Постанова

від 25.02.2021 по справі 522/9604/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 522/9604/16-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/813/2590/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників дочірнього підприємства Юрікс Бута І.О. та ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року, постановлене під головуванням судді Науменко А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року громадянин Франції ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства Юрікс (далі- Юрікс ) про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 листопада 2006 року між ним та ДП Юрікс в особі директора Найди Д.І., який діяв на підставі статуту, було укладено договір доручення б/№, за умовами якого відповідач зобов`язався за винагороду від імені і за рахунок позивача вчинити дії, передбачені договором. Зокрема отримати згоду мешканців квартир у будинку АДРЕСА_1 , розташовані по сусідству з квартирою АДРЕСА_2 в цьому будинку на приєднання до квартири АДРЕСА_2 нежитлового приміщення горища, виготовити технічний паспорт на частину приміщення горища, яке розташоване над квартирою АДРЕСА_2 , визнання за довірителем права власності на це приміщення, здійснення державної реєстрації права власності та інших будь-яких дій, пов`язаних з виконанням зобов`язання, взятих на себе цим договором.

Зазначав, що 13 грудня 2006 року між сторонами була укладена додаткова угода до вказаного договору доручення, відповідно до якої позивач передав, а директор ОСОБА_1 прийняв авансовий платіж в розмірі 10 000 доларів США.

Посилаючись на те, що ДП Юрікс не виконало умови договору, позивач просив стягнути з відповідача 10 000 доларів США боргу за невиконання зобов`язання за договором та понесені ним судові витрати (т.1 а.с.2-3).

Короткий зміст судового рішення першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ДП Юрікс на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 10 000 доларів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 530 грн.(т.1 а.с.118-121).

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі представник ДП Юрікс Бут І.О. просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (т.1 а.с.125-130, 179-184).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційна скарга представника ДП Юрікс Бута І.О. повернута апелянту (т.1 а.с.137-138).

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року зазначена ухвала апеляційного суду скасована, а справа передана до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (т. 1 а.с.154-156).

21 лютого 2019 року інший представник ДП Юрікс Найда Д.І. подав апеляційну скаргу на судове рішення від 30 жовтня 2018 року (т. 1 а.с.158-165, 179-184).

Апеляційні скарги представників ДП Юрікс Бута І.О. та ОСОБА_1 мотивовані тим, що суд першої інстанції:

-дійшов помилкового висновку про відмову довірителя від договору та обов`язку повернення наданих за договором коштів;

-неправильно застосував положення ст.82 ЦПК України, посилаючись на рішення від 10 червня 2014 року у справі №522/31046/13-ц;

-не врахував, що дочірнє підприємство належним чином виконувало зобов`язання за договором доручення в межах суми, що була переведена в рахунок виконання договору.

Учасники судового процесу про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 23 лютого 2021 року, повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та бажанням прийняти участь у її розгляді особисто не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у їх відсутність.

Відповідно до положень ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відтак, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень ч.5 ст.268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що договір доручення від 28 листопада 2006 року є розірваним відповідно до положень ст. 1008 ЦК України за відмовою довірителя, тому отримані відповідачем за цим дорученням кошти, підлягають поверненню довірителю в зв`язку з відсутністю доказів виконання цього доручення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Встановлено, що 28 листопада 2006 року між громадянином Франції ОСОБА_2 (довіритель) та дочірнім підприємством Юрікс (повірений), в особі директора ОСОБА_1 , було укладено договір доручення б/№, згідно умов якого повірений зобов`язався за винагороду вчинити дії, передбачені п.1.1. договору, а саме: а) отримати згоду мешканців квартир, що розташовані в житловому будинку під АДРЕСА_1 по сусідству з квартирою АДРЕСА_2 на приєднання частини нежитлового горищного приміщення в зазначеному будинку до приміщення квартири АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, яка на праві приватної власності належить довірителю; б) виготовити технічний паспорт на частину горищного приміщення, яка безпосередньо розташована над квартирою АДРЕСА_3 (далі - приміщення); в) визнання за довірителем права власності на приміщення; г) здійснення в установленому чинним законодавством України порядку державної реєстрації права приватної власності на приміщення; д) здійснення будь-яких інших дій, які пов`язані з виконання повіреним взятих на себе зобов`язань за цим договором (т.1 а.с.6-8).

13 грудня 2006 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору доручення б/№ від 28 листопада 2006 року, відповідно до якої сторони прийшли до згоди, що в рахунок ціни договору зазначеної в п. 2.2. Ріголі ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 приймає авансовий платіж в розмірі 10000 у.о. (долари США - п. 2.2. договору) (т. 1 а.с. 9).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що договірна ціна включає в себе відшкодування витрат Повіреного і винагороду за виконану ним роботу.

Перша частина договірної ціни, яка пов`язана з витратами на оформлення права власності довірителя на приміщення не повинна перевищувати 350 у.о. за один квадратний метр загальної площі приміщення, яка буде відображена у технічному паспорті. Інша частина договірної ціни, яка оплачується довірителем та пов`язана з іншими витратами та винагородою повіреного, не повинна перевищувати 20 000 у.о. З метою однакового розуміння змісту цього договору одна умовна одиниця дорівнює одному долару США (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.3.договору, розрахунки за цим договором здійснюються шляхом поетапного авансування не пізніше 3 робочих днів після отримання довірителем рахунків повіреного.

Згідно з положеннями п.3.1.договору,повірений зобов`язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; - після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; - негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно з п.8.1 та 8.2 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і закінчується виконанням доручення.

Отримання ДП Юрікс від позивача коштів у розмірі 10 000 доларів США за договором від 28 листопада 2006 року сторонами не заперечується.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП Юрікс про стягнення боргу за договором від 28 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що договір не розірвано довірителем в односторонньому порядку. Цим рішенням встановлено невиконання ДП Юрікс умов договору від 28 листопада 2006 року (т.1 а.с.15-18).

11 квітня 2016 року позивачем направлено ДП Юрікс вимогу про виконання зобов`язання, у якій з посиланням на п.3 договору та ст.ст.530,1006 ЦК України запропоновано повідомити про хід і обсяг виконання обов`язків за договором доручення, виконати обов`язки передбачені п.1.1 договору доручення та надати звіт про витрати, пов`язані з виконанням доручення, з належними підтвердними документами (т.1 а.с.10).

Вказана вимога отримана ДП Юрікс 15 квітня 2016 року, що підтверджено поштовим повідомлення про вручення (т.1 а.с.11-12).

28 квітня 2016 року довірителем направлено повіреному заяву про відмову від договору доручення, де з посиланням на вимоги ст.ст.1008,1009 ЦК України, заявлено про відмову від договору, а також заявлено вимогу про повернення отриманих грошових коштів за договором у розмірі 10 000 у.о.(253 300 грн. за курсом НБУ) або надання звіту про обсяг виконання доручення за Договором та витрат, пов`язаних з виконанням доручення, з належними підтвердними документами для проведення відповідних розрахунків (т.1 а.с.13-14).

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права.

Згідно з вимогами вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Підстави припинення договору доручення зазначені в ст. 1008 і ст.1009 ЦК України.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Статтею 1009 ЦК України передбачені наслідки припинення договору доручення, а саме, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (положення ст.ст. 611 та 612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Не виконання ДП Юрікс умов договору від 28 листопада 2006 року до моменту його розірвання з ініціативи довірителя підтверджені позивачем, виконання цього договору не доведено.

Тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про відмову довірителя від договору та обов`язку повернення наданих за договором коштів є безпідставними. Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 квітня 2016 року позивачем направлена відповідачу вимога про виконання зобов`язання від 28 листопада 2006 року, яка отримана відповідачем, однак, залишена без відповіді. Відповідачем після ознайомлення з даною заявою, не виконано жодних дій та не надано жодних пояснень з приводу обставин викладених в зазначеній заяві.

28 квітня 2016 року позивачем направлена відповідачу заява про відмову від договору доручення в зв`язку з невиконанням умов договору та надання звіту про витрати, пов`язані з виконанням доручення, передбачені п. 1.1. договору та з вимогою повернути отримані кошти за договором від 28 листопада 2006 року, що підтверджено квитанцією та описом від 28 квітня 2016 року (т.1 а.с.13-14).

Встановлене свідчить про розірвання договору доручення від 28 листопада 2006 року на підставі ст. 1008 ЦК України.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції неправильно застосував ст.82 ЦПК України, посилаючись на рішення від 10 червня 2014 року у справі №522/31046/13-ц, є помилковими.

Вказаним судовим рішенням встановлено невиконання ДП Юрікс умов договору від 28 листопада 2006 року, що було прийнято судом першої інстанції і при розгляді даної справи та суд правильно посилався на ст. 82 ЦПК України відносно наявності не доведення виконання договору.

Доводи апеляційних скарг про не врахування судом першої інстанції того, що ДП Юрікс належним чином виконувало зобов`язання за договором доручення в межах суми, що була переведена в рахунок виконання договору безпідставні з урахуванням того, що відповідачем не виконано вимоги позивача щодо повідомлення про хід і обсяг виконання обов`язків за договором, виконання обов`язків передбачених п.1.1 договору та надання звіту про витрати, пов`язані з виконанням доручення з належними підтвердними документами, позивач відмовився від договору, що свідчить про його припинення. Жодних обов`язків з виконання доручення, передбачених п.1.1 договору, ДП Юрікс не виконало.

Інших доводів неправильності судового рішення апеляційні скарги не містять.

Оскільки судом першої інстанції рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, то колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

В результаті встановленого та на підставі ч.1 ст.375 ЦПК України апеляційні скарги представників ДП Юрікс підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, оскільки постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представників дочірного підприємства Юрікс Бута І.О. та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року.

Головуючий

Судді: