Ухвала

від 05.11.2018 по справі 910/22090/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.11.2018Справа № 910/22090/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича

на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/22090/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Геомікс"

про стягнення 69 669 грн. 20 коп.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Геомікс" про стягнення 69 669 грн. 20 коп., з яких: 36 120 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 12 250 грн. 05 коп. заборгованість за відсотками, 17 619 грн. 90 коп. пеня за кредитом та 3 678 грн. 50 коп. пеня за відсотками.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі № 910/22090/15 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Геомікс" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" стягнуто 36 120 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 12 250 грн. 05 коп. заборгованість за відсотками, 17 619 грн. 90 коп. пеня за кредитом, 3 678 грн. 50 коп. пеня за відсотками, а також з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Геомікс" в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

27.11.2017, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015, видано накази.

27.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича надійшла скарга на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 49998818, зобов'язати головного державного виконавця провести виконавчі дії з примусового виконання наказу та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем не вжито всіх, передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 № 910/22090/15, що призвело до винесення, на думку скаржника, незаконної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 року у справі № 910/22090/15 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 року у справі № 910/22090/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 у справі №910/22090/15 скасовано, скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Лесі Євгеніївни направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

На підставі Розпорядження керівника апарату суду № 05-23/1866 від 23.10.2018 справу № 910/22090/15 направлено на повторний автоматичний розподіл та передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 призначено розгляд скарги на 05.11.2018.

05.11.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника стягувача.

У судове засідання 05.11.2018 представники учасників справи не з'явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі № 910/22090/15 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Геомікс" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" стягнуто 36 120 грн 75 коп. заборгованість за кредитом, 12 250 грн 05 коп. заборгованість за відсотками, 17 619 грн 90 коп. пеня за кредитом, 3 678 грн 50 коп. пеня за відсотками, а також з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Геомікс" в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 1 827 грн 00 коп.

27.11.2017, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015, видано накази.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" 21.04.1999 р. № 606-ХІV (в редакції, яка діяла станом на час відкриття виконавчого провадження), що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 2 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Згідно з положеннями Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону (стаття 19 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження ).

Згідно з ст. 25 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 30 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме до повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно з ст. 13 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на момент винесення оскаржуваної постанови) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, вжитими державним виконавцем заходами встановлено: розшукати боржника та належне йому майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим; згідно відповіді з ДФС України у боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах; згідно витягу з ЄДР МВС України інформація про зареєстровані авто відсутня; згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна боржника відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частини 2, 5, 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначають, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 визначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), організацію розшуку боржника-юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, ДВС не подано жодного доказу в підтвердження обставини виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, обставини фактичної відсутності боржника за його місцезнаходженням, здійснення перевірок майнового стану боржника кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, що у сукупності давало б підстави стверджувати про належне вчинення ним сукупності дій відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Таким чином, з встановлених фактичних обставин справи вбачається, що виконавцем не було вчинено усіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, в зв'язку з чим суд вважає постанову про повернення виконавчого документа стягувачу такою, що прийнята передчасно.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналіз вищенаведених норм права та встановлених обставин у даній справи, дає підстави для висновку, що дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підлягають визнанню неправомірними, а постанова - скасуванню.

Частиною 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладене, вимога скаржника про зобов'язання головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. поновити виконавче провадження та провести виконавчі дії у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відтак, сплачений скаржником судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг покладається на орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст. ст. 234, 343, 344, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Паламарчука Віталія Віталійовича задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженні № 49998818.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2017 у виконавчому провадженні № 49998818.

4. Зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого 27.11.2015 у справі № 910/22090/15 у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження .

5. Зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. відновити виконавче провадження

6. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги головному державному виконавцю Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є. повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

7. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ. вул. Саксаганського, 110; ідентифікаційний код: 34967593) на користь Публічного акціонерного товариства Енергобанк (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56; ідентифікаційний код: 19357762) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 06.11.2018

Суддя О.А. Грєхова