Ухвала

від 06.11.2018 по справі 914/2057/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2018 р. Справа№ 914/2057/18

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В. М., розглянувши матеріали заяви від 06.11.2018 р. за вх. № 2921/18 Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ про забезпечення позову у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ , м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство ЛКП СПОРТРЕСУРС , м. Львів

про: визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 20.09.2018 р. № 3857

Виносячи дану ухвалу, суд виходив з наступного:

05.11.2018 року за вх. № 2188 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство ЛКП СПОРТРЕСУРС про визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 20.09.2018 р. № 3857.

06.11.2018 року за вх. № 2921/18 представник позивача подав заяву про забезпечення позову у справі № 914/2057/18.

У заяві заявник просить зупинити виконання Ухвали Львівської міської ради від 20 вересни 2018 року № 3857 Про надання ЛКП Спортресурс дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. ОСОБА_2 - вул. Народній до набрання судовим рішенням законної сили та заборонити Львівській міській раді (79006, Львівська область, місто Львів, ОСОБА_3, буд.1, Код ЄДРПОУ 04055896) розглядати питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. 1. ОСОБА_2 - вул. Народній, розробленого на підставі Ухвали Львівської міської ради від 20 вересня 2018 року № 3857 Про надання ЛКП Спортресурс дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. ОСОБА_2 -вул. Народній до набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, метою застосування заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Зокрема ч. 1 ст. 137 ГПК передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так, зокрема, забезпечення позову допускається як до пред явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України , позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ГПК України , не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст.ст. 13 , 74 , 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

За таких обставин, оскільки, заявником лише частково доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, розглянувши дану заяву суд дійшов висновку про можливість задоволити її частково, а саме в частині щодо зупинення виконання Ухвали Львівської міської ради від 20 вересни 2018 року № 3857 Про надання ЛКП Спортресурс дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. ОСОБА_2 - вул. Народній до набрання судовим рішенням законної сили, в іншій частині заяви - відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України , про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, суд,-

ПОСТНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ від 06.11.2018 р. за вх. № 2921/18 про забезпечення позову у справі №914/2057/18 - задоволити частково.

2. Забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство ЛКП СПОРТРЕСУРС про визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 20.09.2018 р. № 3857, у справі Господарського суду Львівської області № 914/2057/18 шляхом зупинення виконання Ухвали Львівської міської ради від 20 вересни 2018 року № 3857 Про надання ЛКП Спортресурс дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. ОСОБА_2 - вул. Народній до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/2057/18.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ДЕВЕЛОПМЕНТ (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 2, код ЄДРПОУ 35009625)

Боржник: Львівська міська рада (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896)

3. Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання - три роки з наступного дня після її прийняття - до 06.11.2021 р.

4. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 235 ГПК України, а саме 06.11.2018 р.

5. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено згідно ст. 256 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Пазичев В.М.