Рішення

від 08.11.2018 по справі 521/9598/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/9598/18

Пр. №2/521/3377/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Романюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства Свід-1 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до Малого приватного підприємства Свід-1 (далі - МПП Свід-1 ), посилаючись на те, що їй на праві власності на підставі договору дарування від 19 грудня 2005 pоку належить нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1.

Зазначала, що 20 травня 2016 року її право власності на нежитлове приміщення, а саме на торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказувала, що вказане нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1 вона використовує для здачі в оренду.

Стверджувала, що 14 квітня 2018 року біля належного їй нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, з'явились особи, які представились працівниками МПП СВІД-12 і розпочали зводити огородження торгового павільйону М-196 об'єкту начебто через здійснення реконструкції площі ОСОБА_3.

На підтвердження правомочності своїх дій вказаними особами було надано Дозвіл №994 від 19 квітня 2018 року виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, відповідно до якого МПП СВІД-1 дозволяється проводити земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2, але при цьому відповідач огородив її приміщення, яке знаходиться за іншою адресою, а саме: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1.

Позивачка зазначала, що на час звернення до суду її нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1 повністю огороджений і вона, як власник не має можливості володіти та користуватись ним. Зокрема, орендатори її приміщення вимушені були виїхати до іншого місця, у зв'язку із чим вона позбавлена можливості отримувати орендну плату, у зв'язку з чим несе збитки.

Посилаючись на порушення своїх прав, як власника нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, позивачка просила суд усунути перешкоди у здійсненні нею права користування належним їй на праві власності нежитловим приміщенням, а саме торговим павільйоном М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, шляхом демонтажу МПП Свід-1 огородження біля нежитлового приміщення, а саме торгового павільону М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_4 (раніше площа Незалежності), 2/1 і надання вільного доступу до зазначеного приміщення.

Представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі ордеру від 21 липня 2018 року та угоди від 06 липня 2018 року в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 60,62-63).

Представник відповідача МПП Свід-1 в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 29 розділом 1, книги третьої Цивільного кодексу України.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Таким чином, оскільки позивачка звернулася до суду як фізична особа, яка є власником нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1, а не як фізична особа-підприємець, то суд вважає, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись, і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності, право приватної власності є непорушним.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною четвертою статті 55 Конституції України унормовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Способи захисту цивільного права та інтересу зазначені в статті 16 Цивільного кодексу України.

За приписами цієї норми кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У розумінні наведених приписів спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності на підставі договору дарування від 19 грудня 2005 pоку нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, що підтверджується договором дарування від 19 грудня 2005 року (а.с. 7).

20 травня 2016 року право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, а саме на торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 6).

Встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 97).

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2015 року між ОСОБА_2, як фізичною особою - підприємцем та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір оренди нежитлового приміщення, що розташований за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, будинок 2/1 (а.с. 93-95).

Встановлено, що 28 серпня 2017 року Департаментом Муніципальної безпеки Одеської міської ради було видано МПП Свід-1 Дозвіл № 2476 від 28 серпня 2017 року, відповідно до якого останньому дозволялося проводити земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2. Дозвіл дії за відсутності спірних питань та судових рішень по використанню визначеної території при забезпеченні виконання норм чинного законодавства України у сфері благоустрою та містобудування з 23 серпня 2017 року до 31 грудня 2017 року (а.с. 124).

Матеріалами справи встановлено, що 19 квітня 2018 року Департаментом Муніципальної безпеки Одеської міської ради також було видано МПП Свід-1 Дозвіл № 994 від 19 квітня 2018 року, відповідно до якого останньому дозволялося проводити земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2. Дозвіл дії за відсутності спірних питань та судових рішень по використанню визначеної території при забезпеченні виконання норм чинного законодавства України у сфері благоустрою та містобудування з 20 квітня 2018 року до 01 квітня 2019 року (а.с. 12).

В процесі судового розгляду було встановлено, що 14 квітня 2018 року біля належного позивачці нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, з'явились особи, які представились працівниками МПП СВІД-1 і розпочали зводити огородження торгового павільйону М-196, начебто через здійснення реконструкції площі ОСОБА_3.

На підтвердження правомочності своїх дій вказаними особами було надано Дозвіл №994 від 19 квітня 2018 року виданий Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, відповідно до якого МПП СВІД-1 дозволяється проводити земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2, але при цьому як було встановлено відповідач огородив нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, і який належить на праві власності позивачці.

З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, на час звернення до суду і протягом судового розгляду, нежитлове приміщення, а саме торговий павільйон М-196, що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1 повністю огороджений і позивачка, як власник, не має можливості володіти та користуватись ним.

Встановлено, що 27 липня 2018 року ФОП ОСОБА_5 направила на ім'я ОСОБА_2 претензію про повернення орендної плати або поновлення доступу до об'єкту оренди. (а.с. 90-92).

Дані обставини стали причиною того, орендатори приміщення позивачки були вимушені виїхати до іншого місця, у зв'язку із чим остання позбавлена можливості отримувати орендну плату, у зв'язку з чим несе збитки.

З матеріалів справи вбачається, що МПП Свід-1 є юридичною особою, дії на підставі Статуту, що підтверджується детальною інформацією про юридичну особу (а.с. 17-20, 23-28).

Судом встановлено, що МПП Свід-1 скориставшись Дозволом № 994 від 19 квітня 2018 року протиправно здійснило огородження нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, який належить на праві власності позивачці і який розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1, тобто не тою адресою, яка зазначена у Дозволі № 994 від 19 квітня 2018 року, що підтверджується фотофіксацією (а.с. 13-16).

Оскільки відповідно до Дозволу №994 від 19 квітня 2018 року виданого Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, МПП СВІД-1 було надано дозвіл проводити земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд (встановлення тимчасового огородження) відповідно до наданої схеми, за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2, то встановлення працівниками МПП СВІД-1 огородження нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, який належить на праві власності позивачці і який розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1 є незаконним та порушує права власника вказаного приміщення.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив суд, що 21 квітня 2018 року він був свідком встановлення огорожі нежитлового приміщення, а саме торгового павільйону М-196, який належить на праві власності позивачці і який розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1. В результаті, позивачка не має можливості користуватися вказаним приміщенням.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка неодноразово зверталася з заявами до Малиновського ВП в м. Одесі з приводу неправомірного встановлення металевої огорожі за адресою: м. Одеса, пл. Б. Дерев'янка, 2/1.

З листа начальника Малиновського ВП в м. Одесі від 15 серпня 2018 року вбачається, що вказані у зверненні ОСОБА_7 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися, а розглядалися згідно Закону України Про звернення громадян , про що було складено відповідний висновок за №3850 від 16 травня 2018 року, який був направлений до Одеської місцевої прокуратури №2 та в подальшому був приєднаний до кримінального провадження №12017160470003829 від 19 вересня 2017 року (а.с.102,103-124).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник має право відповідно до ст. 320 ЦК України використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд вважає встановленим факт того, що відповідач чирнить перешкоди позивачці у користуванні та розпорядженні нею своєю власністю, а саме нежитловим приміщенням - торговим павільйоном М-196, який розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності) 2/1, та належить позивачці на праві власності.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства Свід-1 про усунення перешкод у здійсненні права власності -задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування належним їй на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 19 грудня 2005 року нежитловим приміщенням, а саме торговим павільоном М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_3 (раніше площа Незалежності), 2/1, шляхом демонтажу Малим приватним підприємством Свід-1 огородження біля нежитлового приміщення, а саме торгового павільону М-196, загальною площею 28,8 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, площа ОСОБА_4 (раніше площа Незалежності), 2/1 і надання вільного доступу до зазначеного приміщення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2018 року.

Суддя: О.М. Сегеда