Рішення

від 29.10.2018 по справі 920/643/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2018 Справа № 920/643/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи №920/643/18

за позовом: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Техелектросервіс (вул. Криворізька, буд. 24, м. Київ, 03118, код 21649070),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, код 05747991),

про стягнення 137216 грн. 91 коп. курсової різниці, 6860 грн. 85 коп. пені, 733 грн. 07 коп. 3% річних по договору поставки № 21-07/2014 від 21.07.2017,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.06.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 29.12.018 № 18-49/12

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 144 810 грн. 83 коп., з яких: 137 216 грн. 91 коп. курсової різниці, 6860 грн. 85 коп. пені, 733 грн. 07 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 21-07/2014 від 21.07.2017 з додатковими угодами до нього, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав заяву щодо уточнення періоду нарахування пені.

Відповідач подав відзив №18-7/1374 від 23.10.2018, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись зокрема на те, що позивачем не під час розрахунку пені не враховувались вимоги Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.09.2018 провадження у справі № 920/643/18 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 04.10.2018.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 04.10.2018 у справі №920/643/18 розгляд справи по суті відкладено на 29.10.2018 за клопотанням відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

21 липня 2014 між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю Техелектросервіс і Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання укладено Договір поставки №21-07/2014 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити на умовах даного Договору продукцію (товар). Ціна, строки поставки кількість товару для відповідної партії вказане в специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями, погодженими сторонами у Специфікаціях до договору. Датою поставки конкретної партії товару вважається дата передачі такої партії товару відповідачу, зазначена в товарно-транспортній накладній на дану партію товару (п.2.3. Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що умови оплати вказуються в Специфікаціях.

Згідно Специфікації № 9 від 14 березня 2017 р. до Договору відповідач замовив у позивача 54 шт. механічних фільтра від масляного туману MW-2/SP і 54 шт. витяжних вентиляторів FUA-2100B / SP на загальну суму 3 764 602 грн. /а.с.24/.

Відповідно до умов Специфікації № 9 від 14 березня 2017 р. відповідач здійснює передплату в розмірі 50% від загальної вартості Товару, а другий платіж (остаточний розрахунок) в розмірі 50% вартості Товару оплачуються протягом 5 банківських днів після отримання Покупцем від Постачальника повідомлення про готовність до відвантаження Товару по даній специфікації.

Згідно з Додатковою угодою № 6 від 08.12.2017 до Договору сторони домовилися внести зміни до Специфікації № 9 та п. 3.6 Договору, за якими, у разі, якщо на дату здійснення Покупцем платежу (остаточного розрахунку) в розмірі 50% вартості Товару по специфікації № 9, встановлена Національним банком України на банківський день, попередній дня платежу, курсова різниця гривні до Євро буде відрізнятися на 3% від курсової різниці, встановленої Національним банком України на день укладення Специфікації № 9, 50% вартості Товару підлягає пропорційної зміни і оплаті Покупцем з урахуванням зміни курсової різниці без додаткового узгодження Сторонами. Покупець в такому випадку перераховує і оплачує в день платежу 50% вартості Товару по специфікації № 9 за такою формулою:

V2 = V1 х (S2 / S1)

де:

V1 - початкові 50% вартості партії Товару по специфікації № 9 в сумі 1 882 301,00 грн.

V2 - перелічені (змінені) 50% вартості партії Товару по специфікації № 9, які підлягають сплаті Покупцем відповідно до зміни курсової різниці.

S1 - курс НБУ гривні до Євро на дату підписання Специфікації № 9.

S2 - курс НБУ гривні до Євро на банківський день, попередній дня здійснення Покупцем платежу (остаточного розрахунку) в розмірі 50% вартості Товару по Специфікації № 9.

Станом на 14 березня 2017 року офіційний курс євро встановлений НБУ на рівні 28 грн. 67 коп. за один євро.

З матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2018 року відповідач сплатив позивачу 50% вартості Товару по специфікації №9 в розмірі 1 882 302,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача /а.с.27/

Станом на 12 червня 2018 року офіційний курс євро встановлений НБУ на рівні 30 грн. 76 коп. за один євро, а отже дана зміна курсу є більшою ніж на 3% від курсової різниці, встановленої НБУ на день укладення сторонами Специфікації №9 від 14.03.2017.

Враховуючи положення Специфікації №9 та п. 3.6 Договору, зміну курсу більше ніж на 3%, Покупець повинен був здійснити розрахунок за даною формулою:

1 882 301,00 х (30,76 - 28,67) = 2 019 517 грн. 91 коп.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем такий перерахунок своєчасно, 13.06.2018, не зроблений, і з належної до сплати суми у розмірі 2 019 517 грн. 91 коп., ним було сплачено лише 1 882 301 грн. 00 коп., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 137 216 грн. 91 коп.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1149 від 19.06.2018 про сплату 137 216 грн. 91 коп. заборгованості, проте останній залишив її без відповідного реагування /а.с. 28-30/.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що позивачем не подано належних доказів поставки товару по Договору, а за умовами Договору товар мав бути оплачений у повному обсязі до його передання (передплата), та, з огляду на ту обставину, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати за товар, застосуванню підлягала ст. 693 Цивільного кодексу України, яке не надає права покупцеві вимагати оплати товару, оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 06.03.2018 у справі №920/1147/17 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Техелектросервіс до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання про стягнення 2009060 грн.79 коп. заборгованості по договору №21-07/2014 від 21.07.2014 року, яке залишене в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2018, вже було зроблено правовий висновок про те, що позивачем належним чином виконано зобов'язання щодо поставки обумовленого у Договорі товару, а в пункті 6 Додаткової угоди № 6 від 08.12.2017 до Договору сторони домовились, що ПАТ Сумське НВО визнає позовні вимоги НВТОВ ТЕС по специфікації № 9 від 14.03.2017 в частині стягнення основного боргу в сумі 1 882 301,00 грн у повному обсязі, що розглядаються в господарському суді Сумської області по справі №920/1147/17, та не заперечує проти їх задоволення. Тобто, ПАТ Сумське НВО визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1 882 301,00 грн.

Враховуючи те, що сторони в п. 3.6 Договору домовились про порядок розрахунків, а відповідачем курсова різниця не сплачена до цього часу, не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 137 216 грн. 91 коп. курсової різниці в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 6 860 грн. 85 коп. пені, нарахованої відповідно до вимог п. 6.2 Договору, яким передбачено, що в разі прострочення платежів за Договором Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% суми простроченого платежу за кожен день затримки прострочення, але не більше 5% вартості платежу.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зі змісту ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобоввЂ�язань вбачається, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем визначено період нарахування пені - з 14.06.2018 р. по 17.08.2018 р. (заява від 29.10.2018, вх. №7851) та здійснено розрахунок, виходячи з умов п. 6.2 Договору.

Судом виконано розрахунок пені у відповідності до вимог ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобоввЂ�язань та встановлено, що розмір пені, визначений позивачем у відповідності до умов п. 6.2. Договору не перевищує розмір пені, визначений із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 860 грн. 85 коп. пені, нарахованої за період з 14.06.2018 по 17.08.2018, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 733 грн. 07 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 13.06.2018 р. по 17.08.2018 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Судом перевірено розрахунок розміру 3% річних, та встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку під час нарахування штрафної санкції, а вірним було б нарахування 3% річних в розмірі 744 грн. 35 коп., проте з урахуванням вимог ч.2 ст. 237 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 733 грн. 07 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 13.06.2018 р. по 17.08.2018 р.

Розрахунки здійснено судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН Підприємство 9.1.5 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, код 05747991) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю Техелектросервіс (вул. Криворізька, буд. 24, м. Київ, 03118, код 21649070) 137 216 грн. 91 коп. курсової різниці, 6860 грн. 85 коп. пені, 733 грн. 07 коп. - 3% річних, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 05.11.2018.

Суддя ОСОБА_3