Рішення

від 30.10.2018 по справі 176/651/18

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/651/18

провадження №2/176/547/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2018 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А. ,

секретар с/з ОСОБА_1,

за участі: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,

представника ОСОБА_8 міської ради ОСОБА_9

Позивач: ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 .

Відповідачі: ОСОБА_8 міська рада, ОСОБА_6.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_11 про витребування майна із чужого володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із вказаним позовом, в якому після уточнень просив витребувати у ОСОБА_6 майно, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 25,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд.125/77, придбане на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2229, виданого 20.07.2015 року, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_8 міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_12, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що будинок №125 м. Жовті Води, вул. Маяковського є багатоповерховим. У першому під'їзді передбачено допоміжне приміщення "Колясочна". Приблизно в 1997 році працівники ЖЕКу відібрали ключі від даного приміщення, повідомляючи, що це тимчасово та обіцяли їх повернути. 28.02.2016 року ОСББ "МАЯК 125" стало відомо, що спірне приміщення, згідно договору купівлі-продажу від 20.07.2015 року продане відповідачу ОСОБА_6 Вважає, що спірне нежиле приміщення належить співвласникам багатоквартирного будинку № 125 по вул. Маяковського в м. Жовті Води та вибуло з їх володіння поза їх волею, а тому у відповідності з приписами ст. 388 ЦК України спірне приміщення підлягає витребуванню у теперішнього власника (відповідача 1 - ОСОБА_6П.), зокрема, посилається на п.3 ч. 1 ст.388 ЦК України.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі за підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснили, що ОСОБА_8 міська рада IV скликання прийняла незаконне рішення щодо здійснення приватизації нежилого (допоміжного) приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Маяковського,125 в м. Жовті Води, чим порушила права мешканців багатоквартирного будинку.

Відповідач ОСОБА_6, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, її представник адвокат ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_6, придбавши нежиле приміщення за відплатною угодою у ОСОБА_2 (до укладання шлюбу ОСОБА_13) О.М. та зареєструвавши його у встановленому законом порядку, правомірно набула право власності на нього, що підтверджується Договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 20.07.2015 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Таким чином, відповідач 1 - ОСОБА_6, за змістом ст.330 ЦК України є добросовісним набувачем і має всі права відносно придбаного нею нежилого приміщення щодо володіння, користування та розпорядження, а її право власності на спірне майно захищене ст.. 321 ЦК України. Також вказала, що зі змісту п. 3 ч. 1 ст.388 ЦК України вбачається, що власник має право витребувати своє майно лише у разі співіснування фактів: - наявності у позивача законного підтвердження юридичного статусу власника майна; - придбання особою майна власника за відплатним договором; - відчуження майна власника особою, яка не мала права його відчужувати; - відсутності у набувача (покупця) інформації про те, що відчужувач не мав права його продавати, або об'єктивної можливості отримати таку інформацію; - вибуття майна з володіння власника чи законного володільця не з їхньої волі; - фізичного існування на час витребування майна саме майна власника. Якщо юридичний статус власника нерухомого майна не підтверджено відповідним записом в Держреєстрі (держреєстрах), або належне власнику майно вибуло з володіння власника чи законного володільця з їх волі, чи майна з індивідуально визначеними ознаками саме майна власника фізично не існує, чи продавець майна мав право його відчужувати, чи набувач не знав і не міг знати про відсутність у продавця права на відчуження майна, то підстав для задоволення позову за правилами п. 3 ч. 1 ст.388 ЦК України немає.

Крім того, представник відповідача вважає, що сторона позивача не довела жодної обставини, на які вона посилалась в позові, а навпаки, надані суду докази свідчать про безпідставність та надуманість претензій позивача ОСББ Маяк 125 на предмет спору. Також вважає, що позовну заяву позивачем подано зі спливом строків позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України є окремою підставою для відмови у позові. Також посилалась на те, що статус спірного приміщення позивачем визначено, як допоміжне нежиле приміщення Колясочна . У той же час законодавство розрізняє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення. Як вбачається із змісту позову, на думку позивача, є очевидним те, що спірне приміщення є саме Колясочною . Проте, на підтвердження своїх доводів, позивач жодних належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити статус і характеристику спірного приміщення, а саме те, що воно є допоміжним. Підставою виникнення права власності, відповідно до свідоцтва №12 про право власності на нерухоме майно від 18.01.2006 року є розпорядження про реєстрацію права власності від 23.12.1998 року №515-р, яке і на теперішній час є чинним, ніким не оспорювалось та не скасовувалось. Із наданих договорів купівлі продажу спірного приміщення можна зробити висновок про те, що останнє з 1998 року до 07 лютого 2006 року (до моменту реєстрації права власності за ПП ОСОБА_13М.) перебувало у комунальній власності територіальної громади м. Жовті Води в особі ОСОБА_8 міської ради та мало статус нежилого. ОСОБА_8 міська рада прийняла рішення про відчуження належного їй на праві власності нежилого приміщення за адресою: вул. Маяковського, 125/77 в м. Жовті Води, тобто власник висловив свою волю щодо відчуження майна шляхом продажу. Таким чином, оскільки спірне приміщення має статус нежилого, воно, на її думку, не є приміщенням загального користування і право спільної сумісної власності у сенсі ч.2 ст. 382 ЦК України та п.2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду на приміщення у позивача не виникло.

Представник відповідача ОСОБА_8 міської ради ОСОБА_9 також вважала, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не підтверджені належними та допустими доказами в розумінні ст. ст. 77-79 ЦПК України, також заявила про застосування судом строку позовної давності та надала письмовий відзив на позовну заяву. Пропуск позивачами строку позовної давності без поважних причин обґрунтовує тим, що про прийняті ОСОБА_8 міською радою рішення, з приводу спірного майна повідомлялось громадянам за допомогою розміщень оголошень у засобах масової інформації, таким чином співвласники будинку по вул. Маяковського, 125 були про них обізнані.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.01.2006 року нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125/77 станом на 01 січня 2006 року на праві комунальної власності належало територіальній громаді міста Жовті Води (а.с.70).

Розпрядженням Фонду комунальної власності м. Жовті Води № 24 від 30 листопада 2005 року затверджено ціну продажу нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125/77 в сумі 8 820,00 грн. (а.с.73).

Рішенням ОСОБА_8 міської ради № 757-31/IV від 05 жовтня 2005 року включено до переліку об?єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу приміщення площею 28,90 кв. м, розташоване по вул.. Маяковського 125 (а.с.78).

Відповідно до розпорядження Фонду комунальної власності м.Жовті Води №23 від 10.10.2005 року про приватизацію нежитлових приміщень здійснено приватизацію шляхом викупу магазина Консоль по вул. Маяковського 125 (а.с. 76).

Рішенням ОСОБА_8 міської ради № 808-35/IV від 23 грудня 2005 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Жовті Води, що підлягають приватизації у 2006 році. Згідно додатку № 1 до вказано рішення сесії міської ради спірне нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125 внесено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації як магазин Консоль (а.с.62, 63).

Згідно договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 02-06 від 07 лютого 2006 року, посвідченого нотаріально, приватний підприємець ОСОБА_13 придбала у Фонду комунальної власності м. Жовті Води нежитлове приміщення, загальною площею 25,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125/77 (а.с.5,6).

За договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 20 липня 2015 року ОСОБА_11 придбала у ОСОБА_14 належне останній на праві власності нежитлове приміщення, загальною площею 25,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125/77 (а.с.7).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.07.2017 року спірне нежиле приміщення, загальною площею 25,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Маяковського, буд. 125/77. знаходиться у приватній власності відповідача ОСОБА_6 (а.с.9).

З листа ОСОБА_8 місцевої прокуратури від 27.09.2018 року №01/101-1448вих18 вбачається, що до Жовтоводського міського суду прокурором міста Жовті Води 16.06.2009 року було подано два позови до ОСОБА_8 міської ради, треті особи: Фонд комунального майна м. Жовті Води, ОСОБА_14 про визнання незаконним та скасування п.2 ч.1 рішення ОСОБА_8 міської ради за №757-31 /VI від 05.10.2005 Про включення об'єктів комунальної власності в програму приватизації на 2005 рік , а також про визнання незаконним та скасування п.З ч.2 додатку 1 до рішення сесії міської ради за №808-35/1V від 23.12.2005 Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Жовті Води, що підлягають приватизації в 2006 році. Вказані позови об'єднанні Жовтоводським міським судом в одне провадження №2-а-203/2009 (а.с.113-114).

Постановою Жовтоводського міського суду від 30.10.2009 у справі за позовом прокурора міста Жовті Води до ОСОБА_8 міської ради, треті особи: Фонд комунального майна м. Жовті Води, ОСОБА_14 про визнання незаконним та скасування рішення позови задоволено. Визнано незаконним та скасовано п.2 ч.1 рішення ОСОБА_8 міської ради за №757-31/VI від 05.10.2005 Про включення об'єктів комунальної власності в програму приватизації на 2005 рік , п.3 ч.2 додатку 1 до рішення сесії міської ради за №808-35/VI від 23.12.2005 Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Жовті Води, що підлягають приватизації в 2006 році . Постанова в апеляційному порядку ніким не оскаржувалась та набула законної сили (а.с. 115-116).

Вказаною постановою суду встановлено, що відповідно до повідомлення ОСОБА_8 ВЖРЕО та згідно технічної документації на житловий будинок №125 по вул. Маяковського призначення допоміжних приміщень, які розташовані на першому поверсі є запасний пожежний вихід та колясочна. Вказане приміщення було в оренді з 29.04.2002 року, згідно дозволу Фонду комунальної власності. Судом було встановлено, що зазначене приміщення розташоване на першому поверсі в першому під?їзді зазначеного будинку. Зазначене приміщення на час прийняття рішень відповідачем знаходилось в оренді ОСОБА_14, яка і викупила його потім відповідно до договору від 07.02.2006 року. Також даною постановою встановлено, що відповідач, приймаючи оспорювані рішення, порушив вимоги закону, а тому вони є незаконними і підлягають скасуванню, як такі що порушують права громадян, проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавляють їх права користування спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку (а.с.115 зворот -116).

Таким чином, даною постановою встановлено, що статус спірного приміщення Колясочної є дійсно допоміжне приміщення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного Кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із ч.2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У Рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), вказано що:

1. В аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін. передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У рішенні по справі № 6-327цс15 від 23.12.2015 року Верховний суд України вказав на наступне.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

В свою чергу стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, захист прав особи, яка вважає себе власником майна можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-67цс15. Згідно ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Майно може бути повернуте за позовом власника про витребування майна на підставі ст. ст.387, 388 ЦК України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених цими статтями, які встановлюють спеціальні правила для захисту такого права.

Як передбачено ст. 12 ЦК України та виходячи з приписів п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9 добросовісність набувача презюмується.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

За п.3 ч.1 ст.388 ЦК України власник має право витребувати своє майно лише у разі співіснування фактів:

- наявності у позивача законного підтвердження юридичного статусу власника майна;

- придбання особою майна власника за відплатним договором;

- відчуження майна власника особою, яка не мала права його відчужувати;

- відсутності у набувача (покупця) інформації про те, що відчужувач не мав права його продавати, або об'єктивної можливості отримати таку інформацію;

-вибуття майна з володіння власника чи законного володільця не з їхньої волі;

- фізичного існування на час витребування майна саме майна власника.

Правові ознаки існування в особи статусу юридичного власника та саме його майна вже визначено вище; відплатним для цілей ст.388 ЦК України є будь-який договір оплатного відчуження майна власником чи законним володільцем; відчуження майна власника особою, яка не мала права його відчужувати, означає його продаж особою за відсутності визначеної чинним законодавством можливості робити таке чи за наявності на це прямої заборони; вибуттям майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі належить вважати припинення правоможності володіння майном у його власника чи законного володільця за відсутності волі (бажання) на таке припинення у того, хто на момент вибуття майна ним володів; добросовісність набувача визначається відсутністю у нього інформації про те, що відчужувач не мав права продавати майно, а також відсутністю об'єктивної можливості як справедливій, добросовісній, розумній особі мати таку інформацію, що розгорнуто характеризує застосоване в ч.1 ст.388 ЦК України словосполучення »не знав і не міг знати"; тлумачити це словосполучення у спосіб, що суперечить його істинному змісту, - "не знав, але за обставинами справи повинен був знати", - забороняють приписи ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, тому що поняття "міг" співвідноситься з правом, а поняття "повинен був" - з обов'язком.

Пунктом 22 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу даного позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

Відповідно ч. 5 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ), рішення суду задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення держреєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 і N 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

З досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 міська рада ІV скликання прийняла незаконне рішення, щодо здійснення приватизації допоміжного приміщення колясочної , яке знаходиться за адресою вул. Маяковського, 125, що встановлено постановою Жовтоводського міського суду від 30 жовтня 2009 року та підтверджує той факт, що майно вибуло з володіння співмешканців будинку поза їх волею внаслідок незаконних дій інших осіб. Укладені як наслідок незаконної приватизації угоди щодо спірного майна, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, а захист прав позивача, в даному випадку, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову.

Твердження представника відповідача ОСОБА_7 про те, що спірне приміщення з 1998 року до 07 лютого 2006 року (до моменту реєстрації права власності за ПП ОСОБА_13М.) перебувало у комунальній власності територіальної громади м. Жовті Води та мало статус нежилого судом не приймається до уваги, оскільки спростовується дослідженою судом постановою Жовтоводського міського суду від 30 жовтня 2009 року, з якої вбачається, що спірне приміщення є допоміжним і знаходиться на першому поверсі будинку.

Також, не заслуговує уваги посилання представника відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що у резолютивній частині даної постанови незрозуміло, яку ж саме частину рішення ОСОБА_8 міської ради №757-31/ІV від 5 жовтня 2005 року було визнано незаконним та скасовано, оскільки дана описка не впливає на суть постанови суду, якою визнано незаконними та скасовано саме п.2 ч.1 рішення ОСОБА_8 міської ради за №757-31/VI від 05.10.2005 Про включення об'єктів комунальної власності в програму приватизації на 2005 рік , п.3 ч.2 додатку 1 до рішення сесії міської ради за №808-35/VI від 23.12.2005 Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Жовті Води, що підлягають приватизації в 2006 році , оскільки ці пункти вказані в мотивувальній частині судового рішення.

Таким, чином обставини, встановлені постановою Жовтоводського міського суду від 30 жовтня 2009 року, стосуються предмету даного спору і не потребують додаткового доказування, тому доводи представника відповідача ОСОБА_7 про те, що сторона позивача не довела жодної з обставин, на які вона посилалась в позові не заслуговують на увагу.

Посилання представника ОСОБА_7 на те, що позивач ніколи не був власником спірного приміщення, також не приймаються до уваги, оскільки в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін. передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Щодо заяв представників відповідачів про застосування судом строку позовної давності необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою вул. Маяковського, буд. 125 м. Жовті Води та статуту ОСББ Маяк 125 , останнє було створено 28 лютого 2016 року, затверджено статут ОСББ МАЯК 125 (а.с.14-25).

Після створення ОСББ, голова правління разом із співвласниками звернулась з приводу надання інформації, щодо правомірності відчуження спірного приміщення до міського голови міста Жовті Води, про що отримали відповідь листом від 02.06.2016 року про перебування спірного приміщення у приватній власності (а.с.10-11).

Саме після створення ОСББ МАЯК 125 та отримання ним 02.06.2016 року інформації про статус спірного приміщення, а саме перебування його у власності іншої особи, слід рахувати для позивача трирічний строк звернення до суду, який на момент подачі даного позову не був пропущений.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, обставини на які посилався позивач у своєму позові знайшли своє повне підтвердження у судовому засіданні, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,12,13,81,82,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 до ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_11 про витребування майна із чужого володіння - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 допоміжне приміщення, загальною площею 25,2 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул.Маяковського, будинок 125/77.

Стягнути з ОСОБА_8 міської ради та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп., а саме по 881 грн. 00 коп. з кожного.

Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування:

Позивач ОСОБА_10 співвласників багатоквартирного будинку МАЯК 125 , вул. Маяковського 125, м. Жовті Води, код ЄДРПОУ 40339531.

Відповідачі: ОСОБА_8 міська рада, бульвар Свободи, 33, м. Жовті Води, код ЄДРПОУ 26368938; ОСОБА_11, вул. Козацької Слави, 3/52, м. Жовті Води, РНОКПП НОМЕР_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду. Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до або через суд першої інстанції, а матеріали справи надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності діючої редакції ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.11.2018 року.

Суддя Жовтоводського

міського суду ОСОБА_15