Постанова

від 30.10.2018 по справі 826/13437/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/13437/16

адміністративне провадження №К/9901/33819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Свириденко С.В.,

представник відповідача - Бондаренко О.О., Павлович Д.М.,

представник третьої особи - Мамойлик І.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 30.11.2016 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 16.05.2017 (судді: Безименна Н.В. (головуючий), Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/13437/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансспец Інвест" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансспец Інвест" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2016 №00000112025, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 79 501 667,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 875 416,75 грн, та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно та ґрунтується на неправильній юридичній оцінці фактичних обставин та неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню, а заявлена сума бюджетного відшкодування з ПДВ підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 16.05.2017, позов Товариства задоволено в повному обсязі, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансспец Інвест стягнуто 79 501 667,00 грн бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування з огляду на реальність здійснення господарських операцій. Суди також взяли до уваги те, що документальна перевірка ТОВ Трансспец Інвест відповідачем не проводилась, первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ Фрейм груп , на підставі яких формувався податковий кредит не досліджувались, а отже висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Крім того суди дійшли висновку і про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на користь позивача, зокрема суд апеляційної інстанції вказав, що адміністративний суд вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення, у такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 30.11.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 16.05.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки №240/26-59-12-02-09 від 19.07.2016, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Трансспец Інвест" за травень 2016 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200, п. 200-1.3, ст. 200-1 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит за квітень 2015 року на суму 79 501 667,00 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2016 року в розмірі 79 501 667,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що фінансово-господарська операція ТОВ Трансспец Інвест з придбання соняшника у ТОВ Фрейм Груп , за результатами якої сформовано податковий кредит з ПДВ з розмірі 79 501 667,00 грн має сумнівний характер та проведена з метою надання неправомірної податкової вигоди і документального оформлення безтоварних операцій.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючими органами прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також судами встановлено, що ТОВ Трансспец Інвест подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року, в якій зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 79 501 667,00 грн. Також, Товариством було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Крім того, судами також було встановлено, що між ТОВ Трансспец Інвест (Покупець) та ТОВ Фрейм груп (Постачальник) було укладено договір поставки №02/04-2015 від 27 квітня 2015 року, за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити соняшник врожаю 2016 року, в порядку і на умовах передбачених цим Договором.

Згідно специфікації № 1 від 27 квітня 2015 року, постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2016 у кількості 53 001,11 тон, вартість за одну тону складає 9 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ, загальна вартість соняшника складає 477 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 02/04-2015 від 27 квітня 2015 року п. 6 специфікації № 1 викладено у наступній редакції: Постачальник зобов'язаний передати, а покупець прийняти вказаний товар не пізніше 31 липня 2017 року, на умовах DDP, згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року . Умови DDP означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

В підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем було надано копії первинних документів: банківські виписки, податкові накладні, акт прийому-передачі, договір відповідального зберігання, акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей до договору відповідального зберігання.

Судами встановлено і наявність правосуб'єктності сторін на час укладення та виконання спірного правочину, зокрема, контрагент позивача ТОВ Фрейм груп на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

Документальна перевірка ТОВ Трансспец Інвест контролюючим ораном не проводилась, первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ Фрейм груп , на підставі яких формувався податковий кредит не досліджувались.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судом, вказує також на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, нормами чинного законодавства не передбачено бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб безпосереднього судового стягнення з Державного бюджету, також вказує, що позивачем не оскаржувалось податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2015 року № 0000102802, яким ТОВ Трансспец Інвест було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 79 501 667,00 грн (за тими ж господарськими операціями), а отже таке є чинним, крім того, контролюючий орган вказує на наявність ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2017 по справі №757/66223/17-к, в якій зазначається про допит директора ТОВ "Трансспец Інвест" ОСОБА_10, який заперечує свою причетність до господарської діяльності Товариства.

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.3. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

10.4. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

10.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.7. Пункт 200.4 статті 200.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

10.8. Пункт 200.7 статті 200.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

10.9. Пункт 200.10 статті 200.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

10.10. Пункт 200.11 статті 200.

Контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

11. Судова практика

11.1. Постанова Верховного Суду України у справі № 21-881а15 за позовом приватного акціонерного товариства Донагроімпекс до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м.Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше заявлення до бюджетного відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

16. У разі виконання платником податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування, вимог статті 200 Податкового кодексу України, за умови підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний вчинити відповідні дії з метою відшкодуванню з бюджету відповідної суми ПДВ.

17. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючих органів та органів державного казначейства. Норми законодавства не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

18. На час вирішення спірних правовідносин (зокрема ухвалення рішення судом першої інстанції) механізм взаємодії органів Державної фіскальної служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначався Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 39 від 17.01.2011), аналіз положень якого свідчить про те, що у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

19. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковою умовою для складання висновку податковим органом та надіслання його до казначейської служби з метою відшкодування податку на додану вартість є підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування.

20. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Проте змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування ніяким чином не впливає на право платника податку на відшкодування лише підтверджених контролюючим органом (узгоджених) сум бюджетного відшкодування.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Розв'язуючи спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства.

Зокрема, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення необхідно зазначити наступне.

Як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанцій, суди, скасовуючи податкове повідомлення рішення, дійшли висновку про його протиправність з огляду на реальність здійснення господарських операцій позивача та контрагента ТОВ Фрейм Груп . Таких висновків суди дійшли на підставі наявності у позивача первинних документів, які підтверджують факт вчинення господарських операцій.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов'язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування, а отже обов'язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також специфіку договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, суди попередніх інстанцій роблячи висновок про реальність проведених господарських операцій в межах такого договору не повинні були обмежитись лише наявністю первинних документів, судам слід також було перевірити наявність можливості здійснення таких операцій як контрагентом так і позивачем з урахуванням часу, місця знаходження товару, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва (вирощування) товару (соняшнику), його переміщення від постачальника до покупця, врахувати наявність трудових ресурсів, необхідних для здійснення відповідних операцій з постачання, а також можливість виконання договірних зобов'язань з залученням третіх осіб та, відповідно, понесення відповідних витрат, пов'язаних із таким залученням, встановити за яких обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентом, встановити безпосередніх виконавців, допитати відповідних осіб як свідків.

Також судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки посиланням контролюючого органу на обставину непричетності директора ТОВ "Трансспец Інвест" ОСОБА_10 до здійснення господарської діяльності, а відповідно і до підписання первинних документів, а також документів фінансової (податкової) звітності від імені вказаного господарюючого суб'єкту. Зазначена особа не була допитана у судовому засіданні, а отже таким поясненням не було надано належної правової оцінки.

Крім того, під час судового засідання представники відповідача заявили про наявність кримінального провадження відносно працівників ДФС щодо надання неправомірної вигоди у вигляді відшкодування ПДВ на користь позивача.

23. З огляду на зазначене суди також передчасно дійшли і висновку про стягнення бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України.

Крім того наведені мотиви, якими суди попередніх інстанцій обґрунтували відступлення від правової позиції Верховного Суду України, висловленій у справі № 21-881а15, на думку колегії суддів є також передчасними, оскільки наведені мотиви, зокрема і щодо обрання найбільш ефективного способу відновлення порушеного права, а також виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права, були б доречними, у разі фактичного підтвердження контролюючим органом права платника податку на заявлену суму бюджетного відшкодування та при цьому не вчинення останнім відповідних дій щодо відшкодування такої суми коштів (подання висновку, не включення до Тимчасового реєстру).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

25. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

26. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Крім того, при прийнятті рішення необхідно також врахувати і змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування.

28. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

29. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

30. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

31. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

32. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 30.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 16.05.2017 у справі №826/13437/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову в повному обсязі складено 05.11.2018.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду