Постанова

від 07.10.2020 по справі 182/8869/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 182/8869/14-ц

провадження № 61-48357св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року

у складі судді Тихомирова І. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

(далі - ПАТ Дельта Банк ), третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Нікопольський МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), про розірвання договорів та припинення зобов`язань за ними.

Позовна заява мотивована тим, що 15 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк

(далі - ТОВ Укрпромбанк ) та Приватним підприємством Меблі Маркет (далі - ПП Меблі Маркет (код 32650252)) укладений кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

21 квітня 2008 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно - частина житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 108,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка загальною площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

30 червня 2010 року між ТОВ Український промисловий банк , ПАТ Дельта Банк та Національним банком України (далі - НБУ) укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором ПАТ Укрпромбанк передає ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року ПП Меблі Маркет (код 32650252) ліквідовано, що відповідно до статей 609, 539 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання та права застави, ОСОБА_1 просила суд припинити зобов`язання за кредитним договором від 15 лютого 2008 року на відкриття невідновлювальної кредитної лінії та іпотечним договором від 21 квітня 2008 року, а також розірвати вищезазначені договори.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умовами спірного іпотечного договору сторони погодили, що у разі ліквідації позичальника при невиконанні чи неналежному виконанні умов кредитного договору, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Сторони передбачили, що незалежно від того, визнається боржник банкрутом, чи ліквідовується - борг все одно повинен бути повернутий за рахунок звернення стягнення на майно іпотекодавця.

Тому, саме по собі прийняття господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та, відповідно, не припиняє договори поруки, іпотеки.

Також у рішенні суду зазначено, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення зобов`язання ОСОБА_1 за іпотечним договором від 21 квітня 2008 року та його розірвання.

Крім того зазначено, що безпідставними є вимоги позивача щодо розірвання та припинення зобов`язання за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), укладеного 15 лютого 2008 року між ТОВ Укрпромбанк та ПП Меблі Маркет (код 32650252), оскільки ОСОБА_1 взагалі не є стороною даних правовідносин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 04 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ліквідація боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині розірвання іпотечного договору

від 21 квітня 2008 року та припинення іпотечного зобов`язання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про розірвання кредитного договору від 15 лютого

2008 року та припинення зобов`язання за ним до суду касаційної інстанції не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що після ліквідації боржника ПП Меблі Маркет (код 32650252) зобов`язання за кредитним договором є припиненим, а вимоги ПАТ Дельта Банк на суму 1 528 762,31 грн - погашеними.

У зв`язку з відсутністю заборгованості позичальника перед кредитором та припиненням основного зобов`язання, іпотека теж припиняє свою дію, а висновки судів про те, що іпотечний договір від 21 квітня 2008 року передбачає збереження іпотеки й після ліквідації боржника є помилковими, оскільки така умова цього договору суперечить нормам Закону України Про іпотеку та є нікчемною.

Також скаржник зазначає, що ліквідація боржника не припиняє іпотеку лише у тому випадку, якщо іпотекодержателем до постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов`язанням було пред`явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні, чого в даному випадку ПАТ Дельта Банк не було зроблено.

Доводи інших учасників справи

У січні 2019 року ПАТ Дельта Банк подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу .

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу передано на розгляд Об 'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 15 лютого 2008 року між ТОВ Укрпромбанк

та ПП Меблі Маркет (код 32650252) укладений кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 630 000 грн у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних строком з 15 лютого 2008 року

по 14 лютого 2011 рік.

З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором 21 квітня 2008 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно - частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка загальною площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 4.1. іпотечного договору від 21 квітня 2008 року передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки зокрема у випадку ліквідації, реорганізації іпотекодавця та/або позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом (для іпотекодавця/позичальника юридичної особи/фізичної особи-підприємця), смерті та/або визнання безвісно відсутньою, в порядку встановленому чинним законодавством України, іпотекодавця та/або позичальника фізичної особи.

30 червня 2010 року між ТОВ Укрпромбанк , ПАТ Дельта Банк та НБУ укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ Укрпромбанк передає ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року у справі № 31/5005/12614/2011 позов ПАТ Дельта Банк

до ПП Меблі Маркет (код 32650252) про стягнення 929 061,67 грн задоволено. Стягнуто з ПП Меблі Маркет (код 32650252) на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитом у розмірі 620 000 грн; заборгованість за відсотками - 236 242,61 грн; заборгованість зі сплати комісії - 72 819,06 грн; витрати зі сплати державного мита - 9 290,62 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн, про що видано наказ (а. с. 222 т. 1).

При виконанні зазначеного рішення відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції не виявлено майна, належного ПП Меблі Маркет , на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу. У зв`язку з цим, наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 31/5005/12614/2011 від 06 грудня 2011 року про стягнення

з ПП Меблі Маркет (код 32650252) на користь ПАТ Дельта Банк коштів повернуто стягувачеві.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року, яке набрало законної сили, у справі

№ 2-15/11 за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 як з поручителя на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 917 239,20 грн. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2011 року апеляційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року повернуто заявнику.

На виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року видано виконавчий лист № 2-15/11 (а. с. 226, т. 1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута ПП Меблі Маркет (код 32650252).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня

2014 року у справі № 904/1376/13-г, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2014 року, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП Меблі Маркет (код 32650252). Ліквідовано юридичну особу - ПП Меблі Маркет (код 32650252). Згідно з пунктом 5 статті 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вважається погашеною заборгованість позичальника, зокрема, перед ПАТ Дельта Банк у сумі 1 528 762,31 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі № 904/1376/13-г про банкрутство ПП Меблі Маркет (код 32650252). Провадження у справі припинено.

07 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПП Меблі Маркет

(код 32650252).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 609 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України Про іпотеку

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною першою статті 11 Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, ОСОБА_1 вказувала на те, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року ПП Меблі Маркет (код 32650252) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, тому наявні підстави для припинення іпотечного зобов`язання.

Крім того, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2014 року, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП Меблі Маркет (код 32650252). Ліквідовано юридичну особу - ПП Меблі Маркет

(код 32650252). Зазначено, що вважається погашеною заборгованість позичальника, зокрема, перед ПАТ Дельта Банк у сумі 1 528 762,31 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі № 904/1376/13-г про банкрутство ПП Меблі Маркет (код 32650252). Провадження у справі припинено.

У постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2014 року встановлено, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань ПП Меблі Маркет (код 32650252) за договором, ПАТ Дельта Банк звернулося до господарського суду з позовом про стягнення 929 061,67 грн.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) рішенням Господарського суду Дніпропетровської області

від 22 листопада 2011 року у справі № 31/5005/12614/2011 позов

ПАТ Дельта Банк до ПП Меблі Маркет (код 32650252) про стягнення 929 061,67 грн задоволено. Стягнуто з ПП Меблі Маркет (код 32650252) на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитом у розмірі

620 000 грн; заборгованість за відсотками - 236 242,61 грн; заборгованість зі сплати комісії - 72 819,06 грн; витрати зі сплати державного

мита - 9 290,62 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн, про що видано наказ.

При виконанні зазначеного рішення відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції не виявлено майна, належного ПП Меблі Маркет , на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу. У зв`язку з цим, наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 31/5005/12614/2011 від 06 грудня 2011 року про стягнення

з ПП Меблі Маркет (код 32650252) на користь ПАТ Дельта Банк повернуто стягувачеві.

07 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПП Меблі Маркет

(код 32650252).

Крім того, заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року у справі № 2-15/11 за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 917 239,20 грн. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2011 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року повернуто заявнику.

На виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року видано виконавчий лист № 2-15/11 (а. с. 226, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року у справі

№ 31/5005/12614/2011 стягнуто з ПП Меблі Маркет (код 32650252) на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитом у розмірі

620 000 грн; заборгованість за відсотками - 236 242,61 грн; заборгованість зі сплати комісії - 72 819,06 грн, про що видано наказ. Разом з тим, відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року у справі № 904/1376/13-г вважається погашеною заборгованість позичальника ПП Меблі Маркет (код 32650252) перед ПАТ Дельта Банк у сумі 1 528 762,31 грн .

Заперечуючи проти доводів позовної заяви, ПАТ Дельта Банк вказувало на пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 як до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором у позовному провадженні. На підтвердження вказаних обставин надало заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-15/11 яким стягнуто з

ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за спірним кредитним договором від 15 лютого 2008 року у розмірі 917 239,20 грн. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня

2011 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року повернуто заявнику (а. с. 224, т. 1).

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року встановлено, що ТОВ Укрпромбанк

02 жовтня 2008 року направляло ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості, які остання не виконала.

На виконання заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року видано виконавчий лист № 2-15/11 (а. с. 226, т. 1).

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначений статтею пунктами 4.1. - 4.7. іпотечного договору від 21 квітня 2008 року, статтею 33 Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 590 ЦК України.

Крім того, пунктом 6.2. іпотечного договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє по дату повного виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за цим договором.

Таким чином, спір у справі виник, зокрема, щодо припинення іпотечного зобов`язання після ліквідації юридичної особи-боржника у основному зобов`язанні.

Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов`язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов`язання.

За змістом частини першої статті 589 ЦК правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави, заставодавцем якого відповідно до частини першої статті 583 ЦК і частини другої статті 11 Закону України Про заставу може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При цьому майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета застави.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 208/7124/13-ц (провадження № 61-10734св18), вирішуючи спір у подібних правовідносинах, виходила з того, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію боржника за основним зобов`язанням, його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягне за собою припинення поруки та застави, адже до цього банком було пред`явлено відповідні вимоги в позовному провадженні про звернення стягнення на предмети застави та стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором, оскільки позичальник неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо погашення боргу.

При цьому, колегія суддів у вказаній вище справі врахувала висновок, викладений в постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-216цс14, від 12 жовтня 2016 року у справі № 3-688гс16, де зазначено, що сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов`язання, та звільнення заставодавця від відповідальності, якщо до цього кредитором заявлено до нього вимогу у позовному провадженні.

Укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язку заставодавця із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Згідно з пунктом 4.1 іпотечного договору, укладеного 21 квітня 2008 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_1 , іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки зокрема у випадку ліквідації, реорганізації іпотекодавця та/або позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом (для потекодавця/позичальника юридичної особи/фізичної особи-підприємця), смерті та/або визнання безвісно відсутньою, в порядку встановленому чинним законодавством України, іпотекодавця та/або позичальника фізичної особи.

Отже, умовами спірного договору іпотеки сторони погодили, що у разі ліквідації ПП Меблі Маркет та при невиконанні чи неналежному виконанні ним умов кредитного договору ТОВ Укрпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк , має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

При цьому незалежно від того, визнається боржник банкрутом чи ліквідовується - борг все одно підлягає поверненню за рахунок звернення стягнення на майно іпотекодавця.

Таким чином, підписавши іпотечний договір від 21 квітня 2008 року ОСОБА_1 погодила його умови, в тому числі і щодо продовження існування зобов`язання після ліквідації позичальника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про розірвання іпотечного договору та припинення зобов`язань за ним, суди дійшли правильного висновку, що умовами спірного іпотечного договору сторони погодили, що у разі ліквідації позичальника та при невиконанні чи неналежному виконанні умов кредитного договору, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Сторони передбачили, що незалежно від того, визнається боржник банкрутом, чи ліквідовується - борг все одно повинен бути повернутий за рахунок звернення стягнення на майно іпотекодавця. При цьому, ліквідація боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи, та до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська