Постанова

від 05.11.2018 по справі 820/11026/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/11026/15 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Калитки О. М. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю., Ващук Ю. О.

представника позивача: Потапенко В.Г.

представника відповідача: Озацька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 по справі № 820/11026/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп"( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС та Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області ( далі - відповідачі) в якому просив суд визнати неправомірною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" надмірно сплачених коштів у розмірі 8500630 грн.; зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" на поточний рахунок 26001063105100 у АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) надмірно сплачених коштів у розмірі 8500630 грн. та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Харківській області та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" на підставі висновку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС надмірно сплачені кошти у розмірі 8 500 630 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що дії відповідачів є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано неправомірною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" надмірно сплачених коштів у розмірі 8 500 630 грн.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" (код 32031362) на поточний рахунок 26001063105100 у АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) надмірно сплачених коштів у розмірі 8 500 630 грн. та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Харківській області.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" (код 32031362) на підставі висновку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС надмірно сплачені кошти у розмірі 8 500 630 грн.

Стягнено з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (код 39779935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" (код 32031362) сплачений судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що станом на момент звернення позивача із відповідною заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток, в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі були нараховані штрафні фінансові санкції та пеня, то сума наявної переплати заявлена позивачем до повернення відрізнялась від суми переплати, яка містилась в інтегрованій картці платника податків. Жодних порушень посадовими особами контролюючого органу вчинено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС .

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік (з урахуванням уточнень) позивач задекларував щомісячні авансові внески, які підлягають сплаті протягом березня 2013 року - лютого 2014 року, у розмірі 740 551 грн. щомісяця (ряд. 34 декларації). Платіжними дорученнями від 28.01.2014 №115 та від 26.02.2014 №295 авансові внески зі строками оплати у січні 2014 року та лютому 2014 року були сплачені.

Позивач у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (з урахуванням уточнень) задекларував щомісячні авансові внески, які підлягають сплаті протягом березня 2014 року - лютого 2015 року, у розмірі 1 250 362 грн. щомісяця (ряд. 23 декларації). Крім того, позивачем було задекларовано переплату з податку за 2013 ріку розмірі 9 490 116 грн. (ряд. 14 декларації).

У 2014 позивач сплатив щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у загальному розмірі 13 984 722 грн., що було відображено позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік (ряд. 13.7 додатку ЗП до декларації), поданої позивачем до ДПІ. Податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, нараховане за результатами діяльності у 2014 році, склало 2 991 322 грн. (ряд. 11 декларації).

Таким чином, позивачем надмірно сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 10 993 400 грн. (13 984 722 грн. - 2 991 322 грн.)

07.09.2015 року позивач звернувся до СДПІ із листом щодо розпорядження наявними у позивача сумами переплат з податку на прибуток підприємств за 2014 рік. В якому просив відобразити сплату передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України щомісячних авансових внесків за період березень 2015 року - грудень 2015 року у розмірі 249 277 грн. щомісяця, що разом становить 2 492 770 грн. (249 277 грн. * 10), за рахунок переплати з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 10 993 400 грн. Залишок переплати у розмірі 8 500 630 грн. (10 993 400 грн. - 2 492 770 грн.) позивач відповідно до ст. 43 ПК України просив повернути шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок в установі банку.

07.10.2015 року, листом №4081/10/28-09-03-41 СДПІ відмовила у задоволенні заяви позивача, обґрунтовуючи свою відмову тим, що за його даними розмір переплати, про повернення якої просить позивач, є меншим, ніж зазначено позивачем.

Не погоджуючись із відмовою, вважаючи її протиправною, незаконною позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що неподання СДПІ у встановлений строк висновку про звернення позивачеві відповідних сум з бюджету, органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів є порушенням ст. 43 Податкового кодексу України. Отже відповідач діяв протиправно, не в спосіб, не в межах та не в порядку встановленому Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 05.07.2012 № 5083-Л/І, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачені п. 57.1 ст. 57 ПК України щомісячні авансові внески за період березень 2014 року - вересень 2014 року (повністю) та жовтень 2014 року (частково, на суму 737 582 грн.) позивач сплатив за рахунок вказаної у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік переплати у розмірі 5 490 116 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність переплати та правомірність сплати позивачем вказаних податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств (щомісячних авансових внесків) у визначений позивачем спосіб підтверджено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 р. та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2014 р. по справі №820/14237/14, а також постановами Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 по справі №820/1222/15.

Відповідно до пп. 153.3.2 ст. 153 Податкового кодексу України (у редакції, що була чинною у 2014 році) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У відповідності до абз. 5, 6 п. 57.1 ст. 57 ПК України (у редакції, чинній у 2014 році) на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Відповідно до матеріалів справи у вересні 2014 року та жовтні 2014 року позивач здійснив сплату передбачених п. 153.3 ст. 153 ПК України авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів у загальному розмірі 2 869 824,61 грн.

Колегія суддів зазначає, що у 2013 році позивач також здійснив оплату передбачених п. 153.3 ст. 153 ПК України авансових внесків при виплаті дивідендів у загальному розмірі 15 992 812,00 грн. Частина цих авансових внесків у розмірі 15 004 343,00 грн. була врахована у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2013 рік. Залишок у розмірі 988 469,00 грн. (15 992 812,00 - 15 004 343,00) у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2013 рік врахований не був.

Матеріалами справи підтверджено, що передбачені п. 57.1 ст. 57 ПК України щомісячні авансові внески за період жовтень 2014 року (частково, на суму 512 780 грн.), листопад 2015 року (повністю) та грудень 2014 року (частково, на суму 1 106 427 грн.) позивач сплатив за рахунок вказаних авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів у 2013 та 2014 роках, а також за рахунок залишків переплати з податку на прибуток підприємств, що виникла у попередніх періодах. Правомірність сплати позивачем вказаних податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств (щомісячних авансових внесків) у визначений позивачем спосіб підтверджено постановами Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 по справі №820/1222/15. Залишок авансових внесків за грудень 2014 року у розмірі 129 914 грн. позивач сплатив грошовими коштами згідно платіжного доручення від 23.12.2014 №2307. Авансові внески з податку на прибуток за січень 2015 року та лютий 2015 року позивач сплатив також грошовими коштами згідно платіжних доручень від 27.01.2015 № 228 та від 24.02.2015 № 830.

У 2014 позивач сплатив у той чи інший спосіб, передбачений нормами ПК України, встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у загальному розмірі 13 984 722 грн., що було відображено позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік (ряд. 13.7 додатку ЗП до декларації), поданої позивачем до ДПІ та, як встановлено судом, прийнятої ним без зауважень.

При цьому, податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, нараховане за результатами діяльності у 2014 році, склало лише 2 991 322 грн. (ряд. 11 декларації).

Отже, позивач надмірно сплатив грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 10 993 400 грн. (13 984 722 грн. - 2 991 322 грн.)

Як встановлено судом, СДПІ листом відмовила позивачу в повернені сум переплат з податку на прибуток підприємств шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок в установі банку.

Відповідно до пп.14.1.115 ст. 14 ПК України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп. 17.1.10 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу /країни, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

При цьому, пунктом 43.3 статті 43 ПК України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру /триманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. ,

А відповідно до п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Крім того, згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В свою чергу, аналогічні норми містяться у Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженому спільним наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188.

На підставі вищевикладеного, колегія судів зазначає, що позивачем виконано всі умови повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2014 рік дотримано. Позивач не має податкового боргу. Позивач у межах встановленого строку звернувся до СДПІ із заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, яка за змістом відповідає вимогам ст. 43 ПК України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що відмова Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" надмірно сплачених коштів у розмірі 8 500 630 грн. є неправомірною.

Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності даних інтегрованої картки, на якій обліковуються розрахунки позивача з бюджетом за податком на прибуток підприємств, заявленій позивачем до повернення сумі, колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає, що причиною невідповідності даних інтегрованої картки розрахункам, наведеним позивачем, є ведення цієї картки СДПІ із порушенням вимог податкового законодавства, що встановлено рішеннями адміністративних судів по справам № 820/14237/14 та № 820/1222/15.

Отже, колегія суддів зазначає, що наведений позивачем у листі від 07.09.2015 розрахунок суми коштів, що підлягають поверненню на його поточних рахунок в установі банку, базується на сумах грошових зобов'язань, фактично нарахованих та сплачених у передбачений законом спосіб, а також на нормах податкового законодавства.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неподання СДПІ у встановлений п. 43.5 ст. 43 ПК України строк органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про звернення позивачеві відповідних сум з бюджету порушує ст. 43 ПК України та є неправомірним.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог вище вказаних норм законодавства, а також не надано до суду доказів, що спростовують порушення відповідачем приписів податкового законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 по справі № 820/11026/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 09.11.2018.