Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/10500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 м. Київ Справа № 910/10500/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ-ПАК-СЕРВІС" ;

до: фізичної особи-підприємця ГНІПИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА;

про: стягнення 116.147,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ-ПАК-СЕРВІС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ГНІПИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про стягнення 116.147,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 02.04.2018 № 71, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 116.147,60 грн., з яких: 102.642,00 грн. - основна заборгованість, 12.759,98 грн. - пеня та 745,62 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10500/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що договір поставки від 02.04.2018 № 71 є підробленим, підпису та печатки на вказаному договір відповідач не ставив.

До господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки встановлення того факту, що підпис на договорі поставки від 02.04.2018 № 71 та накладній від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№ 8 вчинено не відповідачем, буде підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Також у вказаному клопотанні відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали договору поставки від 02.04.2018 № 71 та накладної від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№ 8 з метою проведення експертизи.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про намагання відповідача свідомо уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 02.04.2018 № 71 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим Договором, продовольчі товари (соєвий соус, імбир, васабі та інше) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору, зокрема, визначено, що відповідач зобов'язаний здійснювати 100 % оплату за кожну партію замовленого товару не пізніше десяти календарних днів з дати поставки.

Положеннями п. 6.6 Договору, зокрема, передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.2 Договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі потрійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

За твердженнями позивача, останній, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 102.642,00 грн. на підставі:

- видаткової накладної від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№8 на суму 73.813,20 грн.;

- видаткової накладної від 08.05.2018 № Трав-ВН-№6 на суму 28.828,80 грн.

Проте, вартість отриманого товару на користь позивача відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 102.642,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 12.759,98 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 745,62 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Враховуючи те, що подана до суду видаткова накладна від 08.05.2018 № Трав-ВН-№6 на суму 28.828,80 грн. не підписана та не скріплена печаткою зі сторони відповідача, суд не приймає вказану видаткову накладну, як належний та допустимий доказ у даній справі.

Водночас, видаткова накладна від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№8 на суму 73.813,20 грн. підписана сторонами та скріплена відбитками їх печаток, відтак є належним доказом заборгованості відповідача перед позивачем за Договором на суму 73.813,20 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 73.813,20 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 73.813,20 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення грошового зобов'язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 9.861,64 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня:

Видаткова накладнаСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір потрійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення від 18.04.2018 № Квінт-ВН-№8 73.813,20 30.04.2018 - 12.07.2018 74 51 % 7.632,08 від 18.04.2018 № Квінт-ВН-№8 73.813,20 13.07.2018 - 01.08.2018 21 52,5 % 2.229,56 Загальна сума пені складає 9.861,64 Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 576,35 грн., за таким розрахунком суду:

Видаткова накладнаСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення від 18.04.2018 № Квінт-ВН-№8 73.813,20 30.04.2018 - 01.08.2018 95 3 % 576,35 Загальна сума відсотків річних складає 576,35 Клопотання представника позивача про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, яке мотивоване тим, що встановлення того факту, що підпис на Договорі на накладній від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№ 8 вчинено не відповідачем, буде підставою для визнання Договору недійсним судом відхилене.

Визнання недійсним укладеного між сторонами спору Договору не є предметом спору у даній справі, водночас призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою встановлення справжності підпису відповідача на Договорі, мало б місце саме у спорі про визнання недійсним такого Договору.

Клопотання відповідача про витребування оригіналів договору поставки від 02.04.2018 № 71 та накладної від 18.04.2018 № Квіт-ВН-№ 8 судом відхилене, враховуючи відхилення судом клопотання про призначення експертизи.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ГНІПИ ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА (04212, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ-ПАК-СЕРВІС" (49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТОПОЛИНА, будинок 6-А, ідентифікаційний код: 37901535) основну заборгованість в сумі 73.813 (сімдесят три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 20 коп.; пеню в сумі 9.861 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 64 коп.; 3 % річних в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 35 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац