Рішення

від 29.10.2018 по справі 922/2105/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2105/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Захід", м. Надвірна

до фізичної особи - підприємця Кулик Ганни Валеріївни, смт. Донець

3-ї особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Шинкаренко В.В., Чернігівська обл., Прилуцький район, смт. Линовиця

про стягнення 7500,00 грн.

за участю представників:

позивача - Булавинець М.М. (договір про надання правової допомоги № б/н від 15.12.2017)

відповідача - Кулік Г.В - особисто, Тарасенко О.В. (орд. Серія АА № 067662 від 03.09.2018)

3-ї особи - Шинкаренко В.В. особисто

Участь представника ТОВ "Транспортна компанія "Захід" у судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Захід", 30.07.2018 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи - підприємця Кулик Ганни Валеріївни про стягнення заборгованості у розмірі 7500,00 грн., яка виникла у зв'язку неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеними між сторонами у спрощений спосіб 18.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2018 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2105/18, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 10 год. 00 хв. 04.09.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2018 року суд перейшов до розгляду справи № 922/2105/18 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Замінено судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на "04" вересня 2018р. о 10:00 год., підготовчим засіданням. Задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Шинкаренко В.В. Зобов'язано позивача не пізніше двох днів з дня отримання цієї ухвали направити третій особі ФОП Шинкаренко В.В. копію позовної заяви з додатками, про що надати відповідні докази до суду.

Протягом підготовчого провадження судом було проведено декілька підготовчих засідань.

У підготовчому засіданні 10.10.2018 р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення ФОП Шинкаренко В.В. до участі у справі в якості другого відповідача; відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Виробнича компанія ГУД ФУД"; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 11.11.2018 р. включно.

За результатами проведених протягом підготовчого провадження підготовчих засідань, судом було досягнуто завдань підготовчого провадження та вирішено закрити підготовче провадження у справі № 922/2105/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на "29" жовтня 2018 р., про що було постановлено відповідну ухвалу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві щодо укладення договору у спрощений спосіб за яким відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, проте ухиляється від його викання, та з урахуванням пояснень зазначених у відповіді на відзив відносно того, що позивач і відповідач є користувачами на сайті lardi-trans.com - інформаційному ресурсі, доступному в мережі Інтернет із використанням доменного імені lardi-trans.com. І саме на цьому інформаційному ресурсі, відповідачем, як зареєстрованим користувачем, було розміщено 18.12.2017 року заявку на перевезення за маршрутом с. Знаменовка - с.Красиловка - м. Київ, яка, в свою чергу, була прийнята позивачем. Позивач наголошує з посиланням на Угоду користувачів, що подати заявку може лише особа зареєстрована на сайті; усі відомості у заявці мають співпадати з відомостями користувача, який подає заявку; відповідальність за достовірність інформації, вказаної у заявці несе користувач, який розмістив відповідну заявку та користувач несе повну відповідальність за всі дії, вчинені з використанням облікового запису користувача. При цьому, позивач зазначає, що він, враховуючи відомості з сайту, уклав договір-заявку на перевезення (позивачем було роздруковано надісланий відповідачем на електронну адресу договір-заявку, підписано зі свого боку та направлено на електронну адресу відповідача, що була зазначена у заявці, розміщеній на сайті) та діяв добросовісно та без будь-яких сумнівів вважав, що договірні відносини здійснюються із відповідачем; якщо ж відповідач допустила, що її обліковий запис виявився доступним для третіх осіб, то це є її вина і вона несе повну відповідальність за всі дії, вчинені з використанням її облікового запису.

Представник відповідача та безпосередньо особисто відповідач у судовому засіданні у повному обсязі заперечують проти позовних вимог, вказують що у відповідача відсутні невиконані зобов'язання перед позивачем та заперечують наявність будь-яких договірних правовідносин між відповідачем, як замовником перевезення, та позивачем, як перевізником, оскільки на наданому позивачем примірнику договору, який є підставою виникнення між сторонами зобов'язань, у графі "експедитор" міститься підпис та печатка невідомої особи, яка не відповідає підпису і печатці ФОП Кулик Ганни Валеріївни, що вбачається навіть візуально без спеціальних досліджень, на підтвердження чого відповідачем надано для огляду суду значний перелік первинних документів за різні періоди часу.

Представник 3-ї особи у судовому засіданні та у наданих поясненнях зазначив, що ним на сайті lardi-trans.com було розміщено заявку, на яку відгукнувся менеджер-логіст на ім'я ОСОБА_5, який представляв інтереси ФОП Кулік Ганни Валеріївни, через якого за допомогою електронної пошти відбувся обмін інформацією та укладення договору-заявки про надання транспортних послуг № 4062 від 18.12.2017 р. Як зазначає Шинкаренко В.В. на той період часу дані електронної пошти, номери телефону та інші реквізити знаходились на особистій сторінці підприємця ФОП Кулик Г.В. і тому не викликали сумнівів. Одночасно ФОП Шинкаренко В.В. пояснює, що з ТОВ "Транспортна компанія "Захід" він не укладав ніяких угод цивільно-правового характеру та безпосередньо послугами позивача не користувався.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з позовної заяви та наполягає позивач, правовідносини щодо спірного перевезення вантажу між ТОВ "Транспортна компанія "Захід" (позивач) та ФОП Кулик Г.В. (відповідач) виникли на підставі Договору - заявки № 19.12. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним сторонами 18 грудня 2017 року в спрощеному порядку у електронній формі.

Вказаний Договір відповідачем було укладено на виконання іншого Договору-заявки № 4062 від 18.12.2017 року на надання транспортних послуг, який відповідач уклав із замовником ФОП Шинкаренко В.В. (3-я особа).

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи копії вищезазначених договорів-заявок, отриманих як визнає сам позивач за допомогою електронної пошти.

Згідно з договором-заявкою № 19.12, перевізник (позивач) зобов'язався доставити заявлені у Договорі вантажі, а експедитор (відповідач) зобов'язався своєчасно оплатити надані послуги з перевезення вантажів.

У відповідності до п.п. 12, 14 договору-заявки оплата становить 7500 грн. та сплачується впродовж 3-5 днів за оригіналами документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору-заявки позивачем, згідно ТТН № 16745247 від 20.12.2017 року та № 24440 від 19.12.2017 року надані послуги з перевезення вантажу з місця завантаження - Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знамешвка, вул. Жукова, 1 до двох місць розвантаження - Київська область, Броварський район, с. Красилівка, Димерський провулок, 4, РЦ №14 та м. Київ, Південна Борщагівка, вул. Якутська, 8Л.

Як вказує позивач, відповідно до умов Договору всі оригінали документів були надіслані відповідачу цінним листом з описом 25.01.2018 року на його юридичну адресу, на підтвердження чого надає до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 25.01.2018 р.

Однак, станом на час розгляду справи, всупереч умовам договору, відповідачем не проведено оплату заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів в розмірі 7500 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем доведено, що ним було здійснено перевезення вантажу з місця завантаження - Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1 до двох місць розвантаження - Київська область, Броварський район, с. Красилівка, Димерський провулок, 4, РЦ №14 та м. Київ, Південна Борщагівка, вул. Якутська, 8Л, що підтверджується ТТН № 16745247 від 20.12.2017 року та № 24440 від 19.12.2017 року.

У зв'язку з чим у відповідача - ФОП Кулік Ганни Валеріївни, за твердженнями позивача, виник кореспондуючий обов'язок щодо оплати наданих послуг перевезення.

Дослідивши надані копії товарно-транспортних накладних судом встановлено:

- згідно товарно-транспортної накладної № 24440 від 19.12.2017 року здійснено перевезення НЗМВ, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1 до пункту розвантаження м. Київ, Південна Борщагівка, вул. Якутська, 8Л. Замовником перевезення зазначено ТОВ "Дистриб'юторська компанія "ГУД ФУД"; вантажовідправником та вантажоодержувачем також визначено ТОВ "Дистриб'юторська компанія "ГУД ФУД"; водій/експедитор ОСОБА_6 Дослідивши вказану товарно-транспортну накладну суд зазначає, що в ній відсутні посилання як на договір-заявку № 19.12 так і на експедитора ФОП Кулік Ганну Валеріївну;

- згідно товарно-транспортної накладної № 16745247 від 20.12.2017 року здійснено перевезення з пункту навантаження Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1 до пункту розвантаження Київська область, Броварський район, с. Красилівка, Димерський провулок, 4, РЦ №14. Замовником перевезення та вантажовідправником зазначено ТОВ "Виробнича компанія "ГУД ФУД"; вантажоодержувачем - ТОВ "АТБ-МАРКЕТ"; автомобільний перевізник ФОП Олещенко Т.В.; водій/експедитор ОСОБА_6 Дослідивши вказану товарно-транспортну накладну суд також зазначає, що в ній відсутні будь-які посилання як на договір-заявку № 19.12, так і на експедитора ФОП Кулік Ганну Валеріївну.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таке право суду пов'язано з тим, що судовий захист порушеного права позивача може бути здійснений лише в разі звернення з позовом до особи, яка це право порушує, не визнає або оспорює; тобто саме особа, що порушує право, яке підлягає захисту, має бути відповідачем у такій справі; і задоволенню підлягає лише той позов, що заявлений до особи, яка порушує відповідне право.

На підтвердження факту порушення прав позивача у спірних правовідносинах саме з боку відповідача, позивачем надано договори-заявки, зокрема договір-заяву № 19.12 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким ФОП Кулік Г.В. виступає експедитором та договір - заявку про надання транспортних послуг № 4062, за яким ФОП Кулік Г.В. виступає замовником перевезення.

При цьому слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи та стверджується позивачем та третьою особою спілкування та укладання вказаних договорів-заявок проходило з використанням засобів електронного зв'язку (електронної пошти: oleg3030a@gmail.com) за відсутності безпосередньої участі ФОП Кулік Г.В.

Проте, при досліджені вказаних договорів судом встановлено, що спірні договори-заявки, зокрема договір-заявка № 19.12 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2017 р. в графі експедитор містить підпис та проставлена печатка, які навіть при візуальному огляду не відповідають підпису та відтиску печатки ФОП Кулік Г.В.

На підтвердження дійсного відтиску печатки, який має відповідач та свого підпису, відповідачем надано примірники договорів перевезення за різні роки, протягом 2012 року-2018 років, та зазначено, що відповідач має тільки одну печатку (зразок печатки а.с. 77), яка кардинально відрізняється від печатки проставленої на спірних договорам-заявках.

Доказів протилежного позивачем до матеріалів справи не надано.

Здійснюючи правову оцінку поясненням позивача щодо укладення договору шляхом електронного листування та засобів електронної зв'язку з використанням офіційної інформації зазначеної на Інтернет ресурсі: сайті lardi-trans.com, суд зазначає наступне.

Згідно з інформацією наданою ТОВ "Ларді" на адвокатський запит представника позивача, ФОП Кулік Г.В. є зареєстрованим користувачем транспортно-інформаційного серверу lardi-trans.com. та користувався сервісами lardi-trans.com регулярно з 01.01.2017 року по 31.12.2017 р. Користувач із найменуванням "Кулік Г.В., ФЛ-П Україна, Червоний Донець" (РНОКПП НОМЕР_1) не зверталась до адміністрації транспортно-інформаційного серверу lardi-trans.com. з приводу несанкціонованого використання її облікового запису третіми особами в період з 01.12.2017 по 31.12.2017 р.

Одночасно ТОВ "Ларді" надано відомості з архіву бази даних щодо заявок розміщених на сторінці ФОП Кулік Г.В. транспортно-інформаційного серверу lardi-trans.com. на дату 18.12.2017 р. (а.с.142-144)

Дійсно, на цій сторінці були викладені декілька пропозицій щодо перевезення вантажу, зокрема заявка про перевезення вантажу № 5 за напрямком з Україна Новомосковськ Днепропетровської області до Україна Київ Київська область, в якій контактною особою було зазначено ОСОБА_5; тел. НОМЕР_2

Водночас, сам факт розміщення вказаної інформації на вищезазначеному інформаційному ресурсі не підтверджує узгодження ФОП Кулік Г.В. умов договору та взяття на себе зобов'язань саме щодо спірного перевезення, оскільки: по-перше, з наданої інформації неможливо достеменно встановити, що інформація щодо перевезення розміщена на сайті є ідентичною перевезенню зазначеному у спірному договорі-заявці № 19.12, оскільки на сайті розміщена загальна інформація; по-друге, позивачем не надано доказів здійснення спілкування та укладання вказаного договору з використанням засобів електронного зв'язку зазначених на транспортно-інформаційному сервері lardi-trans.com., більш того з наданих до матеріалів справи доказів взагалі неможливо встановити факт укладення спірного договору саме за допомогою електронного листування.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки в процесі судового розгляду позивачем належними та допустимими доказами не було доведено факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах саме з боку відповідача, а саме не доведено волевиявлення відповідача на укладення спірного договору з позивачем, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача боргу відсутні, відповідно і відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України залишається за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 08.11.2018 р.

Суддя М.І. Шатерніков