Постанова

від 07.11.2018 по справі 182/8869/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/90/18 Справа № 182/8869/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Тихомиров І.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання - Євтодій К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року , яке ухвалене суддею Тихомировим І.В. о 14 годині 47 хвилин у м. Нікополі Дніпропетровської області (відомостей щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні), -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (надалі - ПАТ Дельта Банк ), третя особа Нікопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про розірвання договорів.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 лютого 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та Приватним підприємством Меблі Маркет (надалі - ПП Меблі Маркет ) був укладений Кредитний договір №11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 15 лютого 2008 року, між ТОВ Український промисловий банк та відповідачем ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року застави садиби за адресою: м. Нікополь, вул. Корбута, 5/1.

Посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року ПП Меблі Маркет було ліквідовано, що згідно статей 609, 539 ЦК України припиняє зобов'язання та право застави, просила суд: припинити зобов'язання за кредитним договором 11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 15 лютого 2008 року, та іпотечним договором № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року, а також розірвати вищезазначені договори.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неврахування всіх обставин справи. Зокрема, позивач вважає, що рішення суду ґрунтується на правових висновкам Верховного Суду по справам, обставини у яких не є тотожними даній справі. Судом не враховано, що після ліквідації боржника - ПП Меблі Маркет - зобов'язання за кредитним договором є припиненим, а вимоги ПАТ Дельта Банк на суму 1 528 762,31 грн. вважаються погашеними. У зв'язку з відсутністю заборгованості позичальника перед кредитором та припиненням основного зобов'язання, іпотека теж припиняє свою дію, а висновки суду першої інстанції про те, що Іпотечний договір № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року передбачає збереження іпотеки й після ліквідації боржника є помилковими, оскільки така умова цього Договору суперечить нормам Закону та є нікчемною. При цьому, зазначає, що ліквідація боржника не припиняє іпотеку лише у тому випадку, якщо іпотеко держателем до постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні, чого в даному випадку ПАТ Дельта Банк не було зроблено.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заява представника ПАТ Дельта Банк про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням відповідачем копії апеляційної скарги та зайнятістю представника відповідача в інших судових засіданнях колегією суддів не приймається до уваги, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, копія апеляційної скарги була надіслана сторонам 29 травня 2018 року та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем ПАТ Дельта Банк 13.06.2018 року (а.с.198). Крім того слід зауважити, що зайнятість представника відповідача в інших судових засіданнях, не є підставою для відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 лютого 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та ПП Меблі Маркет був укладений Кредитний договір №11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), згідно якого Банк надав ПП Меблі Маркет кредитні кошти в сумі 630 000,00 грн., у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних, на строк з 15 лютого 2008 року по 14 лютого 2011 рік (т. 1 а.с.4-11, 245-250, т. 2 а.с. 37-45).

15 лютого 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та відповідачем ОСОБА_1, з метою забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) був укладений іпотечний договір № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року (т. 1 а.с.241-243, т. 2 а.с.33-35).

Предметом вказаного договору є нерухоме майно, а саме: частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Корбута, 5 та земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Корбута, 5-1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1211600000:03:046:0018.

30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним ОСОБА_5 України було укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_5, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ "Укрпромбанк" передає ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами (т. 1 а.с. 60-64).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2014 року ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство Мебель Маркет (т. 1 а.с. 18,19,22-26,40,41).

Згідно з вказаною ухвалою заборгованість позичальника перед ПАТ Дельта Банк у сумі 1 528 762,31 грн. вважається погашеною згідно п. 5 ст. 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

07 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 12301170009001416 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПП Меблі Маркет (т. 1 а.с.39).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Крім того, суд послався на п. 4.1. № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року, яким врегульовано питання збереження іпотеки після ліквідації боржника - ПП Меблі Маркет та виходив з того, що позовні вимоги позивача щодо розірвання та припинення зобов'язання за Кредитним договором №11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) укладеного 15 лютого 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та Приватним підприємством Меблі Маркет є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 взагалі не є стороною даних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

З огляду на положення частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

Стаття 1 Закону України Про іпотеку визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП.

Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, слід дійти висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 року №6-216цс14 та № 6-15893св11, № 6-84 цс 15.

Крім того слід зауважити, що пунктом 4.1. спірного іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки зокрема у випадку ліквідації, реорганізації Іпотекодавця та/або Позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом, смерті та/або визнання безвісно відсутньою, в порядку встановленому чинним законодавством України, Іпотекодавця та/або позичальника фізичної особи.

Також слід зауважити, що станом на час ухвалення господарським судом рішення про припинення боржника ПП Меблі Маркет , так і на час виключення його з державного реєстру, як юридичної особи, основне зобов'язання не виконане.

Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про припинення зобов'язання за кредитним договором 11/К-08 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії від 15 лютого 2008 року, та іпотечним договором № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року, а також відсутність правових підстав для розірвання вищезазначених договорів.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що після ліквідації боржника - ПП Меблі Маркет - зобов'язання за кредитним договором є припиненим, а вимоги ПАТ Дельта Банк на суму 1 528 762,31 грн. вважаються погашеними, оскільки сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором.

Такий правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року в справі № 6-84 цс 15, від 10 лютого 2016 року в справі № 6-216 цс 14.

Підстав відступити від цих висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, колегією суддів не вбачається.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку з відсутністю заборгованості позичальника перед кредитором та припиненням основного зобов'язання, іпотека теж припиняє свою дію, а висновки суду першої інстанції про те, що Іпотечний договір № 11/Zкіп-08-2 від 21 квітня 2008 року передбачає збереження іпотеки й після ліквідації боржника є помилковими, оскільки така умова цього Договору суперечить нормам Закону та є нікчемною, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З огляду на положення частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

Стаття 1 Закону України Про іпотеку визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 11 цього ж закону майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що ліквідація боржника не припиняє іпотеку лише у тому випадку, якщо іпотекодержателем до постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні, чого в даному випадку ПАТ Дельта Банк не було зроблено колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, пунктом 4.1. спірного іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки зокрема у випадку ліквідації, реорганізації Іпотекодавця та/або Позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом, смерті та/або визнання безвісно відсутньою, в порядку встановленому чинним законодавством України, Іпотекодавця та/або позичальника фізичної особи .

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2018 року.

Головуючий:

Судді: