Рішення

від 16.10.2018 по справі 910/23911/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018Справа № 910/23911/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

про стягнення 895005,43 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Аніпко С. В., адвокат;

Кривошия А. Є., довіреність № б/н від 26.09.18.

Від відповідача: Шипов К. Ю., адвокат;

Олєйніков Є. В., довіреність № 10-62 від 03.03.18;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" про стягнення 895005,43 грн. заборгованості, з якої: 334207,47 грн., заборгованості з оплати гарантійного фонду, 312850,66 грн. пені, 208879,67 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 39067,63 грн.

Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду №15/08 від 15.08.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 позов ТОВ "Будспецмонтаж-Епос" залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 ухвалу скасовано та матеріали справи №910/23911/16 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року № 05-23/1051 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2018 року, справа № 910/23911/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Плотницької Н. Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року справу № 910/23911/16 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О.В., підготовче засідання призначено на 17.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року підготовче провадження відкладено до 11.09.2018 року.

Через відділ діловодства суду 06.07.2018 від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/23911/16 до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

У судовому засіданні 04.10.2018 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 16.10.2018 р.

Представники позивача у судовому засіданні 16.10.2018 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 16.10.2018 проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" (виконавець) 15 серпня 2012 року було укладено договір підряду на виконання робіт № 15/08, у відповідності до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати та виконати повний комплекс монтажних робіт з допомогою власного обладнання та наданих Замовником матеріалів, необхідних для введення в експлуатацію об'єкту "Торгівельно-складський комплекс з офісними приміщеннями та парковкою на перетині вулиці Академіка Заболотного та Столичного Шосе в Голосіївському районі м. Києва".

Замовником та виконавцем було укладено додаткові угоди від 22.10.2012 № 1 та від 05.03.2013 № 2 до договору підряду від 15 серпня 2012 року № 15/08, якими узгоджено між сторонами графік виконання оздоблювальних робіт на відмітці 0.000 в вісях В-Ж; 3-13 на об'єкті "Торгівельно-складський комплекс з офісними приміщеннями та парковкою на перетині вулиці Академіка Заболотного та Столичного Шосе в Голосіївському районі м. Києва" (далі - Об'єкт), який містить перелік видів, обсягів та характеру робіт, які необхідно було здійснити виконавцю за завданням замовника, а також строки їх виконання (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору, генпідрядник приймає якісно виконані роботи шляхом підписання актів виконаних робіт згідно п. 4 договору, та зобов'язується оплатити якісно виконані роботи на умовах даного договору.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що датою завершення робіт вважається дата підписання останнього акта приймання-передачі виконаних робіт підписаного генпідрядником та особою уповноваженою замовником.

Пунктом 3.1. договору сторонами встановлена договірна ціна, яка становила 1 424 314,44 грн. у т.ч. ПДВ.

Підписанням додаткової угоди №1 від 22.10.2012р. до договору сторони збільшили договірну ціну на 1 961 767,11 грн. у т.ч. ПДВ. 05 березня 2013 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, умовами якої передбачено збільшення договірної ціни на 1 325 137,75 грн. в т.ч. ПДВ. Таким чином договірна ціна за договором складала 4 711 219,30 грн. в т.ч. ПДВ.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано за завданням відповідача комплекс оздоблювальних робіт у відповідності до договору підряду від 15 серпня 2012 року за № 15/08 та додаткових договорів № 1 від 22 жовтня 2012 року та № 2 від 05 березня 2012 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії підписаних сторонами вказаного договору акти прийняття виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов договору підряду.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що при розрахунках за фактично виконані роботи замовник утримує:

- 12.73 % вартості фактично виконаних робіт для формування гарантійного фонду;

Згідно з п. 4.2.4 Договору, кошти Гарантійного фонду перераховуються Підряднику у наступному порядку:

а) 50% гарантійного фонду Генпідрядник перераховує на користь підрядника після 30 (тридцяти) календарних днів із дати підписання акту про прийняття об'єкту в експлуатацію, протягом 15 днів, при умові отримання коштів від замовника будівництва.

Б) Генпідрядник утримує 50% Гарантійного фонду після дати введення об'єкту в експлуатацію протягом 1-го року із дати введення Об'єкту в експлуатацію або до часу перерахування 50% коштів Гарантійного фонду замовником будівництва (з події, яка настане раніше) і перераховує його підряднику у наявному залишку на розрахунковий рахунок протягом 15 днів, після перерахування коштів Гарантійного фонду Замовником будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем, згідно сертифікату серії IV № 165132970850 від 24 жовтня 2013 року прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - торговельно-складський комплекс з офісними приміщеннями та парковкою, на перетині вулиць Академіка Заболотного та Столичного Шосе в Голосіївському районі м. Києва.

Підтвердженням формування гарантійного фонду є Акти приймання виконаних підрядних робіт, підписані сторонами. Так, згідно Актів, копії яких наявні в матеріалах справи, сторонами підтверджено наступне:

Загальна вартість фактично виконаних робіт становить - 3 163 640,45 грн;

Загальна сума Генпідрядних (2,5%) становить - 79 091,01;

Загальна сума гарантійного фонду, зафіксованих у Актах становить - 364 207,47 грн.

Одночасно, банківськими виписками підтверджується, що ТОВ "СОЛСТРОИ" (Генпідрядник) було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "БУДСПЕЦМОНТАЖ-ЕПОС" 2 750 341,97 грн., Генпідрядником було утримано суму Генпідрядних у розмірі 79 091,01 грн.

Отже, враховуючи положення п. 4.2.4 договору та з огляду на введення об'єкту в експлуатацію 24.10.2013, 50% гарантійного фонду відповідач повинен був перерахувати позивачеві після 30 календарних днів з дати підписання акту про прийняття об'єкта в експлуатацію, протягом 15 днів, тобто 24.10.2013р.+30 днів+15 днів = 08.12.2013р., а тому граничним строком виконання Генпідрядником своїх зобов'язань щодо сплати 50 % утриманого гарантійного фонду в сумі - 182 103,73 грн. було 08 грудня 2013 року включно. Натомість, станом на 08.12.2013 р. позивачу було сплачено 30 000 грн., а сума заборгованості складала - 152 103,73 грн.

Решту 50% гарантійного фонду в сумі 182 103,74 грн. Генпідрядник зобов'язаний був перерахувати позивачеві через 1 рік із дати введення об'єкта в експлуатацію + 15 днів, а саме до 08.11.2014 року включно (24.10.2013р. + 1 рік + 15 днів = 08.11.2014р.), або до часу перерахування 50% коштів гарантійного фонду замовником будівництва +15 днів (з події, яка настане раніше). При цьому строк настання сплати відповідачем позивачу решти 50% гарантійного фонду містить альтернативну прив'язку до тієї з двох подій, визначених п. 4.2.4 (Б) Договору, яка настане раніше.

Отже, враховуючи положення п. 4.2.4 договору та з огляду на введення Об'єкту в експлуатацію 24.10.2013, обов'язок відповідача перерахувати позивачу 334 207,47 грн. коштів гарантійного фонду є таким, що настав.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення коштів гарантійного фонду відповідач не заперечує розміру коштів, що підлягають перерахуванню Генпідрядником позивачу, проте у своїх заявах про застосування позовної давності просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначалося вище, граничний строк оплати Генпідрядником першої частини гарантійного фонду відповідно до п.п. а) п. 4.2.4. договору підряду було 08 грудня 2013 року включно.

Враховуючи вищевикладене, у позивача починаючи з 09.12.2013 року виникло право на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" заборгованості зі слати першої частини гарантійного фонду в розмірі 152 103,73 грн.

Таким чином, строк позовної давності для позивача за зверненням до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі слати першої частини гарантійного фонду в розмірі 152 103,73 грн. відповідно до умов п.п. а) п. 4.2.4. договору підряду закінчився 09 грудня 2016 року.

Оскільки позовна заява була надіслана позивачем до суду 22 грудня 2016 року, позивач пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості зі слати першої частини гарантійного фонду в розмірі 152 103,73 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо перерахування коштів гарантійного фонду, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 129 021 грн. 00 коп. пені, 3% річних у розмірі 31 519,91 грн. та 329 832,18 грн. інфляційних втрат.

При цьому, відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7 Договору, у випадку прострочення Генпідрядником термінів розрахунків, передбачених Договором, Генпідрядник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюєтьс у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто встановлена умовами договору пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був

дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїх постановах від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

Суд, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду 22.12.2016, то строк нарахування пені на суму гарантійного фонду, визначеного п.п. 4.2.4 (Б) договору, в розмірі 182 103, 74 грн., обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням позивача до суду.

Здійснивши перерахунок, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 65 819, 56 грн. пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 182103.74 21.12.2015 - 28.01.2016 39 22.0000 % 0.121 %* 8561.37 182103.74 29.01.2016 - 03.03.2016 35 22.0000 % 0.120 %* 7662.29 182103.74 04.03.2016 - 21.04.2016 49 22.0000 % 0.120 %* 10727.20 182103.74 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19.0000 % 0.104 %* 6617.43 182103.74 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 5015.32 182103.74 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 5746.72 182103.74 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 7557.80 182103.74 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 6269.15 182103.74 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 5851.20 182103.74 09.12.2016 - 21.12.2016 13 14.0000 % 0.077 %* 1811.09

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 65 819,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням суми гарантійного фонду, визначеного п.п. 4.2.4 (Б) договору, в розмірі 182 103, 74 грн., граничний строк сплати якого, як вже було встановлено вище, був визначений до 08.11.2014 року включно.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 09.11.2014 - 21.12.2016 182103.74 1.690 125671.13 307774.87 Таким чином, сума інфляційних втрат складає 125 671,13 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 182103.74 09.11.2014 - 21.12.2016 774 3 % 11584.79 Таким чином, загальна сума 3% процентів складає 11 584,79 грн.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1-А; ідентифікаційний код 30210582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецмонтаж-Епос" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, оф. 43, ідентифікаційний код 33831082) 182 103 (сто вісімдесят дві тисячі сто три) грн. 74 коп. заборгованості зі сплати гарантійного фонду, 65 819 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 56 коп. пені, 11 584 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 79 коп. 3 % річних, 125 671 (сто двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 13 коп. інфляційних втрат та 5 777 (п'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2018.

Суддя О.В. Мандриченко