Постанова

від 11.03.2019 по справі 193/436/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/137/19 Справа № 193/436/17 Суддя у 1-й інстанції - Шумська О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 193/436/17

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - Фермерське господарство "РОСАНА",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 270 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі по апеляційним скаргам позивача Фермерського господарства "РОСАНА" та відповідача ОСОБА_1 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року, яке ухвалено суддею Шумською О.В. у селищі Софіївка Дніпропетровської області (відомостей щодо дати складання повного судового рішення матеріали справи не містять), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року Фермерське господарства "Росана" (надалі - ФГ Росана ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення неотриманого прибутку із-за неправомірних дій .

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 самоправно зібрав урожай соняшника на земельній ділянці, площею 6,32 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованій поблизу с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, яка оброблялася ФГ Росана , та розпорядився ним, чим завдав шкоди ФГ Росана , наніс прямий збиток, пов'язаний з затратами вирощування соняшника на земельній ділянці, площею 6,32 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованій поблизу с.Миколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, у розмірі 267 тис. 900грн., що підтверджується висновком експерта, та позбавив можливого прибутку на суму 1 444 500,00 грн., позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ Росана майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення ним неправомірних дій, у розмірі 253 500,00 грн., неотриманий прибуток у розмірі 1 325 000,00 грн., судові витрати у розмірі 8 000,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ "Росана" завдану шкоду в розмірі 253 500, 00 грн., суму неотриманого прибутку в розмірі 391 416, 00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., судовий збір в розмірі 3920, 00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ФГ "Росана" проситв змінити рішення суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, зокрема довідки про розрахунок неотриманого прибутку.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та закрити провадження у справі, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивача ФГ "РОСАНА" залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року скасовано та закрито провадження у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "РОСАНА" до ОСОБА_1 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення неотриманого прибутку із-за неправомірних дій .

05 березня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому, відповідачем надано суду квитанцію від 26 лютого 2019 року про оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 250,00 грн., які, на його думку теж підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року відповідачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 12 000,00 грн. (т. 2 а.с. 23), що відповідає розміру визначеному Законом України Про судовий збір .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено частково, однак питання про розподіл судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України не вирішено.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2018 року та, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, стягнути з ФГ РОСАНА на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 000,00 грн.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про стягнення з ФГ РОСАНА на його користь судових витрат у розмірі 5 250,00 грн., понесених на професійну правничу допомогу, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем ОСОБА_1 не надавалися докази про понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, а відповідна квитанція б/н від 26 лютого 2019 року на суму 5 250,00 грн., яка одночасно є й актом виконаних робіт (т. 2 а.с. 103), була надана суду апеляційної інстанції лише 05 березня 2019 року, тобто після ухвалення судового рішення.

При цьому, до закінчення судових дебатів у справі сторона відповідача ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сагайдак В.Г., у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не зробили відповідну заяву про надання ними таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що може бути єдиною правовою підставою для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, докази понесення яких надані до суду після ухвалення рішення суду.

Підстав для застосування ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, яка надає суду право вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі, колегією суддів не встановлено, оскільки таке право надано суду виключно у випадку наявності обставин, визначених ч. 9 ст. 141 ЦПК України, однак, обставин, які в свідчили про зловживання позивачем процесуальними права або ж виникнення спору саме внаслідок його неправильних дій, матеріали справи не містять

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення- задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства "РОСАНА" до ОСОБА_1 про відшкодування вчиненої незаконними діями матеріальної шкоди та стягнення неотриманого прибутку із-за неправомірних дій, абзацаом наступного змісту.

Стягнути з Фермерського господарства "РОСАНА" на користь ОСОБА_1судові витрати у розмірі 6 000 (шість тисяч) 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2019 року.

Головуючий:

Судді: