Рішення

від 01.11.2018 по справі 193/436/17

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/436/17

Провадження №2/193/7/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

01 листопада 2018 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Софіївка цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Росана" до ОСОБА_3 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення неотриманого прибутку із-за неправомірних дій,-

У С Т А Н О В И В :

24 квітня 2017 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 17.09.2015 року невідомі громадяни викрали урожай соняшника на земельній ділянці поля №59 площею 6,32 га., розташованої біля с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, яка знаходилася в оренді ФГ Росана , розташованого в смт.Софіївка вул.Меліоративна 5/16 Дніпропетровської області.

Дану подію було зареєстровано у відділу поліції та внесено до ЄРДР за №12015040580000506 від 17.09.2015 року по заяві позивача про те, що в ніч на 17.09.2015 року невідомі громадяни викрали урожай соняшника на земельній ділянці поля № 59, площею 6,32 га., розташованої біля села Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, яка знаходилась в оренді ФГ РОСАНА , розташованого в смт. Софіївка по вул.Меліоративна 5/16 Дніпропетровської області, Софіївським відділом поліції Дніпропетровської області було відкрито кримінальне провадження і занесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040580000506 від 17.09.2015 року по ст.356 УК України.

Між господарем вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ФГ Росана малися господарські відносини щодо оренди земельної ділянки. Так остання в 2010 році надала ОСОБА_6 генеральну довіреність на право користування і розпорядження земельною ділянкою №59 дільниця 14 площею 6.32 га. Розташованій поблизу с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області. Вказана ділянка була призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і згідно договору була передана в оренду ФГ РОСАНА ОСОБА_7 до 2061 року.

28 вересня 2012 року ОСОБА_8 відкликала вищевказану довіреність та всупереч закону не повідомила про це ОСОБА_7 і звернулась в суд про визнання договору з ФГ РОСАНА оренди землі недійсним. 15 серпня 2014 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області постановив рішення, яким задовольнив позовні вимоги гр ОСОБА_8 10 грудня 2014 року судова колегія Апеляційного суду Дніпропетровської області по апеляційній скарзі ФГ РОСАНА на рішення Софіївського районного суду від 15 серпня 2014 року постановила рішення, яким скасувала рішення Софіївського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2014 року. Таким чином ФГ РОСАНА поскільки не було другого рішення по спірній ділянці, продовжувало вести сільськогосподарські роботи на вищевказаній ділянці аж до винесення ухвали Вищого спеціалізованого суду України 09.12 2015 року, яким задовольнив позовні вимога гр. ОСОБА_8. В матеріалах кримінального провадження мається копія договору № 34 від 01.09.2012 року про оренду вищевказаної земельної ділянки у ОСОБА_8 Фермерським господарством РОСАНА на 49 років. ОСОБА_8 повідомила, що вищевказаний договір не укладала. Також повідомила, що 02.09 2012 року вона уклала письмовий договір оренди зі своїм родичем ОСОБА_3, який 17.09.2015 р. вчинив противоправне діяння, всупереч законодавству, зібрав урожай соняшника на вищевказаній ділянці, яка була засіяна і оброблена ФГ РОСАНА . На момент скоєння правопорушення згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області рішення суду першої інстанції визнати дійсною.Згідно Рішення суду першої інстанції 13.07.2015 р. позовні вимоги ОСОБА_8 до ФГ РОСАНА задоволено , а саме договір під №34 від 01.09.2012 року було визнано недійсним. 27 жовтня 2015 р. Вищим спеціалізованим судом України винесено Ухвалу про зупинення виконання рішення Софіївського районного суду від 13 липня 2015 року і ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.09 2015 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.12.2015 року Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області залишено без змін. Склавши договір оренди земельної ділянки поля № 59 дільниця 14 площею 6,32 га, розташованій поблизу с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області з громадянином ОСОБА_3, гр.ОСОБА_8І і гр..ОСОБА_3 всупереч законодавству не зареєстрували даний договір в Держкомземі Софіївського району, а також не зважаючи на те , що не було остаточного рішення Вищого спеціалізованого суду України по цій справі, на момент збору врожаю з вищевказаної земельної ділянки гр.ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав дана земельна ділянка числилась, що знаходиться у оренді ФГ РОСАНА до 2061 року. Вищевказані обставини були встановлені також в ході досудового розслідування.

11 квітня 2017 року Софіївським відділенням поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області була винесена постанова про закриття кримінального провадження за №12015040580000506 від 17.09.2015 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Оскільки договір оренди землі визнаний недійсним, то ФГ РОСАНА повинно було повернути земельну ділянку власнику землі. Але водночас ФГ РОСАНА має право вимагати відшкодування своїх витрат на посів даної земельної ділянки. Відшкодовувати причинену ФГ РОСАНІ шкоду в добровільному порядку гр.ОСОБА_3 відмовляється. Всупереч положенням законодавства громадянин ОСОБА_3 самоправно зібрав урожай соняшника та розпорядився ним, чим завдав шкоди ФГ РОСАНА , наніс ФГ РОСАНА прямий збиток, пов'язаний з затратами вирощування соняшника на земельній ділянці, площею 6,32 га, кадастровий номер №1225284400020590014, розташованій поблизу с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, у розмірі 267 тис. 900грн., що підтверджується висновком експерта, який находиться в матеріалах кримінальної справи та довідкою з ФГ РОСАНА , наданій в слідчий відділ. Позивач-представник ФГ Росана ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. ОСОБА_10 та його представник ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечують. В обґрунтування заперечень посилаються на наступне: по земельній ділянці площею 6.3284га, кадастровий № 1225284400:02:059:0014, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради (далі - спірна земельна ділянка) , між її власником ОСОБА_8 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем по справі) 02.09.2012 року був укладений на 10 років договір оренди землі, який 02.11.2012 року був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 за №122528444002161 (а.с.54-57).

Також без згоди власника спірної земельної ділянки ОСОБА_8 позивач Росана 01.09.2012 року уклав на 49 років договір оренди землі на земельну ділянку . Після того, як власник спірної земельної ділянки ОСОБА_8 0.І. випадково дізналася про наявність договору оренди землі у 2013 році подала у суд позов до ФГ Росана про визнання договору оренди землі недійсним. Та, незважаючи на судовий розгляд справи, позивач ФГ Росана продовжував обробляти спірну земельну ділянку включно до 2015 року не виплачував орендну плату власнику землі ОСОБА_8 У 2015 році законний орендар спірної земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 після обробітку спірної земельної ділянки на підставі договору оренди зібрав 17.09.2015 року врожай. Проте позивач ФГ Росана з цим не погодився та відповідно подав до суду позов до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення не отриманого прибутку із-за неправомірних дій. Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 дійсно засіяв соняшник на вказаній (спірній) земельній ділянці. Витратив власні кошти на її оброблення.

Розглянувши матеріали цивільного провадження, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено імперативний обов'язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Положення Цивільного кодексу України в цій частині є однорідними з ЗУ "Про оренду землі". Так, ч.1 ст.28 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Ч.2 збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Ч.3 розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних. Суд, вирішуючи спір в цій частині, звертає увагу на те, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Софіївським районним судом Дніпропетровської області в рішенні від 13.07.2015 ЄУН 193/1728/13-ц провадження №2/193/310/15, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.09.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.12.2015 залишено без змін встановлено, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 6,3284 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до пункту а частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку зокрема з оренду.

Між ОСОБА_8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір №б/н від 02.09.2012 оренди земельної ділянки. Предметом договору визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради. Об'єктом оренди визначено земельну ділянку загальною площею 6,32 га., у тому числі рілля із чорноземами звичайними мало гумусними неглибокими важко суглинковими. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 133742,58 грн. Договір укладено на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити, його на новий строк, а також першочергове право на викуп земельної ділянки впродовж цього договору та по його закінченню. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачень договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.27 ЗУ Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення. В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13 липня 2015 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області було прийнято рішення яким визнано договір оренди землі №34 від 01.09.2012 року недійсним. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року рішення першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 27 жовтня 2015 року виконання рішення Софіївського районного суду та ухвали Апеляційного суду зупинено (а.пр.6-12). Згідно листа Софіївського відділення поліції від 01.03.2016 р. (а.пр.13) спірна земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_3, але врожай був вирощений на кошти ФГ Росана . Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №579 від 21.02.2017 року (а.пр..14-16) ринкова вартість однієї тони соняшникового насіння складає 8121,11 грн. Згідно розрахунку врожаю поля №59 ділянка №14 валовий збір є 21.6 тон, врожайність 34.2 ц/га. (а.пр.17). Зважаючи на те, що ФГ Росана дізналася про визнання договору оренди недійсним лише у жовтні 2015 року, суд робить висновок про те, що весною 2015 року представник ФГ Росана обробив земельну ділянку та посіяв соняшник на правах орендаря, повноваження якого були вказані у договорі оренди земельної ділянки.

ОСОБА_8 у 2010 році надала ОСОБА_7 генеральну довіреність на право користування земельною ділянкою, а у 2012 році її скасувала, не поставивши до відома ФГ Росана . Тому ФГ Росана , як добросовісний орендар сплачував податки на землю та орендну плату протягом вказаного періоду.

Відповідно до відповідей Софіївської райдержадміністрації (а.пр.198, 207-208) розмір завданої шкоди має бути визначений територіальними органами держгеокадастру. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до наступного:

слід стягнути з відповідача завдану шкоду в розмірі 253500грн. та суму неотриманого прибутку в розмірі 391416 грн. Також підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. та судовий збір - 3920грн.

Керуючись ст.ст.12,13,ч.1 ст.81, ч.2 ст.247,ст.263-265,268, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фермерського господарства "Росана" до ОСОБА_3 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення неотриманого прибутку із-за неправомірних дій- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Росана" завдану шкоду в розмірі 253тис.500 (двісті п"ятьдесят три тисячі п"ятьсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Росана" суму неотриманого прибутку в розмірі 391416 (триста дев"яносто одна тисяча чотириста шістнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Росана" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Росана" судовий збір в розмірі 3920 (три тисячі дев"ятьсот двадцять) грн.

В іншій частині відмовити як необгрунтованій.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя: О.В.Шумська