Рішення

від 08.11.2018 по справі 194/1457/18

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/1457/18

Номер провадження № 2/194/542/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Корягіна В.О.,

з участю секретаря судового засідання Шеймухової А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

єдиний унікальний номер справи 194/1457/18, номер провадження №2/194/542/18, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів зайво сплаченої індексації,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1 Представник позивача Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області 20 вересня 2018 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів зайво сплаченої індексації.Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача переплату по індексації страхових виплат у розмірі 11729,33 грн., та судовий збір у сумі 1841,00 грн.

1.2 В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відділенні з 02 листопада 1995 року, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 01 липня 1994 року. За висновком МСЕК від 01 листопада 1995 року потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% безстроково. На відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок професійного захворювання, Фонд виплачує потерпілому щомісячні страхові виплати, які відповідно до п. 15 ст. 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в редакції яка діяла на момент виникнення правовідносин, підлягають індексації в порядку, передбаченому Законом України Про індексацію грошових доходів громадян та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 зі змінами та доповненнями. Зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на застрахованих осіб покладено обов'язок своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг, а відповідно до Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Кожен потерпілий, який стає на облік у відділення для отримання страхових виплат, знайомиться зі своїми обов'язками, як застрахованої особи, про що ставить особистий підпис та дату ознайомлення. Кожного року відділенням Фонду проводиться звірка даних потерпілих. Для подальшого нарахування і виплати індексації ОСОБА_2 відділенням проводилась звірка даних його трудової книжки та інформації, яку він надав, про те, що дійсно не працює та не перебуває в трудових відносинах згідно КЗпП та ЦК України за договорами цивільно-правового характеру. 27 березня 2017 року та 05 вересня 2017 року ОСОБА_2 було надано дані трудової книжки з останнього місця роботи з датою звільнення 04 червня 2002 року, відповідач не повідомив свідомо про те, що працював офіційно без запису в трудовій книжці. Про те, що ОСОБА_2 працював у відділі освіти Тернівської міської ради з червня 2016 року по жовтень 2016 року, відділення дізналося з програми ЕІАС, відносно чого було зроблено запит до ПФУ по застрахованій особі, та отримано дані про працевлаштування за вищевказаний період. Крім того, відділенням було зроблено запит до відділу освіти Тернівської міської ради та отримано відповідь про те, що відповідач був прийнятий в КДНЗ №6 Зоряний сторожем з 25 червня 2016 року та звільнений 18 жовтня 2016 року. У разі, коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, в першу чергу індексується оплата праці. В зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не надав відповідну інформацію про факт свого працевлаштування, відділення не мало даних про зростання грошових доходів потерпілого ОСОБА_2 та проіндексувало суму його страхових виплат. Отже, відділенням відповідачу нарахована переплата зайво сплаченої індексації за період з червня 2016 року по березень 2018 року у розмірі 11729,33 грн. Відділення намагалося досудовому порядку врегулювати питання стосовно погашення боргу по зайво сплаченій індексації, направивши відповідачу вимогу про сплату заборгованості в порядку ст. 542 ЦК України, але ОСОБА_2 не відреагував на вищевказану вимогу та рекомендований лист з повідомленням було повернуто на адресу відділення по закінченню строку зберігання.

1.3 Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила її задовольнити, а також суду пояснила, що відповідно до ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на застрахованих осіб покладено обов'язок своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг. Кожен потерпілий, який стає на облік у відділення для отримання страхових виплат, знайомиться зі своїми обов'язками, як застрахованої особи, про що ставить особистий підпис та дату ознайомлення.Відповідач умисно приховав той факт, що три місяці, а саме з 25 червня 2016 року по 18 жовтня 2016 рокупрацював в КДНЗ №6 Зоряний сторожем. При звірці у Відділенні фонду бралася його трудова книжка, але запису про працевлаштування там не було, на питання працівника фонду щодо працевлаштування, ОСОБА_2 відповідав що не працював. Рахункової помилки працівника Фонду при нарахуванні індексації відповідачу не було. Недобросовісність відповідача полягає у тому, що він не повідомив Фонд про своє працевлаштування.

1.4 Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву не визнав, просив відмовити в її задоволенні, та пояснив, що дійсно він три місяці у 2016 році працював сторожем у дитячому садочку. При звірках у Відділенні фонду в нього питали чи працює він на теперішний час, однак не задавали питання чи працював він до цього, тому він чесно відповідав, що працював. Ніякої недобросовісності з його боку не було, Фондом він не був попереджений щодо попередження Фонду про працевлаштування. Так, дійсно 27 березня та 05 вересня 2017 року він був у Фонді, однак трудову книжку у нього ніхто не питав і не перевіряв, а тільки задали питання чи працює він на даний час на що він чесно сказав, що не працює. Інших питань працівники Фонду не здавали.

Заяви, клопотання.

2.1 Судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до справи копії журналу відвідувань Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у 2017 році, оскільки даний факт відповідач визнає.

Інші процесуальні дії у справі.

3.1 Ухвалою судді від 04 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08-30 год. 24 жовтня 2018 року.

3.2 Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року у зв'язку з першою неявкою представника позивача в судове засідання судове засідання відкладено на 11-00 год. 08 листопада 2018 року.

Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1 Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог та їх заперечення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

4.2 В судовому засідання встановлено, що за період з червня 2016 року по березень 2018 року Тернівським міським відділенням УВД ФССУ було виплачено ОСОБА_2 індексацію страхових виплат у розмірі 11729,33 грн.

Дана обставина підтверджуються копією довідки про доходи ОСОБА_2, виданої Тернівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (а.с. 6).

4.3 Згідно відповіді на запит до ПФУ по застрахованій особі ОСОБА_2 від 03 квітня 2018 року ОСОБА_2 з червня по жовтень 2016 року включно працював (працюючий інвалід) у відділі освіти Тернівської міської ради (а.с. 7).

4.4 Відповідно до повідомлення відділу освіти Тернівської міської ради від 15 травня 2018 року за вих. № 307, ОСОБА_2 прийнятий в КДНЗ №6 Зоряний сторожем з 25 червня 2016 року згідно наказу №48-к від 24 червня 2016 року. Звільнений з займаної посади 18 жовтня 2016 року згідно наказу №80-к від 17 жовтня 2016 року (а.с. 8).

4.5 Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області 22 червня 2018 року за вих. № 06-17/2025 звернулося до ОСОБА_2 з вимогою про сплату заборгованості по зайво сплаченій індексації в розмірі 11729,33 грн., в порядку ст. 542 ЦК України.

Вище зазначена вимога була повернута до Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області по закінченню встановленого строку зберігання.

Дана обставина підтверджуються копією листа Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області 22 червня 2018 року за вих. № 06-17/2025 та копією поштового повідомлення (а.с. 9-11).

Мотивована оцінка кожних аргументів, наведених учасниками справи, порушення прав.

5.1 Отже, в судовому засіданні підтвердилась обставина, на яку посилається позивач, а саме що ОСОБА_2 з 25 червня до 18 жовтня 2016 року працював в КДНЗ №6 Зоряний відділу освіти Тернівської міської ради.

Представником позивача визнано той факт, що працівником Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області при нарахуванні індексації ОСОБА_2 за оспорюваний період

рахункових помилок не було допущено.

Однак, позивач не надав суду жодного документу на підставі якого ОСОБА_2 проводилася індексація щомісячних страхових виплат.

Так, 01 січня 2015 року внаслідок введення в дію Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року №77-VII, права, обов'язки та відповідальність застрахованої особи викладені в ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , але будь яких попереджень відповідача про викладені в новій редакції закону обов'язки застрахованої особи з боку позивача не проведено, та належних доказів про це суду не надано.

Суд не приймає розрахунок індексації страхових виплат як підставу для стягнення заявленої суми позову в розмірі 11729,33 грн., оскільки зазначена індексація була проведена позивачем добровільно без помилок в розрахунку.

Крім того, в ч. 3 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року №77-VII визначено, що застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

Будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_2 навмисно зазначив, що не працює, а також що він надав трудову книжку, яка не відповідає дійсності (в трудовій книжці не було зазначено, що останній працював) суду не надано.

Будь-яких доказів попередження позивачем застрахованої особи ОСОБА_2 про його обов'язки, згідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року №77-VII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, позивач не здійснював та таких доказів суду не надав.

Також, під час судового розгляду будь-яких доказів недобросовісності (винуватості) відповідача, як застрахованої особи, щодо підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей Фонду щодо його матеріального забезпечення не встановлено.

Отже, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 допустив зловживання чи подав суду недостовірні докази суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування та виплата індексації щомісячних страхових виплат проведена позивачем на користь відповідача добровільно, без рахункових помилок з боку позивача і без встановлення факту недобросовісності з боку відповідача.

5.2 Отже судом, розглядаючи позовні вимоги в межах заявлених вимог, враховуються ті факти, що позивач відповідно до ст. 12,13,76-81 ЦПК України, не довів належними та допустимими доказами по справі про обставини, які підтверджують недобросовісність з боку відповідача, як застрахованої особи.

Норми права, які застосував суд.

6.1 У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом належними та допустимими доказами.

6.2 Відповідно до ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Статтею 8 Закону України Про індексацію грошових доходів населення передбачено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

Частиною 15 статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону.

6.3 Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

6.4 Частиною2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року №77-VII передбачено, що застраховані особи зобов'язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Згідно з ч.3 ст.15 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

Відповідно до ч.9 ст.47 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Отже, Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

6.5 Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із правила щодо повернення безпідставно набутого майна: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене уст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.

6.6 Згідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) Страсбург, 10 лютого 2010 року, остаточне 10/05/2011), з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

7.1 Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, та враховуючи, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідач, як застрахована особа, був попереджений позивачем про його обов'язки, згідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року №77-VII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, а також не довів суду належними доказами про недобросовісність з боку відповідача щодо підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей Фонду щодо його матеріального забезпечення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати.

8.1 У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 17, 18, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів зайво сплаченої індексації, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Сторони по справі: позивач - Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (юридична адреса: 51500, Дніпропетровська область м. Тернівка вул. Лермонтова буд.19-а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41323962, (структурного підрозділу 41418624)); відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Повне рішення складено 13 листопада 2018 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін