Рішення

від 06.11.2018 по справі 433/1846/17

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1846/17

Провадження № 2/433/10/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 рокуТроїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

при секретарі - Яковлєвій В.А.,

прокурора - Бондарева С.М., Сафонова Є.М.,

представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, інтереси якого представляє Старобільська місцева прокуратура Луганської області, до Троїцької районної державної адміністрації Луганської області та ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов позов Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, інтереси якого представляє Старобільська місцева прокуратура Луганської області, до Троїцької районної державної адміністрації Луганської області та ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, в обґрунтування якого зазначено, що розпорядженням голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області від 14.12.2011 року № 656 Про передачу в оренду земель державної власності для створення фермерського господарства ОСОБА_5 було передано в оренду земельну ділянку із земель державної власності для створення фермерського господарства загальною площею 20,3857 га ріллі, яка за даними державного земельного кадастру знаходиться на території Демино-Олександрівської сільської ради Троїцького району Луганської області терміном на 49 років. В подальшому, на підставі зазначеного розпорядження між головою Троїцької районної державної адміністрації Луганської області та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі б/н, який зареєстровано у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 року за № 442540004002052. На думку позивача, положення вказаного договору оренди землі суперечать вимогам земельного законодавства, так як вказаний договір було підписано без визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з якої визначалась би орендна плата. Позивач просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н, укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області та ОСОБА_5, зареєстрований у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 року за № 442540004002052; зобов`язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку загальною площею 20,3857 га, передану йому в оренду на підставі договору оренди б/н, зареєстрованому у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 року за № 442540004002052; стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3200 грн., сплачений прокуратурою Луганської області.

При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області надало пояснення, згідно якого у зв`язку з тим, що з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження державними сільськогосподарськими землями перейшли від Троїцької районної державної адміністрація Луганської області до Держземагенства та його територіальних органів, а після до Держгеокадастру, просить суд зобов`язання щодо повернення спірної земельної ділянки ОСОБА_5 виконати шляхом віднесення земельної ділянки до земель державної власності, а саме земель запасу.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області та Старобільська місцева прокуратура Луганської області через своїх представників позовні вимоги у судовому засіданні підтримали у повному обсязі з викладених у позові підстав, просили їх задовольнити.

Заперечуючи проти позову відповідачі через своїх представників вказували, що позивач пропустив строк позовної давності, так як позивачем було заявлено позовні вимоги про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, який було зареєстрован року по січень о у відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 року за № 442540004002052. При цьому Держкомзем України було реорганізовано у Держгеокадастр, у зв`язку з чим позивач 06.02.2012 року здійснив державну реєстрацію спірного договору, а тому позивачу стало відомо як про наявність договору, так і про текст договору у день реєстрації договору, і саме ця дата на думку відповідачів є початком перебігу строку позовної давності. Також відповідачі вважають, що спірний договір укладено повністю у відповідності до норм чинного на момент його укладення законодавства, договір не оспорювався, визнавався та виконувався державою та орендарем на протязі шести років. На думку відповідачів, станом на час укладення договору нормативна оцінка окремої земельної ділянки це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений на основі шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп грунтів, тобто нормативно-грошової оцінки площі ріллі по Луганській області станом на 1 липня 1995 року із застосуванням методики коефіцієнту 1,756. Визначається нормативна оцінка окремої земельної ділянки - капіталізований рентний дохід у вищезазначеному порядку юридичною особою, яка отримала ліцензії проведення робіт із землеустрою під час виготовлення технічної землевпорядної документації на земельну ділянку. При цьому окремий звіт про оцінку не складається, нормативна грошова оцінка зазначається разом з іншими відомостями про земельну ділянку у технічній документації. Відповідачі вважають, що позбавлення права оренди є безумовно непропорційним втручанням держави у права громадянина, що прокурором не доведено в чому саме порушено інтереси держави. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що працює начальником відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області. Вказала, що з грудня 2009 року по січень 2013 року вона працювала у Троїцькому Держкомземі Луганської області, у її посадові обов`язки входила реєстрації договорів оренди землі. Пояснила процедуру реєстрації договорів оренди землі на момент укладення спірного договору. Детальних обставин реєстрації спірного договору оренди землі вона пояснити не змогла, так як пройшов значний проміжок часу і вона не пам`ятає процес його реєстрації.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області від 14.12.2011 року № 656 Про передачу в оренду земель державної власності для створення фермерського господарства ОСОБА_5 було передано в оренду земельну ділянку із земель державної власності для створення фермерського господарства загальною площею 20,3857 га ріллі, яка за даними державного земельного кадастру знаходиться на території Демино-Олександрівської сільської ради Троїцького району Луганської області терміном на 49 років. Встановлено ставку орендної плати в розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації на поточний рік (а.с. 14).

На підставі зазначеного розпорядження між Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі б/н, який зареєстровано у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 року за № 442540004002052 (а.с .15-19). Згідно п. 5 Договору його укладено строком на 49 років. До вказаного договору оренди землі додано розрахунок розміру орендної плати по Демино-Олександрівській сільській раді Троїцького району Луганської області площею 20,3857 га ріллі, грошова оцінка яких проведена на 01 липня 1995 року з урахуванням коефіцієнту 1,756 (а.с. 20).

Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди Троїцька районна державна адміністрація Луганської області передає земельну ділянку (кадастровий номер 4425482000:11:004:0213) площею 20,3857 га ріллі ОСОБА_5 в оренду (а.с. 21). Також до договору оренди землі долучено акт визначення меж земельної ділянки (а.с. 22).

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 16.02.2012 року) і частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Згідно відповіді на запит Відділу у Троїцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 01088 від 05.10.2017 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки, переданої ОСОБА_5 площею 20,3857 га, розташованої на території Демино-Олександрівської сільської ради Троїцького району Луганської області для створення фермерського господарства та ведення товарного виробництва, станом на 2017 рік не проведена (а.с. 24).

При цьому, у самому ж спірному договорі зазначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проводилася (п.4 Договору), а орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Луганській області (п.6 Договору), а тому договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Таким чином, використання середнього розміру нормативно грошової оцінки ріллі по Луганській області станом на 1995 рік, при розрахунку орендної плати за договором оренди землі у 2012 році, з урахуванням вимог вищенаведеної норми Закону України Про оцінку земель , є неправомірним.

Отже, суд вважає, що спірний Договір укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст. ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов`язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки, орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв`язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним, а тому, при таких обставинах, договір визнається недійсним.

Згідно з ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням приписів ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст. ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов`язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то договір оренди земельної ділянки відповідно до ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України підлягає визнанню недійсним у зв`язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку, як наслідок, земельна ділянка, що є об`єктом договору, підлягає поверненню у власність держави.

Доводи відповідачів про те, що суд у даному випадку порушується право ОСОБА_5 на мирне володіння земельною ділянкою є безпідставними враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Серков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

З огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право користування ОСОБА_5 відповідною земельною ділянкою критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 08 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15, від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15, від 01 липня 2015 року у справі № 3-297гс15, від 11 травня 2016 року № 6-824цс16, а також Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2018 року № 923/1394/16.

Отже, позовні вимоги прокурора в інтересах держави є підставними та підлягають до задоволення.

Причому суд враховує, що зобов`язання щодо повернення такої земельної ділянки повинно бути виконано ОСОБА_5 шляхом віднесення земельної ділянки до земель державної власності, а саме земель запасу, так як з 01 січня 2013 року згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 року № 5245-VІ повноваження щодо розпорядження державними сільськогосподарськими землями перейшли від Троїцької районної державної адміністрація Луганської області до Держземагенства та його територіальних органів, а нині до Держгеокадастру.

Разом з тим, у процесі розгляду справи сторона відповідачів заявила про необхідність застосування строку позовної давності.

Дослідивши дане питання суд вважає, що строк позовної давності не пропущено з огляду на таке.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В свою чергу, завдання із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, покладено на територіальні органи Держгеокадастру лише Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року, який набрав чинності 15.11.2016 року.

Згідно відповіді на запит Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 10-12-0.41-4065/2-17 від 29.09.2017 року з 21.11.2016 року перевірка стану додержання вимог земельного законодавства при наданні земельної ділянки загальною площею 20,3857 га (ріллі), яка розташована на території Демино-Олександрівської сільської ради Троїцького району Луганської області та знаходиться у користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі б/н, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.02.2012 року за № 442540004002052, не проводилася. До теперішнього часу інформація щодо наявних порушень вимог земельного законодавства при наданні зазначеної земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області не надходила (а.с. 23).

Суд звертає увагу на те, що позивач, а саме Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, не було стороною спірного договору оренди та не приймало будь-яких рішень, пов`язаних із передачею такої земельної ділянки в оренду. Відповідачами у процесі розгляду справи по суті не було спростовано твердження позивача, що перевірку стану додержання вимог земельного законодавства при наданні спірної земельної ділянки в оренду не проводилося, так як позивач до 15.11.2016 року взагалі не був наділений такими повноваженнями. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що у даному випадку строк позовної давності позивачем не було пропущено, так як позивача було наділено правом на проведення перевірки щодо законності умов укладення договору тільки 15.11.2016 року.

Тому, враховуючи, що даний позов пред`явлено до суду 30.10.2017року, то таке звернення за судовим захистом відбулось в межах строку позовної давності.

Судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3200 грн. на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають пропорційному стягненню з відповідачів на користь прокуратури Луганської області.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 203, 215, 216, 228, 256, 257, 261 ЦК України, ст. 211 ЗК України, ст. 289 ПК України, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 141, 206,211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, інтереси якого представляє Старобільська місцева прокуратура Луганської області, до Троїцької районної державної адміністрації Луганської області та ОСОБА_5, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н, укладений між Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області (код ЄДПРОУ 21758586, смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, проспект Перемоги, 14) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, мешканець смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, вулиця Нова, 11), зареєстрований у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 лютого 2012 року за № 442540004002052.

Зобов`язати ОСОБА_5 повернути до земель державної власності (земель запасу) земельну ділянку загальною площею 20,3857 га, передану йому в оренду на підставі договору оренди б/н, зареєстрованому у Відділі Держкомзему України у Троїцькому районі Луганської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 лютого2012 року за № 442540004002052.

Стягнути з ОСОБА_5 та Троїцької районної державної адміністрації Луганської області на користь прокуратури Луганської області суму сплаченого судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень, у рівних долях, по 1600 (одна тисячі шістсот) гривень з кожного, та перерахувати його на р/р: 35211068000839, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02909921, код класифікації доходів бюджету - 2800.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

06.11.18