Рішення

від 09.11.2018 по справі 373/954/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/954/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 р. Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Реви О.І.

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Аріадна , третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду та просить стягнути з Приватного підприємства Аріадна на користь ОСОБА_3 різницю між нанесеним матеріальним збитком та виплатою страхового відшкодування в розмірі 432 679 грн. 32 коп., 1 650 грн.00 коп. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи, 20 000 грн.00 коп. відшкодування моральної шкоди, 4 000 грн.00 коп. витрат на правову допомогу та судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 січня 2017 року на 90км автодороги Київ-Харків трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Lamberet , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП Аріадна , під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем марки Mitsubishi , реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, що належить на праві власності ОСОБА_5 Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана ДТП сталася в зв'язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_4

Відповідно до звіту №76/01/17 від 24 квітня 2017 року розмір матеріальних збитків заподіяних позивачу у результаті ДТП становить 632 679 грн.32 коп. З врахуванням коштів, відшкодованих йому страховим бюро, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 432 679 грн.32 коп. та витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1 650 грн.00 коп.

Крім матеріальної шкоди позивач вважає, що йому завдано і моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20 000 грн. Вказана моральна шкода пов'язана із нервовим стресом, викликаним хвилюванням за своє життя та життя його дружини, також в зв'язку з пошкодженням його автомобіля, неможливістю користуватися ним, що призвело до порушення його звичного способу життя, необхідністю витрачати свій час для вирішення питань пов'язаних з відновленням порушених його прав, оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодувати матеріальні збитки.

Також, після ДТП позивач звертався до адвоката для отримання юридичних послуг щодо вжиття заходів для відшкодування шкоди завданих ДТП, вартість таких послуг становить 4 000 грн.00 коп.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, що було призначене на 08.10.2018 та 06.11.2018, надав письмові заперечення проти позову в якому позовні вимоги визнав частково, не погоджується із вартістю матеріальної шкоди, що визначений відповідно до актуалізованого звіту оцінювача.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Заяви про причини неявки в судове засідання та розгляд справи за його відсутності до суду не направив.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи, суд керується п.2 ч.3 223 ЦПК України і приходить до висновку, про розгляд справи за їх відсутності, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилися в судове засідання.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

10 січня 2017 року, о 14 годині 55 хвилин на 90 км автодороги Київ-Харків , ОСОБА_4 керуючи. автомобілем марки DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Lamberet , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП Аріадна , перед початком перестроювання ліворуч по ходу свого руху для виконання розвороту, не переконався, що це буде безпечним та не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по смузі, на яку він мав намір перестроюватися, внаслідок чого створив аварійну ситуацію для водія автомобіля Mitsubishi , реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3, який через раптовість маневру автомобілем марки DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1 не зміг уникнути автомобіля з напівпричепом Lamberet , реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана ДТП сталася в зв'язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_4

Відповідно до постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

29 березня 2017 року постановою Апеляційного суду Київської області постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова набрала законної сили 29 березня 2017 року.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ПрАТ СК Альфа-страхування , за страховим полісом ОСОБА_3 відшкодовало шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 200 000 грн.00 коп., що підтверджується випискою з особовому рахунку №262043091587.

Відповідно до звіту №76/01/17 від 24 квітня 2017 року, наданого позивачем, розмір матеріальних збитків заподіяних ОСОБА_3 в результаті пошкодження в ДТП автомобіля марки Mitsubishi , реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 632 679 грн.32 коп.

Витрати ОСОБА_3 на проведення автотоварознавчого дослідження складає 1 650 грн.00 коп.

04 січня 2018 року, за клопотанням представника відповідача, ухвалою суду призначена судова автотоварознавча експертиза.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово автотоварознавчої експертизи від 27 квітня 2018 року за №2389/18-54, розмір матеріальних збитків заподіяних ОСОБА_3 в результаті пошкодження в ДТП автомобіля марки Mitsubishi , реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 629 200 грн .01 коп.

Згідно ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже у випадку завдання особі матеріальних збитків чи моральної шкоди така особа матиме право на їх відшкодування.

Так, відповідно до норм ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Крім того, оскільки шкоду позивачу завдано в результаті використання джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, до застосування підлягає також ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Вирішуючи в судовому порядку питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ПП Аріадна та керував транспортним засобом, як водій вказаного підприємства.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням висновку експерта розмір матеріальної шкоди завданої позивачу, складає 629 200 грн.00 коп.

У даному випадку позивач отримав страхове відшкодування матеріальних збитків в розмірі 200 000 грн.00 коп., а тому суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, який здійснило ПрАТ СК Альфа-страхування , в розмірі 429 200 грн. 01 коп. тобто (629 200 грн.01 коп. - 200 000 грн.00 коп. = 429 200 грн.01 коп.) та витрати понесені на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 650 грн.00 коп.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість та наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Разом з тим, згідно із роз'ясненнями абзацу другого п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

З урахуванням того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди ПП Аріадна та не доведено наявність такої шкоди, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року , яким ЦПК України було викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2017 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір про надання юридичної допомоги, відповідно до якого ОСОБА_6 зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги: надання юридичних консультацій у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП; складання заяв, в тому числі позовних, пояснень та ін. процесуальних документів у справі про притягнення до адміністративної відповідальності; складання апеляційної скарги у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП; представництво інтересів замовника у суді по справі про притягнення до адміністративної відповідальності та у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП; інші юридичні послуги.

На підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 4 000 грн.00 коп., позивачем не надано жодного доказу.

Надані позивачем документи не є належними та допустимими документами, в розумінні ст. 138 ЦПК в редакції Закону № 2147-VIІІ та Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , на підтвердження надання підприємцем ОСОБА_6 професійної правничої допомоги.

Тому підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу немає.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Квитанцією, наявною в матеріалах справи підтверджується, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір в розмірі 4 583 грн. 29 коп.

З урахуванням стягнутих сум з ПП Аріадна на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 308 грн. 29 коп. (заявлені позовні вимоги: 432 679 грн. 32 коп. майнової шкоди, 20 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, 1 650 коп.00 коп. витрати за проведення експертизи та 4 000 грн .00 коп. витрати на правову допомогу; задоволені позовні вимоги: 429 200 грн. 01 коп. майнової шкоди та 1 650 грн.00 коп. витрати за проведення експертизи, а всього - 430 850 грн.01 коп. = 94% задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 263, 265, 268, 325, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до приватного підприємства Аріадна , третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково .

Стягнути із приватного підприємства Аріадна (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років ДАІ, 1-Б, код ЄДРПОУ 32275421) на користь ОСОБА_3 429 200 (чотириста двадцять дев'ять тисяч двісті) грн. 01 коп. матеріальної шкоди, завданої майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 1 650 (одну тисячу шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на залучення експерта; 4 308 (чотири тисячі триста вісім) грн. 29 коп. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26.05.2017 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення виготовлене 09.11.2018.

Суддя О. І. Рева