рудка, вул. Шкільна,6, фактично є орендар приміщення - КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек".

При цьому акт про порушення №R 007760 від 03 січня 2018 року складний стосовно ОСОБА_1 сільської ради. Вказаним актом встановлено порушення правил користування електричною енергією в с. Рудка, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальннка шляхом під'єднання бібліотеки та дитячого садочка по вул. Шкільній, в с. Рудка, Володимирецького району, у зв'язку з чим нараховано ОСОБА_1 сільській раді за 12 місяців згідно обсягу необлікованої електричної енергії - 39 474,12 грн.

У даному ж випадку сільська рада є балансоутримувачем приміщення, яке перебуває у оренді у іншої особи - орендаря КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" .

Частинами 1, 2 ст. 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Виходячи з аналізу вказаних норм, для донарахування споживачу вартості електроенергії визначальним є факт порушення ним Правил КЕЕ.

Суд враховує, що власник або особа, яка має інші речові права щодо цього майна несе відповідальність тільки в тому разі, якщо особу порушника встановити неможливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення ПКЕЕ зі сторони ОСОБА_1 сільської ради, оскільки остання не є користувачем приміщення по вул. Шкільній, в с. Рудка, Володимирецького району, та відповідно не є споживачем електроенергії у ньому.

Натомість наявними у справі доказами підтверджується, що фактичним користувачем та споживачем електроенергії у згаданому приміщенні є КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек". Вказане також підтвердив у судових засіданнях представник цього комунального закладу.

У вирішенні спору про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики та визначенні особи, яка є споживачем та відповідачем у спорі, важливим є факт встановлення особи, що здійснила самовільне підключення.

У даному випадку позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 сільська рада є тією особою, яка здійснила самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог в частині, що стосуються стягнення з ОСОБА_1 сільської ради на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" вартості необлікованої електричної енергії відсутні.

Стосовно вимог до КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" про стягнення вартості не облікованої електричної енергії суд зазначає наступне.

Як встановлено у процесі розгляду спору, фактичним користувачем та споживачем електроенергії у згаданому приміщенні є наведений комунальний заклад, що також підтверджує його представник, присутній у судовому засіданні.

Однак, позивачем у складеному акті про порушення ПКЕЕ №R 007760 від 03 січня 2018 року у графі "характеристика об'єкта" вказано: бібліотека, дитячий садок (ОСОБА_1 сільська рада).

Відповідати перед позивачем за без облікове споживання електроенергії повинен саме фактичний споживач електроенергії, у даному випадку згаданий комунальний заклад.

Разом з тим, рішення, яке оформлене протоколом №93 від 13.02.2018 р. винесене зі сторони позивача стосовно ОСОБА_1 сільської ради.

Оскільки, під час звернення до суду із даним позовом основною підставою позовних вимог ПрАТ "Рівнеобленерго" вказує рішення, яке оформлене протоколом №93, тому у суду відсутні законні підстави, покликаючись на дане рішення, покладати відповідальність за безоблікове споживання електроенергії на КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек", оскільки це рішення не винесено відносно наведеного закладу.

При цьому, підставою для покладення відповідальності за порушення користувачем електроенергії правил КЕЕ - є наявність складеного уповноваженими представниками постачальника електричної енергії відповідного Акту про порушення ПКЕЕ, та Рішення комісії по розгляду таких актів, оформлене протоколом.

Однак у матеріалах справи відсутні докази щодо складення акту про порушення ПКЕЕ та прийняття рішень комісії по розгляду таких актів стосовно співвідповідача.

Тому, не підлягає задоволенню позов у частині вимог, що стосуються стягнення з КЗ "Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек" на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" вартості не облікованої електричної енергії .

Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, доводи позивача, що викладені у позовній заяві, та наданих у процесі підготовчого провадження інших його заявах та поясненнях, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи, а тому відхиляються судом.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи встановлені господарським судом обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові.

Представником відповідача ОСОБА_1 сільської ради було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 5000,00 грн. та подано заяву про здійснення розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами четвертою та п'ятою зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із поданням даного позову до ОСОБА_1 сільської ради, остання звернулася до адвоката ОСОБА_3 з метою надання відповідачу правової допомоги, про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги від 16.07.2018 р.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору по надання правової допомоги Клієнт - ОСОБА_1 сільська рада доручає, а Адвокат - ОСОБА_3 приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу у справі за позовом ПрАТ "Рівнеобленерго" до ОСОБА_1 сільської ради про стягнення вартості необлікованої електроенергії у справі №918/437/18.

Згідно пункту 1 розділу 2 вказаного договору, вартість правової допомоги Адвокат визначає спільно з Клієнтом в додатковій угоді до цього Договору після одержання від останнього замовлення на надання правової допомоги та виставляє Клієнту відповідний рахунок.

За Додатковою угодою, що є додатком до договору про надання правової допомоги, розмір оплати правової допомоги по даному договору становить 5 000,00 гривень.

Сторони домовились у п. 5 Договору, що за результатами надання правової допомоги складається Акт виконаних робіт (наданих послуг), що підписується представниками кожної сторони.

В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість. На письмову вимогу клієнта, Адвокат може надавати Акти виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням переліку наданої правової допомоги з ідентифікацією.

Однак, представником ОСОБА_1 сільської ради вказано, що докази фактичних витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, також акт виконання робіт (надання послуг) будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення у справі. Так, згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Враховуючи повідомлення представника ОСОБА_1 сільської ради про подання відповідних доказів відповідно до вимог ст.129 ГПК України, суд на даному етапі не вирішує питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) у сумі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "02" листопада 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.