Ухвала

від 12.11.2018 по справі 826/16342/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2018 року

Київ

справа №826/16342/17

адміністративне провадження №К/9901/65409/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі № 826/16342/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істагрупп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2017 року №0045651404 ,

УСТАНОВИВ:

1 листопада 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури.

Закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом.

Статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Відповідно, виключно у Верховної Ради України наявні повноваження приймати закони.

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Отже, виключно Кодекс адміністративного судочинства України встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах без будь-яких виключень.

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, за змістом частин першої та третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Цією ж статтею Кодексу адміністративного судочинства України (частина шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України (єдиний нормативно-правовий акт, який встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах) чітко визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтвердженні довіреністю, яка видана за підписом керівника.

Право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами.

На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України) іншими посадовими особи податкового органу, окрім керівника, відповідно ніхто крім керівника не має можливості підписати, та відповідно, завірити довіреність.

Щодо підтвердження повноважень установчими документами, то у Головного управління ДФС у м. Києві, як територіального органу Державної фіскальної служби України (тобто центрального органу виконавчої влади) зазначені документи відсутні.

Касаційна скарга від імені Головного управління ДФС у м. Києві підписана ОСОБА_1, як представником, на підтвердження чого подано оригінал довіреності, виданої і підписаної заступником начальника ОСОБА_2 на підставі наказу від 21 травня 2018 року №8702 "Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 28 листопада 2017 року №13910", втім, будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (згідно закону, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

За правилами пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі № 826/16342/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істагрупп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2017 року №0045651404 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я.Олендер,

Суддя Верховного Суду