Рішення

від 30.10.2018 по справі 522/9604/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9604/16-ц

Провадження № 2/522/4835/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 жовтня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря - Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуан до Дочірнього підприємства Юрікс про стягнення боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Юрікс про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 28.11.2006 року між позивачем та Дочірнім підприємством Юрікс в особі директора ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту, було укладено договір доручення. Згідно з яким ДП Юрікс зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок позивача вчинити дії передбачені Договором.

13.12.2006 року між гр. України ОСОБА_4, який діяв в інтересах гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуана з одного боку та ДП Юрікс була укладена додаткова угода до договору доручення б/№ від 28.11.2006 року, відповідно до якої ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуан передав, а ОСОБА_3 прийняв авансовий платіж в розмірі 10 000 дол. США. Однак станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, ДП Юрікс не виконало умов договору, у зв'язку з чим у ДП Юрікс виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 10 000 дол. США.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача ДП Юрікс суму 10 000 дол. США, що неправомірно набуті, без законних підстав та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 530 гривень.

При цьому представник позивача пояснив, що 28.04.2016 року стороною позивача направлено відповідачеві заяву про відмову від договору доручення, де з посиланням на вимоги ст.ст. 1008 та 1009 ЦК України, заявлено про відмову від Договору, а також заявлено вимогу про повернення отриманих грошових коштів за Договором у розмірі 10000 у.о. (253300 грн. за курсом НБУ) або надання звіту про обсяг виконання доручення за Договором та витрат, пов'язаних з виконанням доручення, з належними підтвердними документами для проведення відповідних розрахунків. Зазначені вимоги залишені Відповідачем без відповіді.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому вказав, що ДП Юрікс було виконано умови згідно договору доручення в межах авансової суми у розмірі 10 000 у.о. Після цього минуло багато часу та вся фінансова документація знищена, тому не можуть надати суду докази щодо витрачених коштів. Також зазначив, що заяву позивача про відмову від договору доручення, відповідач не отримував, а тому на їх думку Договір доручення є дійсним, а отже заборгованість з підстав невиконання зазначеного договору не виникла.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 28.11.2006 року між гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуаном (довіритель) та Дочірнім підприємством Юрікс (повірений), в особі директора ОСОБА_3, було укладено договір доручення, згідно якого повірений зобов'язався за винагороду вчинити дії, передбачені п. 1.1. договору, а саме: а) отримати згоду мешканців квартир, що розташовані в житловому будинку під №24 по вулиці Грецькій по сусідству з квартирою №4 на приєднання частини нежитлового горищного приміщення в зазначеному будинку до приміщення квартири №4 в цьому ж будинку, яка на праві приватної власності належить Довірителю; б) виготовити технічний паспорт на частину горищного приміщення, яка безпосередньо розташована над квартирою №4 в будинку №24 по вулиці Грецькій в місті Одесі (далі - Приміщення); в) визнання за довірителем права власності на приміщення; г) здійснення в установленому чинним законодавством України порядку державної реєстрації права приватної власності на приміщення; д) здійснення будь-яких інших дій, які пов'язані з виконання повіреним взятих на себе зобов'язань за цим договором.

13.12.2006 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору доручення б/№ від 28.11.2006 року, відповідно до якої сторони прийшли до згоди, що в рахунок ціни договору зазначеної в п. 2.2. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуан передає, а ОСОБА_3І, приймає авансовий платіж в розмірі 10000 у.о. (долари США - п. 2.2. Договору).

В судовому засіданні представник відповідача проти отримання зазначених коштів не заперечував.

Положеннями п.2.1. Договору встановлено, що договірна ціна включає в себе відшкодування витрат Повіреного і винагороду за виконану ним роботу.

Перша частина договірної ціни, яка пов'язана з витратами на оформлення права власності Довірителя на Приміщення не повинна перевищувати 350 у.о. за один квадратний метр загальної площі Приміщення, яка буде відображена у технічному паспорті. Інша частина договірної ціни, яка оплачується Довірителем та пов'язана з іншими витратами та винагородою Повіреного, не повинна перевищувати 20000 у.о. З метою однакового розуміння змісту цього Договору одна умовна одиниця дорівнює одному долару США (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом поетапного авансування не пізніше 3 робочих днів після отримання Довірителем рахунків Повіреного.

Згідно з положеннями п.3.1. Договору, Повірений зобов'язаний: - повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; - після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; - негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Згідно з п.8.1 та 8.2 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і закінчується виконанням доручення.

11.04.2016 року позивачем направлено Відповідачеві вимогу про виконання зобов'язання, у якій з посиланням на п.3 Договору та ст.ст. 530, 1006 ЦК України запропоновано повідомити про хід і обсяг виконання обов'язків за Договором доручення, виконати обов'язки передбачені п.1.1 Договору доручення та надати звіт про витрати, пов'язані з виконанням доручення, з належними підтвердними документами.

Зазначену вимогу відповідачем отримано 15.04.2016 року про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, поштове повідомлення про вручення, але останню та обов'язки за Договором до 25.04.2016 року не виконано. 28.04.2016 року позивачем направлено відповідачеві заяву про відмову від договору доручення, де з посиланням на вимоги ст.ст. 1008 та 1009 ЦК України, заявлено про відмову від Договору, а також заявлено вимогу про повернення отриманих грошових коштів за Договором у розмірі 10000 у.о. (253300 грн. за курсом НБУ) або надання звіту про обсяг виконання доручення за Договором та витрат, пов'язаних з виконанням доручення, з належними підтвердними документами для проведення відповідних розрахунків. Зазначені вимоги залишені відповідачем без відповіді.

Судом встановлено, що фактичні обставини щодо укладення Договору між сторонами, сплати Позивачем Відповідачеві 10000 у.о. (долари США - п.2.2 Договору), не виконання відповідачем обов'язків п. 1.1. Договору та не понесення відповідних витрат за них (на момент ухвалення рішення) встановлені рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 10 червня 2014 року у справі №522/31046/113-ц і не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

В ході розгляду справи, починаючи з травня 2016 року, представником відповідача не надано суду жодного належного доказу щодо здійснення дій передбачених п. 1.1. Договору та понесених відповідних витрат за них. Також, представником відповідача не надано суду доказів щодо підтвердження знищення фінансової документації щодо виконання умов договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору доручення у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Сторона, що порушила цей Договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою Стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків. (п. 6.2 Договору).

Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що Договором не визначено строк його виконання, відповідач в силу положень ч.2 ст.530 ЦК України, повинен був виконати зобов'язання за Договором до 25.04.2016 року.

Згідно з вимогами вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Підстави припинення договору доручення зазначені в статті 1008 і ст.1009 ЦК України.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Статтею 1009 ЦК України передбачені наслідки припинення договору доручення, а саме, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

З огляду на те, що відповідачем не виконано вимоги позивача щодо повідомлення про хід і обсяг виконання обов'язків за Договором, виконання обов'язків передбачених п.1.1 Договору та надання звіту про витрати, пов'язані з виконанням доручення з належними підтвердними документами, позивач відмовився від Договору, що свідчить про його припинення. Доводи представника відповідача, що подання позову є передчасним, оскільки договір є дійсним та не припиненим, в зв'язку з тим, що відповідачем не було отримано заяву позивача про відмову від договору доручення, спростовуються матеріалами справи, які містять заяву позивача про відмову від договору доручення, при цьому, відповідачем після ознайомлення з даною заявою, не виконано жодних дій та не надано жодних пояснень з приводу обставин викладених в зазначеній заяві.

Таким чином, суд визнає, що договір доручення від 28.11.2006 року є розірваним, відповідно до положень ст. 1008 ЦК України за відмовою довірителя.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (положення ст.ст. 611 та 612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Зважаючи на те, що відповідач жодних обов'язків з виконання доручення передбачених п.1.1 Договору не виконав і не надав жодних документів на підтвердження його витрат, пов'язаних з виконанням доручення, з останнього підлягають поверненню позивачу, шляхом стягнення 10000 доларів США в натурі, отриманих від позивача на виконання Договору, у зв'язку з їх набуттям безпідставно.

Після всебічного, повного та об'єктивного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 272 , 273 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуан до Дочірнього підприємства Юрікс про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Юрікс (65020, АДРЕСА_1; Ідентифікаційний код - 31506263) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуана (ОСОБА_1, Шапп, вул. де Клермон, буд. №18 (Пюї де Дом); Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) борг у розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США;

Стягнути з Дочірнього підприємства Юрікс (65020, АДРЕСА_2; Ідентифікаційний код - 31506263) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 Антуана (ОСОБА_1, Шапп, вул. де Клермон, буд. №18 (Пюї де Дом); Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2530,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України .

Повний текст рішення виготовлений 09 листопада 2018 року.

Суддя А.В. Науменко

30.10.18