Ухвала

від 05.11.2018 по справі 826/16776/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 05 листопада 2018 року                                                            № 826/16776/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Нова» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Нова» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення – рішення В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Нова» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Віта Нова») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у міста Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми «Р» від 30 липня 2018 року  №0039921404. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 29 жовтня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва  від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Нова» надійшло клопотання про розгляд справи  у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача послався на те, що на думку позивача, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Нова», Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне. У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Пунктом 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної  складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно з положеннями пункту 2 частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.           Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, будь – яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником позивача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом)  сторін. Керуючись частиною 5 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – У Х В А Л И В: Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Нова» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                     А.І. Кузьменко