Ухвала

від 18.01.2019 по справі 826/16342/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2019 року

Київ

справа №826/16342/17

адміністративне провадження №К/9901/68281/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/16342/17 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Істагрупп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2018 зазначена касаційна скарга залишалась без руху, оскільки, зокрема була подана після закінчення строку касаційного оскарження й вказані відповідачем підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними.

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення вказаного недоліку.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано відповідачем 31.12.2018.

У межах встановленого судом строку до Верховного Суду надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві, у якій податковий орган, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, окрім підстав, які вже зазначались при зверненні до касаційного суду, однак були визнані судом неповажними, вказує, що пропуск цього строку зумовлено поверненням попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 12.11.2018, постановленою у відповідності з приписами пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на ненадання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника відповідача. При цьому заявник зазначає, що вказану ухвалу касаційного суду одержано ним 16.11.2018 й останній, не зволікаючи із реалізацією належного йому права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, 17.12.2018 подав касаційну скаргу, до якої додав оригінал довіреності на представника.

В той же час як наголошувалось в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2018, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен був забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону для чого як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, мав би вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, у повному обсязі використовувати засоби та можливості, передбачені законодавством.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції, також зазначав, що органи державної влади (податкові органи зокрема), які мають однаковий обсяг прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та діють як суб'єкти владних повноважень, звертаючись до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

В свою чергу за змістом частини першої, третьої та шостої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Втім наведені приписи процесуального закону відповідач не виконав, у зв'язку з чим вдруге подана касаційна скарга була повернута особі, яка її подала, як це передбачено пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України.

Суд касаційної інстанції враховує й те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальним законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України обов'язків, здійснення певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У даному ж випадку з часу виготовлення у повному обсязі оскаржуваної постанови апеляційного суду 17.07.2018 й до моменту подання відповідачем касаційної скарги втретє 17.12.2018 загалом минуло три місяці, однак упродовж цього періоду подані податковим органом касаційні скарги визнавались неприйнятними з підстав невиконання вимог процесуального закону і суду стосовно належного оформлення касаційної скарги та документів, що підтверджують повноваження представника. При цьому відповідач не навів поважних причин, через які вказані вимоги КАС України не могли бути виконані своєчасно.

В контексті наведеного, невиконання відповідачем вимог процесуального закону стосовно належного оформлення документів, поданих на підтвердження повноважень представника і, як наслідок повернення через це заявнику вдруге поданої касаційної скарги не належить до обставин особливого і непереборного характеру й не може зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Що ж стосується посилання Головного управління ДФС у м. Києві на судові рішення Верховного Суду, у яких вирішувались питання стосовно поновлення строків, то такі не нівелюють обов'язкові для учасників справи вимоги правових норм КАС України і не стосується конкретних обставин, які у даному випадку зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги.

За правилами пункту четвертого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі №826/16342/17 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Істагрупп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко