Постанова

від 07.11.2018 по справі 2-1499/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3398/18 Справа № 2-1499/11 Суддя у 1-й інстанції - Макстменко О.І. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2009 року заяву ВАТ ВТБ Банк в особі Дніпропетровської філії ВАТ ВТБ Банк про забезпечення позову задоволено частково. Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України та заборонено виїзд за межі України. (а.с.23-24).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову про відмову у забезпечені позову в частині встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 (а.с.62-65).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ ВТБ Банк звернулося до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми належні відповідачам в межах суми позовних вимог та встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України (а.с.7-9).

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову в частині тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та заборони виїзду за межі України, суддя першої інстанції, керуючись приписами п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянам України", вважав за необхідне забезпечити позов у вищезазначений спосіб.

Проте, погодитися з висновком суду в частині встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не можливо, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як захід забезпечення виконання судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, в редакції чинній на час вирішення спірних правовідносин, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Між тим, за змістом ст. 152 ЦПК України наведений у статті перелік способів забезпечення позову не є вичерпним.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати до інших видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 152 ЦПК України), оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені лише законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Крім того, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 377-1 ЦПК України.

Забезпечуючи позов ВАТ ВТБ Банк шляхом заборони виїзду ОСОБА_1 за межі України, суд першої інстанції не взяв до уваги вказані обставини та діюче законодавство, яким не передбачено такий вид забезпечення позову майнового характеру та що такий вид забезпечення позову не є співмірним з урахуванням заявлених позивачем вимог.

Слід також зазначити, що в ЦПК України, в редакції, дійсній з 15 грудня 2017 року також відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. 149-154 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України. Слід дійти висновку, що суд позбавлений можливості на стадії розгляду цивільної справи застосувати зазначений спосіб забезпечення позову, оскільки це порушує норми ЦПК, так як питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами ст.441 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції наведених норм не врахував, безпідставно задовольнивши заяву про забезпечення позову до ухвалення рішення по справі, порушив порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачений положеннями ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України, у редакції, чинній на момент постановлення ухвали, тим самим допустив порушення норм процесуального права.

За таких обставин, ухвала суду від 14 грудня 2009 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню в оскаржуваній частині, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

В іншій частині ухвала суду не оскаржувалася, тому апеляційним судом не переглядається.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2009 року в частині встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 05 лютого 2007 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України та заборони виїзду за межі України - скасувати.

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та заборони виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 05 лютого 2007 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: